Коли стається лихо. Кроки, які можуть врятувати життя

Землетрус. Повінь. Теракт. Стрілянина у школі. Ці слова дуже часто з’являються в заголовках новин. Але одна справа читати про лихо, а зовсім інша — пережити його. Що варто робити до, під час і після лиха, аби збільшити свої шанси на виживання?

ВІД нещастя ніхто не застрахований. Проте належна підготовка може врятувати вам життя. Що потрібно зробити заздалегідь?

• Підготуйтеся морально. Визнайте факт, що лихо може трапитися з кожним і ви та ваші близькі — не виняток. Коли біда вже станеться, готуватися буде пізно.

• Дізнайтеся, які лиха можуть трапитися у вашій місцевості і де можна знайти укриття. Проаналізуйте, чи достатньо безпечними є конструкція і розташування вашого будинку. Усуньте все, що може легко призвести до пожежі. Встановіть детектори диму і замінюйте батарейки щороку, а при потребі й частіше.

• Зберіть речі першої необхідності. Наслідком стихійного лиха можуть бути перебої в електро- і водопостачанні та в роботі транспортної системи. Якщо ви маєте автомобіль, слідкуйте, щоб він був заправлений принаймні наполовину. Завжди майте запас їжі та води. Зберіть сумку з речами першої необхідності. (Дивіться супровідну інформацію «Чи ви нічого не забули?».)

  

• Переконайтеся, що маєте номери телефонів друзів і родичів — як далеких, так і близьких.

• Обдумайте план дій на випадок евакуації і час від часу робіть репетиції. Дізнайтеся про найближчі евакуаційні виходи у будівлях, в яких часто буваєте, а також у школі, де вчаться ваші діти. Домовтесь, де зустрінетеся з членами сім’ї в разі евакуації, наприклад у парку, біля школи чи бібліотеки. Причому одне місце виберіть неподалік вашого дому, а інше — подалі від нього. Фахівці радять членам сім’ї разом пройтися в ті умовлені місця.

• Подумайте, яку допомогу ви зможете надати іншим, особливо стареньким і немічним.

«Коли спалахнула пожежа, більшість людей не впали в паніку, а просто зволікали,— пригадує Джошуа, слова якого наводилися на початку статті.— Хтось вимикав свій комп’ютер, хтось набирав воду в пляшку. Один чоловік сказав: “Може, треба почекати?”» Попри нерішучість колег, Джошуа закричав: «Треба негайно тікати!» Колеги наче прийшли до тями і одразу побігли за ним по сходах. «Якщо хтось впаде, піднімайте його і рухайтесь далі! — вигукнув Джошуа.— Все буде добре, ми виберемося звідси!»

• Пожежа. Швидко пробирайтеся до найближчого виходу, пригнувшись до підлоги. Це важливо зробити, оскільки так вам буде легше бачити і дихати. Більшість смертей під час пожежі настає саме через отруєння димом. Не намагайтесь рятувати від вогню свої речі — кожна секунда зволікання може коштувати вам життя.

• Землетрус. Заховайтеся під міцними меблями або станьте біля несучої стіни. Будьте готові до повторних поштовхів. При першій нагоді покиньте приміщення і тікайте подалі від будівель. Перш ніж на місце події прибудуть рятувальники, може пройти не одна година. Тому по можливості допомагайте постраждалим.

• Цунамі. Якщо вода раптово починає відходити далеко від берега, швидко біжіть на узвишшя. Пам’ятайте, що за першою хвилею, як правило, приходять ще декілька, більшої величини.

• Ураган чи торнадо. Якнайшвидше шукайте надійного сховку.

• Повінь. Не залишайтеся в затоплених будівлях. Не намагайтесь проїхати чи пройти через потік води. У воду могли потрапити каналізаційні стоки, небезпечні уламки, сміття та електричні дроти, а на дні можуть бути відкриті люки.

• Чи ви знаєте? Потік води глибиною з півметра може знести автомобіль з дороги. Найбільше смертей під час повені стається внаслідок того, що люди намагаються проїхати через потік води.

• Якщо органи влади оголошують евакуацію, дійте негайно. Повідомте близьким та друзям про своє місце перебування, щоб вони не ризикували життям, шукаючи вас.

  

• Чи ви знаєте? Надійніше надіслати текстове повідомлення, аніж голосове.

• Якщо органи влади дають вказівку не покидати приміщень, то дотримуйтесь її. В разі хімічної, біологічної або ядерної катастрофи (чи атаки) вимкніть вентиляцію та щільно закрийте двері і вікна. У випадку радіаційного зараження найкраще сховатися в підвалі. Стежте за повідомленнями місцевого радіо чи телебачення. Залишайтеся в приміщенні, доки не оголосять, що небезпека минула.

Захистіть себе від хвороб та інших небезпек, дотримуючись нижчеподаних порад.

• Зупиніться у друзів, якщо можливо, а не в таборі для постраждалих.

• Дотримуйтесь правил санітарії.

• Одягайте засоби індивідуального захисту, коли розбираєте уламки. По можливості одягніть рукавиці, міцне взуття, каску та респіратор. Остерігайтесь обірваних дротів і розжарених предметів.

• Якомога швидше повертайтеся до звичних справ. Нехай діти бачать, що ви спокійні й оптимістичні. Робіть з дітьми уроки, грайтеся з ними та разом поклоняйтеся Богу. Не дивіться занадто часто новин про те, що сталося, та не сійте паніку і розчарування серед рідних. Приймайте допомогу і допомагайте іншим.

  

• Змиріться з матеріальними втратами. Після катастрофи уряд та рятувальні служби зосереджують свої зусилля на тому, щоб забезпечити людей найнеобхіднішим, а не відшкодувати усе, що вони втратили. Для виживання нам потрібні чиста вода, їжа, одяг і дах над головою (1 Тимофія 6:7, 8).

• Визнайте, що потребуєте емоційної підтримки, і шукайте її. Часто емоційна допомога необхідна навіть після того, як перший шок уже минув. Наслідками потрясіння можуть бути тривога, депресія, перепади настрою і порушення сну. Людині може бути важко мислити і виконувати свою роботу. Переживши лихо, спілкуйтеся з друзями, які вміють співчувати.

Джошуа, про якого йшлося раніше, врятувався під час пожежі, та, на жаль, багато його знайомих загинуло. Старійшини християнського збору і психологи надавали йому допомогу. «Вони запевняли мене, що смуток є необхідною умовою емоційного одужання і що через деякий час він мине,— пригадує Джошуа.— Через півроку кошмари снилися вже не так часто. Щоправда, інші симптоми тривали довше».

Трагічні події сильно зачіпають наше почуття справедливості. Деякі люди помилково звинувачують Бога у всіх бідах. Дехто, подібно до Джошуа, почувається винним у тому, що лишився живим. «Я досі думаю, що міг врятувати більше людей,— каже цей чоловік.— Але мене потішає віра в те, що скоро Бог усе виправить і встановить справедливість по цілій землі. А тим часом я дорожу кожним днем свого життя і роблю все, що мені під силу, аби зберегти його» (Об’явлення 21:4, 5)a.