Єгова — наше пристановище

1, 2. Як Божі служителі почуваються в цьому світі і який «дім» вони мають?

ЧИ ТИ почуваєшся в теперішньому світі як вдома? Якщо ні, то ти не один. Упродовж історії всі, хто по-справжньому любив Єгову, вважали себе чужинцями в цій системі. Наприклад, вірні поклонники Бога, які мандрували з місця на місце в ханаанському краї, «прилюдно визнавали, що є чужинцями і тимчасовими жителями» (Євр. 11:13).

² Подібно помазані послідовники Христа, які мають «громадянство на небесах», вважають себе «чужинцями і тимчасовими жителями» в цьому світі (Фил. 3:20; 1 Пет. 2:11). Христові «інші вівці» так само, як Ісус, «не належать світу» (Ів. 10:16; 17:16). Все ж народ Єгови має «дім». Цей дім є невидимий для очей, але в ньому ми почуваємося дуже безпечно і затишно. Мойсей написав: «Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід» (Пс. 90:1)a. В якому розумінні Єгова був «пристановищем» для своїх вірних служителів у давнину? Як він може бути «пристановищем» для свого народу сьогодні? І чому можна сказати, що в майбутньому він стане для нас єдиним безпечним «пристановищем»?

 3. Що є об’єктом порівняння, образом і спільною ознакою в художньому образі, вжитому в Псалмі 90:1?

³ Художній образ, вжитий у Псалмі 90:1, як і чимало інших біблійних образних висловів, має об’єкт порівняння, образ і спільну ознаку. Об’єктом порівняння є Єгова, образом — пристановище, або місце проживання. Єгову можна порівняти з безпечним пристановищем. Коли ми думаємо про дім, то уявляємо місце, в якому панує любов, мир і всі почуваються захищеними. Біблія говорить, що Єгова є уособленням любові (1 Ів. 4:8). Крім того, він є Богом миру і дає захист своїм служителям (Пс. 4:9). Подумаймо, для прикладу, як він був пристановищем для вірних патріархів давнини.

4, 5. Як Бог довів, що був «пристановищем» для Авраама?

⁴ Ми можемо лише уявити, що́ відчував Авраам (тоді ще Аврам), коли Єгова сказав: «Вийди зі своєї землі, і від родини своєї... до Краю, який Я тобі покажу». Якщо в Авраама виникли якісь тривоги, вони, без сумніву, розвіялися після того, як Єгова промовив наступне: «Народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє... І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну» (Бут. 12:1—3).

⁵ Цими словами Бог пообіцяв, що стане надійним пристановищем для Авраама і всіх його нащадків (Бут. 26:1—6). Він дотримався своєї обіцянки. Приміром, Єгова не допустив, щоб єгипетський фараон і ґерарський цар Авімелех скривдили Сарру і вбили Авраама. Так само Бог захистив Ісака і Ревеку (Бут. 12:14—20; 20:1—14; 26:6—11). Ми читаємо: «Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв: “Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!”» (Пс. 105:14, 15).

 6. Що Ісак наказав зробити Якову і як, мабуть, почувався Яків?

⁶ До тих пророків належав Авраамів онук, Яків. Коли настав час Якову знайти собі дружину, його батько, Ісак, сказав йому: «Не бери жінки з дочок ханаанських. Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана» (Бут. 28:1, 2). Яків одразу послухався батька. Він залишив у Ханаані найближчих родичів, серед яких почувався безпечно, і, мабуть, сам пішов за сотні кілометрів до Харану (Бут. 28:10). Можливо, він міркував: «Скільки часу я буду відсутній? Чи мій дядько сердечно зустріне мене і подарує мені богобоязливу дружину?» Якщо Яків відчував якісь побоювання, то вони, напевно, зникли, коли він дійшов до міста Луз, що лежало приблизно за 100 кілометрів від Беер-Шеви. Що ж сталося в Лузі?

 7. Як Бог уві сні підбадьорив Якова?

⁷ У Лузі Єгова з’явився Якову уві сні і промовив: «Ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я сказав був тобі» (Бут. 28:15). Ці слова, ймовірно, вселили Якову впевненість і надзвичайно підбадьорили його. Спробуй уявити, як він крокує вперед, сподіваючись побачити, як справдиться Божа обіцянка. Якщо ти покинув домівку, скажімо, щоб служити в іншій країні, то, скоріш за все, розумієш почуття Якова. Але ти, без сумніву, відчуваєш на собі турботу Єгови.

8, 9. Як Єгова показав, що був «пристановищем» для Якова, і чого ми з цього вчимося?

⁸ Коли Яків дійшов до Харану, його дядько, Лаван, привітно зустрів його і згодом віддав йому за дружин Лію та Рахіль. Однак пізніше Лаван намагався використати Якова, десять разів міняючи його плату (Бут. 31:41, 42). Проте Яків витривало зносив цю несправедливість і був упевнений, що Єгова дбатиме про нього, як він робив це в минулому. Дійсно, на час, коли Бог сказав Якову повернутися до Ханаану, в цього патріарха було «багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли» (Бут. 30:43). З великою вдячністю Яків молився: «Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я виріс на два табори» (Бут. 32:11).

⁹ Ці приклади показують, якими правдивими були Мойсеєві слова: «Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід» (Пс. 90:1). Ці слова актуальні й сьогодні, адже Єгова, «котрий анітрохи не змінюється, як це буває з мінливою тінню», і далі є затишним та безпечним пристановищем для своїх відданих служителів (Як. 1:17). Розгляньмо, як саме.

10. Чому ми не сумніваємося, що Єгова й далі залишається безпечним пристановищем для своїх служителів?

¹⁰ Уяви собі таку ситуацію. Ти даєш свідчення в суді проти всесвітньої злочинної організації. Її лідер дуже розумний, впливовий, безсердечний брехун і вбивця. Як ти будеш почуватися, коли в кінці дня вийдеш із залу судових засідань? Безпечно? Навряд чи! Справді, в тебе є всі підстави просити захисту. Ця уявна ситуація описує становище Божих служителів, які сміливо свідчать на користь Єгови і безстрашно викривають його запеклого ворога, Сатану. (Прочитайте Об’явлення 12:17). Та чи Сатана змусить Божий народ замовкнути? Ні. Ми продовжуємо процвітати духовно, і це можливо лише завдяки тому, що Єгова й далі залишається нашим сховком, «пристановищем», особливо в ці останні дні. (Прочитайте Ісаї 54:14, 17). Але Єгова не буде нашим пристановищем, якщо ми дозволимо Сатані виманити нас з цього безпечного місця.

11. Чого ми вчимося в патріархів?

¹¹ Повернімося ще раз до прикладу патріархів. Хоча ці люди жили в ханаанській землі, вони трималися осторонь від злих та розпусних людей того краю і бридились їхнього способу життя (Бут. 27:46). Ці чоловіки керувалися принципами і не потребували довгого списку правил на зразок «це роби, а цього не роби». Вони знали, що́ Єгова любить, а що́ ненавидить, і цього для них було достатньо. Оскільки він був їхнім пристановищем, патріархи не хотіли мати з цим світом нічого спільного. Натомість вони тримались від нього якомога далі. Який це чудовий зразок для наслідування! Чи ти намагаєшся брати приклад з тих вірних чоловіків, коли вибираєш друзів або розваги? На жаль, дехто в християнському зборі показує, що деякою мірою почувається зручно в сатанинському світі. Якщо ти бодай трішки відчуваєш щось подібне, молись про це. Пам’ятай: нинішній світ належить Сатані і в ньому панує егоїстичний і корисливий дух (2 Кор. 4:4; Еф. 2:1, 2).

12. а) Що Єгова дає своїм «домашнім»? б) Чи ти цінуєш дари від Єгови?

¹² Щоб не піддатися хитрощам Сатани, нам потрібно повною мірою черпати пожиток з духовних дарів Єгови, які він дає своїм «домашнім», усім, для кого він став пристановищем. Бог допомагає нам через християнські зібрання, сімейне поклоніння і «людей, які стали дарами від нього» — призначених ним пастирів, які потішають і підтримують нас у боротьбі з життєвими труднощами (Еф. 4:8—12). Брат Джордж Ґанґас, який багато років був членом Керівного органу, написав: «Перебуваючи з ними [Божим народом], я почуваюся як вдома зі своєю сім’єю, як у духовному раю». Чи ти теж маєш такі почуття?

13. Який цінний урок ми черпаємо зі слів, записаних у Євреїв 11:13?

¹³ Чого ще ми вчимося в патріархів? Вони не боялися відрізнятись від людей, котрі жили навколо них. Як згадувалось на початку статті, ці служителі «прилюдно визнавали, що є чужинцями і тимчасовими жителями в землі свого перебування» (Євр. 11:13). Чи ти намагаєшся відрізнятися від людей цього світу? Щоправда, це не завжди легко. Але з допомогою Єгови і підтримкою християнських братів та сестер тобі це вдасться. Не забувай: ти не один. Усі, хто бажає служити Єгові, мусять вести боротьбу проти Сатани і світу (Еф. 6:12). Все ж ми можемо перемогти в цій боротьбі, якщо покладаємось на Єгову і прагнемо, щоб він був нашим пристановищем.

14. Якого «міста» чекали служителі Єгови?

¹⁴ Також важливо наслідувати приклад Авраама і зосереджуватись на нагороді (2 Кор. 4:18). Апостол Павло писав, що Авраам «чекав міста зі справжньою основою, будівничий і сотворитель якого — Бог» (Євр. 11:10). Цим «містом» є Месіанське Царство. Авраам, звичайно, мусив чекати того «міста». Ми ж у певному розумінні не мусимо чекати, бо воно зараз править у небі. Крім того, чимало доказів засвідчують, що невдовзі воно буде правити над землею. Чи Месіанське Царство реальне для тебе? Чи ти ставиш справи Царства на перше місце в житті і тримаєшся осторонь світу? (Прочитайте 2 Петра 3:11, 12).

15. Яке майбутнє чекає на тих, хто покладається на теперішню систему?

¹⁵ Оскільки світ Сатани доходить свого кінця, «нестерпні муки» ставатимуть дедалі сильнішими (Матв. 24:7, 8). І, коли прийде велике лихо, життя, ймовірно, буде ще важчим. Інфраструктура буде знищена, а люди боятимуться за своє життя (Ав. 3:16, 17). Вони почуватимуться безпорадними і, так би мовити, шукатимуть сховку в «печерах та гірських скелях» (Об’яв. 6:15—17). Проте ані буквальні печери, ані символічні гори — політичні та комерційні організації — не захистять їх.

16. Як нам треба ставитися до християнського збору і чому?

¹⁶ А втім, служителі Єгови будуть почуватися безпечно у своєму пристановищі, Богу Єгові. Подібно до пророка Авакума, вони «Господом тішитись будуть... радітимуть Богом спасіння свого» (Ав. 3:18). В якому розумінні Єгова буде нашим «пристановищем» у буремні часи? Нам залишається почекати і побачити. Але ми можемо бути впевнені: так само як ізраїльтяни в час виходу з Єгипту, «великий натовп» залишатиметься організованим і отримуватиме вказівки від Єгови. (Об’яв. 7:9; прочитайте Вихід 13:18). Як Єгова даватиме ці вказівки? Можливо, через християнський збір. Дійсно, багато тисяч зборів по цілій землі можна прирівняти до безпечних «покоїв», згаданих в Ісаї 26:20. (Прочитайте). Чи ти цінуєш зібрання? Чи ти завжди слухаєшся настанов Єгови, які він дає через збір? (Євр. 13:17).

17. В якому розумінні Єгова є «пристановищем» навіть для тих вірних служителів, які померли?

¹⁷ Єгова залишатиметься «пристановищем» навіть для тих вірних служителів, які помруть перед великим лихом. Чому так можна сказати? Через багато років після того, як померли вірні патріархи, Єгова сказав Мойсеєві: «Я Бог... Авраама, Бог Ісака й Бог Якова» (Вих. 3:6). Ісус навів ці слова і додав: «Він Бог не мертвих, а живих, бо для нього всі вони живі» (Луки 20:38). Справді, для Єгови його віддані поклонники, які померли вірними, залишаються живими; він їх неодмінно воскресить (Еккл. 7:1).

18. Як Єгова стане для свого народу «пристановищем» у новому світі?

¹⁸ У новому світі, який вже незабаром прийде, Єгова стане «пристановищем» для свого народу і в іншому розумінні. В Об’явлення 21:3 сказано: «Ось намет Бога з людьми; і Бог мешкатиме з ними». Спочатку Єгова перебуватиме із земними підданими через посередництво Ісуса Христа. Наприкінці тисячі років Ісус передасть Царство своєму Батькові, повністю виконавши Божий намір щодо землі (1 Кор. 15:28). Відтоді досконалі люди більше не потребуватимуть Ісуса як посередника. Ними правитиме сам Єгова. Яке ж чудове майбутнє чекає нас! А тим часом намагаймося наслідувати вірних служителів давнини і робімо все можливе, щоб Єгова був нашим пристановищем.