«Найбільший у світі роботодавець»

Щороку понад 600 мільйонів туристів вирушає в закордонні мандрівки. А ще сотні мільйонів подорожує в межах своєї країни, чи то в ділових справах, чи просто для розваги. Тому вважається, що туристична індустрія з її готелями, курортами, авіалініями, бюро подорожей та іншими закладами — це «найбільший у світі роботодавець».

ПО ЦІЛОМУ світі туризм кожного року приносить доходів на суму чотири трильйони доларів. Крім того, Всесвітня туристична організація (ВТО) при ООН назвала туризм світовим рухом за мир. Проте самі туристи, мабуть, і не підозрюють, що є учасниками цього руху. У 2004 році Генеральний секретар ВТО Франческо Франджяллі на одній близькосхідній конференції з питань туризму сказав: «Туризм і мир нерозривно між собою зв’язані. Вплив туризму настільки могутній, що він може змінити навіть безнадійні ситуації та владнати конфлікти, які, здавалося б, неможливо розв’язати».

Яка історія цієї впливової індустрії? Чи туризм справді несе добро? І чи може він сприяти миру?

Золотий вік туризму

Туризм у сучасному розумінні цього слова зародився на Заході в XIX сторіччі. Промислова революція в Європі та Сполучених Штатах Америки сприяла появі в суспільстві середнього класу, представники якого мали достатньо грошей та часу на різні подорожі.

Також було зроблено чималий прогрес у розвитку транспортних засобів. Потужні паровози дали людям можливість швидко долати відстані від міста до міста, а величезні пароплави — від континенту до континенту. Для зручності пасажирів біля залізничних вокзалів та морських портів стали будувати великі готелі.

У 1841 році англійський підприємець Томас Кук зрозумів, що коли об’єднати перевезення пасажирів та розміщення їх у готелях, то можна отримувати чималі прибутки. Він першим організував комплекс послуг для туристів: транспорт, нічліг, побут і розваги. Британський політик Вільям Ґладстон у 1860-х роках сказав: «Містер Кук створив систему, яка вперше дозволила цілим соціальним класам без особливих проблем подорожувати до інших країн і знайомитися з ними. Туристичні мандрівки посприяли тому, що люди почали ставитись до чужих країв не з погордою, а, навпаки, з повагою».

Туристичний бум у XX сторіччі

На жаль, ближче знайомство з іншими країнами не відвернуло вибуху двох світових воєн, що відбулись у першій половині XX сторіччя. Однак ці війни не зруйнували туристичної індустрії. Спричинені ними соціальні зміни та технічний прогрес значно прискорили розвиток туризму.

У повоєнний період повітряні мандрівки стали дешевшими і швидшими, розширилась мережа автострад, зросла кількість автотранспорту. Уже в середині XX сторіччя відпустки були доступними для більшості мешканців розвинених країн і туристичні мандрівки перетворились на складову частину культури Західного світу. Крім того, росту популярності туризму посприяло телебачення. Воно дало людям можливість, не виходячи з дому, знайомитися з цікавими місцями, і це викликало в них бажання побачити все на власні очі.

У першій половині 60-х років за кордон щороку їздило 70 мільйонів туристів. Проте в середині 90-х це число сягнуло аж 500 мільйонів. По цілому світі як гриби після дощу почали з’являтися курорти для місцевих та закордонних гостей. Туристична індустрія почала приносити прибутки також тим галузям промисловості, які безпосередньо не пов’язані з нею. Чому? Тому що приїжджих треба годувати і поїти, до того ж туристи мусять платити за різні товари й послуги.

Нині від туризму великою мірою залежить економіка понад 125 країн. У прес-релізі Всесвітньої туристичної організації сказано, що розвиток малих та середніх центрів обслуговування туристів є одним з факторів зменшення бідності. Туризм дозволяє створювати нові місця праці та сприяє росту «екологічної, культурної і соціальної освіченості».

Але хтось може запитати: «Чи справді туризм приносить стільки користі? І чи він допомагає захищати довкілля?»

Заробляємо на природі, щоб її берегти

На початку 1980-х років чимало науковців та кінорежисерів захопилось ідеєю збереження тропічних лісів і коралових рифів, а також їхньої флори і фауни. Створювались документальні стрічки й видавались книжки, які посилювали в людей бажання на власні очі побачити ці дива природи. А невеличкі фірми, котрі попервах обслуговували лише вчених та кінематографістів у наукових експедиціях, тепер перетворились на солідні фірми для обслуговування дедалі більшої кількості туристів-природолюбів.

Невдовзі реклама різних мальовничих куточків нашої планети почала приносити плоди. Популярність екотуризму різко зросла, і він став найперспективнішою галуззю туристичної індустрії. Журналістка Марта Гоні каже: «У деяких країнах екотуризм швидко перетворився на основне джерело надходжень іноземної валюти. Нині в Коста-Риці він вигідніший за вирощування бананів, у Танзанії та Кенії — за культивування кави, а в Індії — за виготовлення тканин та ювелірних прикрас».

Крім того, прибутки від туризму значною мірою сприяють збереженню рослинного й тваринного світу. Журналістка Гоні зазначає: «Підрахували, що в Кенії протягом року один лев приносить туристичним організаціям дохід на суму 7000 доларів, а стадо слонів — 610 000 доларів». Екотури на гавайські коралові рифи щороку дають аж 360 мільйонів доларів зиску!

Що таке екотуризм

Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища опублікувала звіт, що називався «Екотуризм і збереження довкілля. Принципи, методи, заходи». У звіті сказано: «Багато туристичних фірм у своїх рекламних виданнях охоче вживають слово «екотуризм». Ним теж послуговуються уряди тих держав, які намагаються привабити побільше туристів. Проте ніхто з них не спішить дотримуватися головних засад екотуризму». Як визначити, чи вибрану вами поїздку справді можна назвати екотуром?

Меґан Еплер Вуд, автор згаданого вище звіту, пояснює, що справжній екотур повинен відповідати певним вимогам. Ось деякі з них. Уже до початку поїздки вас мають ознайомити з культурою та природою місцевості, куди ви поїдете. Також вас повідомлять, як належить там одягатися і поводитись. Ви отримаєте детальну інформацію про географічні, соціальні та політичні особливості країни і про можливості контакту з місцевими мешканцями (не тільки в справі купівлі/продажу). Вам нададуть гарантії того, що вхід у національні парки повністю оплачено. До того ж запропонують житло, яке побудовано з урахуванням усіх екологічних вимог.

Позитивні результати

Нерідко екотур означає щось більше, ніж просто організована мандрівка цікавою місциною. Дехто каже, що екотур — це «подорож, щоб ознайомитися з флорою і фауною даної місцевості, зі самобутньою культурою корінного населення без порушення цілісності екосистем. А ще екотури дають можливість фінансувати охорону пам’яток природи, що сприяє добробуту місцевих мешканців».

Чи екотуризм оправдує такі високі сподівання? Мартін Вікельскі з Принстонського університету пояснює: «Екотуризм є одним з найголовніших чинників, які уможливлюють охорону природи Галапагоських островів». В африканській країні Руанді завдяки добре організованому екотуризму вдалося врятувати популяцію гірських горил. Нині місцеве населення воліє заробляти на туризмі, аніж на браконьєрстві. В інших країнах Африки прибутки від екотуризму дозволяють утримувати цілі природні резервати.

По цілому світі екотуризм відчутно допомагає розв’язувати екологічні та соціальні проблеми і приносить чималі доходи. Але вас, можливо, цікавить: «Чи туризм завжди приносить добрі наслідки? І яке майбутнє туризму?»

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

Поради для тих, хто подорожує за кордонa

Перед від’їздом

1. Складіть список важливих даних: відомості з паспорта, номери кредитних карток, номери авіаквитків і дані з дорожніх чеків. Один примірник цього списку залишіть удома, інший візьміть у дорогу.

2. Перевірте, чи у вас не прострочений паспорт і чи дійсна віза. Якщо необхідно, зробіть усі щеплення.

3. Переконайтесь, що ви маєте відповідну медичну страховку, оскільки надання невідкладної допомоги за кордоном або термінове перевезення вас додому може коштувати тисячі доларів. Якщо у вас проблеми зі здоров’ям, то візьміть від свого лікаря листа з описом ваших хвороб і приписаних медикаментів. (Увага: в деякі країни заборонено везти зі собою медикаменти. За додатковою інформацією щодо цього зверніться до посольства чи консульства країни, куди збираєтесь їхати).

Під час мандрівки

1. Не беріть у дорогу речей, втрата яких буде для вас вкрай небажаною.

2. Тримайте паспорт та інші цінні речі при собі, а не в сумці, рюкзаку чи зовнішніх кишенях. Небажано, щоб хтось один носив документи всіх членів сім’ї.

3. Якщо носите гаманець у кишені, обв’яжіть його гумовою стрічкою, тоді кишеньковим злодіям складніше буде його витягнути.

4. Не перевищуйте запланованих витрат. Не знімайте з кредитної картки більше, ніж дозволено банком. У деяких країнах за це можуть заарештувати.

5. Вважайте, коли хочете фотографувати військовослужбовців або військові чи індустріальні об’єкти, скажімо гавані, залізниці або аеропорти. У деяких країнах це можуть сприйняти як загрозу національній безпеці.

6. Не погоджуйтесь передавати за кордон пакунки людям, яких ви добре не знаєте.

Коли купуєте сувеніри

1. Пам’ятайте, що в багатьох країнах заборонений імпорт слонової кістки, панцирів черепах, хутра, рослин тощо. Це стосується навіть невеличких сувенірів.

2. Будьте обачними, коли купуєте полив’яні керамічні вироби. Адже деякі з них виготовлені з порушенням технології і можуть спричинити отруєння свинцем.

[Примітка]

Яким буде туризм у майбутньому?

«Майже з усіх країн світу надходять повідомлення про те, що розвиток туризму став головною причиною погіршення стану навколишнього середовища» «Вступ до туризму», англ., Леонард Лікориш та Карсон Дженкінс.

ТУРИЗМ не лише загрожує довкіллю, але й зумовлює інші проблеми. Спершу ми коротко розглянемо деякі з них. Пізніше розповімо про те, як у майбутньому люди зможуть усюди подорожувати, пізнавати дива природи, а також знайомитися з чудовими людьми.

Руйнування навколишнього середовища

У наші дні масовий туризм породжує цілий ряд проблем. Про одну з них дослідники Лікориш та Дженкінс написали: «В Індії під навалою відвідувачів поступово руйнується Тадж-Махал. А в Єгипті від величезного числа туристів страждають навіть піраміди».

На додаток ці автори попереджають, що через неконтрольований наплив туристів, які бродять природними резерватами, хиріє або гине рослинність. Більш того, туристи часто збирають на згадку про подорож різні речі, скажімо рідкісні морські мушлі чи корали, або ж купують їх як сувеніри в місцевих жителів.

Існує також інша проблема: туристи забруднюють довкілля. За підрахунками Програми ООН з навколишнього середовища, щодня середньостатистичний турист залишає один кілограм сміття. Здається, ця проблема не обминула найглухіших закутків нашої планети. У нещодавньому повідомленні Асоціації захисту тропічних лісів було сказано: «У Гімалаях уздовж популярних туристичних шляхів розкидано чимало сміття, а високогірні ліси гинуть від рук туристів, які шукають собі паливо для розігріву їжі та кип’ятіння води».

І це ще не все. Туристи зазвичай використовують надто багато води, продуктів тощо. Від цього можуть страждати місцеві жителі. Джеймс Мак у книжці «Туризм та економіка» (англ.) написав: «Туристи на Гренаді використовують усемеро більше води, ніж місцеві мешканці... А от на Гаваях туристична індустрія безпосередньо чи опосередковано споживає 40 відсотків усієї енергії, яку використовують на цих островах. І це при тому, що тут лише кожен восьмий — турист».

Нерідко туристи платять чималі гроші, аби відвідати країни, що розвиваються. Проте місцеві мешканці мають з цього мало пожитку. За підрахунками Світового банку, лише 45 відсотків прибутків від туризму залишаються в країні, яка приймає гостей. Більшість грошей повертається у розвинені країни через закордонних туроператорів або через готелі і курорти, котрі належать іноземним фірмам.

Негативні соціальні наслідки

Порівняно багаті західні туристи, котрі приїздять у країни, що розвиваються, прямо чи посередньо призводять до негативних змін у житті місцевих громад. Ось один приклад. Нерідко задля власного комфорту туристи привозять зі собою різні дорогі речі, про які місцеві мешканці можуть лише мріяти. Отож бажання мати такі речі змушує багатьох людей робити великі зміни у своєму житті й інколи навіть штовхає до злочинів.

Джеймс Мак звертає увагу на потенційні проблеми і каже, що наплив туристів може «призвести до втрати культурної самобутності і зруйнувати традиційний спосіб життя, розпалити в середині громади гострі суперечки за володіння земельними ділянками чи природними ресурсами, які їй належать. Крім того, туризм може стати причиною поширення таких антисоціальних явищ, як злочинність і проституція».

Нині часто лунають скарги на негідну поведінку туристів. Вони роблять те, чого вдома, серед родичів та друзів, ніколи б собі не дозволили. Аморальна поведінка туристів породжує чималі проблеми. Джеймс Мак, згадуючи про одну з таких проблем, каже: «У багатьох країнах дедалі більше непокояться тим, що туризм сприяє росту дитячої проституції». У 2004 році інформаційне агентство Сі-ен-ен повідомило: «За достовірними даними, у Мексиці, головно в містах і прикордонних та туристичних регіонах, жертвами сексуального зловживання стали від 16 до 20 тисяч дітей».

Яка користь від мандрівок

Земля, наша чудова домівка, наповнена розмаїтими дивами. Нас захоплюють і феєричні заходи сонця, і мерехтливі зорі на небі, і багатство рослинного й тваринного світу. Хоч би де ми жили, всюди можна побачити щось цікаве та гарне. А ще цікавіше, коли ми оглядаємо різні дива природи в інших краях!

Проте для більшості туристів найцікавіше знайомитися з людьми, представниками різних культур. Нерідко мандрівники переконуються, що негативні уявлення про інші нації чи раси не відповідають дійсності. Туризм допомагає долати упередження і закладає основи дружніх стосунків між різними людьми.

Багато туристів також можуть переконатися, що щастя не обов’язково залежить від матеріальних статків. Вони бачать, що набагато важливіше підтримувати добрі стосунки з іншими — поглиблювати дружбу з давніми знайомими, знаходити нових друзів. Скажімо, у Біблії розповідається про те, як біля острова Мальта мандрівники зазнали корабельної аварії і як місцеві мешканці виявили до них «надзвичайну людяність» (Дії 28:1, 2). У наші часи знайомство з іншими країнами й культурами допомогло багатьом зрозуміти, що всі ми — одна родина і що люди можуть жити в мирі.

Сьогодні далеко не кожен має змогу подорожувати світом. А чи зможуть люди в майбутньому вільно подорожувати навіть у найвіддаленіші закутки нашої планети?

Перспективи

Передусім пам’ятаймо, що всі ми родичі — члени одної всесвітньої родини, адже маємо спільних прабатьків. На зорі людської історії Бог попередив їх, що коли вони його не послухаються, то помруть. Однак наші прабатьки вибрали непослух і тому померли (Буття 1:28; 2:17; 3:19). Ось чому всі їхні нащадки, також ми з вами, старіють і зрештою помирають (Римлян 5:12). Але Бог пообіцяв виконати свій початковий намір, щоб на землі жили люди, котрі будуть його любити. Бог дав запевнення: «Що Я задумав був — теє зроблю!» (Ісаї 45:18; 46:11; 55:11).

Подумайте, що це означатиме. Біблія обіцяє, що під правлінням Божого Царства «успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29; Матвія 6:9, 10). Ось як у Біблії описується майбутнє життя людей: «Бог буде з ними», «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде» (Об’явлення 21:3, 4).

Уявіть собі, ви зможете мандрувати по цілій землі і знайомитися з її дивами, а особливо з її чудовими людьми. У той час вам ніщо і ніхто не загрожуватиме. Усі мешканці землі будуть вашими друзями, адже тоді люди стануть одним великим братством (1 Петра 5:9).