2000 рік. Чи вас торкнеться комп’ютерний крах?
КАЖУТЬ, що найбільшим винаходом людини, котрий вона зробила після того, як приборкала електричний струм, є комп’ютер. Від часу, коли комп’ютер уперше з’явився на світовій сцені, минуло декілька десятиріч, і тепер багато хто дивується, як вони взагалі могли раніше без нього обходитись. Журнал, котрий ви зараз читаєте, також був підготовлений до друку за допомогою цієї машини. Комп’ютери можуть утримувати інформацію, яка зберігається в їхній пам’яті, та моментально відтворювати її. Що ж то за диво — ті комп’ютери! Які ж вони чудові! Що б наш світ без них робив?
У більш розвинених країнах світу майже кожна сфера життя людей так чи інакше пов’язана з комп’ютерами. Якщо ви живете за рахунок державної пенсії — чи то за віком, чи за станом здоров’я — або якщо вам повертають певний процент від податку, виплачують страховку чи роблять будь-які інші подібні виплати,— одержання грошей у всіх тих випадках залежить від комп’ютерів. Якщо ви працюєте в якійсь установі, то нарахування вам заробітної плати, найімовірніше, також комп’ютеризоване. У банківських установах комп’ютери ведуть облік вкладів та виплати процентів. У сучасних будинках вони регулюють безліч пристроїв, наприклад, ті, що відповідають за продукування електроенергії або очистку води. Лікарі, клініки й лікарні вважають їх за дар, який допомагає проводити діагностику пацієнтів і навіть рятувати їм життя. Комп’ютерами послуговуються для того, аби стежити за погодними умовами; вони також допомагають уникати зіткнень літаків у повітрі.
Наскільки вони розумні?
Своїм «інтелектом» комп’ютери не перевершують людей, котрі їх програмують. Коли виникає якась проблема, комп’ютер може вирішити її тільки в тому випадку, якщо його цього навчили; він не здатний робити власні розумні рішення. Тож коли він помиляється, то лише віддзеркалює недосконалість людини, котра працювала над його програмуванням або конфігурацією; коли працює без вад — знову ж таки, завдячує цим людині. Комп’ютер може швидше, ніж людина, виконувати певні завдання, однак він не в змозі вирішувати проблеми, якщо людина не показала йому, за яким методом це робити.
Людина й справді виявила короткозорість, коли в 50-х та 60-х роках почала програмувати деякі комп’ютери. Оскільки комп’ютерна пам’ять була тоді досить дорога, програмісти шукали можливості її економити. Кожна літера або цифра, введена в комп’ютер, займає місце в пам’яті. Тож для заощадження місця при зберіганні даних ранні програмісти розробили скорочений код, за яким у датах перші дві цифри в роках відкидалися. Наприклад, у скороченому варіанті 1965 рік виглядав просто як «65», 1985— як «85», 1999— як «99» тощо. Коли ж дані видруковували, то до «85» можна було легко додати «19», і знову виходив 1985 рік. Упродовж останніх декількох десятиріч за допомогою цього скороченого коду було написано мільйони програм. Мало хто з програмістів усвідомлював, що таке на перший погляд нешкідливе скорочення спричиниться до серйозних проблем, адже цим людям навіть на думку не спадало, що їхні програми все ще будуть в ужитку на порозі наступного століття. Хоч би як там було, багатьма програмами з тим скороченням користуються аж до сьогодні, і 2000 рік вони фіксуватимуть як «00».
Чимало комп’ютерів зрозуміє, що «00» означає 1900 рік! Уявіть-но тепер, як спантеличиться комп’ютерна програма, коли треба буде порахувати виплати за позичкою, наданою 1999 року, а кінцевий строк виплати припадатиме на 1904 рік! В інших випадках, коли комп’ютер підраховуватиме якісь дані, програма «зависне» й на екрані з’явиться повідомлення «помилка»; найгірше, що може статися,— програма повністю вийде з ладу.
«Хоча мікросхема принесла з собою індустріальну революцію, а її винахід може зрівнятися з відкриттям електрики,— зазначалось у газеті «Торонто стар»,— проте, з другого боку, вона зробила нас настільки уразливими, що її винахідники навряд чи могли це собі навіть уявити». Далі в газеті говорилося: «По цілому світі можна знайти комп’ютерні системи й мікросхеми, які не в стані відрізнити 1900 від 2000 року. Якщо ці системи не знайдуть і не змінять, може статися глобальний хаос».
Прогнози деяких експертів
«Усі намагаються визначити можливі масштаби проблеми, і я в цьому не виняток,— заявив сенатор штату Юта (США) Роберт Беннетт.— Однак ніхто не зможе про це дізнатися раніше 1 січня 2000 року чи навіть одного-двох тижнів після того». За словами помічника президента Сполучених Штатів, «по суті, існує чимало підстав вважати, що... подекуди наслідки будуть надзвичайно критичними для економіки та надзвичайно критичними для людей».
«Ми занепокоєні можливістю збоїв в електромережі, в системі телекомунікацій та банківських послуг»,— заявила представниця Центрального розвідувального управління США. Як показують повідомлення з різних країн, деякі комп’ютери вже стикнулися з проблемою, коли дані в них сягали 2000 року й далі.
«Експерти провіщають дедалі більше проблем у галузі охорони здоров’я,— повідомлялося в журналі «Ю. С. ньюс енд уорлд ріпорт»,— оскільки в лікарнях та інших закладах системи охорони здоров’я під загрозою опиняться записи про оплату пацієнтами медичних послуг та інформація по страховим полісам. Існує небезпека, що деякі види біомедичного устаткування, у тому числі пристрої для реєстрації роботи органів пацієнта, також вийдуть з ладу. Пізно схаменулися багато енергопостачальних компаній, тож у деяких місцевостях існує загроза перебоїв у постачанні електроенергії». В одній канадській газеті висловлюється подібне побоювання: «Наші лікарні й медичне обладнання повністю залежать від тої всюдисущої мікросхеми, тому збої в системі можуть стати причиною смерті людей». «Оскільки ми спеціалізуємося саме в цій сфері,— жалівся завідувач однієї лікарні,— нас проблема торкнеться особливо. Можливо, в інших галузях не стоятиме питання життя і смерті».
Більш песимістичні спеціалісти-комп’ютерники передрікають крахи на фондових біржах, банкрутства у сфері малого бізнесу, а також навали переляканих клієнтів, котрі штурмуватимуть банківські установи. Заступник міністра оборони США назвав усесвітній комп’ютерний дефект електронним еквівалентом погодного феномену Ель-Ніньйо й додав: «Я перший заявляю, що в нас не обійдеться без яких-небудь неприємних сюрпризів».
«Якщо комп’ютери не налагодити до 1 січня 2000 року, наслідки для ділових підприємств Росії будуть катастрофічні»,— заявив президент Американської торгової палати. Інформаційне агентство Рейтер повідомляє: «Німецькі компанії простують навмання до нового тисячоліття, де їх спіткає комп’ютерна криза, яку можна прирівняти до вибуху бомби; відголоски того вибуху можуть спричинитися до хаосу по цілій Європі». Керівник однієї дослідницької установи сказав, що «подібну оцінку можна дати ситуації в Австрії, Швейцарії, Іспанії, Франції та Італії».
У газеті «Бангкок пост» увагу звертається також на проблему з комп’ютерами в Таїланді: «Перед державним статистичним управлінням країни постало подвійне нелегке завдання у зв’язку з початком нового тисячоліття: запобігти комп’ютерній проблемі 2000 року (Y2K), а також підготуватися до проведення чергового перепису населення за ініціативою Інформаційної служби ООН». З такими ж проблемами стикнулися й інші держави, як-от Австралія, Великобританія, Гонконг, Ірландія, Китай, Нова Зеландія та Японія. Проблема й справді набрала світового масштабу і потребує негайного вирішення.
Неймовірні видатки
Оцінюючи видатки, необхідні для усунення проблем з комп’ютерами, деякі експерти називають астрономічні суми. Наприклад, згідно з підрахунками Управління менеджменту й фінансів США, лише для того, щоб налагодити комп’ютери федерального уряду, доведеться витратити 4,7 мільярда доларів. Одна група експертів називає іншу, на їхню думку, більш реальну суму витрат на модернізацію комп’ютерів федерального уряду — 30 мільярдів доларів. В яку ж суму виллється проблема в масштабах усього світу? Цифра просто приголомшує: «600 мільярдів доларів США на упорядкування програмного забезпечення і ще 1 трильйон — на неминучі судові процеси, оскільки в деяких випадках упорядкування програм так і не дасть бажаних наслідків», повідомила газета «Нью-Йорк пост». Інша група експертів підрахувала, що «видатки, пов’язані з ремонтом, позовами, а також банкрутством деяких фірм, можуть становити щонайменше 4 трильйони доларів». «Здається, що «проблема 2000 року»,— пише газета «Нью-Йорк пост»,— може стати найдорожчою проблемою за всю історію людства». В іншому звіті автори описали вирішення проблеми як, «мабуть, найбільше, найризикованіше та найдорожче завдання, з яким будь-коли стикалось людство».
Погляди різняться
Як усе це торкнеться вас? Це залежить від того, де ви живете, та від зусиль, яких докладуть відповідні установи. Проблема може або взагалі вас не торкнутися, або трохи розсердити, або ж завдати великої шкоди, особливо в перші декілька тижнів після 1 січня 2000 року. Можливо, вас серйозно хвилюють якісь конкретні питання, наприклад, вплив на устаткування, котрим ви користуєтесь у медичних цілях. У такому разі зв’яжіться з фірмою чи установою, котра забезпечила вас цією апаратурою, та запитайте, як 2000 рік вплине на устаткування або на саму послугу.
Якщо взяти останні декілька років, то риторичним запитанням щодо проблеми 2000 року не було кінця і краю. Одні кажуть, що проблема ця надзвичайно серйозна, інші — що гадані наслідки надто перебільшені. Дехто запевняє, що банки перестануть нормально функціонувати, тимчасом як експерти в галузі банківської системи кажуть, що до 2000 року більшість їхніх проблем буде усунено. «Ніхто не очікує якихось там катастрофічних збоїв у телефонній мережі»,— заявив голова Федерального управління зв’язку США. Однак він припустив, що на початку нового століття деякі проблеми з телефонами будуть, але вони будуть швидше неприємними, ніж руйнівними. Багато організацій уже почали проводити лабораторні тести на зміни дат. Завдяки цьому можна буде запобігти багатьом проблемам. А втім, людству доведеться поки що почекати, аби побачити, наскільки серйозною буде проблема 2000 року.