Чудові надії людини в раю приємностей

«І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі» (1 МОЙСЕЄВА 1:28).

 1, 2. Яку мету Єгова старається люблячо довершити відносно людей, і яку працю Він дав Адамові виконувати?

«БОГ є любов», каже Свята Біблія. Він люблячо й несамолюбно цікавиться людством і безперервно працює, щоб вони втішались здоров’ям, спокійним життям у земному раю приємностей. (1 Івана 4:16; порівняйте Псалом 16:11). Перша людина, досконалий Адам, мала спокійне життя й цікаву, потішаючу роботу виконувати. Творець людини призначив його обробляти приємний Едемський Рай. Творець людини тепер дав йому ще одну задачу, спеціальну, визивну, так як читаємо:

² «І вчинив Господь Бог [Єгова, НС] із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому. І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині» (1 Мойсеєва 2:19, 20).

 3. Чому Адам не боявся тварин?

³ Адам назвав коня сус, бика шовр, вівцю се, козла ʽез, птаху ʽовф, голуба йов·наʹ, павича туккіʹ, лева ’ар·йеʹ або ’аріʹ, ведмедя дов, мавпу ковф, собаку кеʹлев, а змія на·хашʹ, тощоa. У ріці витікаючій з Раю Едемського Адам бачив рибу. Рибу він назвав да·гаʹ. Неозброєна людина не боялась тих тварин, свійських чи диких, або птахів, а вони її не боялись, підсвідомо визнаючи людину бути вищою від них, вищого роду. Вони були Божі створіння, обдаровані життям від Нього, і в людини не було бажання ні напряму шкодити їм або вбивати їх.

 4. Яке припущення ми можемо робити відносно того, що Адам давав назви всім тваринам і птахам, і який досвід це правдоподібно був?

⁴ Як довго Бог показував людині свійські та дикі тварини й літаючі створіння небесні, Біблія не говорить. Усе це відбувалось під Божим керівництвом і Його розпорядженням. Правдоподібно Адам досліджував різні тварини і спостерігав їхні звички та будову; а тоді вибирав відповідну назву їм. Це мабуть взяло багато часу. Ознайомлюватись з тваринним життям на цій землі й його різними видами, був Адамовий цікавий досвід вимагаючий великої розумової здібності й сили мови, щоб розрізняти різні тварини відповідною назвою.

 5-7. (а) Які питання правдопобіно виникатимуть? (б) Які були відповіді на ті питання, так як читаємо в 1 Мойсеєвій 1:1-25?

⁵ За яким порядком Бог створив усі ці живі створіння? Чи земні тварини були створені першими від птахів, в який час, і за яким порядком появилась людина? Як Бог приготував поверхню землі для такої різноманітності життя і постачив повітря, щоб птахи носилися в ньому, постачив воду для пиття й рослину на їжу, велике світило освітлювати день, щоб людина бачила, а менше світило прикрашати ніч? Чому погода була така тепла, що людина могла рухатись, працювати й спати голою та незахищеною?

⁶ Людину не залишилось вгадувати відповіді на такі запитання. Її допитливий розум належно заслуговував задовольнити інтелігентними відповідями від авторитетного джерела точного знання. Бог не покинув людину неначе неуцького сина Божого, але звеличить його високу інтелігентність чудесною історією творення, так як вона записується в 1 Мойсеєвій 1:1-25.

⁷ Адам був дуже вдячний за той захоплюючий звіт створювання. Він зрозумів багато речей з нього, як наприклад, що перед четвертою ерою творення в якій Бог створив двоє великих світил на небі, щоб відраховувати коротший день 24 години довжини, було три довгих ер, яких Бог назвав дні за Його рахуванням часу. Цей коротший земний день це проміжок час від сходу до заходу більшого світила. Адам також усвідомив, що час буде лічитись на роки й правдоподібно відразу почав рахувати роки свого життя. Цей час рахується за ходом більшого світила на небі. Відносно Божих довших днів творення, перша людина усвідомила, що вона жила в шостий день Божого земного творення. Бог не говорив про закінчення шостого дня в який створив усі ті земні тварини, а тоді людину окремо. Людина зрозуміла порядок творення рослинного життя, морського, пташачого, і земних тварин. Але, будучи сам один у раю Едемському Адам ще не був довершеним виразом Божого люблячого наміру для людини в її земному Раю.

Створювання першої жінки

 8, 9. (а) Що досконала людина спостерігала про тварини, але до якого висновку Адам дійшов відносно себе самого? (б) Чому це належно, щоб досконала людина не просила в Бога подружжя? (в) Що Біблія говорить про створення першої тілесної дружини?

⁸ Перша людина, з досконалим розумом і силами спостерігати, усвідомлювала, що між птахами й тваринами були самці і самиці й що вони розмножували свій власний рід. Але Адамові не було самиці. Якщо з цього спостереження він бажав партнера, то між тваринами для нього не було відповідного подружжя, а навіть між мавпами. Адам дійшов до висновку, що Бог ще не створив Йому подружжя, бо чи ж не привів би його до нього? Людину створено зовсім інакшою від усіх видів тварин, і так то мало бути! Адам не буде ставати зухвалим, вирішувати справу, і просити в Бога Творця, щоб Він створив йому подружжя. Досконала людина залишала справу з Богом. Незабаром Адам усвідомив, що Бог Сам дійшов до цього висновку. Про це, і те що сталось, у Біблії читаємо так:

⁹ «Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. І вчинив Господь Бог [Єгова, НС], що на Адама спав міцний сон,— і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог [Єгова, НС] те ребро, що взяв із Адама, на жінку і привів її до Адама. І промовив Адам: Оце тепер вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились» (1 Мойсеєва 2:20-25).

10. Яка була реакція досконалої людини, коли Бог привів Адамові досконалу жінку, і на що його слова могли вказувати?

¹⁰ Цими словами Адам висловив цілковите задоволення, коли Бог привів до нього досконалу жінку, його помічницю: «Оце тепер вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого». Беручи цей вислів до уваги, коли Адам побачив свою новостворену дружину, то здається, він уже якийсь час чекав своєї подоби. Адам назвав свою дружину «жінка» (’іш·шаʹ або, буквально, «чоловік жіночої статті»), «бо взята вона з чоловіка». (1 Мойсеєва 2:23, Довідковий переклад Біблії Нового Світу [англ.], примітка під текстом). Адам не відчував тілесної спорідненості між собою а літаючими створіннями й земними тваринами, яких Бог приводив до Нього, щоб давати їм ім’я. Його тіло було інакше від їхніх. Але ця жінка була його тілесного роду. Ребро, якого Бог вибрав з нього, виробляло таку саму кров як у його тілі. (Дивіться Матвія 19:4-6). Адам уже мав подружжя, якому буде служити Божим пророком і розказувати йому чудесну історію створювання.

11-13. (а) Які питання можуть виникати з того, що Адам одержав дружину? (б) Що Бог мав на меті для першої людської пари? (в) Що буде досконалому людству на їжу?

¹¹ Але з якої ж цілі Творець людини дав йому дружину? Чи це тільки, щоб вона була помічницею йому, доповнювала його, була йому другом, щоб він не почував себе самотнім? Біблія пояснює Божий намір, коли говорить про Боже благословення їхнього шлюбу:

¹² «І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!

¹³ І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння,— нехай буде на їжу це вам! І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива,— уся зелень ярина на їжу для них. І сталося так» (1 Мойсеєва 1:26-30).

Майбутні надії для першої людської пари

14. З Божим благословенням, яка майбутність знаходилась перед досконалим чоловіком і жінкою, і що вони могли правильно передбачати?

¹⁴ Як чудесно для досконалого чоловіка й його досконалої дружини почути Божий голос, розказуючи їм, що вони мали робити й слухати Його благословення! З Божим благословенням, життя не буде даремне, і вони матимуть змогу виконати все те що Бог наказав їм. Яка ж чудесна майбутність! Та щасливо одружена пара в їхньому домі, Едемському раю, правдоподібно міркували про майбутнє, як виконуватимуть Божу волю для них. Дивлячись далеко в майбутнє, вони передбачали, не тільки «рай ув Едені на сході», але цілу землю наповнену радіючими чоловіками й жінками (1 Мойсеєва 2:8). Серця чоловіка й жінки заколотились з думки, що всі ці люди були їхні діти, їхні потомки. Усі, будучі досконалі тілесно будуть утішатися вічною молодістю й добрим здоров’ям. Вони радітимуть життям, виражати досконалу любов одні до одних, і з’єднано поклонятись їхньому величному Творцю, небесному Отцю, разом з їхніми першими тілесними батьками. Перший чоловік і жінка сповнювались почуттів думкою про таку родину!

15, 16. (а) Чому людська родина матиме вдосталь харчів? (б) З зростанням щасливої родини, то яку працю вони матимуть поза раєм Едемським?

¹⁵ Людська родина наповнююча землю матиме вдосталь харчів. Саме в раю Едемському було вдосталь харчів. Бог постачив для них, давши їм ярину, що розсіває насіння на їжу, щоб вони були здорові й жили, разом із плодом деревним. (Порівняйте Псалом 104:24).

¹⁶ Розмноженням їхньої щасливої родини вони поширюватимуть кордони Едемського раю, бо Боже Слово каже, що поза раєм Едемським земля була в пустинному стані. Принаймні, її не доглядалось, і вона не була такого високого ступеня як рай Едемський. Тому то Творець наказав їм «оволодівати» землею й наповнювати її (1 Мойсеєва 1:28).

17. Чому зростаюче населення матиме вдосталь харчів, і зрештою що буде поширюватись разом з раєм?

¹⁷ Як ті досконалі доглядачі й охоронці раю будуть поширювати його, то земля видаватиме вдосталь харчів для зростаючого населення. Зрештою, рай пошириться по цілій землі, і всесвітній рай, процвітатиме як вічний дім людства. Справді, це буде живописна місцевість на яку дивитись з неба, і небесний Творець заявить її бути дуже доброю. (Порівняйте Йова 38:7).

18. Чому у всесвітньому Едемському раю не буде тривоги, і який спокій переважатиме?

¹⁸ Ціла земля буде мирна і безтурботна так як рай Едемський в якому новоодружений чоловік з жінкою знаходили себе. Вони не будуть боятися тих тварин і літаючих створінь, яких перша людина, Адам, оглядала й давала їм назви. Так як їхні перші тілесні батьки, ті досконалі мешканці у всесвітньому Раю пануватимуть над морськими рибами, над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі, а навіть дикою польовою звіриною. З підсвідомим почуттям підкорення людині, створена «на Божий образ», ці нижчі створіння будуть жити в мирі з нею. Ніжні, досконалі господарі люблячо пануватимуть над цими нижчими створіннями, і сприятимуть мирові між ним. Мирний вплив цих богоподібних господарів захищатиме ці задоволені нижчі створіння. Передусім, досконале людство житиме в мирі з Богом, Який на віки буде благословити їх. (Порівняйте Ісаї 11:9).

Бог відпочиває від Його творчих діл

19. (а) Що перший чоловік і жінка усвідомлювали відносно Божого наміру? (б) Що Бог вказував відносно часу?

¹⁹ Як досконала людська пара вдумувалась у довершений земний рай згідно з Божим наміром, то усвідомлювала щось. Щоб довершити цю чудесну задачу від Бога вимагатиме багато часу. Скільки ж часу? Їхній Творець і небесний Отець знав скільки. Він показав їм, що ще один день великої серії творчих днів вже закінчувався, і що вони стояли при «вечорі», початку нового дня, так як Бог відмічає творчі дні. Це мав бути блаженний день присвячений Божому власному чистому, та праведному намірові. Досконала людина, Божий пророк, помітив це. У натхненному Слові читаємо так:

20. Що Біблія говорить про «сьомий день»?

²⁰ «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно! І був вечір, і був ранок,— день шостий. І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог [Єгова, НС] создав небо та землю» (1 Мойсеєва 1:31—2:4).

21. (а) Чи Біблія каже, що Бог уже закінчив Його день відпочинку й оголосив його бути дуже добрим? Поясніть. (б) Які запитання ще виникають?

²¹ Біблія не каже, що Бог закінчив Свій день відпочинку, побачив що той день був дуже добрий, що настав вечір та ранок, сьомий день. Щоб відповідати попереднім шістьом дням творення, то оголошення сьомого дня дуже добрим ще в майбутньому, бо він ще не закінчився. Чи Бог Єгова може оголосити цей день дуже добрим з того що тепер діється в світі? Чи це був день спокійного відпочинку для Бога? Що ж сказати про ту захоплюючу надію, яку перша людина й жінка передбачали в день їхнього шлюбу в Раю? Давайте побачимо розвиток подій у наступній статті.

[Примітка]

Як би ви відповідали?

◻ Яку задачу Бог дав Адамові, крім доглядати рай, і що це вимагало?

◻ Що виявляється про створювання в 1 Мойсеєвій 1:1-25?

◻ Як створено першу тілесну дружину, і яка була Адамова реакція в день шлюбу?

◻ Які можливості знаходились перед першою людською парою?

◻ Як Бог указав на те, що інший день у серії днів створювання вже закінчився?