Переклад нового світу

На чому базується «Переклад нового світу»?

Основою для перекладу Єврейських Писань послужила «Biblia Hebraica» Рудольфа Кіттеля, видання 1951—1955 років. У переглянутому виданні «Перекладу нового світу» 1984 року було зроблено поправки відповідно до видання «Biblia Hebraica Stuttgartensia» 1977 року. Крім того, до уваги бралися рукописи Мертвого моря та численні ранні переклади на інші мови. При перекладі Християнських Грецьких Писань використовувався головним чином стандартний грецький текст 1881 року, приготований Весткоттом і Гортом, але до уваги бралися і декілька інших стандартних текстів, а також численні ранні переклади іншими мовами.

Хто були перекладачі?

Коли Комітет перекладу Біблії нового світу передавав видавниче право на свій переклад у дар, його члени виразили прохання залишитись анонімними. Пенсільванське біблійне і трактатне товариство «Вартова башта» (Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania) вшанувало їхнє прохання. Перекладачі не шукали слави для себе, а прагнули принести честь лише Божественному Автору Святого Письма.

З бігом часу інші перекладацькі комітети займали подібну позицію. Наприклад, на суперобкладинці «Нової американської стандартної Біблії» (видання з примітками, 1971) зазначено: «Ми не наводили імен жодних вчених для довідки чи рекомендації, тому що, на нашу думку, Боже Слово мають рекомендувати його власні достоїнства».

Чи це дійсно науковий переклад?

Оскільки перекладачі побажали залишитись анонімними, на це запитання неможливо тут відповісти, посилаючись на їхню освіту. Цей переклад мусить оцінюватися за його достоїнствами.

Який це переклад? По-перше, це точний, здебільшого буквальний переклад з мов оригіналу. Він не є вільною парафразою, в якій перекладачі випускають подробиці, котрі вважають неважливими, і додають думки, які, на їхній погляд, будуть корисними. Для допомоги дослідникам у ряді видань поміщено багато приміток, в яких наведено різночитання там, де певні вирази можна по-різному правильно перекласти, і подається також список конкретних стародавніх рукописів, на основі яких перекладено те чи інше місце.

Декотрі вірші можуть для когось звучати незвично. Котрий переклад правильний? Читачам пропонується розглянути підтвердження з манускриптів, наведені в примітках «Перекладу нового світу» (видання з примітками), прочитати пояснення в додатку і порівняти, як це місце передано в кількох інших перекладах. Як правило, з’ясовується, що деякі інші перекладачі також бачили потребу передати думку подібним способом.

Чому в Християнських Грецьких Писаннях вживається ім’я Єгова?

Слід зазначити, що те ім’я вживається не лише в «Перекладі нового світу». У перекладах Християнських Грецьких Писань на єврейську мову Боже ім’я можна знайти у віршах, де безпосередньо цитуються натхнені Єврейські Писання. В «Емфатичному діаглоті» («The Emphatic Diaglott», 1864) ім’я Єгова вживається 18 разів. У перекладах Християнських Грецьких Писань принаймні на 38 інших мов також вживається Боже ім’я у звичній для тих мов формі.

Той факт, що Ісус Христос наголошував на імені свого Отця, свідчить про те, що він сам вільно вживав його (Матв. 6:9; Ів. 17:6, 26). За словами Ієроніма, що жив у четвертому столітті н. е., апостол Матвій написав своє Євангеліє спершу по-єврейськи, а в цьому Євангелії цитуються численні уривки з Єврейських Писань, які містять Боже ім’я. Інші письменники Християнських Грецьких Писань цитували з грецької Септуагінти (переклад Єврейських Писань на грецьку мову, початий близько 280 року до н. е.). Ранні копії цього перекладу містили Боже ім’я, написане єврейськими літерами,— це підтверджують фрагменти автентичних рукописів, які дійшли до наших днів.

Джордж Говард, професор університету в Джорджії (США), писав: «Оскільки тетраграма [чотири єврейські літери, якими пишеться Боже ім’я] усе ще вживалася в рукописах грецької Біблії, які складали Писання ранньої церкви, то розсудливим є висновок, що письменники Н[ового] З[авіту] при цитуванні з Писань зберігали тетраграму в біблійному тексті» («Журнал біблійної літератури» [«Journal of Biblical Literature»], березень 1977 року, с. 77).

Чому декотрі вірші нібито пропущені?

Хоча ці вірші можна знайти в декотрих перекладах, їх, однак, немає в найдавніших наявних біблійних рукописах. Порівняння з іншими сучасними перекладами, як-от католицьким перекладом Хоменка, показує, що інші перекладачі теж усвідомлювали, що вірші, про які йде мова, не належать до тексту Біблії. У деяких випадках вони були взяті з іншої частини Біблії і додані копіїстом до тексту, який переписувався.

«У вас своя Біблія»

Можна відповісти: «А який у вас переклад Біблії? Чи це... (згадай декілька перекладів твоєю мовою)? Як ви самі знаєте, існує немало перекладів». Тоді можна додати: «Я готовий користуватись тим перекладом, якому ви віддаєте перевагу. Але вам, можливо, буде цікаво дізнатися, чому мені особливо подобається «Переклад нового світу». Це тому, що він написаний сучасною, зрозумілою мовою і перекладачі дуже близько дотримувалися біблійного тексту мовами оригіналу».

Або можна сказати: «З ваших слів мені чомусь здається, що у вас вдома є Біблія. Яким перекладом Біблії ви користуєтесь? [...] Чи можна вас попросити принести його?» Тоді можна додати: «Усім нам, незалежно від того яким перекладом ми користуємось, Ісус настійно радив пам’ятати важливу справу, про яку можна прочитати у вашій же Біблії в Івана 17:3...».

Інша можливість: «Існує багато перекладів Біблії. Наша організація заохочує користуватись різними перекладами для порівняння і щоб дослідники могли збагнути справжній зміст Писань. Як ви, можливо, знаєте, Біблія писалась єврейською, арамейською та грецькою мовами. Тому ми цінуємо зусилля перекладачів, оскільки тепер можемо читати Біблію своєю мовою. Котрим перекладом Біблії користуєтесь ви?»

Ще одна пропозиція: «Ви, мабуть, є людиною, яка любить Боже Слово. Тому я впевнений, що вам було б цікаво знати, в чому полягає одна з найбільших відмінностей між «Перекладом нового світу» та іншими перекладами. Йдеться про ім’я найважливішої особи, про яку розповідає Святе Письмо. Чи ви знаєте, хто це?» Тоді можна додати: 1) «Чи вам відомо, що в оригінальному єврейському тексті Біблії особисте ім’я Бога вжито близько 7000 разів — це більше, ніж будь-яке інше ім’я?» 2) «Чи має якесь значення, вживаємо ми Боже особисте ім’я чи ні? Скажіть, у вас є справді близькі друзі, імен яких ви не знаєте? [...] Якщо ми хочемо мати особисті взаємини з Богом, то перш за все важливо було б дізнатись, яке його ім’я. Зверніть увагу, що сказав Ісус в Івана 17:3, 6 (Вих. 15:3)».