Чи ти поділяєш переживання Дженетт? Коли так, у тебе можуть з’явитися сумніви щодо створення. Безумовно, нікому не хочеться виглядати неуком. Що може допомогти тобі в такій ситуації?

• Закиди проти віри у створення

• Поміркуй про свої переконання

• Знаряддя, які допоможуть тобі дослідити факти

• Що кажуть твої однолітки

1. Якщо ти віриш у створення, люди подумають, що ти виступаєш проти науки.

«Мій вчитель сказав, що ті, хто вірить у створення, надто ледачі, щоб знайти пояснення того, як функціонує світ» (Марія).

Що тобі варто знати. Ті, хто таке каже, погано знають факти. У Творця вірили відомі вчені, зокрема Галілео Галілей та Ісаак Ньютон. Їхня віра в Бога не йшла в розріз з їхньою любов’ю до науки. Подібно й сьогодні деякі науковці не вбачають суперечності між наукою і вірою у створення.

Завдання. У полі пошуку онлайн-бібліотеки Товариства «Вартова башта» введи в лапках вираз «обґрунтовує свою віру». Так ти знайдеш приклади фахівців в різних галузях науки, які вірять у створення. Зверни увагу на те, що саме допомогло їм прийняти це вчення.

Підсумок. Віра у створення не робить тебе ворогом науки. По суті, чим більше ти дізнаватимешся про світ природи, тим міцнішою ставатиме твоя віра в те, що все було створене (Римлян 1:20).

2. Якщо ти віриш біблійній розповіді про створення, люди подумають, що ти релігійний фанатик.

«Багато людей висміюють віру у створення. Для них розповідь з книги Буття — лише байка» (Джазмін).

Що тобі варто знати. Часто люди мають неправильні уявлення стосовно біблійної оповіді про створення. Наприклад, деякі креаціоністи стверджують, що земля з’явилася недавно і що життя було створене впродовж шести буквальних діб. Біблія не підтримує жодного з цих поглядів.

• У Буття 1:1 сказано: «На початку Бог створив небо і землю». Ці слова не суперечать науковим даним про те, що земля існує мільярди років.

• Слово «день» у книзі Буття може стосуватись довгих відтинків часу. Скажімо, у Буття 2:4 слово «день» позначає усі шість днів творення.

Підсумок. Біблійна розповідь про створення узгоджується з науковими фактами.

Віра у створення не має бути сліпою. У її основі повинні лежати логічні міркування. Розгляньмо приклад.

Наш життєвий досвід підказує, що будь-який задум має свого автора. Якщо в певній речі ми бачимо ознаки задуму, то не думаємо, що вона виникла сама собою. Коли ти бачиш фотоапарат, літак чи будинок, то не сумніваєшся, що ці речі хтось зробив. І це логічно. То чому ж не триматись такої логіки, коли йдеться про те, як виникло людське око, птахи чи планета Земля?

Поміркуй. Щоб удосконалити свої винаходи, конструктори часто копіюють те, що бачать у природі. При цьому вони справедливо очікують, що інші люди віддаватимуть їм належне за їхні досягнення. Чи логічно шанувати винахідника за його роботу і водночас не віддавати належне Творцю за його набагато досконаліше творіння?

Зміцнити свою віру у створення тобі допоможе дослідження фактів зі світу природи.

Завдання. У полі пошуку онлайн-бібліотеки Товариства «Вартова башта» введи в лапках вираз «задум чи випадок». Переглянь статті з рубрики «Задум чи випадок?» журналу «Пробудись!», які тебе зацікавили. Читаючи кожну статтю, подумай, що́ унікального в тому явищі природи, котре в ній обговорюється. Як ця інформація переконує тебе в існуванні Творця?

Досліди глибше. Аби знайти більше доказів того, що життя було створене, скористайся такими брошурами:

• «Чи виникло життя само по собі?»

  • Земля ідеально розміщена та має усе необхідне для існування життя (дивись сторінки 4—10).

  • Особливості будови живих істот свідчать про задум (дивись сторінки 11—17).

  • Біблійна розповідь про створення узгоджується з наукою (дивись сторінки 24—28).

• «Походження життя. П’ять важливих запитань»

  • Життя не могло виникнути само по собі з неживої матерії (дивись сторінки 4—7).

  • Живі організми надто складні, тож вони не могли розвинутися в результаті некерованих випадкових процесів (дивись сторінки 8—12).

  • Здатність ДНК зберігати інформацію перевершує сучасні технології (дивись сторінки 13—21).

  • Не всі живі організми походять від спільного предка. Літопис викопних решток свідчить про раптову появу основних груп тварин, а не про їх поступовий розвиток (дивись сторінки 22—29).

«Увесь довколишній світ — і тварини на землі, і всесвіт, і порядок у ньому — переконує мене в існуванні Бога» (Томас).

Можливо, ти міркуєш: «Я не настільки розумний, щоб обговорювати наукові питання і вести дискусії щодо еволюції». Саме так почувалась свого часу Даніелл. Вона розповідає: «Мене лякала сама лише думка про те, що доведеться заперечувати своєму вчителеві та однокласникам». Подібні почуття були й у Діани, яка каже: «Я дуже ніяковіла, коли зі мною сперечалися та ще й вживали при цьому наукові терміни».

Проте твоя мета не полягає в тому, щоб перемогти в суперечці. Пам’ятай, тобі не треба бути науковим генієм, аби пояснювати іншим, чому ти вважаєш розумною думку про те, що все довкола було створене.

Порада. Використовуй прості логічні приклади на зразок того, що наведений в Біблії у Євреїв 3:4: «Кожен дім хтось збудував, а той, хто збудував усе,— Бог».

Молода жінка, на ім’я Керол, використовує принцип з Євреїв 3:4 таким чином: «Уяви, що ти ідеш густим лісом. Вже багато кілометрів ти не бачиш жодних слідів людей. І ось ти помічаєш на землі зубочистку. Що ти подумаєш? Більшість людей скаже: “Тут хтось був”. Якщо звичайна зубочистка наштовхує на думку про розумну особу, то що вже говорити про Всесвіт!».

Коли хтось каже: «Якщо усе створив Бог, то хто ж створив Бога?»

Ти можеш відповісти: «Якщо ми не розуміємо чогось про Творця, це не означає, що його не існує. Наприклад, ти можеш не знати усіх фактів про людину, яка розробила модель твого мобільного телефону. І все ж ти не сумніваєшся, що його хтось сконструював, чи не так?» [Дай можливість відповісти.] «Ми можемо багато чого дізнатись про Творця. Якщо тобі цікаво, я з радістю розкажу, що я про нього довідався».

Біблія заохочує: «Будьте готовими виступити на захист своєї надії перед кожним, хто вимагатиме її обґрунтування. Тільки робіть це з лагідністю та глибокою повагою» (1 Петра 3:15). Тож звертай увагу на два моменти — що ти говориш і як ти це говориш.

1. Що ти говориш. Твоя любов до Бога має велике значення. Вона може спонукати тебе говорити про свої переконання. Але скільки б ти не говорив комусь про свою любов до Бога, цього може бути недостатньо, щоб переконати цю людину в тому, що все створене Богом. Імовірно, буде краще, якщо ти наведеш приклади зі світу природи, щоб показати, наскільки розсудливо вірити у створення.

2. Як ти це говориш. Тримайся впевнено, але уникай нетактовності чи зверхності. Люди будуть більш схильними взяти до уваги твій погляд, якщо ти поважатимеш їхні переконання і визнаватимеш їхнє право на власну думку.

   «Дуже важливо ніколи не ображати співрозмовника і не поводитись так, наче всі розуми поїв. Ти нічого не досягнеш, розмовляючи зверхньо» (Ілейн).

«Якщо ми не підготовлені,— каже дівчина, на ім’я Алісія,— то будемо мовчати, щоб не осоромитись». Тож, як зауважила Алісія, підготовка вкрай важлива. Дженн говорить: «Мені набагато легше обговорювати тему створення і обстоювати свої переконання, коли я маю напоготові простий і водночас добре продуманий приклад».

Де можна знайти такі приклади? Чимало хлопців і дівчат успішно використовували нижчеподані матеріали:

• «Чи виникло життя само по собі?»

• «Походження життя. П’ять важливих запитань»

• «Дивовижні творива звіщають Божу славу» (відео)

• Статті з рубрики «Задум чи випадок?» у журналі «Пробудись!» (надрукуй в лапках фразу «задум чи випадок» у полі пошуку онлайн-бібліотеки Товариства «Вартова башта»).

• Використовуй цю онлайн-бібліотеку для глибшого дослідження теми створення.

Тобі також стануть у пригоді попередні статті серії «Створення чи еволюція?»:

1. Частина 1. Чи є підстави вірити в Бога?

2. Частина 2. Чому варто перевірити достовірність теорії еволюції?

3. Частина 3. Чи є підстави вірити у створення?

Порада. Вибирай приклади, які переконують тебе. Їх легше запам’ятовувати, і ти зможеш переказувати їх з упевненістю. Спробуй прорепетирувати уявну розмову, у якій пояснюєш свої погляди.