Ревека. Діяльна богобоязлива жінка

УЯВІТЬ, що вам треба вибрати дружину для свого сина. Яку жінку ви оберете? Які вона повинна мати риси? Чи будете шукати гарну, розумну, уважну і працьовиту? А може, для вас важливіше щось інше?

Колись вибрати дружину для свого сина мусив Авраам. Єгова пообіцяв великі благословення для його нащадків через сина Ісака. Уявімо Авраама в той час, коли він вже зістарівся, а його син був ще неодружений (Буття 12:1—3, 7; 17:19; 22:17, 18; 24:1). Оскільки Ісак зі своєю майбутньою дружиною і дітьми має отримати благословення, Авраам береться знайти для нього відповідну жінку. Передусім вона повинна служити Єгові. У Ханаані, де живе Авраам, такої жінки немає, тож доводиться шукати деінде. Урешті-решт обрано Ревеку. Як же її знайшли? Чи вона має духовні риси? Чого можна від неї навчитися?

У пошуках достойної жінки

Авраам посилає свого найстаршого слугу, очевидно Елі-Езера, у далеку путь до Месопотамії, щоб знайти наречену для Ісака серед Авраамових родичів, які теж поклоняються Єгові. Перш ніж взятися за це відповідальне доручення, Елі-Езер мусить присягнути Аврааму, що не візьме для Ісака жінку з ханаанеян. Для Авраама дуже важливо, аби дружиною Ісака була поклонниця Єгови (Буття 24:2—10).

Подолавши шлях до міста Авраамових родичів, Елі-Езер підводить десять своїх верблюдів до криниці. Уявіть собі! Вечір. Елі-Езер молиться: «Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати. І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили-но глека свого, я нап’юся,— а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю,— її Ти призначив для раба Свого, для Ісака» (Буття 24:11—14).

Кожна місцева жінка знала, що спраглий верблюд п’є дуже багато (аж до 100 літрів) води. Тож жінка, яка запропонує напоїти десять верблюдів, візьме на себе велику і тяжку роботу. Те, що вона носитиме воду для верблюдів, коли усі дивляться, але не допомагають, переконливо свідчитиме про її енергійність, терплячість, смиренність та доброту і до людей, і до тварин.

Як же події розгортаються далі? «І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї. А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця... І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, та й вийшла. І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: «Дай-но напитись води з твого глека!» А та відказала: «Напийся, мій пане!» І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою,— і напоїла його» (Буття 24:15—18).

Чи Ревека достойна?

Ревека — внучка Авраамового брата. Вона дуже вродлива та є дівицею. Ревека і не сахається незнайомця, і не поводить себе безцеремонно, а коли він просить напитись, вона виконує його прохання. Її вчинок не був чимось особливим і міг свідчити про звичайну ввічливість. Чи виконає Ревека другу умову, про яку згадав у молитві Елі-Езер?

Ревека каже: «Напийся, мій пане». Однак вона не зупиняється на цьому, а продовжує: «Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап’ються». Отже, вона пропонує зробити більше, ніж звичайно. Із завзяттям Ревека «глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його». Яка ж вона моторна! Дивлячись на неї, «чоловік той дивувався», говориться в Біблії (Буття 24:19—21).

Коли Елі-Езер дізнається, що ця дівчина доводиться родичкою Авраамові, то вклоняється аж до землі, дякуючи Єгові. Він запитує, чи буде в домі її батька місце для нього і всіх, хто з ним. Ревека каже, що так, місце буде, і біжить додому розповісти новину (Буття 24:22—28).

Брат Ревеки Лаван та її батько Бетуїл, вислухавши розповідь Елі-Езера, збагнули, що цими подіями керує Бог. Не може бути й сумніву, що Ревека призначена для Ісака. Брат і батько кажуть: «Візьми [її] та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був». А що думає Ревека? На запитання, чи поїде вона одразу, Ревека відповіла одним єврейським словом, яке означає «я готова йти». Ревека не зобов’язана приймати пропозицію. Авраам сказав Елі-Езеру, що він вільний від клятви, «коли ота жінка не схоче піти». Але Ревека теж бачить, що усе відбувається з Божої волі. Тому вона без зволікань полишає свою сім’ю, щоб вийти заміж за чоловіка, якого ніколи не бачила. Це мужнє рішення яскраво свідчить про її віру. Ревека справді достойна стати дружиною Ісака! (Буття 24:29—59).

При зустрічі з Ісаком Ревека закрилась покривалом на знак покори. Ісак взяв Ревеку за дружину і покохав її за чудові риси (Буття 24:62—67).

Сини-близнюки

Протягом дев’ятнадцяти років Ревека не мала дітей, але нарешті зачала близнюків. Вагітність проходить важко, бо діти кидаються в її утробі, і це змушує Ревеку волати до Бога. Коли нам доводиться страждати, ми теж можемо благати Бога про допомогу. Єгова почув Ревеку і заспокоїв її, сказавши, що вона стане матір’ю двох народів і «старший молодшому буде служити» (Буття 25:20—26).

Ревека більше любила свого молодшого сина, Якова, але, мабуть, не тільки через сказане про нього Богом. Хлопці дуже відрізнялися один від одного. Яків був «чоловіком мирним [«бездоганним», НС]», а Ісав настільки легковажив духовним, що за одну страву продав Якову своє первородство, право успадкувати Божі благословення. Те, що Ісав одружився з хіттеянкою, свідчило якщо не про зневагу, то про нехтування духовними цінностями. І це завдавало його батькам великих страждань (Буття 25:27—34; 26:34, 35).

Здобуття благословень для Якова

У Біблії не сказано, чи Ісак знав про те, що Ісав мусить служити Якову. Але і Ревека, і Яків знали про це. Ревека якось почула, що Ісак збирається поблагословити Ісава, коли той принесе батькові страву з дичини. Вона часу не гаяла. Рішучість і запопадливість, які були властиві їй у молодості, не зрадили її і тепер. Ревека наказує Якову принести їй двоє козлят. З них вона приготує улюблену страву чоловіка. Тоді Яків має замаскуватися під Ісава, щоб отримати благословення. Яків відмовляється маскуватись, адже батько обов’язково зрозуміє, що це обман, і прокляне його. Ревека наполягає. «На мені прокляття твоє, сину мій»,— говорить вона. Тоді готує страву, перевдягає Якова і посилає його до свого чоловіка (Буття 27:1—17).

У Біблії не сказано, чому Ревека чинить саме так. Багато хто засуджує її, але у Святому Письмі її не засуджено. Не звинувачує Ревеку також Ісак, коли дізнається про те, що благословення отримав Яків. Ісак навіть благословляє його додатково (Буття 27:29; 28:3, 4). Ревека, знаючи, що було передречено Єговою для її синів, зробила все, щоб Яків обов’язково отримав благословення, які по праву йому належали. А це цілком узгоджувалося з волею Єгови (Римлян 9:6—13).

Якова висилають у Харан

Тепер Ревека ламає плани Ісава, вмовивши Якова втекти на час, поки не мине гнів його брата. Вона питає згоди Ісака, але при цьому делікатно оминає те, що Ісав у гніві. Натомість Ревека тактовно розповідає чоловікові, що тривожиться, аби Яків не одружився з ханаанеянкою. Достатньо лише згадки, що таке може трапитись, і Ісак наказує Якову не одружуватися з ханаанеянкою та висилає його до родичів Ревеки шукати богобоязливу дружину. У Біблії не сказано, чи Ревеці довелось іще колись побачитися з Яковом, але те, що вона зробила, принесло велику користь для майбутнього народу Ізраїля (Буття 27:43—28:2).

Розповідь про Ревеку викликає захоплення. Вона була дуже вродливою, але справжньою її окрасою була відданість Богу. Саме цю рису хотів бачити у своїй невістці Авраам. Інші риси характеру Ревеки, мабуть, перевершили усі сподівання Авраама. Сучасним християнкам варто наслідувати приклад Ревеки, яка з вірою і мужністю підкорялася Божому керівництву, виявляла запопадливість, скромність і великодушну гостинність. Такі риси хоче бачити у зразкових жінках Єгова.