Чому добрі люди страждають?

БУВ 1914 рік, світ втягнувся у війну. Несподівано спалахнув висипний тиф у таборі для військовополонених у Сербії. Але це було тільки початком. Страхітлива хвороба поширилася на цивільне населення і лише за шість місяців стала причиною 150 000 смертей. В умовах війни та революції, яка вибухнула в Росії, внаслідок захворювання на висипний тиф загинуло три мільйони осіб. Ви можете відповідно прийти до висновку, що багато добрих людей та члени сімей, які втратили їх, були серед цих жертв.

Це тільки один приклад людської трагедії. Ви, мабуть, самі зазнали страждань, які були наслідком того, що улюблені ставали жертвами хвороб, нещасних випадків та лиха в тій чи іншій формі. Мабуть, ви занепокоєні, коли від болю невиліковної хвороби мучиться чесна особа. Напевно, ви дуже засмучені, коли хтось із добрих людей, можливо, голова сім’ї, який тяжко працює, загинув у нещасному випадку. Сум полишених може завдати вам душевного болю.

Багато хто думає, що особу, яка робить добро, треба винагородити свободою від страждань. Дехто навіть вважає страждання доказом того, що жертва є грішником. Це було аргументом трьох чоловіків, які жили близько 3600 років тому. Вони були сучасниками доброго чоловіка Йова. Повернімося до їхніх днів та почнімо пошук відповіді на запитання: Чому страждають добрі люди?

Страждання Йова

Коли троє удаваних друзів відвідали Йова, він неймовірно страждав від болю та хвороби. Його було позбавлено десятьох дітей, і він загубив усе майно. Люди, які дуже поважали Йова, відцуралися його. Навіть його дружина відвернулася від нього і намовляла, щоб він прокляв Бога та помер (Йова 1:1—2:13; 19:13​-19).

Протягом семи днів та ночей Йовові відвідувачі безмовно спостерігали його страждання. Тоді один з них обвинуватив його в неправедній поведінці, через котру він, як вважали, був покараний. «Пригадай но,— сказав Еліфаз,— чи гинув невинний, і де праведні вигублені? Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її: вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!» (Йова 4:7​-9).

Таким чином, Еліфаз твердив, що Бог карав Йова за його гріхи. Сьогодні також дехто твердить, що нещастя є діями, які Бог призначив для покарання людей за гріх. Але Єгова не карав Йова за здійснення несправедливих учинків. Ми знаємо про це, бо пізніше Бог сказав Еліфазові: «Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов» (Йова 42:7).

Бог не відповідальний за це

Сьогодні мільйони, напевно в тому числі багато добрих людей, є бідними і знаходяться на краю голодної смерті. Декотрі люди стають озлобленими та вважають, що Бог є винним у їхніх стражданнях. Але він не відповідальний за голод. По суті, він є Тим, хто постачає їжу для людства (Псалом 65:10).

Егоїзм, пожадливість та інші, зумовлені людиною фактори, можуть перешкоджати доставці продуктів харчування голодним. Війна є однією з причин голоду. Наприклад, «Уорлд бук енсайклопідія» повідомляє: «Війна може спричинити голод, якщо землероби покинуть свої поля та приєднаються до збройних сил. Деколи армія навмисно створювала голод, щоб примусити ворога здатися. Армія знищує запаси їжі та врожай на ланах і встановлює блокаду для відрізання постачання їжі ворогові. Блокади перешкоджали відправкам їжі в район Біафри протягом Нігерійської громадянської війни (1967—1970). Наслідком був голод, і, мабуть, понад мільйон біафранців померло з голоду».

Особливо під час другої світової війни дехто помилково звинувачував Бога, коли постраждало і повмирало багато добрих людей. Однак люди, ненавидячи одні одних та воюючи між собою, порушують Божий закон. Коли Ісуса Христа запитали, котра заповідь була «перша з усіх», він відповів: «Перша: «Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — Бог єдиний». І: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї!» (Це заповідь перша!) А друга (однакова з нею): «Люби свого ближнього, як самого себе!» Нема іншої більшої заповіді над оці!» (Марка 12:28​-31).

Коли люди порушують Божий закон, втягуючись у масову різню, чи хтось має підставу звинувачувати Бога, якщо наслідком є терпіння? Якщо один з батьків говорить своїм дітям не бити одне одного, а вони нехтують його доброю порадою, чи він відповідальний, якщо вони страждають від пошкоджень? Він так само не відповідальний, як і не відповідальний Бог за страждання людей, коли вони нехтують божественними законами.

Хоч страждання може бути наслідком нехтування законів Єгови, Біблія не вказує, що нещастя в основному є діями, які Бог призначив для покарання злих. Коли згрішила перша людська пара, вона втратила його особливе благословення і охорону. За винятком справ божественного втручання для виконання намірів Єгови, те, що день за днем ставалося з людством, висловлюється таким біблійним принципом: «Біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка — у знавців,— а від часу й нагоди залежні вони!» (Екклезіястова 9:11).

Страждають добрі та злі

Насправді, страждають як добрі, так і злі люди, оскільки всі успадкували гріх та недосконалість (Римлян 5:12). Наприклад, як праведні, так і злі люди зазнають болісних хвороб. Вірний християнин Тимофій страждав від «частих недугів» (1 Тимофія 5:23). Коли апостол Павло згадував про свою власну «колючку в тілі», він, можливо, натякав на якесь фізичне страждання (2 Коринтян 12:7​-9). Навіть від своїх вірних служителів Бог тепер не усуває успадкованих слабкостей або вразливості до хвороби.

Побожні люди можуть також страждати через недостатню розсудливість або неспроможність деколи застосувати біблійну пораду. Наприклад, людина, яка не слухається Бога й одружується з невіруючою особою, може страждати від труднощів у шлюбному житті, яких вона могла уникнути (Повторення Закону 7:3, 4; 1 Коринтян 7:39). Якщо християнин невідповідно харчується і не має достатнього відпочинку, то він може страждати, тому що руйнує своє здоров’я.

Якщо ми піддаємося слабкості та неправильно поводимося, то можемо душевно страждати. Перелюбство царя Давида з Вірсавією принесло йому велике страждання (Псалом 51). Під час намагання приховати гріх він страждав від сильного розпачу. «Коли я мовчав,— сказав він,— спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму... волога моя обернулась на літню посуху!» (Псалом 32:3, 4). Мука через провину послаблювала його силу, і він був, неначе дерево, яке губить життєдайну вологу під час посухи або літньої спеки. Він, очевидно, страждав як душевно, так і фізично. Але 32-ий псалом показує, що можна позбутися такого страждання завдяки розкаяному зізнанню людини в гріху та отриманню Божого прощення (Приповістей 28:13).

Злі люди часто страждають через те, що ведуть розбещений спосіб життя, а не через божественну кару. Ірод Великий мав багато хвороб через погані звички. За словами єврейського історика Йосифа, в останні дні свого життя Ірод «страждав від страшних мук. У нього було жахливе бажання чухатися, його кишки вкрилися виразками, а статевий орган вразила гангрена та черва. Він даремно намагався зменшити задишку та конвульсії в теплих джерелах у Калірое... Ірод тепер страждав від такого жахливого нестерпного болю, що намагався заколоти себе, але цьому запобіг його двоюрідний брат». («Йосиф: основні записи», перекладено та видано Полем Мейєром, англ.).

Дотримування Божого закону дає, між іншим, деяку охорону від венеричних захворювань. Все ж таки чому, добрі люди, які шукають Божого схвалення, здається, надмірно страждають?

Чому страждають побожні люди

Основною причиною того, чому страждають побожні люди є те, що вони праведні. Це зображено прикладом Йосипа, сина патріарха Якова. Хоч Потіфарова дружина постійно наполягала, щоб Йосип вступив у статеві зносини з нею, він запитав: «Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?» (Буття 39:9). Це привело до несправедливого ув’язнення, і Йосип постраждав через свою чесність.

Але чому Бог допускає, щоб його вірні служителі страждали? Відповідь знаходиться в спірному питанні, яке порушив бунтівний ангел, Сатана Диявол. Це спірне питання стосується відданості Богові. Звідки ми знаємо це? Тому що це було виявлено на прикладі праведного чоловіка Йова, згаданого раніше.

Коли зібрались Божі ангельські сини в небі, Єгова запитав Сатану: «Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає». Відповідь Диявола доводить, що існувала суперечка, чи люди будуть зберігати відданість Єгові під час випробовування. Сатана заявляв, що Йов служив Богові тому, що мав від нього матеріальні благословення, а не з любові. Тоді Сатана сказав: «Простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його,— чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?» Єгова відповів: «Ось усе, що його,— у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки!» (Йова 1:6​-12).

Незважаючи на все те, що Сатана міг зробити, Йов зберіг праведну поведінку і довів, що служив Єгові з любові. Справді, Йов сказав своїм обвинувачам: «Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе» (Йова 27:5). Так, такі охоронці непорочності завжди були готові страждати за праведність (1 Петра 4:14​-16). Біблія розповідає нам про багатьох тих, які мали незмінну любов до Бога і жили праведним життям, щоб вихваляти його та довести фальшивість твердження Сатани, що він міг відвернути все людство від Єгови. Кожна людина, яка страждає через збереження відданості Богові, може радіти з того, що виявляє Диявола брехуном і потішає серце Єгови (Приповістей 27:11).

Бог не є байдужим до страждань своїх вірних служителів. Псалмописьменник Давид сказав: «Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!» (Псалом 145:14). Присвячені Єгові особи, мабуть, не мають достатньо особистої сили, щоб зносити життєві страждання та переслідування, яких вони, як його люди, зазнають. Але Бог підкріпляє та підтримує їх, дарує їм мудрість, яка потрібна, щоб знести всі випробовування (Псалом 121:1​-3; Якова 1:5, 6). Якщо переслідувачі вб’ють когось із вірних служителів Єгови, ці служителі мають від Бога надію на воскресіння (Івана 5:28, 29; Дії 24:15). Бог навіть може в такий спосіб змінити наслідки страждання, якого зазнали ті, котрі люблять його. Він покінчив із стражданням Йова і рясно поблагословив цього чесного чоловіка. Ми можемо бути впевненими, що й сьогодні Єгова не забуде своїх людей (Йова 42:12​-16; Псалом 94:14).

Незабаром вже не буде страждань!

Таким чином, кожен зазнає страждань через успадковану недосконалість і життя в злій системі речей. Побожні люди можуть також очікувати страждань тому, що намагаються зберегти відданість Єгові (2 Тимофія 3:12). Але вони можуть радіти, оскільки незабаром Бог покінчить зі сльозами, смертю, плачем, риданням та болем. Відносно цього апостол Іван написав:

«Бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними», «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» І сказав Той, Хто сидить на престолі: «Ось нове все творю!» І говорить: «Напиши, що слова ці правдиві та вірні!» (Об’явлення 21:1​-5).

Так само проголосив апостол Петро: «За Його [Бога Єгови] обітницею ми чекаємо неба нового й нової землі, що праведність на них пробуває» (2 Петра 3:13, Огієнко, 1988). Яка ж чудова перспектива перед нами! Вашим щасливим привілеєм може бути життя на райській землі (Луки 23:43). Тому не допустіть, щоб сьогоднішнє страждання озлоблювало вас. Замість цього дивіться в майбутнє з оптимізмом. Покладайте надію і довір’я на Божий новий світ, який вже дуже близько. Йдіть шляхом, який прийнятний для Бога Єгови, і ви зможете жити вічно у вільному від страждань світі.

[Ілюстрація на сторінці 4]

Хоч Йов страждав, спосіб його життя був прийнятним для Бога.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Ви можете жити у світі, вільному від усіх страждань.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Collier’s Photographic History of the European War.