Авраам — приклад віри

«[Авраам був] отцем усіх віруючих» (РИМЛЯН 4:11).

1, 2. а) За що сьогодні найбільше пам’ятають Авраама правдиві християни? б) Чому Авраама названо «отцем усіх віруючих»?

ВІН був прабатьком величезного народу, пророком, торговцем і провідником. І все ж сучасні християни найбільше пам’ятають цього чоловіка через непохитну віру — рису, що спонукала Бога Єгову назвати його своїм другом (Ісаї 41:8; Якова 2:23). Він мав на ім’я Авраам. Біблія називає його «отцем усіх віруючих» (Римлян 4:11).

² Але хіба чоловіки, котрі жили до Авраама, як-от Авель, Енох чи Ной, не виявляли віри? Виявляли, проте саме з Авраамом була укладена угода про благословення для усіх народів землі (Буття 22:18). Тому він став символічним батьком усіх, хто повірить в обіцяне Насіння (Галатів 3:8, 9). У певному розумінні Авраам є і нашим батьком, адже його віра служить гідним для наслідування прикладом. Оскільки Авраам стикався з безліччю випробувань, ціле його життя можна розглядати як вияв віри. Ще задовго до того, як Авраам пережив найбільше випробування віри,— наказ принести в жертву сина Ісаака,— він неодноразово виявив свою віру під час багатьох менших випробувань (Буття 22:1, 2). Розгляньмо декотрі з цих раніших випробувань віри й подивімося, які ми можемо взяти з цього уроки.

Наказ залишити Ур

 3. Що у Біблії говориться про походження Аврама?

³ Уперше в Біблії Аврам (згодом знаний як Авраам) згадується у Буття 11:26, де говориться: «Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана». Аврам був нащадком богобоязливого Сима (Буття 11:10—24). Згідно з Буття 11:31, Аврам жив зі сім’єю у багатому «Урі халдейському», місті, що лежало колись на схід від річки Євфратa. Тому він виростав не як кочівник, що живе у наметі, а як мешканець міста, котрий звик до розкішного способу життя. На міських базарах Ура можна було купити різні речі, привезені з інших місць. Уздовж вулиць височіли побілені 14-кімнатні доми, де була водопровідна система.

 4. а) З якими випробуваннями в Урі стикалися поклонники правдивого Бога? б) Чому Аврам повірив у Єгову?

⁴ Попри усі ці матеріальні переваги Ур становив серйозну загрозу тим, хто хотів служити правдивому Богові. Це місто було поглинуте ідолопоклонством і забобонами. Тож не дивно, що найвищою спорудою міста був височезний зикурат на честь бога місяця Нанна. Немає сумніву, Аврам зазнавав сильного тиску, аби брати участь у цьому ганебному поклонінні, можливо, навіть і від деяких своїх родичів. Як подають певні юдейські передання, батько Аврама Терах сам виготовляв ідоли (Ісуса Навина 24:2, 14, 15). Проте хоч би як там було, Аврам не практикував ганебного фальшивого поклоніння. Тоді ще жив його старенький прабатько Сим і, безсумнівно, передав Авраму знання про правдивого Бога. У результаті цього він повірив у Єгову, а не в Нанна! (Галатів 3:6).

Випробування віри

 5. Що Бог наказав Авраму і яку дав обіцянку, коли той був ще в Урі?

⁵ Віра Аврама мусила бути випробувана. Бог з’явився йому й наказав: «Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу. І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє,— і будеш ти благословенням. І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі» (Буття 12:1—3; Дії 7:2, 3).

 6. Чому від Аврама вимагалося неабиякої віри, щоб залишити Ур?

⁶ Аврам був уже в похилому віці й не мав дітей. Які ж нащадки мали стати «народом великим»? І де саме є ця земля, до якої йому наказано ввійти? На той час Бог нічого йому не пояснив. Справді, від Аврама вимагалося неабиякої віри, щоб залишити багатий Ур зі всіма його розкошами. У книжці «Сім’я, любов і Біблія» (англ.) про стародавні часи зазначається: «Найжахливішим покаранням для члена сім’ї, винного у серйозному злочині, було вилучення або позбавлення «членства» сім’ї... Ось чому Авраам виявив надзвичайний послух і довір’я до Бога, коли, дотримавшись Його наказу, залишив не лише країну, але й своїх родичів».

 7. Як християни сьогодні можуть стикатися з випробуваннями, подібними до випробувань Аврама?

⁷ Християни сьогодні можуть стикатися з подібними випробуваннями. Як і Аврам, ми можемо відчувати тиск, щоб поставити матеріальні інтереси вище духовних справ (1 Івана 2:16). Можливо, невіруючі члени родини чинять нам опір. Серед них можуть бути і родичі, позбавлені спілкування, які намагаються втягнути нас у погане товариство (Матвія 10:34—36; 1 Коринтян 5:11—13; 15:33). Аврам залишив нам гарний приклад. Він поставив дружбу з Єговою понад усе, навіть понад родинні узи. Хоч Аврам не знав точно, як, коли і де Бог сповнить свою обітницю, та все ж ціле життя довіряв обіцянкам Єгови. Яке ж чудове заохочення для нас сьогодні — ставити справи Царства на перше місце в житті! (Матвія 6:33).

 8. Як віра Аврама вплинула на його найближчих родичів і чого це може навчити християн?

⁸ А що стосовно найближчих родичів Аврама? Мабуть, Аврамова віра і переконання мали вирішальний вплив на них, оскільки як його дружина Сара, так і осиротілий племінник Лот послухалися Божої вказівки і залишили Ур. Брат Аврама, Нахор, і дехто з його нащадків згодом теж залишили Ур і поселилися в Харані, де вони поклонялися Єгові (Буття 24:1—4, 10, 31; 27:43; 29:4, 5). Уявіть собі, навіть батько Аврама Терах погодився разом з сином залишити домівку! Тому, коли йдеться про переселення до Ханаану, Біблія описує Тераха як голову родини (Буття 11:31). Можливо, і ми досягнемо добрих результатів, тактовно проповідуючи нашим рідним?

 9. Які приготування було необхідно зробити Аврамові перед подорожжю і чому це вимагало жертв?

⁹ Але перед тим як вирушити у подорож, на Аврама чекало ще багато завдань. Він мусив продати свої землі й майно, купити намети, верблюдів, їжу і необхідне спорядження. Очевидно, Аврам зазнав фінансових втрат, роблячи у поспіху приготування, але він з радістю підкорявся Єгові. Наскільки ж визначним, мабуть, став день, коли усі приготування врешті були завершені і караван Аврама, готовий до подорожі, вишикувався за межами Ура! Рухаючись вздовж річки Євфрат, караван прямував на північний захід. Після тижнів подорожі, подолавши біля 1000 кілометрів, караван прибув у Харан, місто північної Месопотамії, де зазвичай зупинялися каравани.

10, 11. а) Чому Аврам, ймовірно, залишився на деякий час у Харані? б) Як можна підбадьорити християн, котрі доглядають за літніми батьками?

¹⁰ Аврам оселився у Харані, можливо, з поваги до свого літнього батька Тераха (Левит 19:32). Нині на плечах багатьох християн теж лежить відповідальність доглядати за літніми або ж хворими батьками, дехто навіть повинен робити певні зміни, щоб сповнити цей обов’язок. Ті, хто стикається з такою ситуацією, можуть бути певні, що їхні спонукані любов’ю жертви — ‘вгодні Богові’ (1 Тимофія 5:4).

¹¹ Минав час. «І було днів Терахових дві сотні літ та п’ять літ. І Терах помер у Харані». Певна річ, ця втрата стала великим горем для Аврама, але коли час жалоби закінчився, він негайно відправився у подорож. «Аврам же мав віку сімдесят літ і п’ять літ, як виходив з Харану. І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського» (Буття 11:32; 12:4, 5).

12. Чим займався Аврам, перебуваючи в Харані?

¹² Цікаво зазначити, що, будучи в Харані, Аврам ‘набув маєток’. Хоча Аврам пішов на певні жертви, залишивши Ур, проте з Харану він виходив багатою людиною. Звичайно, це було результатом Божого благословення (Екклезіяста 5:18). Бог сьогодні не обіцяє обдарувати свій народ багатством, але він забезпечує найнеобхіднішим тих, хто «дім полишив, чи братів, чи сестер» заради Царства (Марка 10:29, 30). Також Аврам ‘набув людей’, тобто багато слуг. У Єрусалимському Таргумі й халдейській Парафразі в цьому вірші говориться, що Аврам їх «навернув на свою віру» (Буття 18:19). Чи ваша віра спонукує вас розмовляти з сусідами, співробітниками або однокласниками? Аврам, оселившись у Харані, не забував про Божий наказ, а ефективно використовував час перебування там. Проте цей час підійшов до кінця. «І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь» (Буття 12:4).

Перехід через Євфрат

13. Коли Аврам перетнув річку Євфрат і яке важливе значення мав цей перехід?

¹³ Знову Аврам мусив рушати в путь. Вийшовши з Харану, його караван попрямував на захід, долаючи біля 90 кілометрів. Можливо, наступна зупинка Аврама була на березі річки Євфрат, напроти Кархемішу, стародавнього торговельного центру. Це було місце, в якому більшість караванів перетинали річкуb. Коли саме караван Аврама перетнув її? Біблія вказує, що це відбулося за 430 років перед тим, як 14 нісана 1513 року до н. е. євреї вийшли з Єгипту. У книзі Вихід 12:41 говориться: «І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня,— вийшли всі Господні війська з єгипетського краю». Очевидно, саме 14 нісана 1943 року до н. е., коли Аврам слухняно перетнув Євфрат, увійшла в дію угода між Богом і Авраамом.

14. а) Що міг бачити Аврам очима віри? б) У якому значенні Божий народ відчуває сьогодні більші благословення, ніж Аврам?

¹⁴ Аврам полишив багате місто. Тепер він міг малювати в своїй уяві «місто, що має підвалини», праведний уряд, котрий правитиме над людством (Євреїв 11:10). Маючи дуже обмежену інформацію, Аврам дещо почав розуміти Божий намір стосовно визволення смертного людства. Тепер Бог благословив нас набагато глибшим розумінням своїх намірів, ніж Аврама (Приповістей 4:18). «Місто», або ж Царський уряд, на який надіявся Аврам, сьогодні є реальністю, адже з 1914 року цей уряд вже встановлено в небі. Чи ж ми не повинні з цієї причини відчувати спонуку діяти, виявляючи віру й довір’я до Єгови?

Початок тимчасового перебування в Обітованій землі

15, 16. а) Чому від Аврама вимагалося сміливості, щоб збудувати жертовник Єгові? б) Як християни сьогодні можуть виявляти таку ж сміливість, як Аврам?

¹⁵ У Буття 12:5, 6 говориться: «І до Краю ханаанського вони прибули. І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре». Сихем був розташований за 50 кілометрів на північ від Єрусалима у родючій долині, котру змальовували як «рай на святій землі». Однак «ханаанеянин тоді проживав у цім Краї». Оскільки ханаанеяни були морально зіпсовані, Аврам повинен був докладати неабияких зусиль, щоб захистити сім’ю від їхнього шкідливого впливу (Вихід 34:11—16).

¹⁶ Другий раз «Господь явився Авраму й сказав: «Я дам оцей Край потомству твоєму». Наскільки хвилююча обіцянка! Звичайно, від Аврама вимагалося віри, аби радіти з того, чим втішатимуться лише його майбутні нащадки. У відповідь він «збудував там жертівника Господеві, що явився йому» (Буття 12:7). Один біблеїст зазначає: «Побудувати жертовник у цьому краї, по суті, означало офіційно заволодіти цією землею на основі права сповідувати свою віру». Побудова такого жертовника була сміливим учинком. Згодом у Закон-угоді згадувався цей жертовник, зроблений з необтесаного каміння (Вихід 20:24, 25). Отже зовнішній вигляд цього жертовника разюче відрізнявся від жертовників, якими користувалися ханаанеяни. У такий спосіб Аврам чітко виявив себе привселюдно як поклонник правдивого Бога Єгови, наражаючись на ворожість і можливу фізичну небезпеку. А що можна сказати про нас нині? Чи дехто з нас, особливо молодь, приховує від сусідів чи однокласників, що ми поклоняємося Єгові? Тож нехай приклад Аврамової сміливості спонукує нас гордитися тим, що ми служимо Єгові!

17. Як Аврам довів, що є проповідником Божого імені, й про що це нагадує сучасним християнам?

¹⁷ Хоч би де мешкав Аврам, поклоніння Єгові завжди було для нього на першому місці. «А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп’яв,— Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення» (Буття 12:8). Єврейський вислів «прикликав Ймення» також означає «оголошувати (проповідувати) Ймення». Без сумніву, Аврам сміливо оголошував ім’я Єгови своїм ханаанським сусідам (Буття 14:22—24). А це нагадує про наш обов’язок брати сьогодні якомога більшу участь у ‘прославленні Його Ім’я’ (Євреїв 13:15; Римлян 10:10).

18. У яких стосунках був Аврам з мешканцями Ханаану?

¹⁸ Аврам не затримувався довго в жодному зі згаданих місць. «Потім Аврам згорнув табір і йшов від таборища до таборища в бік Неґеву» — напівпосушливої місцевості на півдні гір Юди (Буття 12:9, НС). Рухаючись з місця до місця і виявляючи себе поклонниками Єгови у кожній новій території, Аврам і його родина «визнавали, що «вони на землі чужаниці й приходьки» (Євреїв 11:13). Вони завжди намагалися уникати занадто близького спілкування зі своїми поганськими сусідами. Сьогодні християни теж мусять ‘не належати світові цьому’ (Івана 17:16, СМ). Будучи доброзичливими та ввічливими до своїх сусідів і співпрацівників, нам слід уважати, аби не перейняти поведінку, що відображає дух світу, відчуженого від Бога (Ефесян 2:2, 3).

19. а) Чому кочове життя створювало труднощі для Аврама й Сари? б) Які випробування очікували Аврама?

¹⁹ Не забуваймо, що для Аврама і Сари було досить нелегко пристосуватися до суворого кочового життя. Вони харчувалися продуктами, які отримували зі своїх отар самі, а не купували їх на переповнених товарами базарах Ура; вони жили в наметах, а не в добре збудованому будинку (Євреїв 11:9). Аврам був дуже зайнятий, наглядаючи за отарами і за слугами. Сара, без сумніву, займалася справами, які зазвичай виконували жінки у їхній культурі: замішувала тісто, пекла хліб, пряла вовну, шила вбрання (Буття 18:6, 7; 2 Царів 23:7; Приповістей 31:19; Єзекіїля 13:18). Та все ж насувалися нові випробування. Невдовзі Аврам і його домашні мали зіткнутися з ситуацією, яка поставила під загрозу їхнє життя! Чи віра Аврама виявилася настільки міцною, що йому вдалося знести ті труднощі?

[Примітки]

Чи ви звернули увагу?

• Чому Аврама названо «отцем усіх віруючих»?

• Чому від Аврама вимагалося неабиякої віри, щоб залишити Ур халдейський?

• Як Аврам показав, що поклоніння Єгові стоїть у нього на першому місці?

[Карта на сторінці 16]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ПОДОРОЖ АВРАМА

Ур

Харан

Кархеміш

ХАНААН

Велике море

[Відомості про джерело]

Based on a map copyrighted by Pictorial Archive (Near Eastern History) Est. and Survey of Israel

[Ілюстрація на сторінці 15]

Від Аврама вимагалося неабиякої віри, щоб залишити комфортне життя в Урі.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Живучи в наметах, Аврам і його родина «визнавали, що «вони на землі чужаниці й приходьки».