Єгова звеличує своє ім’я

1, 2. Як «Переклад нового світу» звеличує Боже ім’я?

ХОЛОДНОГО, проте сонячного дня 2 грудня 1947 року невелика група помазанців у бруклінському Бетелі (Нью-Йорк) взялась за грандіозне завдання. Братів чекала напружена робота. І ось, майже через 12 років, 13 березня 1960 року вони завершили працю над новим перекладом Біблії. Ще через три місяці, 18 червня 1960 року, в Манчестері (Англія) брат Натан Норр оголосив перед делегатами конгресу про видання повного тому «Святого Письма. Перекладу нового світу». Промовець влучно передав загальне захоплення, вигукнувши: «Нині радісний день для Свідків Єгови по цілому світі!» Радості додавало й те, що визначною особливістю нового перекладу було часте вживання особистого імені Бога.

² У багатьох перекладах Біблії не вживається Боже ім’я. Тому помазані служителі Єгови рішуче виступили проти сатанинських намагань стерти його з людської пам’яті. У вступі до «Перекладу нового світу» було сказано: «Головною особливістю цього перекладу є відновлення Божого імені там, де йому належить бути». Ось чому в «Перекладі нового світу» ім’я Бога вживається понад 7000 разів. Безперечно, цей переклад звеличує ім’я нашого небесного Батька, Єгови.

 3. а) Що зрозуміли наші брати стосовно значення Божого імені? б) Як розуміти Вихід 3:13, 14? (Дивіться «Значення Божого імені»).

³ На початках Дослідники Біблії приймали те значення Божого імені, яке наводилось у перекладі «Біблії короля Якова», де у Вихід 3:14 сказано: «Я той, що є». Тому «Вартова башта» за 1 січня 1926 року пояснювала: «Ім’я Єгови вказує на те, що він є Той, хто існує сам по собі... Той, хто не має ні початку, ні кінця». А втім, коли почалась праця над «Перекладом нового світу», Єгова допоміг своїм служителям зрозуміти важливу істину: його ім’я вказує не лише на те, що він існує сам по собі, але й на те, що він передусім є Богом наміру та дії. Вони довідалися, що ім’я Єгови буквально означає: «Він спричиняє ставати». Тобто він спричинив, щоб почали існувати Всесвіт і розумні створіння. А ще він сприяє тому, аби його воля і намір стали реальністю. Але чому вкрай важливо звеличувати Боже ім’я і як ми можемо брати в цьому участь?

4, 5. а) Про що ми просимо, коли молимось: «Нехай освячується твоє ім’я»? б) Як і коли Бог освятить своє ім’я?

⁴ Єгова хоче, аби його ім’я було звеличене. Головна частина його наміру — освятити своє ім’я, і це стає зрозумілим із перших слів зразкової молитви Ісуса: «Нехай освячується твоє ім’я» (Матв. 6:9). Що ми висловлюємо цим проханням, коли молимося?

⁵ Як ми побачили в 1-му розділі цієї книжки, прохання «нехай освячується твоє ім’я» є одним з трьох прохань Ісусової зразкової молитви, які стосуються наміру Єгови. Інші два — «нехай прийде твоє Царство» і «нехай виконується твоя воля» (Матв. 6:10). Отож, так само як ми просимо Єгову почати діяти, аби прийшло його Царство, ми просимо Єгову діяти заради освячення свого імені. Інакше кажучи, ми просимо, щоб Єгова особисто діяв для очищення свого імені від усієї ганьби, яку стягують на нього вороги від часу бунту в Едемі. Як Єгова відповідає на таку молитву? Він каже: «Я освячу своє величне ім’я, осквернене серед народів» (Єзек. 36:23; 38:23). В Армагеддоні, коли Єгова усуне всяке зло, він освятить своє ім’я на очах усього створіння.

 6. Як ми беремо участь в освяченні Божого імені?

⁶ Упродовж історії Єгова давав змогу своїм служителям брати участь в освяченні його імені. Проте ми не можемо зробити це ім’я святішим, адже воно вже є абсолютно святе. В якому сенсі ми його освячуємо? Ісая писав: «Пам’ятайте: святий лише Єгова [«Його свято шануйте», переклад І. Огієнка]». Крім того, Єгова сам сказав про свій народ: «Вони освятять моє ім’я... будуть вони благоговіти перед Богом Ізраїлевим» (Ісаї 8:13; 29:23). Отже, ми освячуємо Боже ім’я тим, що вважаємо його відділеним та вищим від усіх інших імен, виявляємо пошану до його значення і допомагаємо іншим ставитись до нього зі святістю. Особливо ми виявляємо своє благоговіння і глибоку повагу до Божого імені, коли визнаємо Єгову нашим Правителем і слухаємось його всім серцем (Присл. 3:1; Об’яв. 4:11).

7, 8. а) Чому був потрібен час для того, щоб Божий народ міг називатися його іменем? б) Що ми тепер розглянемо?

⁷ Божі служителі за наших часів вживали ім’я Єгови у своїх публікаціях, починаючи з 1870-х років. Приміром, «Сіонська Вартова башта» за серпень 1879 року та пісенник «Пісні невісти», виданий того ж року, згадували Боже ім’я. Але Єгова хотів, щоб його служителі відповідали певним вимогам, перш ніж прийняти високу честь називатися його іменем. Як він допоміг тим раннім Дослідникам Біблії стати гідними його імені?

⁸ З історії Дослідників кінця 1800-х і початку 1900-х років видно, як Єгова відкривав їм точне розуміння важливих істин щодо його імені. Розгляньмо три з них.

9, 10. а) Чому на початках «Вартова башта» звертала увагу передусім на Ісуса? б) Яка зміна відбулась після 1919 року і що це принесло? (Дивіться також «Як “Вартова башта” звеличувала Боже ім’я»).

⁹ Перша істина. Служителі Єгови розвинули належне розуміння того, наскільки важливим є Боже ім’я. Вірні Дослідники Біблії вважали викуп головним біблійним вченням. Власне тому «Вартова башта» часто звертала увагу на Ісуса. Наприклад, протягом першого року свого видання цей журнал вживав Ісусове ім’я в десять разів частіше, ніж ім’я Єгови. У «Вартовій башті» за 15 березня 1976 року було сказано, що тогочасні Дослідники Біблії приділяли «надто велику увагу» Ісусові. Проте Єгова згодом допоміг їм зрозуміти, що Біблія надає велике значення особистому імені Бога. Як це на них вплинуло? З 1919 року, як пояснювала та ж стаття, «вони почали виявляти більше честі небесному Батькові Месії, Єгові». Упродовж наступних десятьох років у «Вартовій башті» Боже ім’я згадувалось понад 6500 разів.

¹⁰ Наші брати виявляли свою любов до Божого імені тим, що віддавали йому належну шану. Подібно до Мойсея, вони постановили «звіщати про ім’я Єгови» (Повт. 32:3; Пс. 34:3). А Єгова, як і обіцяв у своєму Слові, побачив їхню любов до його імені та виявив їм ласку (Пс. 119:132; Євр. 6:10).

11, 12. а) Чого стосувалася зміна в наших публікаціях, яка відбулась невдовзі після 1919 року? б) На що Єгова звернув увагу своїх служителів і чому?

¹¹ Друга істина. Правдиві християни здобувають правильне розуміння того, яку працю доручив їм Бог. Невдовзі після 1919 року помазані брати, які брали провід в організації, були спонукані духом Єгови дослідити пророцтво Ісаї. Після цього змінилась тематика наших публікацій. Чому таку зміну можна вважати своєчасною поживою? (Матв. 24:45).

¹² Перед 1919 роком у «Вартовій башті» ніколи не обговорювалися слова Ісаї: «Ви мої свідки,— каже Єгова,— мій слуга, якого я вибрав». (Прочитайте Ісаї 43:10—12). Але невдовзі після 1919 року наші публікації почали звертати увагу на ці слова, заохочуючи всіх помазанців брати участь у дорученій Єговою праці — свідчити про нього. З 1925 до 1931 року 43-й розділ книги Ісаї розглядався у 57 випусках «Вартової башти», і кожен випуск застосовував слова Ісаї до правдивих християн. Очевидно, що Єгова в ті роки звертав увагу своїх служителів на працю, яку їм треба було виконувати. Це було потрібне для того, аби спочатку «випробувати, щоб побачити, чи придатні вони» (1 Тим. 3:10). Перед тим як прийняти Боже ім’я, Дослідники Біблії мали довести Єгові своєю працею, що вони справді є його свідками (Луки 24:47, 48).

13. Як Боже Слово вказує на найважливіше завдання, яке треба виконати?

¹³ Третя істина. Народ Єгови глибше зрозумів важливість того, що Боже ім’я має бути освячене. Упродовж 1920-х років Божі служителі збагнули, що освячення Божого імені є найважливішим завданням, яке треба виконати. Як цю глибоку істину пояснює Боже Слово? Розгляньмо два приклади. Що було головною причиною того, що Бог визволив Ізраїль з Єгипту? Єгова сказав: «Щоб про моє ім’я розповідали по цілій землі» (Вих. 9:16). А чому Бог змилосердився над ізраїльтянами, коли вони збунтувались проти нього? Він пояснив: «Я діяв заради свого імені, щоб воно не осквернялося перед народами» (Єзек. 20:8—10). Чого навчилися Дослідники Біблії з цих розповідей?

14. а) Що зрозумів Божий народ наприкінці 1920-х років? б) Як вплинуло на проповідування глибше розуміння певної істини, здобуте Дослідниками Біблії? (Дивіться також «Вагома підстава для свідчення»).

¹⁴ Під кінець 1920-х років Божий народ також зрозумів важливість того, що́ про Єгову сказав Ісая приблизно 2700 років тому: «Так ти вів свій народ, щоб зробити собі величне ім’я» (Ісаї 63:14). Дослідники Біблії усвідомили, що головним є не особисте спасіння, а освячення Божого імені (Ісаї 37:20; Єзек. 38:23). У книжці «Пророцтво», виданій 1929 року, підкреслено цю істину такими словами: «Ім’я Єгови — це те, що має найбільше цікавити всяке твориво». Таке уточнене розуміння ще більше спонукало Божих служителів свідчити про Єгову та очищати його ім’я від наклепу.

15. а) Яке розуміння набули брати до 1930-х років? б) Для чого настав час?

¹⁵ На початку 1930-х років наші брати сформували належне розуміння того, наскільки важливим є Боже ім’я, з’ясували, яку працю Бог доручив їм, і ліпше збагнули, що́ є найголовнішим над усе. І ось настав час, коли Єгова вже міг доручити своїм служителям честь називатися його іменем. Як саме це відбулось? Розгляньмо кілька подій з минулого.

16. а) В який спосіб Єгова звеличує своє ім’я? б) Хто спершу в минулому був народом для Божого імені?

¹⁶ Одним із видатних способів, яким Єгова звеличує своє ім’я, є те, що він послуговується на землі народом, котрий носить його ім’я. З 1513 року до н. е. народом Єгови вважався Ізраїль (Ісаї 43:12). Проте ізраїльтяни не зуміли дотриматися своєї частини угоди з Богом, і 33 року н. е. вони втратили з ним особливі стосунки. Невдовзі Єгова «звернув увагу на інші народи, щоб вибрати з них народ для свого імені» (Дії 15:14). Цей новообраний народ став називатися «Ізраїлем Божим», який складається з помазаних християн — представників різних народів (Гал. 6:16).

17. Що підступно зробив Сатана?

¹⁷ Приблизно в 44 році н. е. «за Божим провидінням учнів вперше почали називати християнами» (Дії 11:26). На початках це ім’я було доречним, адже тоді існували тільки правдиві християни (1 Пет. 4:16). Проте, як видно з Ісусового прикладу про пшеницю і бур’яни, Сатана підступно зробив так, що цим унікальним ім’ям стали називатись усілякі удавані християни. Тому впродовж багатьох віків було важко відрізнити правдивих християн від удаваних. Але це стало змінюватись за часу «жнив», котрі почались у 1914 році. Тоді ангели почали відділяти удаваних християн від справжніх (Матв. 13:30, 39—41).

18. Завдяки чому наші брати зрозуміли, що їм потрібне нове ім’я?

¹⁸ Після того як 1919 року був призначений вірний раб, Єгова допоміг своїм служителям зрозуміти, яку працю їм треба виконувати. Вони швидко побачили, що проповідування від дому до дому вирізняє їх з-поміж усіх удаваних християн, але також дуже скоро усвідомили, що їх не надто вирізняє назва «Дослідники Біблії». Їхнім головним завданням у житті було не просто вивчати Біблію, а свідчити про Бога та славити і звеличувати його ім’я. Тож яке ім’я найбільше пасувало б для цього? Відповідь було дано в 1931 році.

19, 20. а) Яку важливу резолюцію було виголошено на конгресі 1931 року? б) Як наші брати зреагували на те, що було прийнято нове ім’я?

¹⁹ У липні 1931 року на конгрес Дослідників Біблії, який відбувався в Колумбусі (Огайо, США), зібралось близько 15 000 осіб. На обкладинці програмки конгресу вони побачили дві великі літери — J і W. Що це мало означати? Дехто пробував вгадати, а дехто навіть здогадався, чого вони стосуються. І ось у неділю 26 липня брат Джозеф Рутерфорд виголосив резолюцію, яка містила слова: «Ми хочемо, щоб нас знали як свідків Єгови і так називали». У цей момент всі присутні зрозуміли значення тих двох літер: J означало Jehovah (Єгова), а W — Witnesses (Свідки). Це ім’я, Свідки Єгови, ґрунтувалось на Біблії, а саме на словах з Ісаї 43:10.

²⁰ У відповідь на цю резолюцію пролунали гучні вигуки й довгі аплодисменти. Ту бурхливу реакцію в Колумбусі завдяки радіозв’язку було чути на півсвіту. Ернест і Нейомі Барбер з Австралії пригадують: «Коли в Америці пролунали оплески, брати в Мельбурні почали аплодувати стоячи. Це було щось незабутнє!»a.

21. Як нове ім’я вплинуло на проповідницьку працю?

²¹ Нове біблійне ім’я — Свідки Єгови — дало ще більше наснаги Божим служителям у проповідницькій праці. Подружжя піонерів зі США Едвард і Джессі Ґрімс, які 1931 року були на конгресі в Колумбусі, пригадувало: «Ми вийшли з дому Дослідниками Біблії, а повернулися Свідками Єгови. Ми дуже раділи, що тепер маємо ім’я, яке допоможе нам звеличувати ім’я нашого Бога». Щоб робити це, деякі Свідки після конгресу пробували новий метод. Вони віталися з господарями і давали їм картку зі словами: «Я свідок ЄГОВИ, проповідую про Царство ЄГОВИ, нашого Бога». Безперечно, Божі служителі були раді носити ім’я Єгови і готові всюди звіщати про важливість цього імені (Ісаї 12:4).

22. Чим народ Єгови вирізняється з-поміж інших релігій?

²² Вже минуло багато років відтоді, як Єгова спонукав наших помазаних братів прийняти це унікальне ім’я. Чи після 1931 року Сатані вдалося приховати те, ким насправді є Божий народ? Чи Сатана зумів розчинити нас серед інших релігій світу? Звичайно, що ні! Навпаки, наше виняткове становище як свідків Бога є для інших очевидним, як ніколи раніше. (Прочитайте Михея 4:5; Малахії 3:18). Дійсно, ми стали настільки тісно пов’язані з Божим іменем, що кожного, хто вживає його, одразу вважають Свідком Єгови. Правдиве поклоніння Єгові «міцно поставлене над вершинами гір», тобто фальшивими релігіями світу, які, хоч і видаються піднесеними, наче гори, не в стані завадити нам бути його Свідками (Ісаї 2:2). За нашого часу поклоніння Єгові та його святе ім’я дійсно звеличується.

23. Згідно з Псалом 121:5, яка важлива істина про Єгову додає нам багато сил?

²³ Нас дуже зміцняє те, що Єгова захищає своїх служителів від усяких нападів Сатани і що він робитиме це надалі (Пс. 121:5). Тому ми можемо сказати ті ж слова, які свого часу промовив псалмоспівець: «Щасливий народ, чий Бог — Єгова, народ, який він вибрав собі у власність»! (Пс. 33:12).