Повідомлення з усього світу

Відеоролик «Чому варто вивчати Біблію?» вже перекладено вісьмома мовами, якими розмовляють в місцевостях під наглядом канадського філіалу. Вісники показували це відео мовою інуктітут під час 10-денної кампанії, що проходила в жовтні 2014 року в арктичному районі Нунавік. Відеоролик переглянули майже в кожній сім’ї в 14 поселеннях, в яких проживає понад 12 000 осіб.

У вересні 2014 року в Сеулі (Південна Корея) на стадіоні Кубка світу «Сангам Стедіум» пройшов міжнародний конгрес, на якому було понад 56 000 присутніх. Менеджер стадіону висловив своє захоплення хорошою поведінкою і співпрацею Свідків упродовж конгресу. Він сказав: «Всі поводилися дуже ввічливо. Я був вражений, коли побачив, що вони прибрали стадіон краще від нашого обслуговуючого персоналу. Мені б хотілось, щоб наш персонал мав таке ж ставлення до роботи. Якщо ми хочемо правильно служити Богу, то треба стати такими, як Свідки Єгови».

У травні 2012 року уряд Швеції відхилив прохання Свідків Єгови про фінансові пільги, які надаються іншим релігійним організаціям. Керівний орган дав братам дозвіл на оскарження цього рішення у Вищому адміністративному суді країни.

Перш ніж прийняти рішення, Суд постановив провести усний розгляд справи. Кілька братів з різних країн зустрілися, щоб обговорити, як відповідати на запитання, які, ймовірно, будуть поставлені під час судового засідання. Ця зустріч проходила в Залі Царства в Стокгольмі.

Під час зустрічі хтось подзвонив у двері Залу Царства. Коли один з братів відкрив двері, то побачив двох дівчат віком 13 і 14 років. Вони представились і сказали, що мають запитання про Свідків Єгови. Брат пригадує: «Я хотів сказати, щоб вони прийшли в інший день, бо ми зайняті і зовсім не маємо часу на розмову».

Все ж він вирішив поговорити з ними. Дівчата мали багато запитань, і деякі з них були дуже конкретними, наприклад про соціальні проблеми та участь у голосуванні. Після розмови брат розповів усім присутнім на зустрічі, які запитання поставили дівчата і як він відповів на них.

Наступного дня брати були вражені, коли в суді їм довелося відповісти на багато таких самих запитань, які ставили дівчата. Брат, котрий представляв організацію, каже: «Я був повністю спокійний, хоча мав би трохи нервувати, адже стояв перед найповажнішими в країні юристами. Але для мене було очевидно, що нас підтримує Єгова. Він показав це, коли дав нам необхідну підготовку попереднього дня».

Суд прийняв рішення на нашу користь, і справу повернули органам влади на повторний розгляд.

Кен, якому шість років, живе на Гаїті. Він дуже зрадів, коли дізнався, що скоро його збір розпочне будувати Зал Царства. Нікому нічого не сказавши, Кен зробив скриньку для пожертв і сховав у своїй кімнаті. В цю скриньку він кидав кишенькові гроші, які батьки давали йому до школи. Кен робив так регулярно, аж поки не приїхала будівельна група. Тоді він віддав будівельникам свою скриньку, в якій виявилося достатньо грошей, щоб купити великий мішок рису. Багато днів на будівництві Залу Царства на обід подавали страви з рису, який пожертвував Кен.

Майже цілий минулий рік через епідемію вірусу Ебола деякі райони Сьєрра-Леоне були закриті на карантин, і туди неможливо було потрапити без спеціального дозволу. Наприклад, районні наглядачі, а також ті, хто перевозив літературу і кореспонденцію, мусили отримати особисті пропуски і пропуски для транспортних засобів. Крім того, такі дозволи були необхідні членам комітетів з надання допомоги, щоб доставляти в зони епідемії інфрачервоні термометри, дезінфікувальний розчин і продукти харчування. Як не дивно, завжди вдавалося отримати потрібні документи.

Один випадок особливо зміцнює віру. Брати подали письмову заяву, в якій попросили 34 особистих пропуски і 11 пропусків для транспортних засобів. Щоб їхню заяву ухвалили, їм треба було зустрітися з військовим генералом. Двоє братів з філіалу прийшли до генерала того дня, коли сподівалися отримати пропуски. Однак їхня заява кудись зникла, і їм сказали самим пошукати у стосах поданих заяв. Вони передивилися все, проте нічого не знайшли. Раптом брати почули, як генерал сказав секретарці, що він закриває свій офіс і жодні заяви не будуть розглядатися впродовж наступних двох тижнів. Брати подумки звернулися до Єгови, благаючи про допомогу. Тоді генерал подивився на них і запитав: «Скільки пропусків вам потрібно?» Коли він почув відповідь, то підскочив з крісла і розлючено вигукнув: «Це занадто!»

Брати пояснили, в чому полягає наша праця і як наша гуманітарна допомога сприяє боротьбі з епідемією вірусу Ебола. Генерал на мить задумався, а потім, подивившись на секретарку, сказав: «Дайте їм все необхідне».