Історичне зібрання

«НАПРИКІНЦІ цього зібрання ви, мабуть, скажете: “Це справді знаменні річні збори в теократичній історії!”» З такими словами Стівен Летт, член Керівного органу Свідків Єгови, розбудив неабияку цікавість у великої аудиторії. Це були 126-ті загальні річні збори Пенсільванського біблійного і трактатного товариства «Вартова башта», які проходили 2 жовтня 2010 року в Залі конгресів Свідків Єгови у Джерсі-Сіті (Нью-Джерсі, США). Що особливого було на цьому історичному зібранні?

Брат Летт виголосив початкову промову, в якій із захопленням говорив про небесну колісницю Єгови, що описана в біблійній книзі Єзекіїля. Ця грандіозна славетна колісниця зображає Божу організацію, якою повністю керує Єгова. Її небесна частина, що складається з духовних створінь, рухається з блискавичною швидкістю — швидкістю думок самого Єгови, як сказав брат Летт. Земна частина організації Бога Єгови теж перебуває в русі. Брат Летт згадав кілька вражаючих кроків, які зробила видима частина Божої організації в недавні роки.

Наприклад, певні філіали об’єднуються, і завдяки такому спрощенню багато з тих, хто служив у Бетелі в цих країнах, тепер можуть зосередитися на проповідуванні. Брат Летт спонукав слухачів і далі молитися, щоб Керівний орган, як представник класу раба, продовжував виявляти не лише вірність, але й мудрість, тобто розсудливість (Матв. 24:45—47).

Підбадьорливі повідомлення і зворушливі інтерв’ю

Таб Гонсбергер, член комітету філіалу на Гаїті, розповів про наслідки землетрусу 12 січня 2010 року, який забрав життя близько 300 000 осіб у цій країні. За його словами, представники духівництва говорили людям, що Бог, оберігаючи добрих, покарав ті жертви за невірність. Водночас тисячі засуджених злочинців опинилися на волі, коли землетрус зруйнував стіни в’язниць. Тому багато щирих гаїтян знаходять потіху, довідуючись правду про те, чому в наші дні існує стільки біди. Таб Гонсбергер навів слова одного вірного брата на Гаїті, який під час цього лиха втратив дружину: «Я досі плачу. Не знаю, скільки ще сумуватиму, але мені приємно відчувати любов організації Єгови. Я маю надію і рішуче постановив ділитися нею з іншими».

Марк Сандерсен, який тепер служить у Бетелі в Брукліні, розказав про Філіппіни. Він колись служив там членом комітету філіалу і тому сяяв від радості, повідомляючи, що в країні вже 32-й раз поспіль досягнуто найвищої кількості вісників Царства і що число біблійних вивчень набагато перевищує кількість вісників. Марк Сандерсен розповів про брата на ім’я Мігель, внука якого вбили. Мігель зробив усе можливе, щоб убивцю засудили та ув’язнили. Пізніше під час свідчення у в’язниці брат зустрівся з убивцею. Попри напруженість Мігель говорив з ним лагідно і дружелюбно. Зрештою той чоловік погодився вивчати з Мігелем і полюбив Єгову. Тепер він охрещений, а Мігель є його близьким другом і добивається дострокового звільнення свого нового братаa.

Наступним пунктом програми були інтерв’ю. Марк Нюмер, викладач відділу теократичних шкіл, попросив три пари — Алекса і Сарру Райнмюллер, Дейвіда і Крісту Шейфер та Роберта і Кетру Сіранко — розповісти про себе. Алекс Райнмюллер, помічник видавничого комітету, розповів, як правда стала частиною його життя. Це було під час піонерського служіння в Канаді, коли він мав лише 15 років і часто мусив проповідувати сам. На запитання, чий приклад найбільше вплинув на нього у Бетелі, Алекс Райнмюллер назвав трьох вірних братів. Він згадав, як кожен з цих братів допомагав йому рости духовно. Його дружина, Сарра, розказала про свою дружбу з сестрою, котра за свою віру була десятиліттями ув’язнена в Китаї. Сарра сказала, що навчилася покладатись на Єгову завдяки особистій молитві.

Дейвід Шейфер, помічник комітету навчання, похвалив свою маму за її міцну віру і розповів про духовних братів, які працювали лісозаготівниками та допомагали йому служити в юності допоміжним піонером. Його дружина, Кріста, з любов’ю говорила про вплив літніх членів бетелівської родини, котрі були «вірними у найменшому», як радив Ісус (Луки 16:10).

Роберт Сіранко, помічник письменницького комітету, поринув у спогади про своїх дідусів і бабусь, які були угорськими іммігрантами та помазанцями. Ще коли він був хлопчиком, його вразили великі конгреси в 1950-ті роки, на яких він побачив, що організація Єгови значно більша, ніж його збір. Дружина Роберта, Кетра, розповіла, як навчилася залишатись відданою, служачи піонеркою в зборі, в якому розвинулося відступництво та інші проблеми. Кетра була непохитною і зрештою отримала призначення служити спеціальною піонеркою в зборі, єдність якого зігрівала її серце.

Далі виступив Манфред Тонак і розказав про Ефіопію. Ця країна згадується ще в біблійні часи, і тепер у ній служить понад 9000 вісників доброї новини. Більшість з них живе в столиці, Аддис-Абебі, або поблизу неї. Тому віддалені території потребують більше вісників. Беручи до уваги цю потребу, в країну було запрошено ефіопських Свідків, які живуть за кордоном, щоб опрацювати деякі віддалені території Ефіопії. На запрошення відгукнулося чимало братів і сестер, вони підбадьорили місцевих Свідків і знайшли сприйнятливих до правди людей.

Кульмінаційною частиною програми стала серія промов про діяльність Свідків Єгови в Росії і про їхню юридичну боротьбу. Ауліс Берґдал з комітету філіалу в Росії розповів про переслідування Свідків у цій країні, особливо в Москві. Філіп Брамлі, який служить в юридичному відділі філіалу в США, із захопленням розказав про хід подій у нещодавні місяці, коли Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглядав дев’ять обвинувачень, висунутих проти Свідків. Суд одностайно дійшов висновку, що жодне з дев’яти обвинувачень не було обґрунтованим, і в кількох справах навіть пояснив подробиці, щоб спростувати наведені доводи. За словами брата Брамлі, ми сподіваємося, що ці рішення Суду матимуть позитивний вплив на слухання справ в інших країнах.

Продовжуючи низку приємних новин, брат Летт оголосив, що ЄСПЛ визнав прийнятною довготривалу справу про оподаткування, в яку залучений уряд Франції і Свідки Єгови. Цей високошанований суд приймає до розгляду дуже мало з поданих справ. Досі ЄСПЛ розглянув усього 39 справ, пов’язаних зі Свідками Єгови, і 37 з них вирішив на нашу користь. Брат Летт заохотив весь Божий народ постійно молитися про цю справу до Бога Єгови.

З кінцевим повідомленням звернувся до присутніх Річард Морлан, викладач Школи для старійшин збору. Він із запалом говорив про школу і про вдячні відгуки старійшин, які її відвідали.

Інші промови членів Керівного органу

Гай Пірс, член Керівного органу, виголосив сердечну промову, яка ґрунтувалася на річному вірші 2011 року «Шукаймо сховку в імені Єгови» (Соф. 3:12, НС). Він зазначив, що для служителів Єгови цей час радісний з багатьох причин, але разом з тим він є серйозним і протверезним. Великий день Єгови близько; все ж люди продовжують шукати сховок у фальшивій релігії, політичних організаціях, багатстві, філософії ескапізму (втечі від дійсності) тощо. Щоб знайти справжній сховок, нам необхідно кликати ім’я Єгови, а саме знати його, глибоко поважати і довіряти Особі, яка стоїть за цим іменем, та всім своїм життям показувати, що любимо її.

Після того виступив Дейвід Сплейн, член Керівного органу, і виголосив проникливу та глибоку промову на тему «Чи ти ввійшов у Божий відпочинок?». Він сказав, що Божий відпочинок не означає бездіяльності, оскільки Єгова і його Син «досі працюють» впродовж цього символічного дня відпочинку, щоб успішно довершити сповнення Божого наміру стосовно землі (Ів. 5:17). А як нам увійти до Божого відпочинку? Окрім того що нам треба уникати гріха і самовиправдання, ми повинні виявляти віру і жити, пам’ятаючи про Божий намір, і всіма силами сприяти йому. Іноді це нелегко, але нам варто приймати поради і вказівки організації Єгови. Брат Сплейн спонукав присутніх робити все можливе, щоб увійти в Божий відпочинок.

Кінцева промова, виголошена Ентоні Моррісом, членом Керівного органу, називалася «Чого ми чекаємо?». Із завзяттям та батьківською теплотою брат Морріс нагадав слухачам про майбутній розвиток передречених у пророцтвах подій, на які з нетерпінням чекають усі вірні служителі. Мова йде зокрема про заклик «Мир і безпека!», а також про знищення фальшивої релігії (1 Фес. 5:2, 3; Об’яв. 17:15—17). Ентоні Морріс застеріг проти висловлювань на зразок: «Вже має бути Армагеддон», коли ми спостерігаємо в новинах за подіями, які не сповняють цих пророцтв. Він порадив залишатися радісними і терпеливими та чекати на Бога так, як описано в Михея 7:7. Водночас брат Морріс спонукав усіх «іти крок у крок» з Керівним органом, зближатися одні з одними, наче воїни, які йдуть щільними рядами в бій. «Хай буде міцним ваше серце, “усі, хто надію покладає на Господа”, Єгову»,— закликав брат Морріс (Пс. 31:25).

На завершення було зроблено кілька захопливих історичних оголошень. Джеффрі Джексон, член Керівного органу, розповів про тимчасове видання «Вартової башти» спрощеною англійською мовою для тих, хто має обмежене знання англійської. Потім Стівен Летт оголосив, що Керівний орган буде організовувати пастирські візити до обласних наглядачів та їхніх дружин у США. Далі він сказав, що Школа удосконалення служіння відтепер матиме назву Біблійна школа для неодружених братів. Невдовзі діятиме і Біблійна школа для подружніх пар. У цій школі подружжя отримуватимуть поглиблене навчання, щоб приносити ще більше користі організації Єгови. Також брат Летт оголосив, що Школа для роз’їзних наглядачів і їхніх дружин та Школа для членів комітету філіалу та їхніх дружин проходитиме у Патерсоні двічі на рік. Ці школи зможуть удруге відвідати ті, хто вже навчався в них.

Зворушливим завершенням програми стала смиренна і щира молитва 97-літнього Джона Барра, члена Керівного органу з багаторічним стажемb. Наприкінці зібрання усі були переконані, що це був справді історичний день.

[Примітки]

[Вставка на сторінці 19]

Усім присутнім сподобалися зворушливі інтерв’ю

[Вставка на сторінці 20]

Єгова благословляє проповідницьку працю в Ефіопії