Нагороджений «вінцем життя»

АПОСТОЛУ Іванові було доручено написати ангелові збору в Смирні: «Будь вірний до смерті, і Я дам тобі вінець життя» (Об’явлення 2:8, 10, Деркач). Тому радісним і сумним є повідомлення про те, що 22 грудня 1992 року Фредерік Вільям Франц, президент Товариства Вартової башти в Пенсільванії, Товариства Вартової башти в Нью-Йорку (зареєстрованого), а також інших теократичних органів закінчив свою земну діяльність.

Ця звістка є сумною, бо в ній повідомляється про те, що відійшов від нас улюблений та дуже вірний слуга Єгови. Проте вона також є радісною, тому що тепер до брата Франца стосуються наступні слова в книзі Об’явлення 14:13: «Віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі». «Так,— говорить Дух,— вони відпочинуть від трудів своїх, бо діла їхні ідуть услід за ними» (Дерк.). Брат Франц був скромним і покірливим, а також працьовитим і вмілим служителем, якому Бог Єгова доручив виконувати важливі обов’язки члена «вірного і мудрого раба», щоб він допомагав постачати духовний харч «челядникам» та їхнім друзям (Матвія 24:45—47).

Брат Франц народився 12 вересня 1893 року у Ковінґтоні (штат Кентуккі). Коли він учився на пресвітеріанського проповідника в університеті міста Цінціннаті, старший брат познайомив його з правдою. Він залишив пресвітеріанську церкву і приєднався до Дослідників Біблії, як тоді називалися Свідки Єгови. Він охрестився 30 листопада 1913 року і вже наступного року, кинувши університет, почав працювати «колпортером» (піонером). Першого червня 1920 року він став членом родини Бетелю в Брукліні. Незабаром його призначили наглядачем відділу, що координував діяльність «колпортерів», а з 1926 року він працював у редакційному відділі, де відіграв важливу роль. У 1945 році він став віце-президентом Товариства Вартової башти та інших установ, пов’язаних з ним. У 1977 році помер президент Товариства Вартової башти Натан Г. Норр, і його наступником став брат Франц. Він залишився президентом до самої смерті. Протягом його життя кількість Свідків Єгови зросла від кількох тисяч до чотирьох з половиною мільйонів. Він мав багато привілеїв служіння, наприклад, виголошував промови на міжнародних конгресах і відвідував філіали та місіонерські доми у багатьох країнах. Історію його життя було надруковано у «Вартовій башті» за 1 травня 1987 року (англ.).

Двадцять восьмого грудня 1992 року, в понеділок ввечері, у Залі Царства бруклінського Бетелю член Керівного органу Альберт Д. Шредер виголосив теплу і духовно підкріпляючу промову з приводу смерті брата Франца. Члени родини Бетелю, які працюють на фермі Товариства Вартової башти у Воллкіллі, у Паттерсоні та на фермах «Маунтен» і «Кінґдом», а також члени родини Бетелю у канадському філіалі були сполучені з цим залом телефонним зв’язком.

Усі, особливо ті, хто мав близькі взаємини з братом Францом, будуть гостро відчувати його відсутність. Він проявляв співчуття, підбадьорював інших і був терпеливим у своїх стосунках зі всіма тими, з ким працював. Співвіруючі справді ставилися до нього згідно зі словами в Посланні до євреїв 13:7, де сказано: «Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру».

Тридцятого грудня 1992 року п’ятим президентом і наступником брата Франца був обраний Мілтон Дж. Геншель.

[Ілюстрації на сторінці 31]

Фредерік В. Франц. 1913 рік.

Біля друкарні Товариства на вулиці Миртл. 1920 рік.

З Натаном Г. Норром на стадіоні «Янкі». 1953 рік.