Через деякий час, очевидно, коли Каїн та Авель уже були дорослими, кожен з них приніс жертву Єгові. Оскільки Авель був пастухом, не дивно, що він приніс «від своїх перворідних з отари та від їхнього лою». На відміну від нього, Каїн приніс жертву «від плоду землі». Єгова прийняв Авелеву жертву, а «на Каїна й на жертву його не зглянувся» (Буття 4:3—5). Чому?

Дехто вказує на те, що Авель приніс жертву «від своїх перворідних з отари», тимчасом як Каїн — «від плоду землі». Проте проблема полягала не в якості продуктів, які пожертвував Каїн, бо в оповіді говориться, що Єгова дивився прихильно «на Авеля й на жертву його» і неприхильно — «на Каїна й на жертву його». Єгова дивився в першу чергу на стан серця поклонника. Що ж він побачив? В Євреїв 11:4 говориться, що Авель приніс свою жертву «вірою». Отже, Каїнові таки не вистачало віри, завдяки якій Авелева жертва була прийнятною.

Визначним у цьому є те, що в Авелеве жертвоприношення входило пролиття крові. Він міг слушно дійти висновку, що Божа обітниця стосовно насіння, яке буде вжалене в п’яту, призведе до пожертвування життя. Тому Авелеве жертвоприношення було благанням про окуплення, і цим виражалася віра, що Бог у відповідний час постачить жертву умилостивлення за гріхи.

Біблія не розповідає, як Єгова засвідчив про схвалення Авелевого жертвоприношення. Декотрі говорять про те, що її пожер вогонь з неба. Хоч би як там було, зрозумівши, що його жертва відкинута, «сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось» (Буття 4:5). Каїн наближався до лиха.