Запитання читачів

Багато Свідків Єгови відзначають річницю свого шлюбу. День народження — це річниця народження певної особи. Чому річниці шлюбу можна святкувати, а дні народження — ні?

Відверто кажучи, немає особливої потреби християнам святкувати й річниць шлюбу. Але це не означає, що ці два свята тотожні або що християни повинні ставитись до річниць шлюбу як до святкування днів народження.

Як зауважувалось вище, можна сказати, що обидві події є річницями, бо «річниця» — це «календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події». Річниця може бути з дня будь-якої події: коли з вами трапилась автомобільна аварія; коли ви спостерігали затемнення Місяця, ходили усією сім’єю плавати тощо. Зрозуміло, християни не сприймають кожну «річницю» як особливий день і не влаштовують вечірок, щоб відзначати її. Людині потрібно брати до уваги аспекти самої події та особисто вирішувати, як правильно поводитись.

Наприклад, Бог конкретно наказав ізраїльтянам щорічно святкувати день, коли 1513 року до н. е. його ангел оминув їхні доми в Єгипті, а також святкувати їхній вихід з того краю (Вихід 12:14). Євреї, у тому числі Ісус, слухалися цього Божого наказу й відзначали річницю цієї події, але не вечірками чи подарунками. Також євреї вважали особливою річницею день повторного присвячення храму. Хоча Біблія не наказувала святкувати ту історичну подію, з Івана 10:22, 23 можна зрозуміти, що Ісус не критикував цього святкування. Зрештою, християни мають особливе зібрання на річницю Ісусової смерті. Звичайно, вони виконують це, слухаючись чіткого наказу з Божого Слова (Луки 22:19, 20).

А що сказати про відзначання річниці шлюбу? У декотрих країнах прийнято, що чоловік і дружина відзначають річницю вступу в подружжя, засновником якого є Бог (Буття 2:18—24; Матвія 19:4—6). Безсумнівно, Біблія не зображає шлюбу в негативному світлі. Ісус був на весіллі та сприяв тому, щоб ця подія була радісною (Івана 2:1—11).

Отже, немає нічого дивного в тому, що подружня пара може влаштувати відзначання річниці шлюбу, аби пригадати собі цю радісну подію та зміцнити своє рішення успішно співпрацювати як чоловік і дружина. Чи вони відзначають цю радісну подію в сімейному колі, чи запрошують кількох родичів або близьких друзів — це їхня справа. Ця подія не повинна стати просто виправданням для проведення великої вечірки. У той час християни повинні керуватися принципами, які стосуються їхнього щоденного життя. Отже, чи хтось відзначає річницю шлюбу, чи ні — це справа особистого характеру (Римлян 13:13, 14).

А що сказати про звернення особливої уваги на день народження? Чи в Біблії згадується про таку річницю?

На самому початку цього сторіччя Дослідники Біблії, як тоді називалися Свідки Єгови, відзначали дні народження. Багато з них мали книжечки «Щоденна небесна манна». У таких книжечках на кожний день був біблійний вірш, і чимало християн вкладали до них маленькі фотографії інших Дослідників Біблії на сторінки, що відповідали датам їхніх днів народжень. Також «Вартова башта» за 15 лютого 1909 року повідомляла, що на конгресі в Джексонвіллі (Флорида, США) брата Рассела, тодішнього президента Товариства, було впроваджено на сцену. Чому? Йому на день народження дали подарунок-сюрприз — кілька ящиків грейпфрутів, ананасів та апельсинів. Це дає нам можливість уявити, що було в минулому. Крім того, пригадайте, що в той час Дослідники Біблії також відзначали 25 грудня як річницю уродин Ісуса, тобто день його народження. У всесвітньому центрі в Брукліні існував навіть звичай сідати за різдвяний стіл.

Звичайно, відтоді Божий народ виріс духовно у багатьох аспектах. У 20-х роках нашого сторіччя яскравіше світло правди дало їм змогу побачити такі факти:

Ісус не народився 25 грудня — у день, пов’язаний з язичницькою релігією. Біблія наказує нам відзначати день Ісусової смерті, а не роковини його народження або народження когось іншого. Це узгоджується зі словами, записаними в Екклезіяста 7:1, і тим фактом, що те, як провела життя вірна людина, є важливішим від дня її народження. Біблія не повідомляє, що хтось із вірних слуг святкував свій день народження. Вона тільки розповідає про те, що погани святкували свої дні народження, пов’язуючи такі святкування з жорстокістю. Довідаймось про походження святкування тих днів народження.

Спочатку розгляньмо святкування дня народження фараона за днів Йосипа (Буття 40:20—23). «Енциклопедія релігії та етики» Гастінґса (англ.) говорить про це на початку розділу про дні народження: «За своєю формою відзначання дня народження пов’язане з відрахунком часу, а за змістом — з деякими примітивними релігійними засадами». Далі ця енциклопедія цитує висловлювання єгиптолога сера Дж. Ґарднера Вілкінсона, який написав: «Кожен єгиптянин надавав великого значення дню, а навіть годині свого народження; імовірно, що там, як і в Персії, кожна особа відзначала свій день народження з великими веселощами, вітала друзів, влаштовуючи всілякі забави, і пригощала їх різними наїдками».

Інший випадок відзначання дня народження, що згадується в Біблії,— це день народження Ірода, під час якого було відтято голову Івану Хрестителю (Матвія 14:6—10). «Міжнародна стандартна біблійна енциклопедія» (видання 1979 року, англ.) наводить такі дані: «Греки, що жили в доелліністичний період, святкували дні народження богів та видатних людей. Такі святкування називалися г[рецько]ю гене́тліа, а під словом гене́сіа малося на увазі пам’ятне святкування дня народження померлої видатної особи. У 2 Макк[авеїв] 6:7 ми знаходимо згадку про щомісячне святкування гене́тліа Антіоха IV, під час якого євреїв змушували ‘їсти жертвенне’. (...) Ірод святкував свій день народження за елліністичним звичаєм; немає доказів того, що в Ізраїлі святкували дні народження в доелліністичний період».

Слід визнати, що сьогодні правдиві християни не приділяют багато уваги кожному звичаю чи ритуалу, визначаючи його походження чи ймовірний зв’язок зі стародавньою релігією, але разом з тим вони не нехтують слушними зауваженнями, поміщеними у Божому Слові. Одним з таких зауважень є те, що дні народження, згадані в Біблії, святкувалися поганами і були пов’язані із звірствами. Отже, ми явно бачимо, що Святе Письмо описує дні народження у негативному світлі, і цього факту щирі християни не ігнорують.

Тому, хоча для християн це цілком особиста справа — відзначати річницю свого шлюбу чи ні, існують вагомі причини, чому зрілі християни стримуються від святкування днів народження.