Якщо розібратися, то відразу стає очевидним, що багато вчених, включаючи «серйозних сучасних біологів», не тільки піддають еволюцію сумніву, але й не вірять у неї³. На їхню думку, докази на користь створення набагато переконливіші. Отож огульні заяви, подібні до заяви Докінса,— хибні. Але зазвичай саме такими формулюваннями і намагаються заглушити протидію. Відзначивши це, один оглядач написав у журналі «Новий вчений»: «Чи Річард Докінс настільки слабо вірить у докази еволюції, що мусить робити огульні узагальнення з тим, щоб дискредитувати своїх опозиціонерів?»⁴

 7. Чому вчені не завжди базують свої висновки на фактах?

⁷ У передмові до книжки Джона Рідера «Відсутні ланки» Дейвід Пілбім показав, що свої висновки вчені не завжди базують на фактах. Одна з причин, каже Пілбім, криється у тому, що вчені «теж люди і що на карту поставлено так багато: знадливі винагороди у вигляді слави та знаменитості». Вищезгадана книжка визнає, що еволюція — це «наука, яка просувається особистими амбіціями, а отже, є сприйнятливою до упереджених думок». Для прикладу книжка згадує такий момент: «Коли упереджений погляд... сприймається з таким ентузіазмом і його так довго тримаються, як це було у випадку з пілтдаунською людиною, то при цьому виявляється тривожна схильність науки приймати на віру те, що не підтверджено дослідним шляхом». Той же автор додає: «Сучасні [еволюціоністи] не менш схильні триматися неправильних даних, які підтримують їхні упереджені погляди, ніж раніші дослідники... [котрі] відкидали об’єктивні міркування заради тих ідей, в які їм хотілося вірити»⁷. Отож, будучи відданими теорії еволюції і прагнучи зробити кар’єру, деякі вчені навіть не припустять можливості помилки. Не бажаючи визнати факти, котрі можуть бути для них згубними, вони працюють над тим, щоб підтвердити свої упереджені погляди.

 8. Чому В. Р. Томпсон висловив глибокий жаль з приводу масового прийняття віри в еволюцію?

⁸ У передмові до ювілейного видання Дарвінового «Походження видів» В. Р. Томпсон з прикрістю відзначив такий ненауковий підхід. Він сказав: «Якщо аргументи не витримують критики, з ними погоджуватися не треба, а масову зміну переконань через хибну аргументацію слід розцінювати як прикрий факт». Також він зазначив: «Ті факти і тлумачення, на які колись покладався Дарвін, тепер втратили свою переконливість. Довготривалі дослідження спадковості й мінливості підірвали дарвінівські позиції»⁸.

 9. Що сказав Томпсон про придушення вченими критики, спрямованої проти еволюції?

⁹ Томпсон також зауважив: «Тривким і сумним наслідком успіху «Походження» була пристрасть біологів до припущень, які неможливо перевірити. (...) Успіх дарвінізму супроводжувався занепадом наукової чесності». Томпсон робить висновок: «Така ситуація, коли вчені мужі стають на захист доктрини, якій вони не в стані дати наукового визначення,— вже не кажучи про те, щоб довести її з науковою точністю,— та ще й намагаються підтримати її авторитет в очах громадськості шляхом придушення критики й применшення утруднень,— ненормальна та небажана річ у науці»⁹.

10. Чому багато вчених сприймає еволюцію як «факт»?

¹⁰ Професор антропології Ентоні Острік подібно критикує своїх наукових співробітників за проголошення «фактом» того, що людина походить від мавпоподібного створіння. Він каже, що «в ліпшому випадку це тільки гіпотеза, до того ж недостатньо обґрунтована». Як він зауважив далі, «не існує доказів того, що людина не залишилася практично такою самою з моменту, коли її появу засвідчили перші фактичні дані». Цей антрополог сказав, що велика кількість фахівців прилучилася до прихильників еволюційної теорії «зі страху не бути зарахованими до серйозних учених або бути відлученими від серйозних учених кіл»¹⁰. Відносно цього Хойл та Вікрамасінгхе також зазначили: «Людина або має вірити в ці поняття, або неминуче буде затаврована як єретик»¹¹. Одним з результатів цього є небажання багатьох учених без упередження дослідити інший підхід до справи — підхід з погляду створення. В одному з листів до редактора журналу «Лікарняна практика» говорилось: «Наука завжди пишалася своєю об’єктивністю, але я боюсь, що ми, вчені, швидко перетворюємось у жертви упередженого, вузькоглядного мислення, до якого так довго почували відразу»¹².