Дивіться на того, хто вчиняє дивні діла!
«Стань і роздумуй про дивні діла Божі» (ЙОВА 37:14, Хом.).
1, 2. Яке надзвичайне відкриття було зроблено в 1922 році і як зреагували відкривачі?
АРХЕОЛОГ та англійський лорд багато років співпрацювали, шукаючи скарб. Зрештою 26 листопада 1922 року на місці поховання єгипетських фараонів у відомій Долині царів зусилля археолога Говарда Картера й лорда Карнарвона були винагороджені: їм вдалося віднайти гробницю фараона Тутанхамона. Діставшись до замурованого входу, вони продовбали отвір. Картер просунув у нього свічку й почав пильно вдивлятися всередину.
2 Пізніше Картер розповів: «Лорд Карнарвон, втративши терпець, занепокоєно запитав: «Чи є там щось?» Я ледве видавив: «Так, чудові речі». Серед тисяч коштовностей у гробниці був масивний золотий саркофаг. Деякі із цих «чудових речей» ви, може, бачили на фотографіях або в музеї. Але хоч би якими чудовими, або дивовижними, були ці музейні експонати, вони не пов’язані з вашим життям. Тож зосередьмо свою увагу на дивовижних речах, які мають безпосередній зв’язок з вами й є цінними для вас.
3. Де ми можемо знайти інформацію про дивовижні та цінні для нас речі?
3 Візьміть, приміром, до уваги чоловіка, який жив багато сторіч тому,— визначнішого від будь-якої кінозірки, спортивної знаменитості чи члена королівської родини. Його названо більшим від усіх синів сходу. Ви впізна́єте його — це Йов. Йому було присвячено цілу біблійну книгу. Але один із сучасників Йова, юнак Елігу, був змушений виправити його. Елігу, по суті, сказав, що Йов приділяв надмірну увагу собі й тим, хто був біля нього. У 37-му розділі книги Йова ми знаходимо ще інші особливі й мудрі поради, які можуть принести справжній пожиток кожному з нас (Йова 1:1—3; 32:1—33:12).
4. Що спонукало Елігу висловити заохочення, записане в Йова 37:14?
4 У своїх довгих промовах три удавані друзі вказали на справи, в яких, на їхній погляд, Йов згрішив думкою або вчинком (Йова 15:1—6, 16; 22:5—10). Елігу терпеливо чекав, аж поки не скінчився цей діалог. Потім, керуючись проникливістю та мудрістю, у розмову вступив і він. Елігу згадав багато цінного, але зверніть увагу на таку головну думку: «Слухай же це, Іове! Стань і роздумуй про дивні діла Божі» (Йова 37:14, Хом.).
Той, хто вчинив діла
5. Чого стосуються «дивні діла Божі», про які говорив Елігу?
5 Завважте: Елігу не говорив про те, щоб Йов роздумував про себе, про Елігу або інших людей. Керуючись мудрістю, Елігу заохотив Йова — а разом із ним і нас — роздумувати про дивні діла Бога Єгови. Чого, на вашу думку, стосується вислів «дивні діла Божі»? Крім того, з огляду на можливі турботи про своє здоров’я, фінансові справи, майбутнє, сім’ю, колег по роботі й друзів, чи потрібно зосереджувати увагу на Божих ділах? Безперечно, у дивних ділах Бога Єгови спостерігається його мудрість та влада над довколишнім матеріальним творивом (Неемії 9:6; Псалом 24:1; 104:24; 136:5, 6). Щоб виразно побачити це, зверніть увагу на певний момент з книги Ісуса Навина.
6, 7. а) Які чуда виконав Єгова за днів Мойсея та Ісуса Навина? б) Якби вам довелося бути очевидцем цих чудес за днів Мойсея та Ісуса Навина, як би ви зреагували?
6 Єгова спровадив кари на стародавній Єгипет і потім розділив води Червоного моря, завдяки чому Мойсей міг вивести стародавніх ізраїльтян на волю (Вихід 7:1—14:31; Псалом 106:7, 21, 22). Про подібний випадок розповідається в 3-му розділі Ісуса Навина. Будучи наступником Мойсея, він мав провести Божий народ через іншу масу води та привести його в Обітовану землю. Ісус Навин сказав: «Освятіться, бо Господь узавтра чинитиме чуда поміж вами» (Ісуса Навина 3:5). Які саме?
7 У цьому описі говориться, що Єгова розкрив водну перепону — ріку Йордан, і багато тисяч чоловіків, жінок і дітей змогли перейти її по сухому дну (Ісуса Навина 3:7—17). Якби ми були там і бачили розділену ріку та людей, котрі безпечно її переходять, то були б вражені цим надзвичайним видовищем! Це показало, що Бог може контролювати творіння. Але навіть тепер, у наш час, відбуваються однаково дивовижні речі. Розгляньмо записане в Йова 37:5—7, щоб зрозуміти декотрі з них і чому ми повинні роздумувати про них.
8, 9. На які предивні діла вказується в Йова 37:5—7 і чому ми повинні роздумувати про них?
8 Елігу прорік: «Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми». Що мав на думці Елігу, говорячи, що Бог робить усе «предивно»? Далі він згадує про сніг, дощ і зливу. Такі явища могли призупиняти працю рільника в полі, і завдяки цьому він мав час та причину роздумувати про Божі діла. Хоча ми, можливо, й не рільники, але дощ і сніг впливають на нас. Залежно від того, де ми живемо, вони також можуть переривати нашу діяльність. Чи ми знаходимо час, щоб роздумувати про того, хто стоїть за такими чудесами і яке це має значення? Чи ви колись це робили?
9 Варто зазначити, що у 38-му розділі книги Йова ми читаємо, як сам Бог Єгова тримається подібного ходу думок, ставлячи Йовові цілеспрямовані запитання. Хоча наш Творець скерував ці запитання до Йова, вони також стосуються і нас: нашого складу розуму, нашого існування та майбутнього. Тож розгляньмо запитання Бога, подумаймо про їхнє значення і зробімо те, до чого нас закликають слова в Йова 37:14.
10. Який вплив мають справляти на нас слова з 38-го розділу книги Йова і які запитання виникають через це?
10 Розділ 38-й починається словами: «Відповів Господь Йову із бурі й сказав: «Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму? Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе,— ти ж Мені поясни!» (Йова 38:1—3). Такі слова задали тон розмови. Вони допомогли Йовові погодити своє мислення з фактом, що він стоїть перед Творцем Усесвіту та підзвітний йому. Це також варто зробити нам і нашим сучасникам. Відтак Бог почав говорити про справи, які згадав Елігу. «Де ти був, коли землю основував Я? Розповіж, якщо маєш знання! Хто основи її поклав, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура? У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її?» (Йова 38:4—6).
11. В усвідомленні чого нам повинні допомогти слова з Йова 38:4—6?
11 Де був Йов і де був кожен з нас, коли формувалася Земля? Чи ми були архітекторами, які запроектували нашу Землю і за цим проектом, немовби мірною стрічкою, визначили її розміри? Зовсім ні! Люди тоді ще навіть не існували. Бог питає так, начебто наша Земля була будівлею: «Хто поклав камінь наріжний її?» Ми знаємо, що Земля розташована саме на такій відстані від Сонця, аби ми могли жити й насолоджуватися життям. Вона також має відповідні розміри. Якби Земля була набагато більшою, водень не міг би вирватися з атмосфери й наша планета була б непридатною для життя. Зрозуміло, хтось «поклав камінь наріжний її» в правильному місці. Чи Йов був гідний пошани за це? А може ми? Чи Бог Єгова? (Приповістей 3:19; Єремії 10:12).
Хто може відповісти?
12. Про що нам допомагають роздумувати запитання з Йова 38:6?
12 Бог також запитав: «У що підстави її позапущувані?» Чи ж це запитання не змушує задуматись? Нам, мабуть, відомий термін, якого не знав Йов,— гравітація. Більшість з нас розуміє, що завдяки силі гравітації величезної маси Сонця наша Земля тримається на своєму місці, її підстави, так би мовити, позапущувані. Але хто повністю розуміє гравітацію?
13, 14. а) Що треба визнати про гравітацію? б) Якою повинна бути наша реакція на підкреслений у Йова 38:6 факт?
13 В одній недавно опублікованій книжці «Пояснений Усесвіт» (англ.) визнається, що «гравітація — це найбільш знана, але найменш зрозуміла фізична взаємодія». Далі там говориться: «Здається, гравітаційна взаємодія поширюється у вакуумі блискавично, хоча не зрозуміло, як це відбувається. А втім, останніми роками вчені-фізики почали припускати, що гравітація передається у формі хвиль, тобто потоків частинок, званих гравітонами... Проте чи справді вони існують — ніхто з упевненістю сказати не може». Задумайтесь лише, що означають ці слова.
14 За 3000 років, тобто від того часу, коли Єгова поставив Йовові ті запитання, наука зробила великий прогрес. Проте ані ми, ані вчені-фізики так і не в стані до кінця пояснити, що́ таке гравітація, яка утримує нашу Землю на відповідній орбіті — власне там, де вона має бути, аби слугувати домівкою для нас (Йова 26:7; Ісаї 45:18). Не подумайте, що всім нам слід присвятитися ґрунтовному дослідженню таємниць гравітації. Ми лише хочемо сказати, що роздуми навіть про одну цю грань дивних діл Бога повинні вплинути на ваше ставлення до нього. Чи відчуваєте ще більше благоговіння перед його мудрістю й знанням і чи усвідомлюєте, чому ми повинні більше навчатися про його волю?
15—17. а) На чому зосереджуються слова з Йова 38:8—11 і які через це виникають запитання? б) Що слід визнати стосовно знань про океани та про їхній розподіл по земній кулі?
15 Проте Творець далі ставить запитання: «Хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило, коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу — за його пелюшки, і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота, і сказав: «Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?» (Йова 38:8—11).
16 Загородження морів можливе завдяки материкам, океанам, припливам і відпливам. Скільки часу люди спостерігають за ними та вивчають їх? Тисячоліттями, а найінтенсивніше — у минулому сторіччі. Слід було б сподіватися, що на теперішній час людям буде відомо майже все на цю тему. Але якого висновку дійдете ви в цьому, 2001 році, якщо дослідите такі питання у величезних бібліотеках або шукатимете найновіші факти, використовуючи неосяжні інформаційні ресурси Інтернету?
17 В одній досить авторитетній енциклопедії можна знайти таке визнання: «Розподіл материкових платформ і басейнів океанів по поверхні земної кулі та розподіл головних геологічних структур віддавна становлять один з найбільш захопливих об’єктів наукових досліджень і теоретизувань». Далі в цьому довіднику наводяться чотири можливих пояснення, однак зазначається, що всі вони — лише кілька «з багатьох гіпотез». Вам, мабуть, відомо, що гіпотеза — «це не підкріплене достатніми доказами припущення, яке висувається для пояснення певного явища».
18. Якого висновку ви доходите зі слів Йова 38:8—11?
18 Чи це не наголошує на своєчасності запитань, про які читаємо в Йова 38:8—11? Безумовно, ми не можемо приписати собі заслуги за впорядкування всіх цих явищ на нашій планеті. Не ми помістили на небі Місяць, сила тяжіння якого зумовлює відпливи й припливи, що зазвичай не затоплюють прибережних районів, міст і сіл. Усе це зробив той, хто вчиняє дивні діла (Псалом 33:7; 89:10; Приповістей 8:29; Дії 4:24; Об’явлення 14:7).
Віддайте Єгові належну честь
19. На які реалії скеровують нашу увагу поетичні вислови з Йова 38:12—14?
19 Жодна людина не може сказати, що їй належить честь за обертання Землі, про яке натякається в Йова 38:12—14. Завдяки обертанню Земля щоденно дарує нам досвітню зорю — і нерідко приголомшливої краси. Коли сходить сонце, контури нашої планети стають дедалі чіткішими, неначе виразний відбиток печатки на м’якій глині. Якщо ми хоч трошки задумаємося про рух земної кулі, то залишиться лише дивуватись, що вона не обертається надто швидко, що, як відомо, могло б призвести до катастрофи. Не обертається вона і надто повільно, бо тоді дні й ночі стали б дуже довгими, а перепади температури на планеті були б надто великими і людина не могла б жити на ній. Якщо відверто, нам слід тішитись, що швидкість обертання земної кулі встановив саме Бог, а не якась група людей (Псалом 148:1—5).
20. Як би ви відповіли на запитання, поставлені в Йова 38:16, 18?
20 Уявіть тепер, що Бог звертається особисто до вас з такими запитаннями: «Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?» Навіть океанограф не може повністю відповісти на ці запитання! «Чи широкість землі ти оглянув? Розповіж, якщо знаєш це все!» (Йова 38:16, 18). Чи ви відвідали й дослідили всі райони землі або навіть більшість із них? Скільки людських життів може піти на відвідування мальовничих місцевостей та на роздумування про дива нашої планети? І яким же чудовим був би весь цей час!
21. а) Про які наукові теорії нам можуть нагадувати запитання з Йова 38:19? б) До чого мають спонукувати нас факти про світло?
21 Зверніть також увагу на глибокі запитання з Йова 38:19: «Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява — де її місце?» Вам, мабуть, відомо: впродовж багатьох років вважалося, що світло поширюється у формі хвиль, подібних до брижів на поверхні ставка. Згодом, 1905 року, Альберт Ейнштейн висунув теорію, що світло є потоком окремих порцій, або частинок, енергії. Чи ці пояснення розставили всі крапки над «і»? У недавно виданій енциклопедії ставиться запитання: «Що таке світло — частинка чи хвиля?» Далі там говориться: «Очевидно, [світло] не може бути і тим, і другим, оскільки ці дві моделі [хвилі й частинки] надто відрізняються одна від одної. Найліпша відповідь на це запитання така: світло, по суті, не є жодним з них». Але це не змінює факту, що завдяки сонячному світлу ми постійно — чи то прямо, чи побічно — отримуємо тепло, хоча не в стані повністю пояснити цих Божих діл. Їжа, яку ми їмо, та кисень, яким дихаємо, також є продуктами взаємодії рослин зі світлом. Ми можемо читати, бачити обличчя дорогих нам людей, захоплюватися заходами сонця та багато чого іншого. Чи ж не повинні ми в такі хвилини відчувати вдячність за Божі дивні діла? (Псалом 104:1, 2; 145:5; Ісаї 45:7; Єремії 31:35).
22. Як Давид у давнину зреагував на Божі дивні діла?
22 Чи результатом наших роздумів про дивні діла Єгови повинні бути лише захоплення, благоговійний страх або навіть затамований подих? Навряд. Стародавній псалмоспівець визнав, що неможливо зрозуміти й розповісти про всі Божі діла. Давид написав: «Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій... Я хотів би все це показати й про це розповісти, та воно численніше, щоб можна його розповісти» (Псалом 40:6). Але він не мав на думці, що буде мовчати про ці величні діла. Давид довів це своєю рішучістю, про яку говориться в Псалмі 9:2: «Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!»
23. До чого вас спонукують Божі дивні діла і як ви можете допомогти іншим?
23 Чи ж ми не повинні відчувати таке саме бажання? Чи ж наше захоплення дивними ділами Бога не має спонукувати нас розповідати про Нього, про його колишні та майбутні вчинки? Відповідь зрозуміла: ми повинні ‘розповідати про славу Його між поганами, про чуда Його — між усіми народами’ (Псалом 96:3—5). Авжеж, ми можемо зі скромністю виявляти вдячність за дивні діла Бога, розповідаючи іншим про те, чого навчилися про нього. Навіть коли люди виховувались у суспільстві, яке відкинуло віру в Творця, наші позитивні та цікаві розмови можуть допомогти їм відкрити для себе Бога. А найважливіше, завдяки цьому вони можуть захотіти пізнати Того, хто «все... створив» і вчиняє дивні діла,— Єгову,— та служити йому (Об’явлення 4:11).
Як би ви відповіли?
• Про які Божі діла змушує задуматись напучення з Йова 37:14?
• Про які явища розповідається в 37 й 38-му розділах Йова, котрих не може повністю пояснити наука?
• Що ви думаєте про Божі дивні діла і до чого вони спонукують вас?
[Ілюстрація на сторінці 7]
Хто загородив море, утримуючи його на своєму місці?
[Ілюстрація на сторінці 7]
Хто побував у всіх мальовничих місцях на нашій планеті, яку створив Бог?