Оцінювання причини на прихід Месії

«Знайшли ми Месію» (ІВАНА 1:41).

 1. Яке рязюче оголошення записується в Біблії, і коли його зроблено?

ОДИН єврей на ім’я йому Андрій промовив ті слова братові своєму понад 1950 років тому. Чи можете відчути захоплюючий вплив у Його словах, так як їх записав християнський апостол Іван? Християнський історик Лука каже, що та подія відбулась незабутнього «п’ятнадцятого року панування Тиверія кесаря». П’ятнадцятий рік у якому Тиверію проголошено римським імператором почався у вересні 28 року н. е., і закінчився у вересні 29 року н. е. (Луки 3:1​-3, 21, 22; Івана 1:32​-35, 41).

 2. Як пророцтво Даниїла звертає увагу на 29 рік н. е.?

² Рік прибуття Месії був точно передречений. Проминуло якраз 483 роки від наказу перського царя Артаксеркса відбудувати Єрусалим, у 20 році його царювання, 455 року до н. е.a (Неемії 2:1​-8). Пророк Даниїл передрік, що «від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні» (Даниїла 9:25). Таким чином, 69 (7 + 62) пророчих тижнів відокремлюватимуть сповнення цих важливих подій. Шістдесят дев’ять дійсних тижнів дорівнюють 483 дням. Згідно з пророчим правилом «один день за один рік», Месія мав появитись 483 роки пізніше, у 29 році н. е. (Єзекіїля 4:6).

 3. (а) Що значить назва «Месія»? (б) Які пророцтва Месія мав сповнити?

³ Тому в 29 році н. е., люди «чекали» Месії (Луки 3:1, 15). Назва «Месія» значить те саме що «Христос» у грецькій мові; і обидві назви значать «Помазаний» (Івана 1:41). Пекуче питання між багатьма євреями було таке, «кого Бог Єгова помаже на царя правити, не тільки над Ізраїлем, але над усім людством?» З пророцтва вибір звуживсь до потомків Авраамового правнука Іуди. Крім того, Месія мав успадкувати престол іудейського царя Давида й народитись у Віфлеємі — рідному місті Давида (Буття 17:5, 6; 49:10; Псалом 132:11; Даниїла 7:13, 14; Михея 5:2; Івана 7:42).

Безпомилкова тотожність

 4, 5. (а) Що сталось у важливому 29 році н. е.? (б) Як правдивий Месія був безпомилково ототожнений?

⁴ У тому важливому 29 році н. е., ось що сталось: «Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія. І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів» (Луки 3:2, 3). Іванова служба приготовила покаяних євреїв прийняти неминучий прихід Месії. Крім того, Єгова дав Іванові ознаку. Він мав чекати того «над ким духа побачиш, що сходить і зостається» (Івана 1:33).

⁵ Охрестивши Ісуса з Назарета, Іван засвідчив це безпомилкове помазання. Ісуса не помазано олією, так як Його тілесного предка Давида, але святим духом Бога Єгови (1 Самуїлова 16:13; Дії 10:38). Водночас, почувся Божий голос: «Це Син Мій, улюблений, Якого Я схвалив» (Матвія 3:16, 17, НС). Так як Іван пізніше засвідчив: «Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому. І я бачив, і засвідчив, що Він — Божий Син» (Івана 1:32, 34).

 6. Який гарний приклад Андрій і Іван подали нам?

⁶ Цими словами, Іван Хреститель вірно представив Ісуса своїм учням, назвавши Його: «Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере» (Івана 1:29). Два учні відразу реагували на це. Перебувши з Ісусом тільки один день, вони зовсім переконались. Один з тих двох учнів, Андрій, пошукав свого брата, Симона Петра. Розуміється, що другий учень був Іван Зеведеїв, якого Ісус вибрав на Свого улюбленого апостола. Після майже 70 років свідчення про Месію, Іван став спонуканий написати вищесказане нам на користь. Чи його приклад, а також Андрія зворушує ваше серце? Чи ви прагнете, так як вони й інші «апостоли Агнця», проголошувати захоплюючу правду про Месію? (Об’явлення 1:9; 21:14; Івана 1:35​-41; Дії 5:40​-42).

Помазаний на Царя й Первосвященика

 7. Чому Ісус не міг служити священиком у Єрусалимському храмі?

⁷ Народжений євреєм, Ісус «став під Законом» (Галатів 4:4). Будучи з Іудиного плем’я, Він не міг служити священиком у типічному храмі Єгови, якого священики були потомки Аарона з Левієного плем’я. «Господь наш походить від Юди, а про це плем’я, про священство його, нічого Мойсей не сказав»,​— пригадував апостол Павло співхристиянам (Євреїв 7:14).

 8. На що земний храм Єгови був прообразом?

⁸ Апостол Іван написав: «Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ» (Івана 1:6-9). Коли Ісус охрестився, то це було наче б почав існувати великий духовний храм, тому що вже був духовний первосвященик, Який міг спасти людство від поневолення світом Сатани й духовної темряви (Євреїв 8:1-5; 9:24).

 9, 10. (а) Що значать Ісусові слова, «Жертви й приношення Ти не схотів» і «тіло Мені приготував»? (б) Як Ісус особисто реагував на це?

⁹ Ісус молився в час Його хрещення. У Біблії записуються декотрі з Його значних слів, яких апостол Павло пізніше цитував: «Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. Тоді Я сказав: Ось іду,— в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже» (Євреїв 10:5​-7; Луки 3:21).

¹⁰ Таким чином, Ісус застосував до Себе пророцтво Псалма 40:6-8, яке передрекло намір Єгови покінчити з тваринними жертвами, яких жертвували священики Ааронового походження в Єрусалимському храмі. Єгова «не схотів» тих жертов, тому що вони були тільки прообразом і не могли зовсім покутувати за гріх людства. Отже, Єгова приготовив Ісусові досконале тіло як жертву. Бог передав життя Свого небесного Сина в утробу єврейки-діви. Таким чином Ісус народився досконалий без Адамського гріха. Він був досконалим Сином Божим, Якого життя могло покутувати за гріх людства (Луки 1:30-35). Так як було передречено в Псалмі 40:8, Ісус дуже бажав виконувати волю Свого Отця. «Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди» (Євреїв 10:10, 11, Хоменко).

11. Яке пророцтво сповнила смерть Месії, і як воно «припинило жертву»?

¹¹ Пожертвування Ісусового тілесного життя раз назавжди скасувало потребу додаткових жертов у типічному Єрусалимському храмі. Крім того, Ісус помер у день Пасхи 33 року н. е. Це сталось близько 3 роки з половиною після Його хрещення. А три роки з половиною дорівнюють половині пророчого тижня (Числа 14:34). Отже, сталось точно так як Даниїл передрік стосовно погублення Месії: «За півтижня припинить жертву та жертву хлібну» (Даниїла 9:26, 27). Незважаючи на те, що типічне священство діяло в Єрусалимі аж до знищення храму в 70 році н. е., жертви яких священики жертвували протягом тих років уже не мали жодної вартості, тому що Ісусова краща жертва заступила їх (Матвія 23:37, 38).

12. Яким чином Ісусове священство є краще від Ааронового?

¹² Аарон був перший в довгому ряді первосвящеників у Ізраїлі. Будучи помазаний святою олією, він мусив чекати в скинії сім днів на уповноваження, щоб служити первосвящеником (Левит 8:12, 33). Подібно до цього, Ісус мусив чекати на Своє уповноваження, щоб заступатися перед Богом заради людства. Це був час від Його помазання на первосвященика аж до Його воскресіння. Не так як Аарон, безсмертному Синові Божому не потрібні заступники, і Він служить Священиком як і Царем «за чином Мелхиседековим» (Псалом 110:1​-4; Буття 14:18​-20; Євреїв 6:20; 7:1​-3, 11​-17, 23​-25).

13. (а) Первосвященики Ізраїлю мали яку велику відповідальність? (б) Як Ісус Христос узяв не Себе ще більшу відповідальність?

¹³ У стародавньому Ізраїлі первосвященики мали головну відповідальність навчати людей правдивої релігії (Левит 10:8​-11; Малахії 2:7). Ісус також навчав усіх тих, які бажали успадкувати Царство й вічне життя, праведних вимог Єгови (Матвія 6:9, 10, 33; 7:28, 29; 11:12; 25:34, 46). Прибувши в Назарет, Ісус увійшов у синагогу, прочитав і застосував до Себе пророцтво, яке каже: «На Мені Дух Господній [Єгови, НС], бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати». Тоді, перебувши якийсь час у Капернаумі, Він сказав: «І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство,— бо на те Мене послано» (Луки 4:18, 19, 43; Ісаї 61:1, 2). Ісус також привчив 70-ох Своїх послідовників поширювати проповідування Царства, і передрік, що вони виконуватимуть більші діла, ніж Він (Луки 10:1​-9; Івана 14:12). Це заклало основу на всесвітню кампанію біблійної освіти під керівництвом Ісуса через Його «вірного раба», Його помазаних послідовників (Матвія 24:45​-47; 28:19, 20).

Головний Оборонець суверенітету Єгови

14. (а) Чому первосвященик у Ізраїлі входив у Святе є Святих щороку в день покути? (б) Що представляє пахущий ладан?

¹⁴ Найважливіша причина заради якої Божий Син прийшов на землю не була, щоб спасти людство, краще, щоб залагодити наклепницьке спірне питання, якого Сатана підніс стосовно суверенітету Єгови. Ми краще зрозуміємо справу, коли вдумаємось у щорічний день покути в Ізраїлі, в якому типічний первосвященик кілька разів уходив у Святе Святих. Перший раз він уходив із запашним ладаном, якого сипав у кадильницю горючого вугілля (Левит 16:12​-16). Це представляло те що зображуваний Первосвященик зробить на землі перед Його вознесінням на небо, щоб появитись перед Єговою з цінністю Своєї тілесної жертвиb (Євреїв 9:24). Так як указує ладан, Ісусова вірність відображувалась щирими молитвами, запопадливістю до чистого поклоніння, і глибокою любов’ю до Єгови (Псалом 141:2; Марка 1:35; Івана 2:13​-17; 12:27, 28; 14:30, 31; Євреїв 5:7). Ісус був бездоганно вірний всупереч підступним спокусам, насмішки, і зловісного переслідування Сатаною та його послідовниками (Приповістей 27:11; Матвія 22:15​-18; Марка 14:60​-65; 15:16​-32; Луки 4:13, 29; Івана 8:44, 59).

15. Як ми можемо показати нашу вдячність Єгові за Його постачання такого чудесного Первосвященика? (Євреїв 10:21​-26).

¹⁵ За виправдання суверенітету Єгови, Ісус одержав нагороду воскресіння до безсмертного життя на небі. Які ж вдячні ми повинні бути Єгові за те, що Він постачив нам такого гарного Первосвященика! «Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого» (Євреїв 4:14). Чи ви щиро бажаєте наслідувати Ісусів приклад вірності, незважаючи на те що Диявол ще може заподіяти вам? Якщо так, то можете розраховуватися на допомогу, і будете мати успіх. Це тому, що вам досяжна найкраща допомога. «Ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (Євреїв 4:15, 16; 5:7​-10; Филип’ян 4:13; 1 Івана 2:1, 2).

Потреба пристосування

16. Які були надії ранніх учнів Месії стосовно Його Царства?

¹⁶ Андрій й Іван відразу впізнали правдивого Месію, але вони, як і інші ранні учні, ще мали багато навчитись (Івана 16:12, 13). Так як багато релігійних євреїв у той час, вони мали надію, що Месіанське Царство прийде до влади в той час і визволить народ Ізраїлю і його столицю, Єрусалим, від язичеського панування (Луки 2:38; 3:15; 19:11; 23:51; 24:21). Однак, яка ж була тривала користь грішному людству з цього?

17, 18. Чому Ісус сказав притчу про «одного чоловіка, роду славного»?

¹⁷ Щоб усунути гріх і смерть з Його майбутніх підданих Царства, Месія конче мусив бути погублений, як той пасхальний агнець (Івана 1:29; Ісаї 53:7, 12). Коли Ісус передрік як це станеться і Своє воскресіння, Петро відповів: «Змилуйся, Господи,— такого Тобі хай не буде» (Матвія 16:21, 22). Проте, Ісус знав, що Його учні «не розуміли цього слова». (Марка 9:31, 32; порівняйте Матвія 17:22, 23).

¹⁸ Під час останньої подорожі в Єрусалим, Ісус більш точно висловлювався (Матвія 20:18, 19). Він також звернув учням увагу на велику користь Його смерті, кажучи: «Син Людський прийшов... [щоб] душу Свою дати на викуп за багатьох» (Матвія 20:28). Через неправильні надії учні не зрозуміли цього. Лука каже: «Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об’явиться Боже Царство тепер». Щоб спростувати їхні думки, Ісус розказав їм притчу в якій уподібнив Себе до «одного чоловіка, роду славного», який перше подорожував «в далеку країну, щоб царство прийняти» (Луки 19:11, 12). «Країна» — це небо, на яке Ісус вознісся після Його смерті й воскресіння.

19. (а) Яку помилкову надію висловили Ісусові учні після Його воскресіння? (б) Яка зміна відбулась у Божому спорідненні з людьми в свято П’ятидесятниці 33 року н. е.? (Євреїв 8:7​-9, 13).

¹⁹ Проте, саме перед Ісусовим вознесінням, учні запитали Його: «Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?» (Дії 1:6). Чи Ісус відкинув їх через це запитання? Ні, Він пояснив їм, що це не був час на заснування Царства але що вони мають займатися важливим проповідуванням про правдивого Месію (Дії 1:7, 8). Незабаром Боже споріднення з натуральним Ізраїлем під угодою з Ним закінчиться. Отже, майбутнє Месіанське Царство не буде відновлене тому невірному земному народові. Ісус сказав Своїм єврейським противникам: «Від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити» (Матвія 21:43). Десять днів після Ісусового вознесіння на небо, народився той народ. Святий дух був вилитий на 120 Ісусових учнів, і таким чином їх помазано на Божих «святих» і «співспадкоємців з Христом» у майбутньому Месіанському Царстві (Даниїла 7:13, 14, 18; Римлян 1:7; 8:1, 16, 17; Дії 2:1​-4; Галатів 6:15, 16).

20. Незважаючи на помилкові надії, що вірні християни робили в першому столітті?

²⁰ Навіть після помазання, у християнах першого століття буяла неправильна надія (2 Солунян 2:1, 2). Але, замість ставати незадоволеними й покидати християнство, вони покірно поправили свій погляд. Одержавши силу від Божого святого духа, вони з радості прийняли своє призначення свідчити й «робити учнів з людей всіх народів» (Матвія 28:19, 20, НС; Дії 1:8; Колосян 1:23).

21. Які запитання будуть обговорюватись у наступній статті?

²¹ А що ж сказати про наше 20 століття? Чи сьогочасні слуги Єгови були пильні до заснування Месіанського Царства Єгови? І, так як християни в першому столітті, чи вони теж мусили упорядковувати їхні надії в своїх думках?

[Примітки]

Як би ви відповідали?

◻ Що значить назва «Месія»?

◻ Яка значна подія відбулась у 29 році н. е.?

◻ Як Месія «припинив жертву в половині тижня»?

◻ Після Його помазання, яку відповідальність Ісус прийняв?

◻ Яка була головна ціль першого приходу Месії, і як це повинно впливати на нас?

[Ілюстрація на сторінці 13]

Перший вхід первосвященика в Святе Святих зображував щось важливішого ніж спасіння людства.