Не дозвольте нікому зіпсувати ваші корисні звичаї
«Не дайте себе звести,— товариство лихе псує добрі звичаї!» (1 КОРИНТЯН 15:33).
1, 2. а) Як апостол Павло ставився до коринтських християн і чому? б) На якій пораді ми, зокрема, зосередимо свою увагу?
ЯКА ж міцна батьківська любов! Вона спонукує батьків жертвувати собою заради своїх дітей, навчати їх, а також давати їм поради. Апостол Павло, можливо, не був тілесним батьком, але він написав християнам у Коринті: «Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію» (1 Коринтян 4:15).
2 Перед цим Павло навідувався у Коринт, де він проповідував євреям та грекам. Він допоміг закласти в Коринті збір. В іншому посланні Павло прирівняв свою турботу до турботи матері-годувальниці, але для коринтян він був наче батько (1 Солунян 2:7). Павло давав вказівки своїм духовним дітям, як це робить люб’язний тілесний батько. Ви можете скористатися з Павлової батьківської поради християнам у Коринті: «Не дайте себе звести,— товариство лихе псує добрі звичаї!» (1 Коринтян 15:33). Чому Павло написав це коринтянам? Як ми можемо застосовувати цю пораду?
Порада для них і для нас
3, 4. Що ми знаємо про Коринт у першому столітті та його населення?
3 У першому столітті грецький географ Страбон написав: «Коринт називається «заможним» через свою комерцію, бо він лежить на Коринтському перешийку і керує двома гаванями, з яких одна веде прямо в Азію, а друга в Італію, і це полегшує взаємну торгівлю між цими двома країнами». Кожних два роки Істмійські ігри спроваджували до Коринта численні натовпи.
4 Що за люди жили в цьому місті, яке було центром державної влади, а також культурним центром поклоніння Афродіті? Професор Т. С. Еванс пояснив: «Населення, очевидно, становило майже 400 000 жителів. Це [було] суспільство високої культури, але моральної розбещеності, навіть вульгарності... Грецьке населення Ахайї визначалося інтелектуальною невгамованістю та гарячкуватим прагненням почути новинки... Їхній егоїзм був, немов пальне для розпалення смолоскипу сектанства».
5. На яку небезпеку наштовхнулися коринтські брати?
5 З бігом часу навіть збір був поділений тими, хто все ще виявляв схильність до зухвалих спекуляцій (1 Коринтян 1:10—31; 3:2—9). Основною проблемою було те, що дехто казав: «Немає воскресення мертвих» (1 Коринтян 15:12; 2 Тимофія 2:16—18). Яким би обґрунтованим не було їхнє вірування (або невір’я), Павло відчував потребу поправити їхнє міркування, даючи їм ясний доказ того, що Христос «воскрес із мертвих». Отже, християни могли вірити в те, що Бог дасть їм «Господом нашим Ісусом Христом перемогу» (1 Коринтян 15:20, 51—57). Перебуваючи там, чи ти підпав би під цей вплив?
6. Кого, в основному, стосувалася Павлова порада в 1 Коринтян 15:33?
6 Під час представлення вагомих доказів того, що мертві воскреснуть, Павло сказав до коринтян: «Не дайте себе звести,— товариство лихе псує добрі звичаї!» Ця порада стосувалася, в основному, тих, хто належав до збору і не погоджувався з доктриною про воскресіння. Чи вони були лише невпевнені в тому, чого не розуміли? (Порівняйте Луки 24:38). Ні. Павло писав, що декотрі «між вами говорять, що немає воскресення», отже, ті, про яких говорилося, не погоджувалися і схилялись до відступництва. Павло повністю усвідомлював те, що вони могли зіпсувати добрі звичаї та погляди інших (Дії 20:30; 2 Петра 2:1).
7. В якому випадку ми можемо застосувати 1 Коринтян 15:33?
7 Як ми можемо застосовувати Павлове застереження щодо спілкування? Він не мав на думці, що нам не треба допомагати комусь у зборі, коли йому важко зрозуміти біблійний вірш або вчення. Справді, в Юди 22, 23 нас заохочується милосердно подати руку допомоги щирим особам, які вагаються (Якова 5:19, 20). Проте потрібно застосовувати Павлову батьківську пораду тоді, коли хтось постійно заперечує відому нам біблійну істину або постійно скептично та негативно висловлюється. Нам потрібно остерігатися спілкування з людьми такого типу. Звичайно, якщо хтось стає абсолютним відступником, духовні пастирі повинні захистити отару (2 Тимофія 2:16—18; Тита 3:10, 11).
8. Як ми можемо діяти з розсудливістю, коли хтось не погоджується з біблійним вченням?
8 Ми можемо також застосовувати Павлові батьківські слова з 1 Коринтян 15:33, коли справа йдеться про сторонніх людей, які підтримують фальшиві вчення. Як ми могли б наблизитись до них у спілкуванні? Це може статися, якщо ми не визначили різниці між тими, кому ще можна допомогти взнати правду, і тими, хто лише сперечається, щоб підтримувати фальшиве вчення. Наприклад, у проповідницькому служінні ми зустрічаємося з людиною, яка не погоджується з якоюсь думкою, але вона охоча далі розмовляти про це (Дії 17:32—34). Це само по собі не повинно становити проблему, бо ми залюбки пояснюємо біблійну істину кожному, хто щиро прагне дізнатися про неї, а навіть знову приходимо, щоб дати переконливий доказ (1 Петра 3:15). Все ж таки дехто, очевидно, зовсім не зацікавлений пошуком біблійної істини.
9. Як ми повинні реагувати, коли хтось не погоджується з нашими віруваннями?
9 Чимало людей тиждень за тижнем годинами дебатуватимуть, але не тому, що шукають правду. Вони лише хочуть похитнути віру інших, а заодно й похизуватися своєю гаданою обізнаністю з єврейської чи грецької мови або з еволюційної теорії. Коли декотрі Свідки зустрічаються з ними, то болісно сприймають це і, як наслідок, довго дискутують про фальшиві релігійні вчення, філософію або науковий обман. Зосередьмо увагу на тому, що Ісус не дозволяв, щоб це сталося з ним, хоч міг перемагати в дискусіях з релігійними провідниками, навченими єврейської та грецької мови. Коли проти Ісуса виступали із запереченням, він давав коротку відповідь, а потім знову зосереджував свою увагу на покірних людях, справжніх вівцях (Матвія 22:41—46; 1 Коринтян 1:23—2:2).
10. Чому християнам, що мають комп’ютери та доступ до електронної таблиці оголошень, слід бути обачними?
10 Сучасні комп’ютери розкрили інший шлях до поганого товариства. Декотрі комерційні фірми уможливлюють абонентам застосування комп’ютера і телефону, щоб посилати повідомлення через електронну таблицю оголошень; отже, людина може надсилати на таблицю оголошень повідомлення, яке доступне всім абонентам. Це призвело до так званих електронних дебатів на релігійні теми. Християнин міг би втягнутися у такі дебати і провести багато годин з виключеним зі збору відступницьким мислителем. Вказівка з 2 Івана 9—11 підкреслює Павлову батьківську пораду уникати поганого товаристваa.
Уникайте омани
11. Чому сприяла торговельна ситуація в Коринті?
11 Як зазначено вище, Коринт був торговельним центром, де було чимало магазинів та процвітала комерційна діяльність (1 Коринтян 10:25). Багато тих, хто приходив на Істмійські ігри жили в наметах, а в часі цього свята купці торгували з пересувних кіосків або критих прилавків. (Порівняйте Дії 18:1—3). Тут Павло міг знайти роботу виробника наметів. І він міг використовувати своє робоче місце для поширення доброї новини. Професор Д. Марфі-О’Конор пише: «З магазину на рухливому ринку... який споглядав у переповнену людом вуличку, Павло мав доступ не тільки до співпрацівників та клієнтів, але й до вуличного натовпу. У період затишшя він міг стояти у дверях і затримувати тих, хто, на його думку, послухав би звістку... Важко собі уявити, щоб його динамічна особистість та цілковите переконання не створили би по сусідству йому «доброго імені», і це приваблювало допитливих, не лише ледацюг, але й жадібних до знання... Заміжні жінки, що чули про нього, могли приходити зі своїми слугами під видом покупців. У часи тиску, коли відбувалося переслідування або під час звичайного неспокою, віруючі могли зустрічатися з ним як клієнти. Майстерня також уможливлювала контакт з міськими чиновниками».
12, 13. Чому доречними можуть бути слова з 1 Коринтян 15:33 на робочому місці?
12 Проте Павло усвідомлював існування потенціального «товариства лихого» на робочому місці. Нам також потрібно взяти це до уваги. Багатозначним є те, що Павло згадував про позицію деяких: «Будемо їсти та пити, бо ми взавтра вмремо!» (1 Коринтян 15:32). Відразу після цього він по-батьківськи порадив: «Не дайте себе звести,— товариство лихе псує добрі звичаї!» Як може робоче місце та пошук задоволення пов’язуватися з потенціальною небезпекою?
13 Християни хочуть бути привітними з колегами по роботі, і чимало випадків виявляють, наскільки це може бути ефективним в уторовуванні шляху, щоб свідчити. Проте співпрацівник міг би неправильно зрозуміти нашу привітність як влаштування зв’язків, щоб провести добре з ним час. Він чи вона може випадково запросити на обід, разом випити після роботи чогось міцнішого або відпочити у вихідні. Ця людина може здаватися доброю та приємною, а запрошення — невинним. Все ж таки Павло радить нам: «Не дайте себе звести».
14. Як декотрих християн було оманено через спілкування?
14 Деякі християни дали себе звести. У спілкуванні з колегами по роботі вони поступово розвинули розкріпачений дух. Може бути, що він розвинувся через спільні спортивні інтереси або заняття. А можливо, особа, з якою ми працюємо, але яка не є християнином, є надзвичайно доброю та уважною, і це може сприяти тому, що ми будемо проводити з нею більше часу, а навіть віддавати перевагу цій компанії, ніж комусь у зборі. З часом таке спілкування може призвести до пропущення лише одного зібрання. А після може призвести до пізнього повернення додому та порушення звичаю брати участь у ранковому проповідницькому служінні. Це могло б призвести до оглядання такого кіно- або відеофільму, якого б християнин звичайно не дивився. «А! Зі мною цього ніколи не станеться»,— можливо думаємо ми. Але більшість тих, кого було оманено, могли спочатку відповідати так само. Нам потрібно запитати себе: «Наскільки я рішучий у застосовуванні Павлової поради?»
15. Який зрівноважений погляд повинен бути у нас на сусідів?
15 Переглянуте щойно нами у зв’язку з робочим місцем також стосується нашого спілкування із сусідами. Немає сумніву, що християни стародавнього Коринта мали сусідів. У декотрих місцевостях звичайним є дружнє ставлення до сусідів та надавання їм допомоги. У сільських місцевостях через відокремлення від зовнішнього світу сусідам, можливо, залишається покладатися одне на одного. У деяких народах сімейні зв’язки особливо міцні, і тому дуже часто члени родини запрошують одні одних на обіди. Ясно, потрібно мати такий самий зрівноважений погляд, як в Ісуса (Луки 8:20, 21; Івана 2:12). Чи ми схильні далі поводитися у своїх стосунках із сусідами та родичами так, як тоді, коли не були християнами? Чи не було б краще переглянути такі стосунки та свідомо встановити для себе відповідні обмеження?
16. Як потрібно розуміти Ісусові слова з Матвія 13:3, 4?
16 Колись Ісус пов’язав слово про Царство із насінням, яке «упало... край дороги,— і пташки налетіли, та [його] повидзьобували» (Матвія 13:3, 4, 19). У ті часи ґрунт обабіч дороги був стоптаний багатьма людьми, які ходили по ньому туди й сюди. Так само буває з багатьма людьми. Їхнє життя сповнене сусідами, родичами та іншими, які приходять і відходять, не даючи їм продиху. Цим, так би мовити, стоптується ґрунт їхніх сердець, унеможливлюючи насінню правди пустити коріння. Подібна нечуйність може розвинутись у тому, хто вже є християнином.
17. Як спілкування із сусідами та іншими людьми може вплинути на тебе?
17 Декотрі світські сусіди та родичі можуть бути привітними та охочими допомагати, хоч вони ніколи не цікавляться духовними справами, а також не мають любові до праведності (Марка 10:21, 22; 2 Коринтян 6:14). Те, що ми стали християнами, не повинно означати, що ми стали недружніми та непривітними. Ісус радив, щоб ми виявляли щиру зацікавленість іншими (Луки 10:29—37). Але Павлова настанова щодо обережності у виборі наших товаришів є також натхненою та необхідною. Застосовуючи першу пораду, нам не слід забувати останньої. Якщо ми не беремо до уваги ці два принципи, то наші звичаї можуть підпасти під негативний вплив. Чи можна поєднати твої звичаї із звичаями щодо чесності та послуху твоїх сусідів та родичів до закону кесаря? Наприклад, вони можуть вважати, що в часі сплати податків доход або комерційний прибуток, про який вони не повідомляють, є оправданим, а навіть необхідним для виживання. Вони можуть переконливо говорити про свої погляди за чашкою кави або під час короткого візиту. Як це може вплинути на твоє мислення та чесні звичаї? (Марка 12:17; Римлян 12:2). «Не дайте себе звести,— товариство лихе псує добрі звичаї!»
Також юнацькі звичаї
18. Чому слова з 1 Коринтян 15:33 стосуються також молоді?
18 Зокрема молоді люди є під впливом того, що бачать та чують. Чи ви не помітили, що жести та манери дітей дуже нагадують манери їхніх батьків або рідних братів та сестер? Отже, не потрібно дивуватися, що ровесники або однокласники можуть сильно впливати на дітей. (Порівняйте Матвія 11:16, 17). Якщо ваш син або дочка перебуває в оточенні молоді, яка висловлюється зневажливо про своїх батьків, то звідки ви знаєте, що це не вплине на ваших дітей? Чи вони часто чують від інших молодих людей брудну мову? Чи їхні ровесники зі школи або ті, що живуть по сусідству, захоплюються новим стилем взуття чи модними прикрасами? Чи нам слід думати, що молоді християни не піддадуться цьому впливу? Чи Павло говорив, що факт, записаний у 1 Коринтян 15:33, стосується лише тих, хто досяг певного віку?
19. Який погляд батьки повинні прищеплювати в серця своїх дітей?
19 Якщо ви є одним із батьків, чи усвідомлюєте важливість цієї поради, коли напоумляєте своїх дітей та здійснюєте рішення у справах, пов’язаних з ними? Допомогою може стати ваша згода з тим, що не вся молодь по сусідству або в школі, серед якої перебувають ваші діти, є поганою. Декотрі з цих людей можуть бути приємними та порядними, так само як декотрі з ваших сусідів, рідних та колег по роботі. Намагайтеся допомогти своїм нащадкам зрозуміти й охопити розумом те, що ви врівноважені в застосуванні Павлової мудрої, зразкової поради коринтянам. Коли вони бачать, як ви врівноважуєте справи, то це може їм допомогти наслідувати вас (Луки 6:40; 2 Тимофія 2:22).
20. Молодь, яка трудність стоїть перед вами?
20 Якщо ти ще молода особа, намагайся зрозуміти, як слід застосовувати Павлову пораду, знаючи, що це є важливим для кожного християнина — молодого чи похилого віком. Це вимагає великих зусиль, але чому б не спробувати справитися із цим? Зрозумій, лише те, що ти знаєш їх з раннього дитинства, не означає, що вони не можуть вплинути на твої звичаї і зіпсувати звичаї, які ти формуєш як молода християнська особа (Приповістей 2:1, 10—15).
Позитивні кроки, щоб захистити наші звичаї
21. а) Яку потребу в спілкуванні маємо ми? б) Чому ми впевнені в тому, що декотрі товариства можуть бути небезпечними?
21 Товариство потрібне всім нам. Але нам слід бути пильними, бо наші товариші можуть впливати на нас — як добре, так і погано. Це доводить випадок з Адамом і відтоді впродовж століть — випадки з багатьма особами. Наприклад, Йосафат, добрий цар Юди, втішався схваленням та благословенням Єгови. Але після того, як він дозволив своєму сину одружитися з дочкою царя Ізраїлю, Ахава, Йосафат почав товаришувати із цим царем. Таке погане товариство мало не коштувало Йосафатові життя (2 Царів 8:16—18; 2 Хронік 18:1—3, 29—31). Якщо ми нерозсудливо вибираємо наше товариство, то це може бути таким же небезпечним.
22. Що ми повинні взяти близько до серця і чому?
22 Отже, візьмімо близько до свого серця Павлову турботливу пораду з 1 Коринтян 15:33. Це не просто слова, які ми стільки разів чуємо, що в стані цитувати їх напам’ять. Вони відбивають Павлову батьківську любов до коринтських братів та сестер, а також стосуються нас. Немає сумніву, що в них міститься порада від нашого небесного Отця, бо він хоче, щоб, докладаючи зусиль, ми мали успіх (1 Коринтян 15:58).
[Примітка]
a Іншою небезпекою таких таблиць оголошень є спокуса завантажувати у свій комп’ютер захищені авторським правом програми або публікації без дозволу власника чи автора першоджерела, що було би порушенням міжнародних законів авторського права (Римлян 13:1).
Чи ви пригадуєте?
◻ З якої особливої причини Павло написав слова в 1 Коринтян 15:33?
◻ Як ми можемо застосовувати Павлову пораду на робочому місці?
◻ Який зрівноважений погляд нам слід мати стосовно сусідів?
◻ Чому порада в 1 Коринтян 15:33 є доречною зокрема для молоді?
[Ілюстрація на сторінці 17]
Павло використовував робоче місце для поширення доброї новини.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Інші молоді люди можуть зіпсувати твої християнські звичаї.