Нечесність — норма життя?

Деніелa працює у великій торговельній компанії в Гонконзі. Коли він відвідував фабрику потенційного постачальника, то висловив сумніви щодо того, чи зможе це підприємство виробляти якісний товар для його компанії. Пізніше, під час обіду, менеджер фабрики дав Деніелу конверт. У ньому був хабар — десятки тисяч доларів. Таку суму Деніел заробляє за рік.

● Випадок з Деніелом непоодинокий. По цілому світі нечесність є повсюдним явищем, і це приголомшує. Наприклад, як показують документи однієї судової справи, у період від 2001 до 2007 року велика індустріальна компанія у Німеччині давала хабарі, щоб отримати замовлення. Сума хабарів становила приблизно мільярд євро.

Звичайно, недавні гучні скандали, пов’язані з великими корпораціями, посприяли певним реформам. Однак загалом ситуація погіршується. Дослідження, проведене організацією «Трансперенсі інтернешнл» у 2010 році, виявило, що по цілому світі «за останні три роки рівень корупції збільшився».

Пастка нечесності

«Чесний бізнес — пережиток минулого, і той, хто чесно веде ділові справи, приречений на невдачу» (Стівен, США).

ЧИ ВИ погоджуєтесь з таким поглядом? Багато хто вважає, що нечесність приносить користь, принаймні спочатку. Тож людина, яка намагається бути чесною, змушена протистояти сильному тиску. Розгляньмо декілька чинників, котрі його спричиняють.

Власні бажання. Кожен хотів би мати більше грошей чи предметів розкоші. І, коли виникає нагода отримати нечесний прибуток, протистояти спокусі надзвичайно важко.

● «Я укладаю угоди для своєї компанії. Мені часто пропонують хабарі, і спокуса мати “легкі гроші” дуже сильна» (Франц, Близький Схід).

Боротьба за прибуток. В останні роки багатьом підприємцям доводиться виживати у складних економічних умовах. Крім того, вони мусять пристосовуватись до швидкого розвитку нових технологій і збільшення регіональної та глобальної конкуренції. Працівники компаній нерідко вважають, що єдина можливість відповідати вимогам роботодавців — це обманювати.

● «Ми думали, що це був єдиний вихід... Інакше ми втратили б компанію» (Райнхард Секачек, арештований за хабарництво; «Нью-Йорк таймс»).

Тиск з боку інших. Співпрацівники або клієнти можуть іноді спонукувати, а то й вимагати, щоб ви брали участь у їхніх оборудках.

● «Якось менеджер одного з головних клієнтів підійшов до мене і сказав, що я втрачу вигідний контракт, якщо не дам йому його “долю”, тобто хабара» (Йоган, ПАР).

Культура. У деяких культурах існує традиція обмінюватись подарунками під час ділової операції. Нерідко великі розміри подарунка та обставини, за яких його дають, стирають межу між чесним і нечесним бізнесом. У багатьох країнах корумповані чиновники вимагають гроші, перш ніж виконати свої прямі обов’язки, і охоче беруть «винагороду» за особливі послуги.

● «Важко відрізнити чайові від хабара» (Вільям, Колумбія).

Середовище. Найбільшого тиску зазнають ті, хто терпить крайні злидні або живе у країні, яку розривають громадські конфлікти. За таких умов людина, котра відмовляється обманювати чи красти, вважається поганим годувальником сім’ї.

● «Доки тебе не спіймають на гарячому, нечесна поведінка є нормальною та прийнятною» (Томасі, Демократична Республіка Конго).

Занепад чесності

Спокуса повестися нечесно буває дуже сильною. За даними дослідження, проведеного серед бізнесменів в Австралії, 9 з 10 осіб засуджують хабарництво і корупцію, але вважають, що цього таки не уникнути. Опитані сказали, що готові порушити моральні принципи заради доброго контракту чи іншої вигоди для компанії.

Однак часто ті, хто поводиться нечесно, вважають себе порядними людьми. Як вони вирішують цей моральний конфлікт? У журналі «Джорнел оф маркетінг рісерч» говориться: «Люди нечесно отримують прибуток, але чесно позбавляють себе чесноти». Щоб пом’якшити докори сумління, вони шукають усіляких виправдань та применшують обман.

Приміром, коли говорять про нечесність, то не називають речі своїми іменами. Когось обдурити означає «нагріти», а нечесне поводження в бізнесі називають «принципом конкуренції». Хабар нерідко описують як «вдячність» або «чайові».

Дехто виправдовує сумнівну поведінку, даючи власне визначення чесності. Том, який працює у фінансовій сфері, зауважує: «Для людей ти чесний доти, доки тебе не покарали, і ніхто не бере до уваги моральний бік справи». Дейвід, колишній адміністратор фірми, каже: «Обман засуджують, коли його викрито, але він прийнятний, якщо сходить з рук. Тих, кому вдається уникнути покарання, вважають винахідливими розумниками».

Багато людей навіть твердить, що без обману не досягти успіху. Бізнесмен з багаторічним стажем говорить: «Дух конкуренції спонукує людей думати, що отримати роботу слід будь-якою ціною». Чи це так? А може, ті, хто виправдовує нечесність, «обманюють самі себе фальшивими міркуваннями»? (Якова 1:22). Розгляньмо переваги чесної поведінки, які обговорюються в наступній статті.