«То було жахливо,— пригадує Хосе, розлучений чоловік з Іспанії.— Я хотів померти, дізнавшись, що дружина зрадила мені з чоловіком моєї сестри». Це негативно вплинуло і на двох синів Хосе, яким два й чотири роки. Хосе розповідає: «Діти ніяк не могли зрозуміти, що сталося. Їм було важко збагнути, чому мама живе з дядьком і чому я забрав їх і разом з тіткою переїхав до бабусі. Якщо я кудись ішов, вони казали: “Тату, коли ти повернешся? Будь ласка, не покидай нас!”»

Більшість подружніх пар, готуючись до розлучення, забувають про дітей. Однак якщо батькам не вдається мирно співіснувати, то хіба розлучення не буде найкращим варіантом для дітей? Останнім часом вважають, що ні, особливо коли проблеми в сім’ї не є настільки серйозними. У книжці про наслідки розлучення говорилось: «Багато батьків, які страждають через невдалий шлюб, мабуть, здивуються, що їхні діти почуваються в сім’ї досить добре. Поки мама з татом живуть разом, діти не переймаються, що ті сплять у різних ліжках».

Звичайно, діти бачать сімейні конфлікти і це негативно впливає на їхні розуми й серця. Але помилково вважати, що розлучення автоматично розв’яже всі проблеми. Лінда Вейт і Меґґі Ґалеґер у книжці «Слово на захист шлюбу» зазначають: «Сімейний устрій допомагає батькам послідовно та розсудливо виховувати дітей. І це приносить позитивні результати, навіть коли сім’я далеко не ідеальна».

Ймовірні труднощі. Розлучення може завдати дитині великої шкоди, особливо якщо ви не дозволяєте їй підтримувати стосунки з колишнім партнером. (Дивіться інформацію «Між двох вогнів»).