Еволюція — не факт

Опитування, проведені в Америці, свідчать про те, що велика частина населення країни вірить у створення перших людей Богом, а не в їхній розвиток із примітивних форм життя в процесі еволюції. Чому ж стільки викладачів в Америці представляють некеровану розумом випадкову еволюцію як факт? Однією з причин є те, що «у багатьох університетах природничими факультетами керують... фундаменталісти дарвінізму»,— вважає Філіп І. Джонсон, професор права з Каліфорнійського університету Берклі.

Джонсон підкреслює: «Іноді викладачам біології забороняють говорити студентам про існування підстав для сумнівів у тому, що некеровані розумом матеріальні процеси були спроможні й дійсно створили чудеса біології».

Природознавець та інженер Мерфі О’Дін відзначив: «Замість відкинути теорію, яка не відповідає фактам, напрямок «еволюційної науки» став постулатом віри в те, що «еволюція повинна була відбутись». Брак та суперечливість доказів або ігнорується, або дістає поверхове пояснення.

Чому? Майкл Біхі, біохімік, зазначив у книжці «Дарвінова загадка» (англ.): «Багато людей, а серед них чимало видатних та авторитетних вчених, просто не бажають існування чогось ще, крім природи. Вони не бажають, аби надлюдська істота впливала на природу». Проте правдива наука не може ігнорувати суперечливість доказів, для того щоб просувати ті чи інші ідеї, які комусь подобаються. Крім того, не всі вчені вірять в еволюцію.

Бразильський журнал «Вежа» звернувся до Карло Руббіа, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики, з запитанням: «Чи ви вірите в Бога?» Хоча вчений не визнає існування Бога-Особи, він погоджується: «Чим більше спостерігаєш за природою, тим глибше усвідомлюєш, що все чудово впорядковано. За цим стоїть розум настільки великий, що я, лише споглядаючи природні явища, можу зробити висновок про існування Творця».

Це зауваження нагадує нам те, що сказав про Бога апостол Павло: «Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме» (Римлян 1:20).