ЗАПИТАННЯ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ
Створення чи еволюція? Частина 3. Чи є підстави вірити у створення?
«Якщо ти віриш у створення, люди можуть подумати, що ти нерозумний і не хочеш розлучатися з казочками, які батьки розповідали тобі в дитинстві, або що релігія задурила тобі голову» (Дженетт).
Чи ти поділяєш переживання Дженетт? Коли так, у тебе можуть з’явитися сумніви щодо створення. Безумовно, нікому не хочеться виглядати неуком. Що може допомогти тобі в такій ситуації?
Закиди проти віри у створення
1. Якщо ти віриш у створення, люди подумають, що ти виступаєш проти науки.
«Мій вчитель сказав, що ті, хто вірить у створення, надто ледачі, щоб знайти пояснення того, як функціонує світ» (Марія).
Що тобі варто знати. Ті, хто таке каже, погано знають факти. У Творця вірили відомі вчені, зокрема Галілео Галілей та Ісаак Ньютон. Їхня віра в Бога не йшла в розріз з їхньою любов’ю до науки. Подібно й сьогодні деякі науковці не вбачають суперечності між наукою і вірою у створення.
Завдання. У полі пошуку онлайн-бібліотеки Товариства «Вартова башта» введи в лапках вираз «обґрунтовує свою віру». Так ти знайдеш приклади фахівців в різних галузях науки, які вірять у створення. Зверни увагу на те, що саме допомогло їм прийняти це вчення.
Підсумок. Віра у створення не робить тебе ворогом науки. По суті, чим більше ти дізнаватимешся про світ природи, тим міцнішою ставатиме твоя віра в те, що все було створене (Римлян 1:20).
2. Якщо ти віриш біблійній розповіді про створення, люди подумають, що ти релігійний фанатик.
«Багато людей висміюють віру у створення. Для них розповідь з книги Буття — лише байка» (Джазмін).
Що тобі варто знати. Часто люди мають неправильні уявлення стосовно біблійної оповіді про створення. Наприклад, деякі креаціоністи стверджують, що земля з’явилася недавно і що життя було створене впродовж шести буквальних діб. Біблія не підтримує жодного з цих поглядів.
У Буття 1:1 сказано: «На початку Бог створив небо і землю». Ці слова не суперечать науковим даним про те, що земля існує мільярди років.
Слово «день» у книзі Буття може стосуватись довгих відтинків часу. Скажімо, у Буття 2:4 слово «день» позначає усі шість днів творення.
Підсумок. Біблійна розповідь про створення узгоджується з науковими фактами.
Поміркуй про свої переконання
Віра у створення не має бути сліпою. У її основі повинні лежати логічні міркування. Розгляньмо приклад.
Наш життєвий досвід підказує, що будь-який задум має свого автора. Якщо в певній речі ми бачимо ознаки задуму, то не думаємо, що вона виникла сама собою. Коли ти бачиш фотоапарат, літак чи будинок, то не сумніваєшся, що ці речі хтось зробив. І це логічно. То чому ж не триматись такої логіки, коли йдеться про те, як виникло людське око, птахи чи планета Земля?
Поміркуй. Щоб удосконалити свої винаходи, конструктори часто копіюють те, що бачать у природі. При цьому вони справедливо очікують, що інші люди віддаватимуть їм належне за їхні досягнення. Чи логічно шанувати винахідника за його роботу і водночас не віддавати належне Творцю за його набагато досконаліше творіння?
Хіба розсудливо вважати, що літак був створений, а птах ні?
Знаряддя, які допоможуть тобі дослідити факти
Зміцнити свою віру у створення тобі допоможе дослідження фактів зі світу природи.
Завдання. У полі пошуку онлайн-бібліотеки Товариства «Вартова башта» введи в лапках вираз «задум чи випадок». Переглянь статті з рубрики «Задум чи випадок?» журналу «Пробудись!», які тебе зацікавили. Читаючи кожну статтю, подумай, що́ унікального в тому явищі природи, котре в ній обговорюється. Як ця інформація переконує тебе в існуванні Творця?
Досліди глибше. Аби знайти більше доказів того, що життя було створене, скористайся такими брошурами:
«Чи виникло життя само по собі?»
Земля ідеально розміщена та має усе необхідне для існування життя (дивись сторінки 4—10).
Особливості будови живих істот свідчать про задум (дивись сторінки 11—17).
Біблійна розповідь про створення узгоджується з наукою (дивись сторінки 24—28).
«Походження життя. П’ять важливих запитань»
Життя не могло виникнути само по собі з неживої матерії (дивись сторінки 4—7).
Живі організми надто складні, тож вони не могли розвинутися в результаті некерованих випадкових процесів (дивись сторінки 8—12).
Здатність ДНК зберігати інформацію перевершує сучасні технології (дивись сторінки 13—21).
Не всі живі організми походять від спільного предка. Літопис викопних решток свідчить про раптову появу основних груп тварин, а не про їх поступовий розвиток (дивись сторінки 22—29).
«Увесь довколишній світ — і тварини на землі, і всесвіт, і порядок у ньому — переконує мене в існуванні Бога» (Томас).