Ілля прийшов до Ахава і сказав: «Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу» (вірш 41). Навряд чи цей злий цар чогось навчився з подій того дня. Адже він не покаявся і не просив, щоб пророк допоміг йому навернутись до Єгови та вибачитись за скоєні гріхи. Ахав просто «пішов... щоб їсти та пити» (вірш 42).

Ілля з нетерпінням чекав ознаки того, коли Єгова почне діяти. Тому він послав свого слугу подивитися у напрямі моря, чи не видно на обрії дощових хмар. Слуга повернувся з невтішною звісткою: «Нема нічого». На небі не було жодної хмаринки. Це могло видаватись дивним, адже перед тим Ілля сказав Ахавові: «Ось чути шум дощу». Чому ж пророк так сказав, коли небо було зовсім безхмарне?

Як пророк і представник Єгови, Ілля довіряв Його слову. Ілля знав, що Божа обіцянка обов’язково сповниться. Він був настільки впевнений у цьому, що начебто чув шум дощу. Про іншого Божого слугу, Мойсея, в Біблії сказано: «Він... залишався стійким, поводячись так, начебто бачив Невидимого». Чи і для нас Бог такий же реальний? Єгова дав багато підстав, щоб ми вірили в Нього і Його обітниці (Євреїв 11:1, 27).