Куди прямує мораль?

У БАГАТЬОХ країнах протягом століть Біблія була безперечним мірилом моральної поведінки. Хоча не всі дотримувались її високих принципів, але Біблія дійсно дала суспільству те, що воно визнало основним моральним еталоном, мірилом, у судженні чиєїсь поведінки. Проте Джозеф О’Гар, президент Єзуїтського університету, скаржиться: «У нас були традиційно усталені норми, котрі попали під сумнів і стали небажаними або старомодними. Нині, здається, вже нема жодного морального мірила».

Що сприяло занепаду біблійної моралі у суспільстві? Одним з важливих факторів було поширення теорії еволюції. У книжці «Американські цінності: протилежні погляди» (англ.) говориться: «У всіх відомих нам цивілізаціях люди вірили у два світи: перший — видимий і другий — невидимий... Невидимий світ подавав ґрунт для мети в житті та його цінностей... Він був джерелом єдності людського суспільства. Проте десь у середині минулого сторіччя людям почали говорити, що невидимого світу не існує. Він не існує і ніколи не існував». Особливо з того часу почались безпрецедентні нападки на Біблію та її мораль. І серед таких філософських нападок, зокрема, була так звана глибока критика Біблії й дарвінівська книжка «Походження видів»a.

Отже, теорія еволюції послабила авторитет Біблії у розумах багатьох людей. Згідно з «Гарвардським журналом» (англ.), Біблія тепер вважається просто «приємною алегорією». Її вплив на мораль був руїнницьким. Теорія еволюції, за словами відомого вченого Фреда Хоіла, «стала законним документом, що дозволяє будь-яку форму пристосовницької поведінки».

Звичайно, ця теорія є лише фрагментом картини. Дві світові війни ще більше розпалили поширене розчарування в релігії. Промислова революція принесла зі собою великі соціальні та моральні зміни. Більш того, швидкий зріст кількості засобів масової інформації поширив у великих масштабах вплив занепалої моралі на людей.

Чи дійсно все відносне?

Не дивно, що багато людей не мають жодних моральних орієнтирів. Вони пливуть за течією, наче корабель без стерна. Багато хто, приміром, пливе за загальнопоширеною течією моральної відносності — погляд, що «етичні норми залежать від певних осіб або груп людей, які є їх носіями». Згідно з такою філософією, абсолютних моральних принципів не існує — все є відносним. «Те, що ви вважаєте неправильним, хтось інший може вважати правильним»,— доводять релятивісти. Оскільки їхній моральний дороговказ не вказує якогось певного керунку, то вони готові узаконити будь-яку поведінку.

Таким чином, вчинок, що колись вважався «грішним» або «неправильним», тепер вважається просто «нерозумним». Погані вчинки оправдують словом «хворобливі», але їх не засуджують як «аморальні». Це нагадує дні стародавнього пророка Ісаї, коли були люди, про котрих писалось, «що зло називають добром, а добро — злом, що ставлять темноту за світло, а світло — за темряву» (Ісаї 5:20).

Звинувачення один одного

Інше моральне відхилення — звинувачення один одного. Адам звинуватив Єву, а Єва у свою чергу звинуватила змія. Сьогоднішні злочинці подібно бавляться в гру перекидання відповідальності, і часто їм у цьому допомагають юристи та психіатри. В одній статті журналу «Юнайтед Стейтс ньюс енд уорлд ріпорт» психіатрам докорялося за те, що вони, «вигадавши нову хворобу, зображають злочинців у ролі невинних жертв». Наприклад, кажуть, що Асоціація американських психіатрів почала серйозно говорити, що ґвалтівники є жертвами хвороби з химерною назвою «парафільний ґвалтівнизм». Дехто вважав, що це дало б легальні права ґвалтувати й уникати покарання. «Жінки здійняли таку шалену бучу, після якої потяг до ґвалтування відразу перестав уважатися хворобою».

Звичайно, не можна відкидати і того факту, що потрясіння в дитинстві можуть негативно відбиватися у дорослому віці. Але було б помилкою стверджувати, що минулим можна оправдати насильницьку або аморальну поведінку дорослої особи.

Молодь без жодного морального дороговказу

Моральне замішання світу залишає свій знак особливо на вразливій молоді. Роберт Колс, дослідник з Гарвардського університету, побачив, що не існує жодної збірки положень, що керувала б моральною стороною життя американських дітей. Вони керуються різноманітними моральними дороговказами та мірилами цінностей. Майже 60 відсотків з опитаної групи юнаків та дівчат шкільного віку сказали, що керуються тим, що просуває їх вперед, або тим, від чого вони почувають себе добре.

Інколи самі школи допомагають робити таке моральне замішання. Звернімо увагу на навчальну програму під назвою «Вияснення цінностей», яку декілька років тому запровадили в школах США. У чому полягає її суть? Діти мусять самі вибирати собі моральні цінності.

Моральна порожнеча, яка характеризує таку позицію, очевидна з того, як в одній нью-йоркській школі учениця вирішила повернути знайдену жіночу сумочку з 1000 доларами США. Як зреагували її однокласники, що проходять уроки моральних цінностей? З неї насміхались і їй докоряли за таке рішення! Але — що ще гірше — жоден учитель чи працівник школи не похвалив її за таку чесну поведінку. Один учитель так оправдував їхнє мовчання: «Якщо я займу позицію судження, що робити правильно, а що ні, то я заберу у них можливість бути самостійними у виборі, а як радник, я цього не повинен робити».

Чи церкви можуть стримати моральний занепад?

Не дивно, що через жалюгідну моральну ситуацію у світі люди забили у дзвони. Тепер багато людей гучно вимагають повернення традиційних цінностей, що для декого означає повернення до релігії. А втім, церкви не особливо відзначились у подаванні людям морального керівництва. Генеральна асамблея пресвітеріанської церкви (США) погоджується: «Ми переживаємо кризу — жахливу кризу у своїх пропорціях та щодо причетності до неї інших». Природа цієї кризи? «Від 10 до 23 відсотків духівництва в країні ведуть статеве життя зі своїми парафіянами, клієнтами, робітниками тощо».

Таким чином, розчарування релігією стало загальнопоширеним. Президент Ради США з питань бізнесу та індустрії підсумував: «Релігійні установи не справились із завданням передавати історичні цінності і в багатьох випадках спричинили [моральні] проблеми, просуваючи теологію визвольного руху та потурання людській поведінці».

Цілком ясно, що ненавчене людське сумління не є й не може бути достатнім керівником для людства. Сучасна мораль прямує до тотального морального занепаду. Нам потрібно керівництва, що походить від когось більшого, ніж ми самі. (Порівняйте Приповістей 14:12; Єремії 10:23).

Таке керівництво існує. Воно доступне всім, хто його прагне людству.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 5]

Віра в теорію еволюції — це той фактор, що сприяв відхиленню людей від біблійної моралі.

[Вставка на сторінці 6]

«Від 10 до 23 відсотків духівництва в країні ведуть статеве життя зі своїми парафіянами, клієнтами, робітниками тощо».

[Ілюстрація на сторінці 7]

Духівництво пропагує моральні принципи, що ґрунтуються на людській мудрості, а не на Біблії.