Батьки й діти, ставте Бога на перше місце!
«Бога бійся, й чини Його заповіді» (ЕККЛЕЗІЯСТА 12:13).
1. Який страх потрібно розвивати батькам і дітям і що це їм принесе?
У ПРОРОЦТВІ про Ісуса Христа сказано, що «Його уподобання — в страху Господньому» (Ісаї 11:3). Його страх являв собою глибоку пошану до Бога і благоговіння перед ним, страх не сподобатися Богові, бо він любив його. Батьки й діти повинні розвивати страх перед Богом, подібний до Христового, і цей страх принесе їм таке задоволення, як Ісусу. Їм потрібно ставити Бога на перше місце у своєму житті, виявляючи послух до його заповідей. Один письменник Біблії сказав, що «належить це кожній людині» (Екклезіяста 12:13).
2. Яка була найважливіша заповідь Закону і кому її було дано головним чином?
2 Найважливіша заповідь Закону, а саме, що ми повинні ‘любити Господа Бога усім серцем, всією душею і всією силою’, була дана головним чином батькам. Це показано наступними словами Закону: «Пильно навчиш цього [слів про любов до Єгови] синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш» (Повторення Закону 6:4—7; Марка 12:28—30). Отже батькам було наказано, щоб, ставлячи Бога на перше місце, вони самі любили його і навчали того самого своїх дітей.
Християнський обов’язок
3. Як Ісус показав, наскільки важливо приділяти увагу дітям?
3 Ісус виявив, наскільки важливо приділяти увагу навіть малечі. Якось під кінець Ісусового земного служіння люди почали приносити до нього своїх малят. Очевидно, вважаючи, що Ісус занадто зайнятий, аби його турбувати, учні намагалися зупинити людей. Але Ісус докорив своїм учням: «Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм». Ісус навіть «їх пригорнув», показавши в чуйний спосіб, як важливо приділяти увагу дітям (Луки 18:15—17; Марка 10:13—16).
4. Кому було дано наказ ‘робити учнями всі народи’ і чого це вимагає від них?
4 Ісус також вияснив, що на його послідовниках лежить відповідальність навчати не тільки своїх дітей, але й інших. Після смерті та воскресіння Ісус «з’явився нараз більше як п’ятистам браттям», в тому числі й тим, що були батьками (1 Коринтян 15:6). Це, очевидно, відбулося на горі в Галілеї, куди також прийшли і його 11 апостолів. Там Ісус їм усім наказав: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи... навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 28:16—20, Хоменко). Жоден християнин не має законного права нехтувати цим наказом! Щоб виконувати цей наказ, батьки і матері повинні дбати про своїх дітей, а також брати участь у праці публічного проповідування й навчання.
5. а) З чого видно, що більшість з апостолів, якщо не всі, були одружені й тому, мабуть, мали дітей? б) До якої поради повинні були серйозно ставитись голови сімей?
5 Варто зазначити, що навіть апостолам потрібно було врівноважувати свої сімейні обов’язки з обов’язком проповідувати і пасти Божу отару (Івана 21:1—3, 15—17; Дії 1:8). А це тому, що більшість з них, якщо не всі, були одружені. Тому апостол Павло пояснив: «Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?» (1 Коринтян 9:5; Матвія 8:14). Декотрі апостоли також, мабуть, мали дітей. Ранні історики, як, наприклад, Євсевій, говорять, що Петро мав дітей. Усі ранні християнські батьки повинні були зважати на біблійну пораду: «Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного» (1 Тимофія 5:8).
Головний обов’язок
6. а) Яке нелегке завдання мають християнські старійшини, у котрих є сім’ї? б) Який основний обов’язок старійшини?
6 Християнські старійшини, які сьогодні мають сім’ї, перебувають у такій самій ситуації, як і апостоли. Вони мусять урівноважувати свій обов’язок дбати про духовні та матеріальні потреби членів своєї сім’ї з обов’язком публічно проповідувати й пасти Божу отару. Яка діяльність повинна мати пріоритет? У «Вартовій башті» за 1 лютого 1965 року зауважувалося: «Родина є його [батьковим] першим обов’язком й він не може відповідно служити в зборі, коли перше не подбає про неї».
7. Як ставлять Бога на перше місце християнські батьки?
7 Отже, батьки мусять ставити Бога на перше місце, виявляючи це тим, що зважають на наказ ‘виховувати їх [дітей] у послусі й напоумленні Господньому’ (Ефесян 6:4, Хом.). Цей обов’язок не можна доручити комусь іншому, навіть якщо батько має завдання наглядати за діяльністю християнського збору. Як такі батьки можуть дбати про свої обов’язки — піклуватися про матеріальний, духовний та душевний стан членів сім’ї — і водночас головувати й брати провід у зборі?
Підтримуйте, коли потрібно
8. Як дружина старійшини може підтримувати його?
8 Зрозуміло, підтримка приносить велику користь старійшинам, котрі мають сімейні обов’язки. У вищеподаній «Вартовій башті» зауважується, що християнська дружина може бути підтримкою для свого чоловіка. Там говориться: «Вона може постаратися, щоб йому було вигідно приготовляти свої промови й мати добрий розклад часу вдома, мати обіди все на час, бути готовою йти вчасно на всі зібрання в зборі. (...) Під проводом свого чоловіка християнська дружина може багато помогти виховувати своїх дітей в такий спосіб, щоб вони подобались Єгові» (Приповістей 22:6). Так, дружина була створена як «поміч», і буде мудро, коли чоловік прийматиме її допомогу (Буття 2:18). Її підтримка може дати йому змогу ефективніше дбати як про свою сім’ю, так і про обов’язки у зборі.
9. Кого в солунському зборі заохочувалося допомагати іншим членам збору?
9 А втім, не тільки дружини християнських старійшин можуть підтримувати наглядачів, які мусять ‘пасти отару Божу’ і дбати про свою сім’ю (1 Петра 5:2, Деркач). Хто ще може це робити? Апостол Павло заохотив братів у Солуні шанувати тих, що «старшинують» над ними. Однак, продовжуючи і звертаючись до тих самих братів, особливо до тих, хто не головує, Павло написав: «Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте малодушних [«утішайте пригнічені душі», НС], підтримуйте слабих, усім довготерпіть» (1 Солунян 5:12—14).
10. Який благотворний вплив справляє на збір сердечна допомога всіх братів?
10 Як добре, коли брати у зборі мають любов, що спонукує їх утішати пригнічених, підтримувати слабих, напоумляти непорядних і всім довготерпіти! Попри страждання через велику скорботу, брати в Солуні, які на той момент лише недавно прийняли біблійну правду, застосовували цю Павлову пораду (Дії 17:1—9; 1 Солунян 1:6; 2:14; 5:11). Подумайте, як благотворно вплинуло їхнє сердечне співробітництво на зміцнення і єдність цілого збору! Так само старійшинам, які часто повинні дбати про свої сім’ї, значно легше справлятися з обов’язками в пастирській праці, коли брати сьогодні заспокоюють, підтримують і напоумляють одні одних.
11. а) Чому логічно дійти висновку, що слово «брати» теж стосується жінок? б) Яку допомогу може надати сьогодні зріла християнка молодшій жінці?
11 Чи, звертаючись до «братів», апостол Павло мав на увазі й сестер? Так, бо чимало жінок ставали віруючими (Дії 17:1, 4; 1 Петра 2:17; 5:9). Як могли допомагати такі жінки? У зборі були молодші жінки, які не могли контролювати свою «пристрасть» або ставали «пригніченими душами» (1 Тимофія 5:11—13, Укр. Катол. Ун-т). Декотрі жінки сьогодні мають подібні проблеми. Можливо, їм всього-на-всього потрібно, щоб хтось вислухав їх або щоб вони могли поплакатися на чийомусь плечі. Часто зріла християнка є найвідповіднішою особою для такої допомоги. Наприклад, вона може обговорити з іншою жінкою такі особисті проблеми, з якими сам християнин не може відповідно справитися. Підкреслюючи цінність такої допомоги, Павло написав: ‘Старі жінки нехай вчать добру, наставляють молодих любити чоловіків, любити дітей, бути розсудливими, чистими, господарними, добрими, підвладними своїм чоловікам, щоб Слово Боже не зневажалося’ (Тита 2:3—5, Дерк.).
12. Чийого керівництва необхідно триматися усім членам збору?
12 Яким же благословенням є смиренні сестри в зборі, коли вони одностайно підтримують своїх чоловіків і старійшин! (1 Тимофія 2:11, 12; Євреїв 13:17). Старійшини, які мають сімейні обов’язки, особливо користають з того, що всі допомагають одні одним у дусі любові і підкоряються керівництву призначених пастирів (1 Петра 5:1, 2).
Батьки, що ви ставите на перше місце?
13. Яким чином багато батьків занапащають свої сім’ї?
13 Багато років тому відомий конферансьє зауважив: «Я знаю чоловіків, котрі успішно управляють фірмами із сотнями працівників; вони знають, як давати собі раду в кожній ситуації, як карати й обдаровувати у світі бізнесу. Але найбільшу справу вони ведуть у своїй сім’ї і саме її занапащають». Чому? Чи ж не тому, що вони ставлять бізнес та інші справи на перше місце і нехтують порадою Бога? Його Слово говорить: ‘Цих слів, що Я наказую, пильно навчиш синів своїх’. Це потрібно було робити щодня. Батьки не повинні шкодувати свого часу та виявляти любов і глибоку турботу (Повторення Закону 6:6—9).
14. а) Як батьки повинні дбати про своїх дітей? б) Що включає в себе правильне виховання дітей?
14 Біблія нагадує нам, що діти — спадщина від Єгови (Псалом 127:3). Чи ви дбаєте про дітей так, як про Божу власність, дар, котрий він вам доручив? Ваша дитина, напевно, позитивно відреагує, коли ви пригорнете її до себе, виявляючи цим свою сердечну турботу та увагу (Марка 10:16). Але щоб ‘привчати дитину до дороги її’, вимагається чогось більшого, ніж обійми та поцілунки. Щоб дитина мала мудрість уникати пасток у житті, їй також потрібне сердечне напучування. Батьки виявляють щиру любов тоді, коли ‘шукають для дитини картання’ (Приповістей 13:1, 24; 22:6).
15. З чого видно необхідність батьківського покарання?
15 Необхідність батьківського покарання можна побачити зі слів однієї шкільної радниці про дітей, які приходять до неї в кабінет: «Вони нещасні, пригнічені та розгублені. Вони плачуть, коли розповідають всю правду. Багато, куди більше дітей, ніж ми можемо собі уявити, робило замах на своє життя, звичайно, не від великого щастя, але тому, що вони почувають себе вкрай нещасними, непотрібними й розбитими, бо в такому юному віці на них тяжить велика «відповідальність», яка просто заважка для них». Вона додала: «Коли дитина відчуває на собі велику відповідальність, вона лякається». Щоправда, діти можуть намагатися уникати покарання, але насправді вони цінують батьківське керівництво та обмеження. Вони радіють, що їхні батьки турбуються ними настільки, що накладають на них обмеження. «Це знімає з мене величезний тягар»,— сказав один підліток, батьки якого зробили так.
16. а) Що трапляється з декотрими дітьми, які виховуються в християнських домах? б) Чому свавільна поведінка дитини не обов’язково означає, що батьки погано її навчали?
16 Однак незважаючи на те, що батьки декотрих молодих людей люблять і добре навчають їх, ці діти, неначе блудний син з Ісусової притчі, відкидають батьківське керівництво й відбиваються від рук (Луки 15:11—16). Проте сам цей факт не означає, що батьки не сповняли обов’язку правильно виховувати свою дитину, як вказується в Приповістей 22:6. Твердження: «привчай юнака до дороги його, і він... не вступиться з неї» — було висунено як загальне правило. На жаль, немов блудний син, декотрі діти ‘погорджуватимуть послухом батьків’ (Приповістей 30:17).
17. У чому батьки свавільних дітей можуть знайти розраду?
17 Батько одного свавільного сина гірко скаржився: «Я постійно старався досягнути його серця. Що мені робити, адже я випробував стільки методів. Нічого не діє». Існує надія, що такі свавільні діти, можливо, з часом пригадають собі любов та напучення своїх батьків і повернуться, як повернувся блудний син. Усе-таки фактом є те, що декотрі діти бунтуються та чинять неморальність, а це завдає глибоких душевних ран їхнім батькам. Батьки можуть отримати розраду, взявши до уваги те, що навіть найбільший вчитель на землі бачив, як його колишній учень Юда Іскаріотський зрадив його. І, поза всяким сумнівом, сам Єгова засмутився, коли багато його духовних синів відхилили його пораду й збунтувалися, хоча на ньому не було жодної вини (Луки 22:47, 48; Об’явлення 12:9).
Діти, кому ви хочете подобатись?
18. Як діти можуть показати, що вони ставлять Бога на перше місце?
18 Єгова настійно радить дітям: «Слухайтеся своїх батьків у Господі» (Ефесян 6:1). Дотримуючись цього, молоді люди ставлять Бога на перше місце. Не будьте безрозсудними! «Зневажає безумний напучення батькове»,— говорить Боже Слово. Ви також не повинні самовпевнено припускати, що можна залишатися без напучення. Правдою є те, що існує «покоління... чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите» (Приповістей 15:5; 30:12). Тому зважайте на божественні вказівки: ‘слухайте’, ‘заховуйте’, ‘не забувайте’, ‘стережіть’, ‘не відкидайте’ наказів і покарання батьків і ‘прислухайтеся’ до них (Приповістей 1:8; 2:1; 3:1; 4:1; 6:20).
19. а) Які вагомі підстави мають діти, щоб слухатися Єгову? б) Як діти можуть виявляти свою вдячність Богові?
19 У тебе є вагомі причини слухатися Єгови. Він любить тебе і дає свої закони, включаючи закон, який наказує дітям слухатися своїх батьків, щоб захистити тебе і сприяти щастю у твоєму житті (Ісаї 48:17). Він теж віддав свого Сина, щоб той помер за тебе, чим уможливив тобі спасіння від гріха й смерті, а також вічне життя (Івана 3:16). Чи ти вдячний за це? Бог дивиться з неба, досліджуючи твоє серце, щоб дізнатися, чи ти справді любиш його і цінуєш його дари (Псалом 14:2). Також дивиться й Сатана і, насміхаючись з Бога, заявляє, що ти не будеш слухатися Його. Своїм непослухом ти втішаєш Сатану і ‘засмучуєш’ Єгову (Псалом 78:40, 41, Дерк.). Єгова звертається до тебе: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто» (Приповістей 27:11). Так, стоїть питання: кому ти хочеш подобатись, Сатані чи Єгові?
20. Як одна дівчинка відважно служить Єгові навіть коли їй страшно?
20 Виконувати Божу волю, всупереч натиску Сатани і його світу на нас, не так уже й легко. Ми можемо відчувати страх. Одна дівчинка завважила: «Страх — це немов холод. Його можна подолати». Вона пояснила: «Коли тобі зимно, можна вдягнути светр. Якщо й це не допомагає, можна вдягнути ще один. І так можна одягатися доти, доки не пройде холод і ти зігрієшся. Тому молитися до Єгови, коли ми перелякані, це немов вдягати светр, коли зимно. Якщо після одної молитви мені все ще страшно, я знову й знову молюся доти, доки страх не минає. І це діє. Це допомагає мені уникати неприємностей!»
21. Як Єгова підтримає нас, якщо ми по-справжньому старатимемось ставити його на перше місце у своєму житті?
21 Якщо ми по-справжньому стараємось ставити Бога на перше місце у своєму житті, Єгова підтримає нас. Він зміцнить нас, даючи при потребі через ангелів таку саму допомогу, яку він давав своєму Синові (Матвія 18:10; Луки 22:43). Батьки й діти, не втрачайте відваги. Майте християнський страх, і він принесе вам справжню втіху (Ісаї 11:3). Так, «Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!» (Екклезіяста 12:13).
Чи ви можете відповісти?
◻ Які обов’язки мали урівноважувати Ісусові ранні послідовники?
◻ Який обов’язок мусять виконувати християнські батьки?
◻ Яка допомога доступна для християнських старійшин, що мають сім’ї?
◻ Яке цінне служіння у зборі можуть виконувати сестри?
◻ На які поради і вказівки необхідно зважати дітям?
[Ілюстрація на сторінці 15]
Часто зріла християнка може дати потрібну допомогу молодшій жінці.
[Ілюстрація на сторінці 17]
Яку розраду можуть знайти у Святому Письмі батьки свавільних дітей?