Велична роль жінок серед Божих ранніх служителів
«Сказав Господь Бог: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього [«доповнення», НС; прим.]» (БУТТЯ 2:18).
1. Як в одному біблійному словнику повідомляється про долю жінок у давнину?
«НІДЕ на території старожитнього Середземномор’я або Близького Сходу жінки не наділялися такою свободою, яку сьогодні мають жінки в західному суспільстві. Загалом жінки підпорядковувалися чоловікам, подібно як раби підпорядковувалися вільним, а молодь — старшим. (...) Хлопчиків шанували більше, ніж дівчаток, а дівчаток-немовлят часто полишали на неминучу загибель». Так повідомляється в одному біблійному словнику про долю жінок у давнину.
2, 3. а) Як один звіт змальовує становище жінок сьогодні? б) Які постають запитання?
2 У багатьох частинах світу ситуація сьогодні нічим не ліпша. Щорічний звіт прав людини, виданий Державним департаментом США у 1994 році, вперше зосередив увагу на ставленні до жінок. «Повідомлення зі 193 країн виявляють реальність щоденної дискримінації»,— говорилося в заголовку газети «Нью-Йорк таймс» про цей звіт.
3 Оскільки багато жінок різного культурного походження належать до зборів народу Єгови по цілій землі, постають декотрі запитання: чи Бог хотів, щоб до жінок ставились так, як описано вище? Як ставились до жінок серед народу Єгови за біблійних часів? І як потрібно ставитись до жінок сьогодні?
«Поміч» і «доповнення»
4. Що зауважив Єгова після того, як перший чоловік пробув на самоті деякий час в Едемі, і що Бог тоді зробив?
4 Після того як Адам деякий час пробув на самоті в Едемі, Єгова зауважив: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього [«доповнення», НС; прим.]» (Буття 2:18). Хоча Адам був досконалою людиною, для здійснення наміру Творця вимагалося ще чогось. Аби задовольнити цю потребу, Єгова створив жінку і влаштував перший шлюб (Буття 2:21—24).
5. а) В якому значенні біблійні письменники часто вживали єврейський іменник, що перекладається словом «поміч»? б) На що вказує те, що Єгова говорив про першу жінку як про «доповнення»?
5 Чи слова «поміч» і «доповнення» вказують на те, що призначена Богом роль жінки є принизливою? Навпаки. Біблійні письменники часто застосовують до Бога єврейський іменник (ʽе́·зер), який перекладається словом «поміч». Приміром, Єгова — «наша поміч і щит наш» (Псалом 33:20; Вихід 18:4; Повторення Закону 33:7). В Осії 13:9 (Куліш) Єгова говорить про себе як про Ізраїлеву «опору». Один біблеїст, пояснюючи єврейське слово (не́·ґед), що перекладається як «доповнення», каже: «Ця поміч не стосується лише допомоги у виконанні його щоденної праці або продовження роду... але є призначена для обопільної підтримки завдяки такому союзу».
6. Що було сказано після створення жінки і чому?
6 У тому, що Єгова описує жінку як «поміч» і «доповнення», немає нічого принизливого. Жінка відрізнялася розумово, психічно і фізично. Вона була підхожою парою, відповідною партнеркою чоловікові. Вони були різними, але кожен з них був потрібний, щоб ‘наповнювати землю’ відповідно до наміру Творця. Очевидно, власне після створення як чоловіка, так і жінки «побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно» (Буття 1:28, 31).
7, 8. а) Як мала змінитись роль жінки з першим гріхом в Едемі? б) Які запитання виникають стосовно сповнення слів з Буття 3:16 серед поклонниць Єгови?
7 З першим гріхом у житті чоловіка і жінки відбулись великі зміни. Єгова виніс цим обом грішникам вирок. «Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітності твоєї»,— сказав Єгова до Єви, говорячи про можливі наслідки, які він допустить, так, начебто саме він спричинив їх. Бог додав: «Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє,— а він буде панувати над тобою» (Буття 3:16). Відтоді багато дружин відчувало на собі панування своїх чоловіків, причому дуже часто жорстоке. Замість вважати їх цінною поміччю і доповненням, з ними обходились швидше як з прислугами або рабинями.
8 Що ж, однак, означало сповнення Буття 3:16 для поклонниць Єгови? Чи їх відносили до розряду нікчемних або нижчих осіб? Далеко не так! Але що сказати про біблійні оповіді, в котрих змальовуються звичаї та ритуали, які впливали на жінок і які в певних сучасних суспільствах можуть здаватися неприйнятними?
Розуміння біблійних звичаїв
9. Розглядаючи звичаї, що торкалися жінок за біблійних часів, які три моменти нам потрібно пам’ятати?
9 За біблійних часів серед Божих слуг було добре ставлення до жінок. Звичайно, розглядаючи звичаї, які торкалися тогочасних жінок, варто пам’ятати декотрі моменти. По-перше, коли Біблія розповідає про неприємні ситуації, які виникали внаслідок егоїстичного панування злих чоловіків, це не означає, що Бог схвалював таке ставлення до жінок. По-друге, хоч Єгова і допускав тимчасове існування певних звичаїв серед своїх слуг, він пристосовував їх так, щоб захищати жінок. По-третє, не варто розглядати старожитні звичаї через призму сучасних норм. Декотрі звичаї, які можуть здаватися сьогодні людям неприємними, тодішні жінки могли й не вважати принизливими. Розгляньмо деякі приклади.
10. Як Єгова ставився до полігамії та на що вказує те, що він ніколи не відкинув своєї початкової норми — моногамії?
10 Полігаміяa. Згідно з початковим наміром Єгови, жінка не мала бути дружиною чоловіка, який мав також й іншу жінку. Бог створив для Адама лише одну дружину (Буття 2:21, 22). Після бунту в Едемі полігамія вперше з’явилася в Каїновому роді. Зрештою вона стала звичаєм, який засвоїли декотрі поклонники Єгови (Буття 4:19; 16:1—3; 29:21—28). Хоча Єгова дозволив існування полігамії, яка посприяла збільшенню населення Ізраїлю, він виявляв увагу до жінок, пристосовуючи це так, щоб дружини і їхні діти були в безпеці (Вихід 21:10, 11; Повторення Закону 21:15—17). Більш того, Єгова ніколи не відкидав своєї початкової норми — моногамії. Ной і всі його сини, яким було повторено наказ ‘плодитися та наповнювати землю’, були моногамними (Буття 7:7; 9:1; 2 Петра 2:5). Зображаючи свої стосунки з Ізраїлем, Бог символічно змалював себе як моногамного чоловіка (Ісаї 54:1, 5). Згодом Божу початкову норму моногамії відновив Ісус Христос, і члени раннього християнського збору притримувалися цієї форми шлюбу (Матвія 19:4—8; 1 Тимофія 3:2, 12).
11. Чому за біблійних часів давалося віно і чи це було принизливим для жінок?
11 Віно. У книжці «Життя й установи в старожитньому Ізраїлі» (англ.) говориться: «Вимога заплатити сім’ї дівчини якусь суму грошей, або дати щось, рівноцінне такій сумі, очевидно, надає ізраїльському шлюбу вигляду купівлі. Але [віно], здається, є не стільки платою за жінку, скільки відшкодуванням для сім’ї» (курсив наш). Отже, віно служило відшкодуванням сім’ї жінки за те, що вона вже не буде допомогою, а також компенсацією за всі зусилля і витрати сім’ї, аби піклуватися нею. Отже, замість принижувати жінку, цим підтверджувалася її цінність для її сім’ї. (Буття 34:11, 12; Вихід 22:16; дивіться «Вартову башту» за 15 січня 1989 року, сторінки 21—24, англ.).
12. а) Як інколи Святе Письмо говорить про одружених чоловіків та заміжніх жінок і чи жінки вважали ці терміни образливими? б) Що є вартим уваги в термінах, які Єгова вживав в Едемі? (Дивіться примітку).
12 Чоловіки як «власники». Один випадок з життя Авраама і Сарри, який трапився коло 1918 року до н. е., вказує на те, що до того часу, очевидно, уже стало звичаєм вважати одруженого чоловіка «власником» (єврейське ба́ʽ·ал), а одружену жінку «власністю» (єврейське беʽу·ла́г) (Буття 20:3, НС). Відтоді ці вислови інколи використовувалися у Святому Письмі, і там немає жодної вказівки на те, що дохристиянські жінки вважали їх образливимиb (Повторення Закону 22:22, НС). Проте до дружин не мали ставитись, як до майна. Майно або багатство можна було придбати, продати і навіть успадкувати, але не дружину. «Хата й маєток — спадщина батьків,— говориться в біблійній притчі,— а жінка розумна — від Господа» (Приповістей 19:14; Повторення Закону 21:14).
Велична роль
13. Як впливало на жінок те, що богобійні чоловіки наслідували приклад Єгови і слухались його Закону?
13 Якою ж тоді була роль жінок серед Божих слуг дохристиянських часів? За кого їх вважали і як до них ставились? Просто кажучи, коли богобійні чоловіки наслідували приклад самого Єгови і слухалися його Закону, жінки зберігали свою гідність і мали багато прав та привілеїв.
14, 15. Які існують докази того, що в Ізраїлі шанували жінок, і чому Єгова міг по праву сподіватися від своїх поклонників пошани до них?
14 Жінок потрібно було шанувати. У Божому Законі Ізраїлю наказувалося шанувати як батьків, так і матерів (Вихід 20:12; 21:15, 17). «Кожен буде боятися матері своєї та батька свого»,— говориться в Левит 19:3. Коли одного разу Вірсавія підійшла до свого сина Соломона, «цар устав назустріч їй, і вклонився їй», виявляючи цим пошану (1 Царів 2:19). «Юдейська енциклопедія» (англ.) коментує: «Пророчі порівняння Божої любові до Ізраїлю з любов’ю чоловіка до своєї дружини можна було робити лише в тому суспільстві, де шанували жінок».
15 Єгова сподівається від своїх поклонників, що вони шануватимуть жінок, бо він сам шанує їх. Докази цього ми знаходимо у віршах, де Єгова ілюстративно використовує окремі моменти з життя жінок і прирівнює свої почуття до їхніх почуттів (Ісаї 42:14; 49:15; 66:13). Це допомагає читачам зрозуміти почуття Єгови. Цікаво зазначити, що єврейський відповідник слова «милосердя», або «жаль», котрий Єгова застосовує до себе, тісно пов’язаний зі словом «утроба», який можна поєднати з «материнськими почуттями» (Вихід 33:19; Ісаї 54:7).
16. Які приклади показують, що поради побожних жінок цінувалися?
16 Поради побожних жінок цінувалися. Коли одного разу богобійний Авраам не хотів звертати увагу на пораду своєї побожної дружини Сарри, Єгова сказав йому: «Послухай голосу її» (Буття 21:10—12). Хіттеянські дружини Ісава «стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки». Зрештою Ревека сказала, як боляче було б їй, коли б їхній син Яків одружився з хіттеянкою. Як відреагував Ісак? «Покликав Ісак Якова,— розповідається далі,— і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: «Не бери жінки з дочок ханаанських». Так, хоча Ревека не сказала прямо про це, її чоловік вирішив взяти до уваги її почуття (Буття 26:34, 35; 27:46; 28:1). Пізніше цар Давид уникнув провини за кровопролиття, бо послухався благання Авіґаїл (1 Самуїла 25:32—35).
17. З чого видно, що жінки мали певну міру влади в сім’ї?
17 Жінки мали певну міру влади в сім’ї. Дітей заохочувалося: «Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї» (Приповістей 1:8). Опис ‘чеснотної жінки’ у 31-му розділі Приповістей виявляє те, що працьовита заміжня жінка не тільки вела домашнє господарство, але й могла займатися питаннями щодо нерухомого майна, обробляти поле, виконувати додаткову роботу; також вона могла допомагати своїми мудрими порадами. Найважливішим за все був гідний похвали благоговійний страх жінки перед Єговою. Не дивно, що цінність такої дружини була «більша від перел [«коралів», НС]»! Ювелірні вироби і декор з червоних коралів вважалися дуже дорогоцінними (Приповістей 31:10—31).
Жінки, до яких Бог виявляв особливу прихильність
18. Як було обдаровано особливою прихильністю декотрих жінок у біблійні часи?
18 Ставлення Єгови до жінок відображалося в особливій прихильності, якою він у біблійні часи обдаровував декотрих з них. Аґару, Сарру і дружину Маноаха відвідували ангели, які передавали їм божественні вказівки (Буття 16:7—12; 18:9—15; Суддів 13:2—5). Також деякі ‘жінки сповняли службу’ біля скинії й були співачками при дворі Соломона (Вихід 38:8; 1 Самуїла 2:22; Екклезіяста 2:8).
19. Яким чином Єгова інколи послуговувався жінками, щоб представляти себе?
19 Декілька разів за цілої історії Ізраїлю Єгова користувався жінкою як своїм представником або промовцем. Про пророчицю Девору ми читаємо: «Ізраїлеві сини приходили до неї на суд» (Суддів 4:5). Після того як ізраїльтяни завдали поразки ханаанському царю Явіну, Девора отримала неабиякий привілей. Вона, очевидно, склала, принаймні частково, тріумфальну пісню, що зрештою стала частиною натхненого запису Єговиc (Суддів, розділ 5). Декілька сторіч пізніше цар Йосія вислав делегацію, у склад якої входив первосвященик, до пророчиці Хулди, щоб отримати інформацію від Єгови. Хулда могла авторитетно відповісти: «Так говорить Господь [«Єгова», НС], Бог Ізраїлів» (2 Царів 22:11—15). Цар звелів делегації йти до пророчиці, щоб дістати вказівки від Єгови. (Порівняйте Малахії 2:7).
20. Які приклади вказують на те, що Єгова турбується почуттями і благополуччям жінок?
20 Турботу Єгови про благополуччя жінок можна побачити з того, як він діяв заради декотрих своїх поклонниць. Двічі він втручався, щоб захистити від збезчещення Авраамову вродливу дружину Сарру (Буття 12:14—20; 20:1—7). Бог виявив прихильність до менш любимої дружини Якова Лії, ‘відкривши її утробу’, завдяки чому вона могла народити сина (Буття 29:31, 32). Коли дві богобійні ізраїльські повитухи наражали на небезпеку своє життя, не вбиваючи єврейських хлопчиків в Єгипті, Єгова із вдячністю «погоджував їм... у домівках» (Вихід 1:17, 20, 21, Кул.). Він також відповів на палку молитву Анни (1 Самуїла 1:10, 20). І коли вдова пророка зустрілась із позичальником, який хотів одібрати в неї дітей за її борг, Єгова не покинув її. Бог з любов’ю дав змогу пророку Єлисею збільшити настільки її запас оливи, що вона могла сплатити цей борг. Таким чином вона зберегла свою сім’ю і гідність (Вихід 22:22, 23; 2 Царів 4:1—7).
21. Який урівноважений погляд подає Святе єврейське Письмо на долю жінок?
21 Отже, не даючи жодного приводу для принизливого ставлення до жінок, Святе єврейське Письмо подає урівноважений погляд на їхню частку серед Божих слуг. Хоча Єгова не запобігав тому, щоб на його поклонницях сповнялися слова пророцтва Буття 3:16, до жінок ставилися з повагою і пошаною побожні чоловіки, які наслідували приклад Єгови і дотримувалися його Закону.
22. Наскільки зміненою була роль жінок тоді, коли Ісус прийшов на землю, і які ставляться запитання?
22 Пройшли сторіччя після написання Святого єврейського Письма, і роль жінок серед євреїв докорінно змінилася. Коли Ісус з’явився на землі, рабинські традиції надзвичайно обмежували жінок щодо їхніх релігійних привілеїв і суспільного життя. Чи такі традиції вплинули на Ісусове ставлення до жінок? Як потрібно ставитись до жінок сьогодні? Ці запитання обговорюватимуться в наступній статті.
[Примітки]
a За «Словником української мови», «полігамія» (багатошлюбність) — це «форма шлюбу, при якій можна бути одруженим (одруженою) одночасно з багатьма жінками (чоловіками)». Більш специфічний термін «полігінія» визначається як «форма шлюбу, при якій чоловік може бути одночасно одруженим з багатьма жінками».
b В усьому тексті Святого єврейського Письма про одружених чоловіків і заміжніх жінок говориться значно частіше як про ‘чоловіка’ (єврейське ʼіш) і ‘дружину’ (єврейське ʼіш·ша́х). В Едемі, наприклад, Єгова не вживав термінів «власник» і «власність», але «чоловік» і «дружина» (Буття 2:24; 3:16, 17, НС). У пророцтві Осії передрікалося, що після повернення із заслання Ізраїль мав у покаянні називати Єгову «Чоловіче мій» і вже не називати його «Мій ваале [«власнику», НС]». Це може наводити на думку, що термін «чоловік» ніс із собою ніжніше значення, ніж «власник» (Осії 2:18).
c Вартим уваги є те, що в Суддів 5:7 до Девори застосовується займенник у формі першої особи однини.
Як би ви відповіли?
◻ На що вказують слова «поміч» і «доповнення» стосовно призначеної Богом ролі жінки?
◻ Беручи до уваги звичаї, які впливали на жінок за біблійних часів, про що нам потрібно пам’ятати?
◻ З чого видно, що серед Божих слуг ранніх часів жінки відігравали величну роль?
◻ Як Єгова обдаровував особливою прихильністю жінок дохристиянських часів?