Спостерігаємо світ

2000 рік та Христос

«За даними опитування, навіть не кожний шостий британець пов’язує 2000 рік з Христом»,— говориться в «Бюлетені І-Ен-Ай». Опитування, проведене службою громадської думки Ґеллапа, «виявило поширену необізнаність стосовно значення нового тисячоліття: 37 відсотків опитуваних не розуміли значення цієї дати... 18 відсотків сказали, що свята відзначають нове століття, а 17 відсотків — прихід 2000 року». Тільки 15 відсотків опитуваних бачили якийсь зв’язок між 2000 роком та народженням Христа. За словами професора Ентоні Кінґа з Ессекського університету, більшість людей сприймають прихід нового тисячоліття «тільки як привід потанцювати, випити шампанського, допізна посидіти з друзями чи поїхати за кордон». Єпископ англіканської церкви Ґавен Рейд зауважив: «Ми живемо в суспільстві, яке втратило свою культурну й духовну пам’ять».

Тривога — «Супермікроби»

«Опірність, яку «супермікроби» виявляють до найсильніших антибіотиків, повинна викликати тривогу не тільки в медиків, але й у пацієнтів»,— говорить південно-африканська газета «Стар». Патолог Майк Дев попереджає, що «хвороби, котрі колись були приборкані або майже зовсім викоренені, зазнали мутацій і повертаються знову». Надмірне вживання антибіотиків призвело до появи нових форм туберкульозу, малярії, черевного тифу, гонореї, менінгіту та пневмонії, які дедалі важче піддаються лікуванню та стали опірними до сучасних медикаментів. Від самого лише туберкульозу щороку вмирає більше трьох мільйонів чоловік. Було б добре, якби пацієнти пам’ятали: захворівши, спочатку слід спробувати багато пити, забезпечити собі потрібний відпочинок, а хворе горло полоскати теплим розчином солі. Не вимагайте від свого лікаря антибіотиків, нехай він сам визначить, чи це справді потрібно. А коли вам призначили курс антибіотиків, завжди проходьте його повністю, навіть якщо хвороба відступила. Пам’ятайте, що антибіотики не виліковують від застуди та грипу, бо ці хвороби спричиняються вірусами, а не бактеріями. «Ми всі,—говорить пан Дев,— повинні разом працювати над подоланням цієї дуже небезпечної глобальної проблеми, яка може зруйнувати наше здоров’я».

Чимала вартість депресії

«Депресія набагато частіше, ніж фізичні захворювання, стає головною причиною відсутності на роботі та низької продуктивності праці у світі»,— пишеться у бразильській газеті «Глобу». За повідомленням Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 1997 році психічні захворювання спричинилися до 200 000 смертей. До того ж незначні психічні розлади, як-от зміни настрою, негативно вплинули на професійну діяльність понад 146 мільйонів чоловік у цілому світі. Це більше, ніж кількість працівників, яким заважали розлади слуху (а таких було 123 мільйони чоловік), або тих, з ким на роботі сталися нещасні випадки (25 мільйонів). За даними дослідження, проведеного професором Оксфордського університету Ґаєм Ґудвіном, у наступні роки депресія стане ще серйознішою проблемою, а це означатиме, що через падіння продуктивності та дедалі більші витрати на лікування на суспільство ляже величезний тягар. У самих лише Сполучених Штатах Америки щорічні втрати через депресію вже дорівнюють 53 мільярдам доларів.

На папері ліпше

«Жоден монітор не подає текст так чітко, як друкована сторінка»,— повідомляє німецьке прес-агентство ДПА-Базісдінст. Коли читати з паперу, а не з комп’ютерного дисплея, то при цьому робиться набагато менше помилок та заощаджується чимало часу. Як показали випробування, на читання тексту з екрана комп’ютера йде в середньому на 10 відсотків більше часу, ніж з паперу. Щоправда ці результати поліпшилися з використанням високоякісних моніторів з підвищеною контрастністю й роздільною здатністю та з послабленим мигтінням, але читати з паперу все одно було ліпше. «Той, хто працює з монітором, проводить увесь свій час, дивлячись просто на джерело світла, яке засліплює, мигтить та віддзеркалює,— говорить психолог Мартина Ціфле з Ахена (Німеччина).— Контури букв не такі чіткі, а контраст слабший». Висновок того прес-агентства: «Купляючи комп’ютер, звертайте більше уваги на якість монітора».

Ознака часу

«Ще одне канадське дивацтво зникне через декілька тижнів, коли поліція [у Ньюфаундленді] почне носити пістолети»,— повідомляється у газеті «Торонто стар». Королівська ньюфаундлендська поліція, заснована у 1729 році, була «останнім поліцейським загоном у Північній Америці, що патрулював, не маючи напохваті вогнепальної зброї». Нове законодавство усунуло старі правила поведінки. За тими правилами вимагалось, аби офіцери питали в начальника дозволу мати зброю. Отримавши дозвіл, офіцер тримав зброю у закритому ящику в багажнику свого патрульного автомобіля. Відтак, коли виникала екстрена ситуація, поліцейському треба було припаркувати машину, відкрити багажник, відімкнути ящик і зарядити зброю. «Це миле дивацтво, але досить непрактично, що навченому професійному загону поліції у 1998 році не вільно мати доступ до своєї зброї»,— так висловився прем’єр-міністр Браєн Тобін. Скеля, як тепло називають острів Ньюфаундленд, все ще пишається найнижчим рівнем злочинності в країні, і жоден офіцер там не був застрілений при виконанні службових обов’язків.

Їхнім бізнесом є помста

Одна токійська компанія, обіцяючи «сувору конфіденційність» та надання послуг будь-де в Японії, пропонує: «Ми зведемо за вас рахунки». За словами керівника тої служби, основною її філософією є «завдати людині, яка колись примусила клієнта страждати, тих самих страждань». Згідно з повідомленням у газеті «Асахі івнінґ ньюс», компанія береться «виконати акти законної відплати», наприклад, спричинити «втрату роботи та сім’ї», зруйнувати стосунки між людьми й «досягти того, аби співпрацівника вигнали з роботи, чи того, щоб начальник, який докучає статевими домаганнями, зазнав приниження». Щодня до компанії телефонує приблизно 50 людей, і 20 з них запитує про контракти на вбивство; а втім, основне правило компанії — не використовувати насильства та не переступати закону, «хоч деколи майже доходить до цього». На службі в компанії десятки працівників, більшість яких має ще одну повночасну роботу. Дехто з них — це люди, котрі колись самі постраждали і тепер хочуть допомогти іншим помститися. «Хто знає, чи в минулому ви не зробили чогось такого, за що інші затаїли на вас образу. Будьте обережні»,— попереджає власник компанії.

Сухопутні краби та екологія

Листя та різні рештки, що утворюють лісову підстилку, розкладаються мурашками, термітами та черв’яками. А що стається у вологих тропічних лісах, які періодично заливає вода? Цю роботу виконують сухопутні краби. Учений-еколог з Мічиганського університету (США) відкрив велику ділянку лісу на тихоокеанському узбережжі Коста-Рики, де, на його подив, зовсім не було опалого листя, зате у землі виднілися численні великі отвори. Протягом ночі він спостерігав, як сухопутні краби — приблизно 60 000 особин на гектар — вилізали шукати відмерле листя, плоди та паростки. Усе знайдене краби тягли на дно своїх нір, котрі на метр заглиблюються в землю. Ці 20-сантиметрові краби мають зябра, пристосовані до дихання повітрям, а до моря повертаються лише час від часу, щоб розмножуватися; саме вони підживляють глибоко вкорінені дерева. За словами лондонської газети «Таймс», екологія лісу повністю залежить від того, що роблять ці створіння.

Далеко у космічному просторі

«Вояджер-1» увійшов до книг рекордів як найвіддаленіший об’єкт, зроблений людиною,— повідомляє журнал «Астрономія» (англ.).— Попередній рекорд належав «Піонеру-10», котрий летить у майже протилежному керунку з меншою швидкістю». Яку відстань пролетів «Вояджер-1»? На 17 лютого 1998 року він був на відстані 10,4 мільярда кілометрів. Цей космічний апарат запущено 5 вересня 1977 року; 5 березня 1979 року він проминув Юпітер, а 12 листопада 1980 року пролетів поруч із Сатурном. «Вояджер-1» продовжує надсилати дані про сонячний вітер та магнітні поля. «Врешті він може стати першим космічним апаратом, прилади якого зареєструють геліопаузу — кордон, де кінчається магнітний вплив Сонця та починається міжзоряний простір»,— говорить Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору.

Незареєстровані діти

«Приблизно одна третя усіх немовлят не реєструється при народженні й потрапляє в офіційне забуття, деколи втрачаючи можливість здобути освіту або користуватися медичними послугами»,— повідомляє газета «Нью-Йорк таймс». Найчастіше не реєструють народження дитини у субсахарській Африці та в деяких азіатських країнах, як-от Камбоджі, Індії, М’янмі та В’єтнамі. «Не мати свідоцтва про народження — то все одно, що не народитися»,— говорить Керол Беллемі, виконавчий директор Дитячого Фонду Організації Об’єднаних Націй,— організації, що провела всесвітнє опитування. У багатьох країнах дитина має бути спершу зареєстрована, щоб отримати лікування у медичному закладі або піти до школи, і дітей без свідоцтва про народження частіше, ніж інших, примушують до важкої праці чи експлуатують статево. У статті говориться: «Як випливає з повідомлення, сама лише бідність не визначає рівня реєстрації, бо високі рівні реєстрації виявлено у більшості країн Латинської Америки, центральної Азії та Північної Африки».