Яке у вас ім’я?

Жінка в Ефіопії народжує хлопчика. Але її радість перетворюється на смуток, коли вона бачить, що дитина лежить нерухомо. Бабця бере на руки маленьке безвольне тільце, збираючись його обмити, аж раптом немовля зарухалось, почало дихати і закричало. Ім’я його тата перекладається з амхарської мови як «чудо». Тож батьки назвали дитину іменем, котре поєднує в собі це та інше слово і означає «сталося чудо».

У Бурунді молодий чоловік втікає від солдатів, які хочуть його вбити. Ховаючись у полі, він обіцяє: якщо Бог врятує його, то свого первенця він назве Маніракіза, що означає «Бог є рятівником». Через п’ять років вдячний чоловік дає новонародженому сину це ім’я.

У БАГАТЬОХ культурах не прийнято підбирати дитині ім’я, яке б мало особливий зміст. Однак цей звичай сягає своїми коренями в далеке минуле. Наприклад, у Біблії містяться сотні таких імен. Якщо ви розумітимете їхнє значення, ваше читання Святого Письма буде набагато цікавішим. Ось лише кілька прикладів.

Значення імен в Єврейських Писаннях

Серед перших імен, які згадуються в Біблії, є ім’я Сифа. Воно перекладається як «призначений», «встановлений» або «утверджений» (в розумінні заміни). Мати Сифа, Єва, пояснила, чому вибрала для нього це ім’я: «Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн» (Буття 4:25). Ламех, нащадок Сифа, назвав свого сина Ноєм, що означає «відпочинок» або «потіха». Чому він дав Ною таке ім’я? Ламех сказав: «Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв» (Буття 5:29).

Іноді Бог змінював імена людей. Це мало пророче значення. Наприклад, одного зі своїх служителів він перейменував з Аврама, що означає «звеличений батько», на Авраама, «батька багатьох». Згідно з цим ім’ям Авраам дійсно став батьком багатьох народів (Буття 17:5, 6). Було змінено також ім’я Авраамової дружини Сари, яке може означати «сварлива». Як же вона, мабуть, тішилась, коли Бог дав їй нове ім’я, Сарра, тобто «вельможна» чи «княжна». Це вказувало на те, що вона мала стати прародичкою царів (Буття 17:15, 16).

Крім того, Бог особисто давав імена деяким дітям. Приміром, він сказав Авраамові та Саррі назвати їхнього сина Ісаком, що означає «сміх». Ім’я Ісака постійно нагадувало цій вірній парі про те, як вони зреагували, почувши, що в них на схилі літ народиться син. Коли Ісак виріс і став відданим служителем Бога, його ім’я продовжувало викликати усмішку в Авраама і Сарри. Вони раділи, що мають такого чудового сина (Буття 17:17, 19; 18:12, 15; 21:6).

Ісакова невістка Рахіль вклала в ім’я свого останнього сина зовсім інші почуття. Помираючи, Рахіль назвала його Бен-Оні, що означає «син мого болю». Її зажурений чоловік, Яків, змінив це ім’я на Веніямина (або Бен-Яміна), що означає «син правої руки». Це ім’я вказувало не тільки на прихильність з боку батька, але й на те, що син мав стати для нього підтримкою (Буття 35:16—19; 44:20).

Іноді імена давали або змінювали залежно від фізичних якостей особи. Скажімо, один з синів Ісака і Ревеки народився з рудим волоссям, яке було густе, наче шерсть. Вони назвали його Ісав. Єврейською це ім’я означає «волосатий» (Буття 25:25). У книзі Рут згадується, що Ноомі мала двох синів. Одного звали Махлон, що означає «слабий», «хворобливий», а іншого Кілйон, що означає «кволість». Біблія не говорить, коли саме їм дали такі імена,— при народженні чи пізніше,— але, здається, ці імена були дуже влучними з огляду на ранню смерть тих молодих чоловіків (Рут 1:5).

Іншим поширеним звичаєм було змінювати імена відповідно до обставин. Повернувшись до Віфлеєма, збідніла після смерті чоловіка і синів Ноомі більше не хотіла, щоб її називали по імені, яке означало «приємна». Вона наполягала: «Не кличте мене: Ноомі,— кличте мене: Мара [“гірка”], бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній» (Рут 1:20, 21).

Нерідко дітей називали на честь якоїсь визначної події. Наприклад, ім’я пророка Огія означає «народжений у свято»a.

Імена в часи зародження християнства

Ім’я Ісуса має важливе пророче значення. Ще до його народження ангел наказав його названому батькові, Йосипу: «Назвеш його Ісусом», що означає «Єгова є спасіння». Чому саме таке ім’я? Ангел пояснив: «Бо він спасе свій народ від гріхів» (Матвія 1:21). Під час хрещення Ісуса Бог помазав його святим духом. Після цього до імені Ісуса було додано титул «Месія», або «Христос». Єврейське слово «Месія» і грецьке — «Христос» означають «помазанець» (Матвія 2:4).

Сам Ісус давав описові імена декому зі своїх учнів. Приміром, він назвав Симона семітським ім’ям Кифа, що означає «скеля». Однак той став більше відомий за іменем Петро, яке було грецьким відповідником до імені Кифа (Івана 1:42). А ревних братів Якова та Івана Ісус назвав Воанергес, що означає «сини грому» (Марка 3:16, 17).

Ісусові учні також давали імена один одному. Наприклад, учня Йосипа апостоли називали Варнавою, що означає «син потіхи». Це ім’я дуже йому підходило, адже він підтримував багатьох як фізично, так і духовно (Дії 4:34—37; 9:27; 15:25, 26).

Яке у вас ім’я?

Звичайно, людина не може вплинути на те, яке ім’я дадуть їй при народженні. Проте від неї залежить, яке ім’я вона здобуде протягом життя (Приповістей 20:11). Спитайте себе: «Якби була така можливість, то яке ім’я Ісус чи його апостоли вибрали б для мене? Яке ім’я найкраще відображає мою головну рису чи мою вдачу?»

Це дуже важливе питання, адже, як писав мудрий цар Соломон, «добре ім’я ліпше, ніж великі багатства» (Приповістей 22:1, Хом.). Безумовно, здобуваючи добре ім’я в людей, ми збираємо цінний набуток. Однак важливіше мати добре ім’я в Бога, бо тоді ми отримаємо вічний скарб. Яким чином? Бог обіцяє, що напише у своїй «пам’ятній книзі» імена тих, хто має страх перед ним, і що подарує їм перспективу жити вічно (Малахії 3:16; Об’явлення 3:5; 20:12—15).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 15]

Яке ім’я найкраще відображає мою вдачу?

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 14]

Хто такий Еммануїл?

Імена деяких людей, згаданих у Біблії, мали пророче значення й описували працю, яку та людина повинна була виконати в майбутньому. Наприклад, під натхненням пророк Ісая написав: «Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл» (Ісаї 7:14). Це ім’я означає «з нами Бог». Деякі біблійні коментатори намагались довести, що вперше пророцтво Ісаї сповнилось на одному з ізраїльських царів чи на комусь із синів Ісаї. Проте євангеліст Матвій чітко показав, що пророцтво Ісаї повністю виконалось лише на Ісусі (Матвія 1:22, 23).

Дехто твердить, ніби, називаючи Ісуса Еммануїлом, Біблія вчить, що він є Богом. Але за цією логікою юнак Елігу, який потішав Йова, також був Богом. Чому? Тому що його ім’я означає «він мій Бог».

Ісус ніколи не називав себе Богом (Івана 14:28; Филип’ян 2:5, 6). Однак він досконало відображав особистість свого Батька і на ньому сповнились усі Божі обіцянки стосовно Месії (Івана 14:9; 2 Коринфян 1:20). Ім’я Еммануїл добре відповідає ролі Ісуса. Він, як потомок Давида, був Месіанським насінням і довів, що Бог перебуває з тими, хто йому служить.

[Ілюстрація]

ЕММАНУЇЛ «з нами Бог»

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 15]

Найвизначніше ім’я

Особисте ім’я Бога з’являється в Біблії майже 7000 разів. Це ім’я у формі чотирьох єврейських літер יהוה українською найчастіше перекладають як «Єгова». Чому воно таке особливе? Коли Мойсей запитав про Боже ім’я, Єгова йому відповів: «Я стану тим, ким захочу» (Вихід 3:14, переклад Ротергама). Тож ім’я Бога служить гарантією, що він стане тим, ким буде потрібно, заради виконання своїх намірів (Ісаї 55:8—11). Коли Бог дає якусь обіцянку, ми можемо не сумніватись у її виконанні. Чому? Тому що Боже ім’я — Єгова.

[Ілюстрація на сторінці 13]

АВРААМ «батько багатьох»

[Ілюстрація на сторінці 13]

САРРА «вельможна» чи «княжна»