Спостерігаємо світ

Куріння коштує мільярди

Хоча в багатьох країнах число курців зменшується, у Швейцарії воно залишається незмінним, говориться в газеті «Бернер оберлендер». У цій країні палить майже третина населення. Щороку з причин, пов’язаних із курінням, помирає понад 8000 чоловік — більше, ніж через СНІД, героїн, кокаїн, алкоголь, пожежі, дорожньо-транспортні пригоди, вбивства й самогубства разом узяті. Згідно з вивченням, проведеним Міністерством охорони здоров’я Швейцарії, 1995 року тут було загалом витрачено на тютюн десять мільярдів швейцарських франків, тобто понад шість мільярдів доларів. Організатори цього вивчення також намагалися підрахувати кошти медичного догляду та госпіталізації, зменшення продуктивності праці, зниження життєвого рівня хворих курців і тих, хто перебуває на їхньому утриманні, та страждання членів родини померлих.

Бережіть своє серце

«Нам завжди було відомо, що спека збільшує ризик серцевих приступів, але тепер ми знаємо, що холод також сприяє цьому»,— каже д-р Ентоні Ґрагам, кардіолог і представник організації «Гарт енд строук» з Онтаріо (Канада). Як повідомлялося в газеті «Ґлоб енд мейл», десятирічне вивчення стану здоров’я 250 000 чоловік, яке проводилось у Франції, виявило, що зміна середньої температури на плюс-мінус десять градусів «збільшує ризик першого серцевого приступу майже на 13 відсотків». Коли температура падає, серце починає сильніше й швидше працювати, оскільки, щоб зберегти тепло, кров відтікає від шкіри в глибші ділянки тіла. Ризик збільшується через перенапруження та невідповідний одяг. Д-р Ґрагам застерігає: «Неможливо протягом п’яти місяців сидіти, втупившись у телевізор, а потім несподівано вийти на мороз і почати відгортати лопатою сніг. До цього потрібно йти поступово».

Гучна музика як порятунок

Незважаючи на застереження лікарів, що надто гучна музика «погано впливає на весь організм», дедалі більше молодих людей просто не можуть жити без своїх плеєрів, повідомляється у польському тижневику «Приятелька». Чому? Дехто використовує плеєр, щоб «відокремитися від інших. Одягнувши навушники, підліток більше не мусить вислуховувати бурчання батьків або відповідати їм, коли вони, наприклад, просять його щось зробити», говориться в журналі. Зазначаючи, що надто гучна музика може також викликати «втому, головний біль, труднощі із зосередженістю або безсоння», «Приятелька», однак, радить батькам не забороняти дітям слухати плеєр, а навчити їх бути поміркованими. «Позичайте час від часу плеєр у своїх дітей,— говориться в журналі.— Це дасть їм нагоду відпочити від навушників, а ви зможете познайомитися зі світом, в якому вони живуть».

Вимирання мов

«Деколи мені просто хочеться лікті кусати через те, що не навчила дітей мови»,— говорить вождь Мері Сміт Джонс, яка є останньою, хто розмовляє мовою аяк, поширеною колись на Алясці. Судячи з нинішньої тенденції, протягом наступного століття може зникнути 40—50 відсотків із близько 6000 мов, якими розмовляють сьогодні у світі. В Австралії колись нараховувалось 250 мов, а нині їх там лише коло 20. У чому ж річ? Згідно з журналом «Ньюсуїк», мови «йдуть у забуття через поширення англійської та інших «великих» мов». Професор Стівен Вурм, редактор «Всесвітнього атласу мов, яким загрожує зникнення» (англ.), опублікованому Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, додає: «Багато вважає, що не варто пам’ятати «малих» мов — мов меншин, оскільки вони не являють собою жодної цінності».

Розмовляйте зі своїм немовлям

Якщо розмовляти з немовлятами хоча б 30 хвилин на день, це може значно поліпшити їхні розумові здібності й мовні навички, повідомляє лондонська газета «Дейлі телеграф». Дослідження проводилося з групою, яка складалась із 140 дев’ятимісячних діток. Батькам половини групи було пояснено, як найліпше розмовляти з дітками, а друга половина не отримала щодо цього жодних порад. Через сім років «діти із групи [з якими розмовляли] випереджували за розумовим розвитком дітей із другої групи в середньому на рік і три місяці», а їхня мова була «набагато ліпшою», зазначається в повідомленні. Дослідниця д-р Саллі Ворд вважає, що через великі зміни в суспільстві сьогодні батьки розмовляють зі своїми немовлятами менше, ніж колись. Нині, наприклад, більше матерів ходить на роботу і в багатьох домах відеокасети замінюють спілкування.

Уникайте агресивності на дорогах

«Не варто легковажити надто агресивних водіїв»,— радить ветеран автомобільних гонок, слова якого цитувалися в журналі «Фліт мейнтененс енд сейфті ріпорт». Холоднокровність й уникнення поганих ситуацій можуть допомогти знизити ризик агресивності на дорогах. Ті, хто виступає за безпечну їзду, рекомендують наступне:

◼ Завжди їздіть акуратно й будьте ввічливими.

◼ Дайте дорогу агресивному водію, якщо можете зробити це, не наражаючись на небезпеку.

◼ Ніколи не випробовуйте інших водіїв, їдучи надто близько за ними або підганяючи їх.

◼ Не відповідайте на погрозливі жести й не робіть жестів, які можна неправильно зрозуміти.

◼ Уникайте зорового контакту з розлюченим водієм.

◼ Не зупиняйтеся, щоб розібратися з іншим водієм.

Тілесні ушкодження та смерть через аборти

За словами Франсіска Гав’єра Серна Альварадо, президента Комісії охорони здоров’я та соціальних служб міста Мехіко, щороку в Мексиці робиться коло 500 000 абортів. Значна частина цих абортів закінчується смертю матері, а багато інших призводять до серйозних ускладнень, які вимагають медичної допомоги або й госпіталізації, повідомлялося в газеті «Універсаль». Нелегальні аборти стоять на третьому місці серед причин смерті матерів у Мексиці. У деяких випадках аборти роблять грубими методами: використовують предмети із гострими наконечниками, ліки чи трав’яні чаї, які призводять до аборту, а інколи жінка навіть кидається додолу по сходах. Наслідки часто є плачевними: «сильні кровотечі, розрив матки, безпліддя, зараження і втрата матки», говориться у повідомленні.

Говоріть так, щоб вас зрозуміли

На думку фахівця усної мови д-ра Ліліан Ґласс, хоч би якими важливими були ваші слова, більшість людей не слухатиме вас, якщо їм не сподобається те, як ви говорите. Згідно з повідомленням у південно-африканській газеті «Ситизен», якщо людина бубонить, говорить з помилками, монотонно, надто швидко, вживає непристойну мову й не дає іншим вставити слова — це відвертає слухачів. Коли ж вона усміхається, щоб розрядити обстановку, говорить чітко й повільно, дивиться співрозмовнику в очі й уважно, не перебиваючи, вислуховує його думку, то її зазвичай теж слухають охочіше. «Перш ніж сказати щось, подумайте,— додається в статті,— і тоді ви зможете говорити впевненіше».

Переїдання збільшує ризик харчового отруєння

За словами д-ра Адольфо Чавеса з Національного інституту дієтології імені Сальвадора Субірана в Мексиці, ризик отруїтися зіпсованою їжею більший, якщо людина переїлася. Він каже, що бактерії, які потрапляють із їжею в шлунок, переважно знищуються там шлунковими соками. Але коли людина об’їлась, цих соків стає недостатньо й шлунок не може знищити всі бактерії. Д-р Чавес сказав кореспонденту «Пробудись!»: «Якщо людина з’їдає 15 тако й один із них зіпсутий, то вона, напевно, отруїться, бо переїла. Якби вона з’їла лише той один зіпсутий тако, з нею нічого б не сталося».

Дефіцит сміху

На недавньому Міжнародному конгресі гумору, який проходив у Швейцарії, було засвідчено, що протягом економічно важких 50-х років люди в середньому сміялися 18 хвилин на день, а в багаті 90-ті роки — лише 6 хвилин. У чому ж річ? «Фахівці кажуть, що причиною цього є постійна гонитва за матеріальними речами, намагання зробити кар’єру й досягти успіху, а це підтверджує старе прислів’я, що щастя за гроші не купиш»,— пояснюється в лондонській газеті «Санді таймс». Тому письменник Майкл Арґайл робить такий висновок: «Ті, хто найбільше цінує гроші, менш щасливі й не мають доброго психічного здоров’я. А причиною, можливо, є те, що гроші не приносять справжнього щастя».

Право на лікування захищено

Нещодавно Верховний суд Сальвадору визнав неправомірною вимогу медичних закладів системи соціального страхування, за якою пацієнти повинні були здати кров, щоб отримати медичну допомогу. Раніше всі хворі перед операцією мусили забезпечити лікарню 900 мілілітрами донорської крові. Однак тепер ті, хто хоче лікуватися у таких медичних закладах, мають законне право відмовитися здавати кров.