«Єгово, ти... охоче прощаєш»

1—3. а) Що для Давида було тяжким тягарем і що його потішало? б) Що для нас може стати тяжким тягарем, але в чому нас запевняє Єгова?

«ПРОВИНИ мої накотилися на мою голову,— написав у псалмі Давид,— вони як важкий тягар, який я не в силі нести. Я занімів, цілковито розбитий» (Псалом 38:4, 8). Давид добре знав, яким важким тягарем може бути нечисте сумління. Але було дещо, що потішало його. Він розумів: хоча Єгова ненавидить гріх, він не має ненависті до грішника, якщо той по-справжньому розкаюється і покидає свою неправильну поведінку. Давид був переконаний, що Єгова хоче прощати розкаяних людей, тому написав: «Єгово, ти... охоче прощаєш» (Псалом 86:5).

² Коли ми грішимо, то докори сумління можуть стати для нас важким тягарем. Водночас відчувати докори сумління — це добре. Вони можуть спонукати зробити необхідні кроки і виправити помилки. Проте існує небезпека — почуття провини може поглинути нас. Ми можемо осуджувати себе так сильно, що повіримо в те, що Єгова нас ніколи не простить, хоч би як ми розкаювались. Якщо почуття провини поглинає нас, Сатана може тиснути, щоб ми почувались так, ніби в очах Єгови нічого не варті, і взагалі перестали служити йому (2 Коринфян 2:5—11).

³ Чи ми справді для Єгови нічого не варті? Зовсім ні! Адже одна з граней величезної любові Єгови — це прощення. У своєму Слові він запевняє: коли ми щиро, від усього серця розкаюємось, він охоче прощає (Прислів’я 28:13). Аби розвіяти сумніви, що прощення Єгови отримати неможливо, розгляньмо, чому і як він прощає.

Чому Єгова охоче прощає

4. Що Єгова пам’ятає про нашу природу і як це впливає на його ставлення до нас?

⁴ Єгова усвідомлює наші обмеження. «Він добре знає, як ми створені, пам’ятає, що ми порох» (Псалом 103:14). Бог не забуває, що ми створені з пороху і через недосконалість схильні поводитись неправильно. Думка про те, що Бог «знає, як ми створені», нагадує біблійний уривок, в якому Єгову порівняно з гончарем, а нас — із глиняними посудинами, які він формує (Єремії 18:2—6). Великий Гончар пом’якшує своє ставлення до нас, беручи до уваги слабкість нашої грішної природи і те, як ми реагуємо на його вказівки.

5. Як книга Римлян описує міцність хватки гріха?

⁵ Єгова розуміє, наскільки могутній гріх. У його Слові говориться, що гріх — це велика сила і що він тримає людину залізною хваткою. Наскільки міцна ця хватка? У книзі Римлян апостол Павло пояснює: ми «підвладні гріху» так само, як воїни підвладні воєначальнику (Римлян 3:9); гріх царює над людством (Римлян 5:21); він «живе» в нас (Римлян 7:17, 20); його «закон» постійно діє всередині людини і, по суті, намагається керувати її поведінкою (Римлян 7:23, 25). Дійсно, гріх має величезну владу над недосконалими людьми (Римлян 7:21, 24).

6, 7. а) Як Єгова ставиться до тих, хто кається і просить у нього пробачення? б) Чому не можна зловживати Божим милосердям?

⁶ Отже, Єгова знає, що ми не можемо бути досконало слухняними йому, хоч би як щиро цього хотіли. Він з любов’ю запевняє нас: якщо з розкаяним серцем будемо просити в нього пробачення, він простить нам. У Псалмі 51:17 говориться: «Приємна Богові жертва — це пригнічений дух, серце пригнічене і розбите ти, Боже, не відкинеш». Єгова ніколи не відкине, тобто не відвернеться від серця, яке «пригнічене і розбите» тягарем провини.

⁷ Чи це означає, що можна зловживати Божим милосердям і виправдовувати свої гріхи недосконалістю? Зовсім ні! Його милосердя має межі. Єгова не закриває очі на гріх. Він аж ніяк не прощатиме тим людям, які свідомо й безсоромно грішать, не виявляючи жодного каяття (Євреїв 10:26). Проте коли він бачить серце, що кається, то охоче прощає. Розгляньмо кілька яскравих висловів, які використовуються в Біблії, щоб описати цю чудову грань любові Єгови.

До якої міри Єгова прощає?

8. Що, згідно з Псалмом 32:5, Єгова робить, коли прощає наші гріхи, і в чому ми можемо бути впевнені?

⁸ Після того як Давид розкаявся, він сказав: «Зрештою я зізнався тобі в гріху, я не ховав своєї провини... І ти простив провини мої та гріхи» (Псалом 32:5). Слово «простив» — це переклад єврейського слова, основне значення якого — «піднімати» або «нести». У цьому вірші воно вказує на те, що Бог забирає «вину, гріх, правопорушення». Тож Єгова, так би мовити, підняв Давидові гріхи і відніс їх, тобто забрав. Це, без сумніву, послабило почуття вини, яке мучило Давида (Псалом 32:3). Ми також можемо бути цілковито впевненими, що Бог забирає наші гріхи, якщо ми просимо прощення і віримо у викупну жертву Ісуса (Матвія 20:28).

9. Наскільки далеко від нас Єгова віддаляє наші гріхи?

⁹ Давид використав ще один яскравий образ, щоб описати прощення Єгови: «Як далеко від заходу схід, так віддалив він від нас наші переступи» (Псалом 103:12). Наскільки далеко схід від заходу? У певному розумінні схід завжди лежить якнайдалі від заходу, ці сторони світу ніколи не сходяться. За оцінками одного вченого, той вислів означає «так далеко, як тільки можливо; так далеко, наскільки це можна уявити». Єгова спонукав Давида записати ці слова, щоб ми знали: коли він прощає, то віддаляє наші гріхи якомога далі, тобто так далеко від нас, як тільки можемо уявити.

10. Коли Єгова прощає, чому не варто боятися, що ми будемо заплямовані гріхом усе життя?

¹⁰ Ти колись пробував вивести пляму зі світлого одягу? Буває, як не стараєшся, пляму й далі видно. Зверни увагу, як Єгова описує те, наскільки він прощає: «Навіть якщо гріхи ваші будуть мов багряна тканина, то стануть білими, наче сніг, і, якщо будуть червоні, мов кармазин, стануть наче вовна» (Ісаї 1:18). Багряний — це насичений червоний колірa, а кармазин — темно-червоний колір, один з найбільш насичених кольорів фарбованої тканини. Нам ніколи не вдасться вивести плями гріха власними силами. Але Єгова може взяти гріхи, які мов багряна тканина чи мов кармазин, і зробити їх білими, як сніг чи нефарбована вовна. Коли Єгова прощає наші гріхи, то не варто боятися, що вони залишатимуться на нас, наче вічна пляма.

11. В якому розумінні Єгова кидає наші гріхи собі за спину?

¹¹ Після того як Бог зцілив Єзекію від смертельної хвороби, цей чоловік склав зворушливу пісню вдячності. У ній сказано: «Усі гріхи мої ти кинув собі за спину» (Ісаї 38:17). Згідно з цими словами, Єгова бере гріхи розкаяного грішника і кидає їх позад себе, де він більше не бачить їх і не помічає. Як говорить один біблійний словник, ці слова можна передати так: «Ти зробив [мої гріхи] такими, наче їх ніколи й не було». Хіба ж це не потішає?

12. Як пророк Михей показує, що, прощаючи, Єгова усуває наші гріхи назавжди?

¹² Пророк Михей, описуючи обіцянку про відновлення, був переконаний, що Єгова простить провини свого розкаяного народу: «Чи є такий Бог, як ти, котрий... пробачає переступи останку своєї власності?.. Усі гріхи наші ти вкинеш у морську глибочінь» (Михея 7:18, 19). Що означали ці слова для людей, які жили в біблійні часи? Чи була у той час якась можливість повернути річ, вкинуту «у морську глибочінь»? Отже, слова Михея показують, що, прощаючи, Єгова усуває наші гріхи назавжди.

13. Що означають Ісусові слова «прости нам борги наші»?

¹³ Ісус проілюстрував прощення Єгови на прикладі стосунків між позикодавцями та боржниками. Він вчив молитися: «Прости нам борги наші» (Матвія 6:12). Ісус прирівняв наші гріхи до боргів (Луки 11:4). Коли ми грішимо, то стаємо боржниками Єгови. Згідно з одним довідником, грецьке дієслово, перекладене як «прощати», означає «відмовлятись від боргу, не вимагаючи його сплати». Отже, коли Єгова прощає, він ніби анульовує борг, який є на нашому рахунку. Це дуже потішає розкаяних грішників. Єгова ніколи не вимагатиме сплати боргу, який він уже скасував! (Псалом 32:1, 2).

14. Як вислів «щоб ваші гріхи були стерті» допомагає краще зрозуміти, як Єгова прощає?

¹⁴ Те, як Єгова прощає, описано ще в Дії 3:19: «Покайтесь та наверніться, щоб ваші гріхи були стерті». Останнє слово у цьому вірші — це переклад грецького дієслова, яке може означати «витирати... скасовувати або знищувати». На думку деяких вчених, цей вислів стосується стирання чогось написаного. Що мається на увазі? Чорнило, яке зазвичай використовували у давнину, виготовляли із суміші сажі, камеді і води. Якщо не проходило багато часу, то написане таким чорнилом можна було стерти мокрою губкою. Завдяки цій чудовій ілюстрації ми можемо уявити, яким є милосердя Єгови. Коли Бог прощає наші гріхи, він ніби бере губку і стирає їх.

15. Що Єгова хоче, аби ми знали про нього?

¹⁵ Задумаймось ще раз над усіма цими яскравими висловами. Єгова хоче, щоб ми знали: він дійсно готовий простити наші гріхи, коли бачить, що ми щиро розкаюємось. Не треба боятися, що він згадає про ці гріхи у майбутньому і покарає нас. А тепер обговорімо ще один факт, який Біблія розкриває про милосердя Єгови,— прощаючи, він забуває.

«Більше ніколи не пригадаю їхніх гріхів»

16, 17. Як розуміти те, що Єгова забуває наші гріхи?

¹⁶ Учасникам нової угоди Єгова пообіцяв: «Я прощу їхні провини і більше ніколи не пригадаю їхніх гріхів» (Єремії 31:34). Чи це означає, що, коли Єгова прощає, він більше не в стані пригадати гріхи? Ні. Біблія розповідає про багатьох людей, яким Єгова простив, наприклад про Давида (2 Самуїла 11:1—17; 12:13). Звичайно, Єгова й досі пам’ятає про гріхи, які вони вчинили. Розповіді про гріхи цих людей, а також про їхнє каяття та Боже прощення були записані для нашої користі (Римлян 15:4). Як же тоді розуміти слова Єгови, що він ніколи не пригадає гріхів людей, яким простив?

¹⁷ Єврейське дієслово, перекладене як «пригадати», означає не тільки згадати минуле. У «Теологічному словнику Старого Завіту» (англ.) зазначається, що це слово також «вказує на вживання якихось заходів». Отже, у цьому значенні «пригадати» гріх означає вживати певних заходів проти грішників, тобто карати їх (Осії 9:9). Тому, кажучи: «Більше ніколи не пригадаю їхніх гріхів», Бог запевняє, що, коли він простить розкаяним грішникам, то в майбутньому ніколи не притягне їх до відповідальності за скоєні гріхи (Єзекіїля 18:21, 22). Єгова забуває у тому значенні, що не згадує наших гріхів, щоб знову й знову обвинувачувати і карати за них. Хіба не потішає думка про те, що наш Бог прощає та забуває?

Чи Єгова звільняє від наслідків гріха?

18. Чому розкаяна людина не повинна сподіватися, що Бог звільнить її від усіх наслідків гріха?

¹⁸ Звісно, Єгова охоче прощає, але чи це означає, що розкаяний грішник звільняється від усіх наслідків своєї неправильної поведінки? Зовсім ні. Неможливо грішити, не нашкодивши собі. Павло написав: «Що людина посіє, те й пожне» (Галатів 6:7). Деяких наслідків своїх учинків не вдасться уникнути. Але це не означає, що Єгова буде посилати нам нещастя після того, як простив. Коли виникають труднощі, християнин не повинен думати: «Мабуть, Єгова карає мене за колишні гріхи» (Якова 1:13). В той же час Бог не захищає нас від усіх наслідків наших неправильних учинків. Розлучення, небажана вагітність, хвороби, що передаються статевим шляхом, а також втрата довір’я та поваги — до всього цього може призвести гріх. Пригадай, що, навіть простивши Давидові гріхи, пов’язані з Вірсавією та Урією, Єгова не захистив цього царя від трагічних наслідків його поведінки (2 Самуїла 12:9—12).

19—21. а) Як закон, записаний у Левіт 6:1—7, допомагав потерпілому та кривднику? б) Якщо ми згрішили і завдали комусь шкоди або болю, що потрібно зробити, аби потішити серце Єгови?

¹⁹ Гріхи можуть тягнути за собою додаткові наслідки, особливо якщо через нашу неправильну поведінку хтось постраждав. Розгляньмо, наприклад, 6-й розділ книги Левіт. Тут Мойсеїв закон розглядає ситуацію, коли ізраїльтянин вчинив серйозне правопорушення, наприклад щось украв, відібрав або здобув обманом. При цьому він заперечує свою вину, навіть наважується дати неправдиву клятву. Очевидців правопорушення немає, і кривдник залишається непокараним. Проте пізніше він відчуває докори сумління і зізнається у гріху. Щоб отримати Боже прощення, він повинен зробити ще три кроки: повернути привласнене, заплатити потерпілому штраф у розмірі 20 відсотків від вартості вкраденої речі та принести барана у жертву за провину. Далі закон говорить: «Священик примирить його з Єговою, і йому буде прощено» (Левіт 6:1—7).

²⁰ Цей закон свідчив про Боже милосердя. Він допомагав потерпілому, адже той отримував назад свою власність і відчував велике полегшення, коли кривдник зрештою визнавав свій гріх. Водночас закон допомагав кривднику, який, слухаючись голосу сумління, врешті визнавав свій гріх і виправляв заподіяне зло. Якщо ж він не робив цього, то про Боже прощення не могло бути й мови.

²¹ Звичайно, ми не живемо під Мойсеєвим законом. Але він допомагає нам зрозуміти мислення Єгови, наприклад його погляд на прощення (Колоссян 2:13, 14). Якщо своїм гріхом ми завдали комусь шкоди або болю, але робимо все, що в наших силах, аби виправити ситуацію, то так тішимо серце Бога (Матвія 5:23, 24). Для цього іноді потрібно визнати вину і навіть попросити вибачення у потерпілого. Тоді на основі Ісусової жертви можемо просити в Єгови прощення та відчувати, що він нас простив (Євреїв 10:21, 22).

22. Що також може зробити Єгова, коли прощає нас?

²² Коли люблячий батько прощає дитині, він може вжити до неї виховних заходів. Те саме робить і Єгова (Прислів’я 3:11, 12). Розкаяному християнину, можливо, доведеться перестати служити старійшиною, служителем збору або піонером. Йому, напевно, буде боляче втратити на певний період почесні обов’язки, якими він дорожив. Проте це не означає, що Єгова не простив йому. Слід пам’ятати: покарання від Бога є доказом його любові. Якщо приймемо покарання і візьмемо для себе уроки, то воно піде нам тільки на користь (Євреїв 12:5—11).

23. Чому ніколи не варто думати, що Єгова не простить нам, і чому ми повинні прощати так, як він?

²³ Як же приємно розуміти, що наш Бог охоче прощає! Можливо, у минулому ми робили помилки, але не варто думати, що Єгова ніколи нас не пробачить. Якщо ми по-справжньому каємось, робимо все, аби виправити наслідки скоєного, і щиро молимося про прощення на основі Ісусової жертви, то можемо бути абсолютно впевнені: Єгова простить нам (1 Івана 1:9). Тож наслідуймо Єгову і прощаймо інших так, як він. Зрештою, якщо Єгова, який не грішить, з любов’ю прощає нам, то хіба ми, грішні люди, не повинні робити все можливе, аби прощати одні одним?