Залагоджуйте непорозуміння в дусі любові

1, 2. Які конфліктні ситуації описано в книзі Буття і чому вони мають нас цікавити?

ЧИ ВИ колись роздумували над описаними в Біблії конфліктними ситуаціями? Звернімо увагу лише на перші кілька розділів книги Буття. Каїн вбиває Авеля (Бут. 4:3—8); Ламех вбиває хлопця, який вдарив його (Бут. 4:23); пастухи Авраама (Аврама) і пастухи Лота сваряться між собою (Бут. 13:5—7); Агар зневажає Сарру (Сару), Сарра сердиться на Авраама (Бут. 16:3—6); Ізмаїл виступає проти всіх, а всі — проти нього (Бут. 16:12).

² Чому такі ситуації згадуються в Біблії? Одна з причин — допомогти недосконалим людям зрозуміти, чому треба зберігати мир і як це робити. Читаючи біблійні розповіді про реальних людей, які стикалися з реальними проблемами, ми черпаємо багато цінного. Ми дізнаємось про результати їхніх зусиль і таким чином можемо застосовувати у своєму житті те, чого навчилися з цих розповідей. Справді, все це вчить нас, що́ варто робити в подібних ситуаціях, а чого не варто (Рим. 15:4).

 3. Про що піде мова в цій статті?

³ У цій статті ми розглянемо, чому служителі Єгови повинні залагоджувати непорозуміння і як їм успішно це робити. Крім того, ми обговоримо біблійні принципи, які допомагають розв’язувати конфлікти і зберігати добрі стосунки з ближніми та Богом Єговою.

 4. Який погляд поширений у світі і до чого це призводить?

⁴ За весь розбрат і незгоди у світі передусім відповідальний Сатана. Ще в Едемі він твердив, що кожна особа сама може і повинна вирішувати, що є добром, а що злом,— незалежно від Бога (Бут. 3:1—5). Наслідки такого мислення очевидні. Багато людей мають дух незалежності, який підштовхує до гордості, егоїзму і суперництва. Кожен, хто піддається такому духу, по суті, переймає погляд Сатани, який вважає, що було б мудро шукати власної вигоди і не зважати на інших. Така егоїстична поведінка веде до розбрату. Нам варто пам’ятати, що «гнівлива людина розпалює суперечки, і хто схильний до люті, той вчиняє багато переступів» (Присл. 29:22).

 5. Як Ісус навчав людей залагоджувати непорозуміння?

⁵ На противагу цьому Ісус вчив людей шукати миру, навіть якщо заради цього доведеться пожертвувати власними інтересами. У Нагірній проповіді Ісус дав чудові поради щодо того, як запобігати незгодам і конфліктам. Наприклад, він радив своїм учням виявляти лагідність, бути миротворцями, позбуватися почуття гніву, швидко залагоджувати справи і любити своїх ворогів (Матв. 5:5, 9, 22, 25, 44).

6, 7. а) Чому важливо відразу залагоджувати непорозуміння? б) Над якими запитаннями слід подумати всім служителям Єгови?

⁶ Ми можемо багато робити в нашому поклонінні Богові, приміром молитися, відвідувати зібрання та проповідувати, але наші зусилля будуть даремні, якщо ми не живемо в мирі з іншими (Марка 11:25). Ми будемо друзями Бога лише тоді, коли охоче прощаємо іншим їхні проступки. (Прочитайте Луки 11:4; Ефесян 4:32).

⁷ Кожному християнину слід ретельно і чесно обміркувати питання, що стосуються прощення і мирних стосунків. Чи ти з готовністю прощаєш одновірців? Чи тобі приємно спілкуватися з ними? Єгова сподівається, що його служителі будуть вибачливими. Якщо сумління підказує, що тобі треба покращитись у цьому питанні, з молитвою шукай допомоги в Єгови. Наш небесний Батько почує такі смиренні молитви і відповість на них (1 Ів. 5:14, 15).

8, 9. Що слід робити, коли нас образили?

⁸ Усі люди недосконалі, тому рано чи пізно чиїсь слова або вчинки образять тебе. І цього не уникнути (Еккл. 7:20; Матв. 18:7). Якою буде твоя реакція? Поміркуй над такою ситуацією. На одній зустрічі сестра привіталася з двома братами, і одному з них це привітання не сподобалось. Коли брати залишились наодинці, ображений брат почав критикувати сестру за її слова. Проте інший брат нагадав йому, що вона вже 40 років віддано служить Єгові у важких обставинах. Він був впевнений, що вона не хотіла нікого образити. Трохи подумавши, перший брат сказав: «Ти правий». І на тому все скінчилося.

⁹ Що показує цей випадок? Від тебе залежить, як ти будеш реагувати на ситуації, в яких ти міг би образитись. Той, хто керується любов’ю, пробачає незначні переступи. (Прочитайте Прислів’я 10:12; 1 Петра 4:8). Єгова вважає, що людину «прикрашає те, що вона не зважає на образу» (Присл. 19:11; Еккл. 7:9). Тому, коли хтось ставиться до тебе на перший погляд непривітно чи нешанобливо, передусім варто запитати себе: «Чи можу я не надавати цьому значення? Чи потрібно робити з цього проблему?»

10. а) Як одна сестра спочатку реагувала на негативні зауваження? б) Яка біблійна думка допомогла цій сестрі зберігати душевний мир?

¹⁰ Буває важко не звертати уваги на негативні зауваження. Розгляньмо приклад піонерки, яку ми назвемо Люсі. Дехто не зовсім добре висловлювався про її служіння і те, як вона використовує час. Це гнітило Люсі, тож вона звернулася за порадою до зрілих братів. Люсі розповідає: «Їхні біблійні поради допомогли мені зберігати правильний погляд на думку інших, а також зосереджуватися на найважливішій особі — на Єгові». Люсі підбадьорили слова з Матвія 6:1—4 (прочитайте). Вони нагадали, що її мета — тішити серце Єгови. «Навіть якщо інші негативно висловлюються про моє служіння,— каже вона,— я щаслива, бо знаю, що намагаюсь з усіх сил догоджати Єгові». Дійшовши такого висновку, Люсі вирішила не зважати на негативні зауваження, і це було мудро.

11, 12. а) Що повинен зробити християнин, коли його брат «має щось проти» нього? б) Чого ми вчимось з того, як Авраам розв’язав питання? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

¹¹ «Всі ми часто спотикаємось» (Як. 3:2). Припустімо, ти дізнався, що одного брата образили твої слова або вчинок. Що тоді робити? Ісус сказав: «Коли... ти принесеш дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе, залиш дар перед жертовником. Спочатку піди примирися з братом, а тоді повернись і принеси свій дар» (Матв. 5:23, 24). Згідно з Ісусовою порадою, ти маєш поговорити з братом. Зверни увагу, якою має бути твоя мета: не доводити, що брат теж частково винен, а визнати свою вину і примиритися. Адже вкрай важливо жити в мирі з одновірцями.

¹² Ми вже згадували біблійну розповідь про Авраама і його племінника Лота. Ці двоє Божих служителів мирно розв’язали питання, що могло спричинити розбрат. Обоє чоловіків мали багато худоби, і їхні пастухи, очевидно, сварилися за пасовища. Авраам не хотів мати натягнутих стосунків з Лотом, тому запропонував йому першим вибрати землю для себе і своєї родини (Бут. 13:1, 2, 5—9). Який чудовий приклад! Авраам шукав миру, а не власної вигоди. Чи він зазнав збитків через свою щедрість? Аж ніяк. Відразу після того випадку з Лотом Єгова пообіцяв Авраамові рясні благословення (Бут. 13:14—17). Якщо служителі Бога керуються біблійними принципами і залагоджують непорозуміння в дусі любові, він ніколи не допустить, щоб вони зазнали тривалої шкоди^[1].

13. Як один наглядач зреагував на дошкульні слова і чого ми вчимося з його прикладу?

¹³ Розгляньмо сучасний приклад. Новий наглядач однієї зі служб на конгресі зателефонував братові, щоб запитати, чи міг би він допомогти. Брат висловився дуже різко і припинив розмову. Він затаїв образу на колишнього наглядача за те, як той повівся з ним. Новий наглядач не образився на дошкульні слова цього брата, але і не знехтував ними. Через годину він зателефонував знову, згадавши, що вони ще навіть не бачились, і запропонував зустрітися, аби залагодити непорозуміння. Минув тиждень, і ці два брати зустрілися в Залі Царства. Помолившись, вони говорили майже годину. Брат розповів свою історію, а наглядач співчутливо вислухав його і поділився біблійними думками. Усе вирішилося мирно, і цей брат допомагав на конгресі. Він вдячний наглядачеві, що той спокійно і по-доброму поговорив з ним.

14, 15. а) Коли слід застосовувати пораду з Матвія 18:15—17? б) Які три кроки згадав Ісус і якою має бути твоя мета, коли ти робиш ці кроки?

¹⁴ Більшість непорозумінь християни можуть і повинні вирішувати на особистому рівні. Проте, як зазначив Ісус, декотрі ситуації можуть вимагати участі збору. (Прочитайте Матвія 18:15—17). А якщо кривдник не послухає свого брата, свідків і збору? Тоді до нього треба ставитись як до «людини з іншого народу» і як до «збирача податків». Сьогодні ми б сказали, що він має бути виключений. Те, що вживаються такі серйозні заходи, показує, що йдеться не про якусь дрібну незгоду. Згаданий Ісусом «гріх» стосувався справи, 1) яку можна було вирішити між тими, хто був у неї залучений, і 2) яка водночас була настільки серйозною, що, коли її не вирішити, за це могли виключити зі збору. До таких гріхів можна зарахувати шахрайство або наклеп, який псує чиюсь репутацію. Лише тоді робляться три кроки, про які говорив Ісус. Вищезгаданий гріх не пов’язаний з перелюбом, гомосексуалізмом, відступництвом, ідолопоклонством чи з іншими серйозними переступами, які мають розглядати старійшини збору.

¹⁵ Мета Ісусової поради полягала в тому, щоб допомогти братові в дусі любові (Матв. 18:12—14). Спершу необхідно залагодити справу без сторонніх людей. Можливо, потрібно буде поговорити з грішником кілька разів. Якщо кривдник не послухається, поговори з ним у присутності тих, хто може засвідчити скоєння гріха, або тих, хто може допомогти визначити, чи справді був учинений гріх. Якщо тобі вдасться вирішити справу таким чином, ти здобудеш свого брата. Про справу слід розповісти старійшинам тільки тоді, коли було зроблено декілька спроб допомогти кривднику, але вони не принесли бажаного результату.

16. Чому було б мудро дотримуватися поради Ісуса і чому це свідчить про любов?

¹⁶ Дуже рідко бувають випадки, коли необхідно робити всі три кроки, описані в Матвія 18:15—17. Це підбадьорює. Адже зазвичай справа вирішується і грішник розкаюється, тому немає потреби виключати його зі збору. Часто грішник бачить свою помилку і виправляє ситуацію. Ображена людина може зрозуміти, що більше немає підстави звинувачувати кривдника, і вирішити простити. У будь-якому випадку Ісусові слова показують, що не треба передчасно повідомляти збір про непорозуміння. Старійшини можуть втрутитися лише тоді, коли було зроблено два перші кроки та існує вагомий і чіткий доказ скоєного.

17. Які благословення матимуть ті, хто шукає миру з іншими?

¹⁷ Поки існує ця система, люди залишатимуться недосконалими та ображатимуть одне одного. Учень Яків доречно написав: «Якщо хтось не спотикається в слові, він досконалий, спроможний загнуздати все своє тіло» (Як. 3:2). Щоб залагодити непорозуміння, ми повинні наполегливо шукати миру та підтримувати його (Пс. 34:14). Якщо ми є миротворцями, то будемо мати хороші стосунки з одновірцями і сприятимемо єдності у зборі (Пс. 133:1—3). А найважливіше, в нас будуть добрі стосунки з Єговою — «Богом, який дає мир» (Рим. 15:33). Такі чудові благословення матимуть ті, хто залагоджує непорозуміння в дусі любові.