Вони виконували волю Єгови

Ця подорож принесла велику нагороду

ПОДОРОЖ із Шеви до Єрусалима була, мабуть, для цариці виснажливою. Вона звикла жити в розкоші, а тепер мала зі швидкістю ходи верблюда проїхати 2400 кілометрів, та ще й переважно по палючій пустелі. Згідно з одними підрахунками, така дорога зайняла б 75 днів, причому тільки в один бік!a

Чому ця багата цариця покинула свій затишний дім у Шеві й вирушила у таку важку подорож?

Чутка викликає зацікавлення

Цариця Шеви прибула до Єрусалима після того, як «почула була [«чутку», Кул.] про славу Соломона, щодо Господнього Імени [«у зв’язку з іменем Єгови», НС]» (1 Царів 10:1). Біблія не повідомляє, що́ саме почула цариця. Проте ми знаємо, що Єгова благословив Соломона незвичайною мудрістю, багатством та славою (2 Хронік 1:11, 12). Як цариця дізналася про це? Оскільки Шева була центром торгівлі, можливо, що ця жінка почула про Соломонову славу від купців, які відвідували її край. Напевно, дехто з них був в Офірі, а з тим краєм Соломон мав широкі торгові зв’язки (1 Царів 9:26—28).

Хоч би як там було, цариця прибула до Єрусалима «з дуже великим багатством [«вельми великим двором», Кул.],— з верблюдами, що несли пахощі, і з дуже численним золотом, і з дорогим камінням» (1 Царів 10:2а). Дехто говорить, що до цього ‘вельми великого двору’ входив озброєний почет. Це можна зрозуміти, адже цариця була впливовою високопоставленою особою і подорожувала з коштовностями, вартість яких становила б сьогодні десятки мільйонів доларівb.

Однак зауважте, що цариця почула про Соломонову славу «у зв’язку з іменем Єгови». Отже, вона вирушила у подорож не просто в торговельних цілях. Очевидно, що цариця прийшла передусім для того, аби почути Соломонову мудрість, можливо, навіть дізнатися щось про його Бога — Єгову. Оскільки ця жінка походила, мабуть, від Сима або Хама, які поклонялись Єгові, то вона могла цікавитись релігією своїх прародичів.

Складні загадки, задовільні відповіді

Зустрівшись із Соломоном, цариця почала випробовувати його «загадками» (1 Царів 10:1). Але це не означає, що цариця залучила Соломона в пусті ігри. Цікаво, що те ж саме єврейське слово вжито в Псалмі 49:5 для опису важливих питань стосовно гріха, смерті та викупу. Тому, очевидно, цариця Шеви обговорювала із Соломоном глибокі теми, випробовуючи глибину його мудрості. Як повідомляє Біблія, вона «говорила йому все, що було на серці її». Соломон у свою чергу «вияснив їй усі її слова,— не було речі, незнаної цареві, якої не порішив би він їй» (1 Царів 10:2б, 3).

Мудрість Соломона та багатство його царства настільки вразили царицю Шеви, що вона «не стямилась» (1 Царів 10:​4, 5, Хом.). Дехто думає, що вона залишилась «без дихання». Один вчений навіть висуває припущення, що ця жінка знепритомніла! У будь-якому разі, цариця не могла вийти з дива від того, що бачила й чула. Вона сказала, що слуги Соломона щасливі, бо мають змогу чути мудрість царя, і благословила Єгову за те, що він звів його на престол. Тоді вона дала цареві дорогоцінні дари; за сьогоднішніми оцінками, лише золото коштувало приблизно 40 000 000 доларів. Соломон також представив дари, давши цариці «на жадання її все, чого вона бажала»c (1 Царів 10:6—13).

Урок для нас

Ісус використав історію цариці Шеви як наочну ілюстрацію для книжників та фарисеїв. «Цариця з півдня на суд стане з родом оцим,— і засудить його,— сказав він до них,— бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!» (Матвія 12:42). Цариця Шеви виявила велику вдячність за дану Богом мудрість. Якщо вона подолала 2400 кілометрів, щоб послухати Соломона, то, безперечно, книжники та фарисеї повинні були уважно слухати Ісуса, який стояв прямо перед ними.

Сьогодні ми можемо виявляти глибоку вдячність Більшому Соломону, Ісусу Христу. Як? Один із способів — це виконувати його наказ ‘робити учнями всі народи’ (Матвія 28:19, Хом.). Інший — уважно досліджувати приклад Ісуса та його склад розуму, а тоді наслідувати його в цьому (Филип’ян 2:5; Євреїв 12:2, 3).

Дійсно, щоб брати приклад з Більшого Соломона, нам потрібно докладати зусиль. Але за це ми отримаємо велику нагороду, адже Єгова обіцяє своїм людям, що, коли вони виявлятимуть дух саможертовності, він ‘відчинить їм небесні отвори та виллє благословення аж надмір’ (Малахії 3:10).

[Примітки]