Довір’я можна відновити!

ХОЧА теперішня криза довір’я є ознакою «останніх днів», брак довір’я став очевидним вже тисячі років тому (2 Тимофія 3:1). Уперше він з’явився у найнесподіванішому місці — в раю. Біблія каже про цю місцевість: «Насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла» (Буття 2:8, 9).

Подальші вірші проливають світло на зв’язок між тими подіями і сьогоднішньою кризою довір’я. Читаємо: «І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (Буття 2:16, 17). Чи Адам мав підстави сумніватися в тому, що сказав Єгова?

Продовжуємо читати: «Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: «Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?» І відповіла жінка змієві: «З плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю,— Бог сказав: «Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього,— щоб вам не померти». І сказав змій до жінки: «Умерти—не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючі добро й зло». І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з’їла і разом дала теж чоловікові своєму,— і він з’їв» (Буття 3:1—6).

Ігноруючи Божу чітку пересторогу, Адам і Єва виявили брак довір’я до Єгови. Вони наслідували Божого супротивника Сатану, який промовляв до Єви через буквального змія. Сатані бракувало довір’я до способу правління Єгови. Через це, а також через горде й честолюбне серце він збунтувався проти Бога і звів людей, спонукавши їх учинити те саме. Він змусив їх думати, що Богові не можна довіряти.

Результат — напружені взаємини

Ви, можливо, помітили, що людям, які не довіряють іншим, важко підтримувати дружбу. Публілій Сір, письменник, який писав латинською мовою у першому столітті до н. е., сказав: «Довір’я — це єдині узи дружби». Своїм бунтом Адам і Єва виявили, що вони не довіряють Богові. Отже Бог не мав причини довіряти їм. У результаті порушення довір’я перші люди втратили Божу дружбу. Немає жодної згадки про те, що Єгова розмовляв з ними після того, як засудив їх за бунт.

Взаємини між Адамом і Євою також погіршилися. Єгова попередив Єву: «Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє,— а він буде панувати над тобою» (Буття 3:16). Замість того щоб з любов’ю головувати над своєю дружиною, як цього хотів Бог, Адам тепер став її паном, почав панувати над нею.

Після гріха Адам намагався скинути вину на свою дружину. На його думку, саме через її вчинок вони були вигнані з досконалого саду на необроблену землю, приречені на рабську працю в далеко не ідеальних умовах і зрештою мали повернутися в порох (Буття 3:17—19). Неважко уявити, що це було джерелом незгод між ними. Адам міг загостро відреагувати, сказавши, що ніколи більше не слухатиме Єву. Можливо, він вважав, що має підстави сказати: «Відтепер я твій пан!» Єва, зі свого боку, могла зрозуміти, що Адам не виконав своєї ролі голови сім’ї, і через це втратила довір’я до нього. У всякому разі, виявляючи недовір’я до Бога, люди втратили дружбу з ним і порушили взаємини одні з одними.

Кому можна довіряти?

Не кожен заслуговує нашого довір’я, як показує приклад Адама та Єви. Звідки нам знати, хто заслуговує довір’я, а хто ні?

Псалом 146:3 радить: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема». А в Єремії 17:5—7 читаємо: «Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!» З другого боку, «благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь — то надія його!»

Безумовно, довіряти людям не завжди було б неправильно. Ці біблійні вірші просто пояснюють, що покладатися на Бога завжди доречно, а покладаючись на недосконалих людей, часом можна зазнати катастрофічних наслідків. Наприклад, віра у спроможність людей досягнути того, що може зробити лише Бог — дати спасіння і встановити повний мир та безпеку, обов’язково доведе до розчарування (Псалом 46:10; 1 Солунян 5:3).

По суті, люди й людські інституції заслуговують довір’я тільки до тої міри, до якої вони діють у відповідності з Божими намірами і застосовують побожні принципи. Отже, щоб вселити іншим довір’я до себе, ми мусимо говорити правду, бути чесними і надійними (Приповістей 12:19; Ефесян 4:25; Євреїв 13:18, Дерк.). Тільки якщо ми поводимося згідно з Біблією, довір’я інших людей буде оправдане і стане джерелом взаємного підкріплення й підбадьорення.

Відновлення довір’я

Свідки Єгови мають тверду основу для довір’я до Бога і заохочують інших також довіряти йому. Єгова є вірним і відданим; завжди можна бути впевненим, що він виконає свої слова, бо «неможливо, щоб Бог казав неправду». Довір’я до Бога любові ніколи не доведе до розчарування (Євреїв 6:18, Хом.; Псалом 94:14; Ісаї 46:9—11; 1 Івана 4:8).

Люди, які об’єднані довір’ям до Єгови і живуть за його принципами, мають сильну спонуку довіряти одні одним. Як приємно знайти людей, яким можна довіряти у цьому світі, що переживає глибоку кризу довір’я! Уявіть собі, наскільки інакшим був би світ, коли б ми могли повністю довіряти всьому, що інші кажуть чи роблять! У прийдешньому новому світі, який пообіцяв Бог, це стане реальністю. Ніколи більше не буде кризи довір’я!

Чи ви хотіли б жити в той час? Якщо так, Свідки Єгови запрошують вас зміцнити своє довір’я до Бога і його обіцянок, ліпше вивчаючи його вимоги щодо нашого життя. Вивчення Біблії дасть докази того, що Бог є, що він зацікавлений добробутом людей і що невдовзі він розв’яже світові проблеми за допомогою свого Царства. Мільйони людей навчилися довіряти Богові та його Слову — Біблії. Свідки Єгови з радістю покажуть вам, як проводиться біблійне вивчення. Це громадська послуга, яку вони пропонують безкоштовно. Ви також можете написати видавцям цього журналу, щоб отримати додаткову інформацію.

[Вставка на сторінці 5]

Брак довір’я до Бога веде до порушення взаємин між людьми.

[Вставка на сторінці 6]

Люди заслуговують довір’я настільки, наскільки їхні дії відповідають побожним принципам.