Всесвітній звіт

АФРИКА

КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ: 57

НАСЕЛЕННЯ: 827 387 930

КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ: 1 086 653

КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ: 2 027 124

Кот д’Івуар.

Мешканці села Біануан, яке розташоване на сході країни, прагнуть пізнати правду. Дехто з них будить вісників о шостій ранку, щоб поговорити про біблійні істини, перш ніж іти працювати на своєму полі. Інші просять проводити з ними вивчення Біблії ввечері, після зібрань збору. Якось одна неписьменна жінка попросила в брата книжку «Чого насправді вчить Біблія?». Вона сказала, що їй читатиме чоловік. Брат дав жінці цю публікацію і наступного дня завітав до неї. Подружжя терпеливо чекало на нього. Чоловік не пішов працювати в поле, тому що разом з дружиною всю ніч читав книжку. Тепер він хотів обговорити з братом прочитане. З сім’єю розпочалось біблійне вивчення.

Бенін.

Багатодітна родина у віддаленому куточку країни почала вивчати Боже Слово. Батько був пастором місцевої церкви. Всього через два тижні після початку вивчення ціла сім’я погодилася відвідати обласний конгрес. У суботу ввечері старшій дочці раптом стало дуже погано і вона померла. Незважаючи на цю трагедію, батько прийшов на недільну програму конгресу. У понеділок він сказав про смерть доньки: «Це зробив Сатана, щоб знеохотити нас. Але моя сім’я не піддасться йому». Чоловік виніс з дому всі церковні речі: рясу, чепець, пояс, єлей і пастирську палицю. Його дружина, яка також займала певне становище в церкві, зробила те саме. Пастор промовив: «Ми порвали з цією церквою». Потім він прилюдно спалив усі ті речі, як це зробили християни в першому столітті (Дії 19:19). Родина й далі зростає духовно.

Мадагаскар.

Торік у селі, в якому мешкає близько 500 осіб, одному проповіднику потрапила до рук книжка «Чого вчить Біблія». Він взяв її у нашої сестри з іншого села. Уважно прочитавши книжку, проповідник зрозумів, що знайшов правду. Він почав розповідати про новознайдену віру членам своєї церкви. Незабаром чоловік, його рідні і ще 20 осіб покинули церкву і стали проводити зібрання, так, як це зазвичай роблять Свідки Єгови. На допомогу їм прийшли спеціальні піонери. Наші брати вивчали Біблію з багатьма зацікавленими і подбали про те, щоб регулярно проходило книговивчення і вивчення «Вартової башти». У жовтні п’ятеро місцевих жителів стали неохрещеними вісниками. Недавно піонери організували публічне зібрання та Школу теократичного служіння. Зібрання відвідує в середньому 40 осіб. Проводиться понад 20 домашніх біблійних вивчень.

Південно-Африканська Республіка.

Хенні з дружиною проповідували від дому до дому. Коли вони проходили повз один будинок, злий пес просунув голову крізь паркан і вкусив Хенні за руку. З рани сильно текла кров, і пара поспішила додому. Дружина продезінфікувала рану і забинтувала руку. Хенні домовився про візит до лікаря на пізніше. Він сказав дружині, що не дозволить якомусь собаці завадити їм проповідувати. Тож приблизно через годину подружжя повернулось на територію. Вони почали з будинку по сусідству з тим, в якому був злий пес. Після того як пара відвідала кілька осель, один господар запросив її до себе. Він уважно вислухав і сказав, що дуже хоче, аби вони прийшли знову. З чоловіком розпочали біблійне вивчення, і вже невдовзі він регулярно відвідував зібрання. Коли чоловік вийшов з Голландської реформатської церкви, до нього завітав поважаний член церковної ради і запропонував йому стати дияконом. Але чоловік непохитно тримався свого рішення. Тепер він робить чудовий духовний поступ і записався до Школи теократичного служіння.

Танзанія.

У жовтні 2005 року проводилась проповідницька кампанія у віддалених теренах. Дев’ятеро братів зі збору «Ірінґа» вирушили до Пауаґа, що приблизно за 75 кілометрів від території їхнього збору. Вони чули, що в тій місцевості живе вісник, і хотіли його розшукати. Зрештою брати знайшли його. Він розказав, що мешкає тут понад 20 років і весь цей час вважав, що праця Царства в Танзанії все ще під забороною. Вісник проповідував іншим багато років і сказав, що дехто щиро цікавиться біблійною правдою. Брати зі збору «Ірінґа» зголосилися залишитись в Пауаґа на два тижні, щоб підтримати виявлене зацікавлення. У 2006 році двоє сталих піонерів переїхали служити в ту плідну територію. Братові було надано духовну допомогу, і тепер тут є маленька група, що налічує дев’ять вісників. Вони проводять зібрання під деревом, але планують побудувати невеликий зал з місцевих матеріалів.

Руанда.

Дівчина-підліток, на ім’я Жентій, прославилася вмінням грати у футбол і забивати голи. Люди назвали її «Манайібітеґо», що місцевою мовою кіньяруанда значить «богиня голів». Деякі італійці помітили її здібності і навчили її грати ще ліпше. Потім вони запропонували дівчині взяти участь у футбольних матчах, які проводилися в Італії. Пропозиція переїхати до Європи і стати всесвітньо відомою футболісткою була дуже спокусливою. Однак Жентій розуміла, що тоді доведеться розстатися з сім’єю. Її мати — Свідок, але Жентій, хоча й вивчала Біблію, ніколи серйозно не сприймала вивчення. Найголовнішим для неї був футбол. Дівчина поговорила з мамою і усвідомила, які духовні пастки її чекають. Вона вирішила відмовитися від пропозиції і зосередилась на справах Царства. На недавньому конгресі Жентій охрестилася.

АМЕРИКА

КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ: 55

НАСЕЛЕННЯ: 893 357 181

КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ: 3 367 544

КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ: 3 236 692

Кюрасао.

Якось під час біблійного вивчення господар дав братові кулю і спитав, чи він знає, що це таке. Потім чоловік розповів, що перед знайомством з братом він кілька місяців збирався накласти на себе руки, оскільки втратив роботу і сім’ю. Його не покидали думки про помсту, і він постановив убити чотирьох осіб, котрі, як він думав, винні в його проблемах. Чоловік зарядив пістолет чотирма кулями, а одну приберіг для себе, якщо б довелося покінчити життя самогубством. Проте, перш ніж піти з дому, він вирішив звернутись до Бога за допомогою і включив телевізор, щоб подивитися релігійний канал. У той момент до цього чоловіка прийшло двоє Свідків, які зрештою почали вивчати з ним Біблію. Він викинув чотири кулі, але забув про п’яту. Віднайшовши цю кулю в кишені, чоловік показав її братові. Він розповів, як усе сталося і наскільки змінилося його життя відтоді, як він став вивчати Боже Слово. За словами чоловіка, п’ятеро людей завдячують своїм життям Свідкам Єгови. Нині він відвідує християнські зібрання.

Уругвай.

Одна жінка запросила до хати двох Свідків. Зі сльозами на очах вона розказала, що перед тим цілу ніч молилася до Бога і просила, щоб він виявив їй свою волю. Недавно до неї приходили пастори її церкви, але тільки для того, щоб узяти десятину з досить великої суми грошей, яку вона отримала. Жінка розчарувалася, бо вони ніколи не навідувались до неї з інших причин, навіть тоді, коли вона дійсно потребувала їхньої допомоги. Понад місяць жінка не ходила до церкви. Зрештою вона сказала одному з пасторів, що почувається обманеною через суперечливі церковні вчення. Але пастор не намагався розвіяти її сумніви. Він сказав, що на неї спаде сім проклять, якщо вона залишить церкву. Брати пояснили, що правдивий Бог з допомогою ангелів шукає людей, які хочуть пізнати правду. Жінка ставила багато запитань, і відразу було розпочате вивчення по книжці «Чого насправді вчить Біблія?». Пізніше до біблійного обговорення приєднався чоловік цієї жінки і потім разом з нею прийшов на Спомин та спеціальну промову. Їх приємно вразив рівень навчання в Залі Царства. Подружжю було важко повірити, що тут не просять грошей. Обоє продовжують зростати духовно і вже заприятелювали з багатьма членами збору.

Чилі.

З однією жінкою проводиться біблійне вивчення чи не в найпівденнішій точці землі. Вона живе у віддаленому районі, на мисі Горн. Її чоловік — доглядач маяка на цьому мисі. Коли жінка перебувала в Пунта-Аренас, допоміжна піонерка протягом чотирьох тижнів вивчала з нею Біблію, аж поки та не повернулася додому. Відтоді з нею проводиться вивчення по телефону. Вона робить добрий поступ у правді.

Коста-Рика.

У цій країні проживає близько 10 000 індіанців, що розмовляють мовою гуаймі. Вони мешкають переважно в містечку Сіксаола, неподалік від кордону з Панамою. Дуже багато індіанців глибоко цікавиться біблійною правдою. Щоб дбати про їхні духовні потреби, брати призначили в цю територію молоду пару спеціальних піонерів. Це подружжя взялося вивчати місцеву мову. З допомогою 26 братів і сестер з племені гуаймі було зроблено дуже багато. Вперше Спомин проводився мовою гуаймі. Цю подію відвідало 264 особи — небачена доти кількість присутніх. Відтоді зацікавлених стає чимраз більше. Наприклад, на одне книговивчення, яке налічує 13 вісників, спочатку приходило в середньому 20 осіб. Тепер це число зросло до 40. Тому утворилося ще два книговивчення.

Панама.

Учитель фізкультури, якого звуть Раміро, почав вивчати Біблію зі Свідками Єгови у 2004 році. У той час він проводив уроки в шістьох групах учнів по 12 годин на тиждень. Йому не вистачало ще 24 годин класних занять. Тому директор школи сказав, щоб решту часу він навчав ті самі шість груп релігії. «Просто розповідайте їм про Бога, Ісуса і Біблію»,— порадив директор. Раміро викладав учням те, чого навчався сам. Того року за допомогою книжки «Знання, яке веде до вічного життя» він проводив уроки релігії зі 150 учнями шостого — восьмого класів. Наступного року, коли було видано публікацію «Чого насправді вчить Біблія?», Раміро зробив добрий духовний поступ і став неохрещеним вісником. Він продовжував навчати учнів, але тепер послуговуючись книжкою «Чого вчить Біблія». Кількість учнів зросла до 160, і Раміро перерозподілив їх на шість груп. Яку користь це принесло? Раміро та інші вісники збору проводять домашні біблійні вивчення з кількома учнями. Батьки деяких учнів висловили Раміро подяку за позитивні зміни, які вони бачать у своїх дітях. Дехто з батьків відвідує зібрання і навіть прийшов на конгрес. Що ж до Раміро, то в листопаді 2006 року він охрестився і далі запопадливо використовує кожну нагоду, щоб ділитися з людьми біблійними істинами.

Гватемала.

У місті Гватемалі вісник, на ім’я Джеремі, пішов до дому молодого чоловіка, з яким вивчав Біблію. Дім стояв у провулку. Джеремі постукав у двері. Відчинила сестра того чоловіка і сказала, що брата немає вдома. Поки Джеремі стояв біля дверей, до нього підійшло двоє молодих чоловіків. Один з них витяг пістолет і, приставивши його до голови Джеремі, сказав: «Мене послали вбити тебе». (Пізніше Джеремі довідався, що грабіжники кажуть так, аби залякати жертву). Джеремі пригадує: «Дівчина зачинила двері, а я запитав чоловіків: „Що вам треба?“ Один з них відказав: „Що ти тут робиш?“ Я пояснив, що проповідую Слово Єгови. Він грубо наказав: „Ану, попроповідуй мені!“ Я хвилювався і міркував, що мені робити. Відкривши портфель, я дістав Біблію. Той, що тримав пістолет, почав плакати, бо розумів, що займається поганими справами. Він став благати допомогти йому. Цей чоловік щось пошукав у моєму портфелі і витягнув звідти „Пробудись!“, в якому йшлося про ставлення до грошей. Тоді інший чоловік почав обшукувати мої кишені, чи, бува, не знайде гаманця. Але той, що мав пістолет, сказав: „Залиш його. Не обшукуй“. Він подякував мені, обняв, і вони пішли. Я відчув глибокий спокій і подякував Єгові за те, що він спас мене в цій ситуації».

Домініканська Республіка.

Наша сестра, яка працює стоматологом-ортодонтом, відвідувала одноденний семінар з питань зубних імплантантів. Двомстам п’ятдесятьом присутнім на семінарі було запропоновано подати заявку на те, щоб пройти дорогий і престижний курс у Європі. Могли запросити всього вісьмох стоматологів. Наприкінці дня сестрі повідомили, що її кандидатуру схвалено. Більш того, їй запропонували навчатися безкоштовно. Здивувавшись, сестра сказала: «Дякую вам за таку нагоду. Але я не подавала заявку і не зможу прийняти цю чудову пропозицію. Як Свідок Єгови, я не можу ставити на другий план духовне благополуччя своєї сім’ї. Якби я погодилась, то мусила б ретельно і багато навчатися. Проте щотижня я маю п’ять біблійних лекцій, а навчання на них вимагає від мене повної зосередженості. Також чи була б я задоволена навчанням і високою кваліфікацією, якби, повернувшись додому, дізналась, що двоє моїх синів-підлітків вживали наркотики чи погано поводились?»

АЗІЯ І БЛИЗЬКИЙ СХІД

КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ: 47

НАСЕЛЕННЯ: 3 993 686 009

КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ: 607 112

КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ: 496 577

Ізраїль.

Молода сестра Елла, яка служить допоміжною піонеркою, помітила, що старенькій бабусі важко нести пакет зі сміттям. Елла допомогла їй і дала коротке свідчення. Жінка сказала, де вона живе, однак Еллі ніяк не вдавалося застати її вдома. Врешті-решт вони зустрілися. Жінка мала поганий слух, тому й не чула, як Елла стукала всі ті рази. З нею розпочалося біблійне вивчення. Хоча жінка була атеїсткою, вона полюбила Бога і його Слово. Через два роки вона присвятила своє життя Єгові і недавно охрестилась у віці 92 років.

Монголія.

Тербіш, літня жінка, все життя працювала в книгарні. Якось до неї завітала 18-річна піонерка, Мункзайя. За словами жінки, вона прочитала стільки книжок, що могла швидко збагнути суть будь-якої з них, без різниці, читала вона її спочатку, з середини чи з кінця. Однак з Біблією все було інакше. Хоч би скільки ця жінка читала Святе Письмо, вона ніяк не могла його зрозуміти. Не допомагало й те, що вона ходила до церкви. Тому Тербіш досліджувала Біблію сама, роблячи нотатки до кожного вірша. Її особливо цікавило, що́ означають слова з Євреїв 11:6. Мункзайя пояснила цей вірш, запропонувала жінці біблійне вивчення і запросила її в Зал Царства. Довідавшись, де стоїть зал, Тербіш сказала: «Це той будинок з чарівними квітами довкола? Щоразу, проходячи повз нього, я зупиняюсь і милуюся тими квітами. Чи можете познайомити мене з тим, хто за ними доглядає?» Мункзайя охоче це зробила. У даний час Тербіш старанно навчається про Творця і відвідує зібрання. Мункзайя говорить: «Квіти проповідували цій жінці набагато раніше за мене».

Японія.

Через біль у ногах 78-літня Гіроко не в стані проповідувати стільки, скільки проповідувала колись. Вона молилась до Бога про керівництво. Тоді сестра звернула увагу на одну автобусну зупинку, де постійно людно і де вона може посидіти півгодини. Гіроко завжди усміхається і цікавиться іншими. Неподалік від зупинки розташована лікарня. Коли сестра бачить, що люди несуть ліки, то питає, як вони почуваються. Якщо хтось дивиться розклад руху автобусів, вона допомагає йому знайти потрібну інформацію. Також Гіроко розказує приїжджим, які визначні місця вони можуть оглянути. Вона вислуховує перехожих, а потім пропонує журнали. Гіроко регулярно бачиться з деякими людьми, і тому їй вдається робити повторні відвідини.

М’янма.

Лазеру займався контрабандою наркотиків. Його життя було пов’язане з наркотиками, вбивством, розпустою і всіляким беззаконням. Проте коли одна піонерка показала Лазеру в Біблії Боже ім’я, Єгова, він одразу сприйняв правду і погодився на біблійне вивчення. Він навчався досить довго, а втім, постійно робив духовний поступ. Особливо важко цьому чоловікові було змінити свій спосіб життя. Коли він сказав приятелям, що залишає їх, вони запанікували, бо він багато знав про їхні контрабандні операції з наркотиками. За Лазеру полювало кілька найманих убивць, але йому вдалося від них утекти. Врешті-решт він переїхав до іншої місцевості, де й охрестився разом з дружиною.

Тайвань.

Група вісників зупинилася біля кав’ярні з незвичною назвою «Кав’ярня „Книга Ездри“». Один з вісників запитав власника кав’ярні, чому в назві вжито ім’я Ездри. Той відповів, що завжди захоплювався тим, з якою ревністю Ездра обстоював правдиву віру. Впродовж багатьох років власник ходив до церкви, але недавно перестав, бо його дружина — в’єтнамка, і вона не розуміла богослужінь. Вісник сказав, що принесе Біблію в’єтнамською мовою. Подружжю було приємно отримати обіцяну книгу того ж дня. З цілою сім’єю почалося біблійне вивчення.

Індія.

В одному містечку сильно противляться праці свідчення. П’ятьох сестер ув’язнили на чотири дні за те, що вони проповідували. Спочатку одна з наглядачок грубо поводилася з сестрами і заборонила їм свідчити в тюрмі. Проте минуло кілька днів, і жінка пом’якшилась, побачивши їхню лагідність та любов. Сестри ділилися з в’язнями і з наглядачкою фруктами та їжею, які їм приносили брати. Однієї ночі наглядачка почула, як сестри обговорюють думки з книжки «Наблизьтесь до Єгови». Невдовзі жінка приєдналася до них і сиділа на стільці при вході в камеру. Того дня, коли сестер випустили з в’язниці, в неї померла родичка, і сестри потішили її надією на воскресіння.

Перед тим інша наглядачка запитала сестер, за що їх ув’язнили. Одна з них пояснила, що проповідування Свідків вважають незаконним наверненням людей. Вражена почутим, наглядачка сказала: «Попри свою ситуацію ви розмовляєте дуже спокійно. Я маю запальну вдачу, і мені соромно перед вами. Прошу вас: виправляйте мене, коли я різка, і навчіть розмовляти так, як ви. Не розумію, чому таких добрих людей садять за ґрати». Щоразу, маючи вільну хвилину, ця жінка підходила до сестер і просила: «Розкажіть мені щось із Біблії. Від ваших слів мені стає легше на серці». Дві ув’язнені жінки, яких ось-ось мали засудити за вбивство, також з вдячністю сприйняли біблійну звістку. Виявляючи обачність, сестри свідчили їм та іншим ув’язненим. Після того як сестри вийшли на волю, вони шукають прийнятних способів, щоб духовно зміцнювати зацікавлених у тюрмі.

Індонезія.

Ресмаваті, спеціальна піонерка, закінчила проповідувати і вже збиралася йти додому. Аж раптом одна жінка запросила її до себе, щоб поговорити про Біблію. Через три дні Ресмаваті знову завітала до неї. Жінка почала плакати і розповіла, що чоловік грубо з нею поводиться. Ресмаваті прочитала Євреїв 4:12 і пояснила, наскільки сильно змінює людину вивчення Біблії. Вона розповіла про Тоні, життя якого коротко описувалось у «Календарі Свідків Єгови» за 2003 рік. Жінка зацікавилась розповіддю і попросила принести їй такий календар. Наступного разу Ресмаваті взяла календар з собою. Вони почали вивчення по книжці «Чого вчить Біблія». Під час наступного візиту чоловік цієї жінки запитав, чи може й він бути присутнім на вивченні. Перед тим він прочитав у календарі про Тоні і був дуже зворушений. Цього чоловіка звали так само — Тоні, і він мислив та поводився точнісінько, як згаданий у календарі Тоні до пізнання правди. Коли чоловік прочитав випадок з календаря, то сказав дружині й дітям: «Та це ж моє ім’я! Як цей проповідник взнав моє ім’я і написав про мене?» Дружина відповіла: «Свідки не знають, як тебе звуть. Навіть якби вони і знали, то, напевно, не змогли б так швидко надрукувати це в календарі за 2003-й чи за 2007 рік!» Помітивши несподіване зацікавлення чоловіка, вона тактовно запитала його: «Чи ти хотів би виглядати, як Тоні у календарі?» На її здивування, він відповів: «Хотів би». Подібно до Тоні, згаданого в календарі, Тоні з Індонезії навів лад у своєму житті, обстриг довге волосся і став виглядати охайно. Тепер уся сім’я вивчає Біблію.

Малайзія.

У певних куточках острова Борнео брати використовують супутникові фотографії з Інтернету, щоб визначати місцерозташування будинків. Вони розповідають: «Такий метод допомагає нам знайти будинки у тропічних лісах. Однак деякі „дахи“ насправді є кошарами для кіз. Тому ми жартуємо, що проповідуємо „козлам“. Усе ж декотрі дахи дійсно є дахами житлових будинків. Ніколи раніше ми не опрацьовували цієї гірської території. Іти крізь густі зарості тропічних лісів дуже важко, але супутникові фотографії допомагають нам добиратися до людей».

ЄВРОПА

КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ: 47

НАСЕЛЕННЯ: 732 610 687

КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ: 1 533 790

КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ: 749 911

Угорщина.

Дванадцятирічна сестра розповідає: «Я охрестилася дев’ять місяців тому і вже три місяці служу допоміжним піонером. У цьому мені дуже допомагає мама. Багато хто запитує, як мені вдається служити допоміжним піонером і водночас учитися в школі. Я ж вважаю, що са́ме навчання в школі допомагає мені бути піонером. Для свідчення я використовую перерви між уроками. З п’ятьма однокласниками я постійно розмовляю про Біблію. А з двома проводжу вивчення. Тож бачу, як Єгова благословляє мене. Піонерське служіння для мене — не тягар, а насолода. Мама є сталим піонером, і я теж хочу служити Єгові повночасно».

Великобританія.

Сузан почала вивчати Біблію у 2001 році і продовжувала навчатися приблизно два роки. Весь той час їй було дуже важко кинути курити. Сузан багато разів намагалася подолати цю шкідливу звичку, та безуспішно. Тому вона припинила вивчення, але далі відвідувала зібрання. Пройшло чотири роки, і Сузан зрозуміла, що мусить зростати духовно. Тож вона звернулася за допомогою до збору. Сузан відновила вивчення, і її зворушили думки з книжки «Наблизьтесь до Єгови». Детальне обговорення того, як Єгова любить нас і як ми виявляємо любов до нього, посприяло разючим змінам у її житті. За вісім тижнів вона раз і назавжди кинула курити. Сузан вважає, що книжка навчила її покладатися на Єгову. Вона зробила добрий поступ: присвятила своє життя Єгові і символізувала це водним хрещенням на обласному конгресі «Йдіть за Христом!».

Естонія.

Хельґі, 17-річна студентка, жила окремо від своїх розлучених батьків. Вона зацікавилась правдою і почала вивчати Біблію. Спочатку дівчина рідко приходила на зібрання, тому що багато співала в музичному гурті. Але, чимраз більше цінуючи правду, вона стала змінювати своє життя. Хельґі пояснила членам гурту, чому не зможе бути на вечірніх концертах. Вона записалася до Школи теократичного служіння і зрештою стала неохрещеним вісником. У той час дівчина взяла участь у національному конкурсі пісні, переможець якого міг би підписати контракт з відомою студією звукозапису. Багато хто не пройшов початкових турів. Але судді підтримали Хельґі і допустили її до наступного етапу конкурсу. Однак він був запланований на час, коли дівчина мала виконати своє перше завдання в Школі теократичного служіння. Як їй повестися в такій ситуації? Мати, яка не є Свідком Єгови, порадила доньці відмовитися від завдання або перенести його на інший час. Хельґі сказала, що справа не просто в завданні, а в тому, що́ для неї найголовніше в житті — духовне чи матеріальне. Вона серйозно обміркувала ситуацію і, замість того щоб піти на конкурс, пішла на зібрання. Хельґі виконала своє завдання, а мати з повагою поставилась до її рішення.

Пізніше один телерепортер прийшов на обласний конгрес «Йдіть за Христом!», щоб підготувати репортаж про конгрес і хрещення. Спостерігаючи, як Хельґі заходить у басейн, він зробив відеозапис її хрещення і потім взяв у неї інтерв’ю. Того ж вечора репортаж з’явився у новинах. Було показано кілька кадрів з її виступу на початковому етапі конкурсу. На завершення показали хрещення Хельґі і те, як вона із сяючою усмішкою сказала: «Це найліпше рішення в моєму житті».

Болгарія.

Івелін відбуває покарання у в’язниці міста Белене. У листі до місцевого філіалу Свідків Єгови він написав: «Тут, у тюрмі, я випадково натрапив на журнал «Вартова башта» і маю до вас багато запитань. Я покаявся у своїх гріхах і прагну стати зовсім іншою, духовною, людиною. Хочу попросити вас про те, що вам, мабуть, буде дуже важко зробити. Чи могли б ви написати мені листа, щоб я більше дізнався про Бога Єгову? Не знаю, чи вам це вдасться, але хочу сказати, що знання про Єгову робить мене щасливим. Бажаю поглиблювати таке знання і думаю не лише про себе, але й про інших ув’язнених. Пам’ятайте, будь ласка: якщо ви не в змозі написати мені, то колись я все одно вийду звідси і зв’яжуся з вами!» Брати негайно відшукали Івелін, і тепер вивчають Біблію з ним та ще з дев’ятьма в’язнями.

Португалія.

Жана, спеціальна піонерка, розповідає: «Коли я вийшла з метро, то побачила китайця і вирішила поділитися з ним доброю новиною. Він здивувався, що я розмовляю китайською, і сказав, що поспішає до лікарні. Його дружина ось-ось мала народити, і їй треба було робити кесарів розтин. Вони з дружиною не говорили португальською, тому лікарі попросили їх знайти перекладача. Чоловік був у розпачі і звернувся до мене по допомогу. Наступного дня хірурги сказали мені одягнути хірургічне вбрання, щоб я могла перебувати поруч з жінкою під час операції. Коли почали оперувати, я тримала її за руку, а вона ставила багато запитань про Біблію і нашу діяльність. На світ з’явилася чарівна дівчинка. Мати була настільки вдячна мені за допомогу, що попросила дати ім’я її донечці. Я на хвилю задумалась і вирішила назвати її Саррою. Жінці сподобалося це ім’я, і вона захотіла більше дізнатися про згадану в Біблії Сарру і про Бога, якому та поклонялась. Коли жінку виписали з лікарні, я запропонувала подружжю домашнє біблійне вивчення. Раніше вони відмовлялися слухати Свідків. Але те, що я допомагала жінці під час операції, спонукало їх повністю змінити своє ставлення до нас. Подружжя відразу прийняло мою пропозицію і тепер відвідує зібрання».

Словаччина.

Пара спеціальних піонерів зустріла двох молодих чоловіків з Афганістану. Вони приїхали у Словаччину ненадовго і зацікавились біблійною звісткою. Піонери зустрічалися з ними кілька разів і дали їм Біблію та книжку «Чого насправді вчить Біблія?». Крім того, подружжя піонерів показало, як проходить біблійне вивчення, щоб афганці могли вивчати Біблію самі та з іншими.

ОКЕАНІЯ

КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ: 30

НАСЕЛЕННЯ: 36 829 259

КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ: 96 691

КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ: 51 122

Нова Зеландія.

Якось брат, на ім’я Пол, проповідував після обіду від дому до дому і зустрів одну жінку. Вона взяла брошуру і сказала, що недавно родичка порадила їй обов’язково пізнати правду. Того самого ранку вона помолилася до Єгови, звертаючись до нього по імені. Жінка попросила Бога, щоб хтось прийшов до неї. Пол говорить: «Через три години я вже стояв біля її дверей. Більше того, я завітав у той час, коли її зазвичай не буває вдома». Жінка охоче погодилася вивчати Біблію і робить добрий поступ.

Австралія.

Армандо й Ельвіра живуть у Східному Тиморі, проповідування в якому здійснюється під наглядом австралійського філіалу. У 2006 році на місцевість, де живе це молоде подружжя, постійно нападали представники іншої народності. Тож ця пара була змушена рятуватися втечею. Армандо з Ельвірою подалися до табору біженців, захопивши з собою лише дві речі — Біблію і брошуру «Чого Бог вимагає від нас?». Зв’язавшись з нашими братами, вони почали займатися двічі на тиждень і відвідувати зібрання. Також Армандо свідчив своїм родичам, які мешкають у невеликому селі, до якого з Ділі потрібно добиратися чотири з половиною години. Коли рідні Армандо зацікавилися звісткою про Царство, він попросив піонерів з Баукау (яким треба було їхати до його родичів півтори години) допомагати їм. Послухати піонерів приходило понад 20 осіб. Батько Армандо від імені групи повідомив, що всі вони хочуть позбутися ідолів, але запитав, чи й тоді він і його односельчани матимуть захист від злих духів. Піонери запевнили, що їх захищатиме Єгова. Ці люди викинули своїх ідолів. Тепер Біблію вивчає більш як 25 мешканців села. Армандо збирається незабаром охреститися, а Ельвіра зростає духовно.

Гуам.

Ось випадок однієї сестри з острова Сайпан, за проповідуванням на якому наглядає гуамський філіал. Сестра була приємно здивована, коли дізналася, що її чоловік, колишній противник правди, потай читав публікації, які вона залишала вдома на видних місцях. Окрім «Вартової башти» і «Пробудись!», він прочитав кілька «Щорічників» і книжку «Секрет сімейного щастя». Якось чоловік зібрав дружину і п’ятьох дітей на «важливу сімейну зустріч», як він її назвав. То була дуже незвична подія в родині. Виявилося, що батько хотів дати своїм трьом донькам поради щодо одруження. Для цього він підготував плакат, на якому містились вимоги до майбутнього чоловіка. Цей невіруючий батько був сильно вражений життєписом Шіли Вінфілд да Консейсау, надрукованим у «Вартовій башті» за 1 листопада 2006 року. Подібно до Шіли, він склав список з вимогами до того, хто був би добрим шлюбним партнером. Батько порадив дочкам вийти заміж тільки за Свідків Єгови і знайти собі чоловіків, які люблять Єгову і знають про Біблію більше від них самих. За словами цього чоловіка, він бажав, щоб його три доньки були такі ж щасливі, як і та сестра, про яку він прочитав у журналі. Сказане батьком зворушило серця дочок і вселило в них надію, що колись і він служитиме Єгові разом з ними.

Самоа.

Недавно в Самоа призначили одну подружню пару з філіалу в іншій країні. Якось зранку брат пішов у служіння і в першому домі запропонував книжку «Чого насправді вчить Біблія?». На здивування брата, його запросили ввійти. Господиня-пенсіонерка, яка колись займалася бізнесом, на мить замислилась і сказала: «У мене є лише 45 хвилин». Такої відповіді брат ще ніколи не чув. З жінкою відразу розпочалось вивчення. Коли брат з дружиною прийшов наступного тижня, жінка вже чекала їх, тримаючи в руках Біблію і книжку «Чого вчить Біблія». Напевно, вивчення буде продовжуватися й далі.

Соломонові острови.

Емілі — єдиний Свідок і сталий піонер у своїй місцевості на острові Сан-Крістобаль. Вона проводить 20 біблійних вивчень. Троє її зацікавлених, включаючи батьків, вже стали неохрещеними вісниками. Міжнародні служителі Ланс і Даєна взяли відпустку, щоб добратися до Емілі і допомогти їй провести Спомин. Цілих 14 годин вони пливли на невеликому і переповненому вантажному судні. Ланс розповів: «Прибувши на місце, ми перш за все хотіли виспатися. Але ми подумали, що було б добре насамперед завітати до вождя села. Дізнавшись причину приїзду, він промовив: „Багато хто не отримав ваших запрошень. Чи можуть ці люди прийти?“ Щиро усміхнувшись, ми сказали, що можуть.

Спомин ось-ось мав початися, а прийшли тільки дві жінки і кілька діточок. Однак ми помітили, що чимало людей стоїть біля дерев неподалік, тож ми поспішили до них. Коли стемніло, ми ввімкнули малий генератор, і з’явилося світло. Усі уважно слухали промову». На Спомині було присутньо близько 130 осіб, у тому числі пастор церкви адвентистів сьомого дня. Пастор попросив дати йому «Переклад нового світу», бо, за словами чоловіка, цей переклад набагато зрозуміліший, ніж переклад його Біблії. Завдяки проведенню Спомину було розпочато п’ять біблійних вивчень.

Папуа — Нова Гвінея.

Мешканці двох сіл в околицях одного містечка перебували під сильним впливом католицької церкви. Тому проповідувати тут було важко. Недавно брати відвідали представників одного села, щоб пояснити, в чому полягає наша діяльність і чому ми хочемо розмовляти з усіма людьми. За збігом обставин, у селі щойно відбулися збори, на яких обговорювали, як допомогти молоді ліпше поводитись. Брати сказали представникам села, що в цьому допоможе знання з Біблії.

Ті дозволили братам вільно проповідувати, і вони почали вивчення з кількома молодими людьми. Селяни помітили, наскільки поліпшилася поведінка молодих осіб відтоді, як вони почали спілкуватися зі Свідками Єгови. Тому місцеві жителі перестали чинити опір проповідуванню. Поступово друзі і батьки тих молодих людей також почали вивчати Біблію. Серед них була дочка місцевого проповідника, який перед тим погрожував братам. Він сказав доньці: «Я сильно помилявся. Сподіваюсь, що Бог і Свідки Єгови простять мені цей гріх». Тепер 27 мешканців обох сіл регулярно приходять на зібрання. Щонайменше четверо охрестилися і служать допоміжними піонерами. Вони збираються почати стале піонерське служіння.

[Карта/Ілюстрація на сторінці 48]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

[Ілюстрація]

Маяк на мисі Горн.

[Карта на сторінці 63]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Сан-Крістобаль

[Ілюстрація на сторінці 44]

Вивчення «Вартової башти» в селі Антанаендава на Мадагаскарі.

[Ілюстрація на сторінці 46]

Група в Пауаґа, що в Танзанії, вивчає Біблію по книжці «Чого вчить Біблія».

[Ілюстрація на сторінці 49]

Книговивчення в Сіксаолі, Коста-Рика.

[Ілюстрація на сторінці 50]

Раміро з книжкою «Чого вчить Біблія».

[Ілюстрація на сторінці 53]

Гіроко проповідує на автобусній зупинці.

[Ілюстрація на сторінці 58]

Хельґі (справа) виконує завдання у Школі теократичного служіння.

[Ілюстрація на сторінці 64]

Ланс, Даєна й Емілі.