Здорова сім’я — надійний захист
«НЕ МАТИМУТЬ природної любові». Так Біблія характеризує багатьох людей нашого часу, який названо «останніми днями» (2 Тимофія 3:1, 3, 4). Надзвичайне поширення сексуальної наруги над дітьми в сім’ях яскраво свідчить про сповнення цього пророцтва. Грецьке слово асторґосa, перекладене як «не матимуть природної любові», вказує на брак ніжних почуттів, які повинні існувати між членами сім’ї, особливо між батьками і дітьми. Тож не дивно, що діти зазнають наруги саме вдома.
Деякі дослідники кажуть, що сексуальну наругу над дитиною здебільшого чинить батько або вітчим. Часто насильниками стають також інші чоловіки, котрі належать до родини. Зазвичай жертвами збоченців є дівчата, однак хлопці теж зазнають наруги. Серед розбещувачів нерідко трапляються й жінки. Та, мабуть, менш за все нам відомо про випадки кровозмішення між братами й сестрами, коли старша або сильніша дитина змушує молодшу або слабшу до статевих зносин. Якщо ви батько чи мати, то, безумовно, відчуваєте огиду лише від думки про все це.
Як запобігти виникненню таких проблем у вашій сім’ї? У Божому Слові міститься багато принципів, які відображають погляд Бога на сексуальну поведінку. Всі члени сім’ї повинні засвоїти і поважати їх.
Що Біблія говорить про інтимні стосунки
Аби сім’я була надійним захистом для дітей, кожен у ній має дотримуватись Божих моральних норм. У Біблії відверто і з гідністю обговорюються питання статевої моралі. Її вказівки щодо цього чіткі й конкретні. Згідно з Божим наміром, інтимні стосунки мали приносити радість чоловіку і дружині (Приповістей 5:15—20). Однак Біблія засуджує таку близькість між особами, які не є подружніми партнерами. Вона також забороняє кровозмішення. Наприклад, у 18 розділі книги Левит сказано: «Жоден чоловік не наблизиться до жодної однокровної своєї, щоб відкрити наготу. Я — Господь!» (Левит 18:6).
Серед огидних вчинків, за які людей карали смертю, Єгова згадав і кровозмішення (Левит 18:26, 29). Для Творця будь-яка нечиста поведінка є неприйнятною. Згідно з законодавством багатьох країн сексуальне насилля над дітьми в сім’ї також вважається злочином. Нерідко статеві стосунки з дитиною класифікують як зґвалтування. Чи таке визначення правомірне у випадку, коли не було застосовано силу?
Нині чимало законодавців враховує той факт, що діти, на відміну від дорослих, переважно не здатні приймати розсудливих рішень. Однак ця думка не нова. Ще багато століть тому в Біблії було записано: «До юнакового серця глупота прив’язана» (Приповістей 22:15). Апостол Павло під Божим натхненням написав: «Коли я був немовлям, то... думав і розумів усе як немовля, а ставши чоловіком, я позбувся рис немовляти» (1 Коринфян 13:11).
Дитина не може повністю розуміти значення сексуальної поведінки і передбачити її довготривалі наслідки. Тож, якщо вона не чинить опору і навіть сама хоче мати статеві зносини, її рішення не вважається свідомим і не служить виправданням для дорослої людини (або значно старшої дитини), яка підштовхувала її до цього. Тому обвинувачення дорослого у зґвалтуванні буде правомірним. Це злочин, за який нерідко карають ув’язненням. Відповідальність за те, що сталося, несе ґвалтівник, а не жертва.
На жаль, більшість злочинців залишаються непокараними. Наприклад, в Австралії лише 10 відсотків ґвалтівників потрапляє на лаву підсудних, а за ґратами опиняються одиниці. Подібна ситуація існує також в інших країнах. Як бачимо, уряди мало що можуть зробити для захисту сімей. Однак досягти безпеки можливо, якщо дотримуватись біблійних принципів.
Правдиві християни усвідомлюють, що Бог, який подбав, аби його справедливі принципи були записані в Біблії, не змінюється. Він бачить усі наші вчинки, навіть ті, котрі є невидимі для більшості людей. У Божому Слові сказано: «Все наге й повністю відкрите перед очима Його — Того, кому здамо звіт» (Євреїв 4:13).
Бог не залишить нас без покарання, якщо ми будемо порушувати його заповіді і завдаватимемо шкоди іншим. Коли ж ми слухатимемось його настанов стосовно сімейного життя, він щедро нас благословить. Розгляньмо деякі з цих настанов.
Сім’ї, об’єднані любов’ю
Біблія називає любов «досконалими узами єдності» (Колосян 3:14). Це не просто емоції, а глибоке почуття, яке керує нашими вчинками: спонукує робити добро і уникати зла (1 Коринфян 13:4—8). Якщо в сім’ї панує любов, то її члени поважають один одного і виявляють доброту. Адже в сім’ї Бог кожному відвів важливу і почесну роль.
Батько-християнин як голова родини має подавати приклад у виявленні любові. Він розуміє, що ніхто не дав йому права зловживати своєю владою і бути жорстоким до дружини й дітей. Натомість, головуючи у своїй сім’ї, він наслідує Христа (Ефесян 5:23, 25). Це означає, що він ніжно та з любов’ю поводиться з дружиною і виявляє терпеливість та лагідність до своїх дітей. Такий батько робить усе, щоб піклуватись про моральну чистоту своєї сім’ї та зберігати в ній атмосферу миру, довіри й безпеки.
Роль жінки в сім’ї — не менш важлива та відповідальна. У Біблії турботливість Єгови та Ісуса ілюструється на прикладі тварин, які інстинктивно захищають своє потомство (Матвія 23:37). Так само й матері повинні рішуче захищати своїх дітей. Вони насамперед дбатимуть про їхній добробут і безпеку. Мати й батько не повинні грубо ставитися один до одного та до дітей і зловживати своєю владою, вони також не дозволятимуть цього своїм дітям.
У сім’ї, в якій кожен ставиться до іншого з повагою, існує добрий обмін думками. Вільям Прендерґаст, автор книжки про насилля над дітьми, зазначає: «Батьки повинні щодня приділяти достатньо часу для відвертого спілкування зі своїми дітьми». Він також додає: «Це, здається, найліпше, що вони можуть зробити, аби вберегти їх від сексуальної наруги». На важливості постійного й відвертого спілкування наголошує і Біблія (Повторення Закону 6:6, 7). Якщо прислуха́тися до її порад, ваш дім стане безпечним місцем, де кожен член сім’ї вільно висловлюватиме свої думки.
Звичайно, ми живемо у злому світі, в якому неможливо повністю усунути насилля. І все ж здорова сім’я може стати надійним захистом. Якщо ж комусь з її членів завдадуть кривди, то вдома він завжди знайде потіху і співчуття. Такий дім — безпечне місце, куди можна втекти від колючих вітрів цього світу. Тож нехай Бог допоможе вам зробити свою сім’ю затишним сховком.
a Один словник визначає це давньогрецьке слово, як «жорстоке ставлення до членів родини». Тому певний переклад Біблії передає його так: «Їм... бракуватиме теплої прив’язаності до своїх рідних».