Розділ 17

Вірно пам’ятаючи організацію Єгови

 1. Ми повинні думати про нашу вірність до кого, і що цар Давид сказав про це?

СЬОГОДНІ багато говориться про вірність до своєї країни. Але скільки провідників і людей цього світу говорять про вірність Богові, Творцеві землі на якій стоїть країна нашого проживання? У стародавні часи, цар Давид з Ізраїлю був вірним поклонником Творця, Бога Єгови. Промовивши до цього вірного Бога, Давид сказав: «З вірним Ти будеш поводитись вірно». (2 Самуїлова 22:​26, НС; Псалом 18:26) Чи ці слова виражають ваше відношення до Бога?

 2. Як ми знаємо, що Єгова був вірний людству?

² Взагалі людство сьогодні не цікавиться вірністю Богові. Але незважаючи на це, Єгова таки є вірний людству. Він не відкинув його. Його вірний Син сказав: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне». (Івана 3:16) Бог не покинув людства Своєму великому ворогові, Сатані, який спонукав наших перших батьків стати невірними Богові. Бог також доказав Свою вірність людству в 2370 р. до н.е. зберігши Ноя з його родиною через усесвітній потоп, в якому решта людства було знищене. (2 Петра 2:5) Таким то чином Творець дав людству новий початок.

 3. (а) Що можна сказати про насильство сьогодні, і що Бог має на меті зробити про це? (б) Яка буде нагорода за вірність до Єгови?

³ Сьогодні насильство перевершує насильство Ноєвого часу більше як 4000 років тому. (1 Мойсеєва 6:11) Тому то той Самий Бог є виправданий знищити теперішню систему. Він має на меті зробити це, але в цьому процесі Він не буде нищити вірних людей. Він додержуватиме сказане в Псалмі 37:28: «Бо любить Господь [Єгова, НС] справедливість, і Він богобійних Своїх не покине». Так як за днів Ноя, нова система з «нових небес і нової землі» матиме праведний початок. (2 Петра 3:13, НС) Нагорода за вірність велика — вічне життя!

 4. Як ми знаємо, що народ ізраїльський був видимою організацією Єгови в той час?

⁴ Протягом Давидового царювання, народ Ізраїлю був вірний Єгові. Давид був прикладом цілому народові. Той народ був видимою організацією Єгови. Вони були організовані люди — Його виключною власністю. Правдоподібно це є значення Божого нагадування їм записане в Амоса 3:​1, 2 де каже: «Послухайте слова того, що Господь [Єгова, НС] говорив проти вас, синове Ізраїлеві, на ввесь оцей рід, що його Я підніс був із краю єгипетського, промовляючи: Тільки вас Я пізнав зо всіх родів землі».— Порівняйте з 1 кн. Царів 8:41-43.

 5. (а) Чи за днів апостолів Ісуса Христа, старались запровадити помилки в християнський збір? (б) Що мало статись після смерті апостолів, так як було передсказано?

⁵ Відповідно цьому фактові в біблійній історії, той Самий Бог, Єгова, має організованих людей, видиму організацію, на землі сьогодні. Ця організація є виключно Його. Проте, дехто старався впровадити помилки в Божу організацію ще за днів апостолів Ісуса Христа, міцних оборонців вірності до християнського збору. (1 Коринтян 15:12; 2 Тимофія 2:16-18) Після смерті апостола Івана, коротко після 98 р. н.е., почалось передсказане відступництво.— Дії 20:30; 2 Петра 2:​1, 3; 1 Тимофія 4:1.

 6. (а) Скільки років відступництво поширювалось, і з яким наслідком? (б) Чим релігійні організації так званого Християнства були поневолені, і які запитання виникають?

⁶ Відступництво панувало більше як 17 століть, до другої половини 19 століття. До того часу так зване Християнство вже було поділене на сотні релігійних сект. Тотожність Божих людей стала невиразною. Так зване Християнство вже стало мішаниною релігійних організацій, великих як також малих, різних релігійних навчань не говорячи релігійною мовою натхненного Святого Письма. Такі релігійні організації в дійсності були поневолені багато більшою вавілонською імперією від тієї, яка знищила Єрусалим. Але який же був той стародавній Вавілон, і яке було відношення вірних євреїв поневолених у ньому?

Поневолені в Вавілоні вірно пам’ятають Сіон

 7. (а) У релігійному значенні, яка була країна стародавньої Вавілонії? (б) Як це впливало на поневолених євреїв?

⁷ Стародавній Вавілон був країною фальшивих богів, і дуже багато ідолів. (Даниїла 5:4) Нам легко уявити, як це поклоніння багатьом фальшивим богам впливало на серця вірних євреїв, поклонників тільки одному правдивому Богові, не вживаючи жодних ідолів у їхньому поклонінні. Замість дивитись на гарний храм Єгови в Єрусалимі, вони бачили тільки храми цих фальшивих богів та їхніх ідолів по цілій Вавілонії.a Яку відразу поклонники Одному й Єдиному правдивому Богові десь почували до всього цього!

 8. (а) Скільки років євреї мали бути поневолені, і чого вірні євреї прагнули? (б) Як Псалом 136 (137):​1-4 описує становище горем-прибитих поневолених євреїв?

⁸ Так як було показано в пророцтві Єремії, вони мусили терпіти цьому становищі 70 років аж до поновлення. (2 Хронік 36:18-21; Єремії 25:​11, 12) Про почуття тих горем-прибитих поневолених євреїв, які любили Єгову й бажали поклонятись Йому в Його присвяченому храмі в Його вибраному місті, говориться в Псалмі 137:1-4: «Над річками Вавилонськими,— там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона! На вербах у ньому повісили ми свої арфи, співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів — наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень! Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню [Єгови, НС] в землі чужинця?»

 9. З яким наміром вавілонці просили євреїв співати «пісню Єгови», але що мало статись при кінці 70 років?

⁹ «Пісня Єгови» це пісня вільних людей, поклоняючихся Йому в Його святому храмі. Для тих вавілонців, співання «пісні Єгови» поневоленими євреями було оказією для них насміхатись з Ім’я Єгови, як ім’я бога, меншого від богів Вавілонії. На Його святе Ім’я вже стягнулось великий докір, коли Він дозволив вавілонцям забрати Його людей в неволю з їхньої Богом-даної батьківщини в країну багатьох богів. Але ті вавілонці будуть насміхатись з Єгови і зневажати Його народ, який мав на собі Його Ім’я, тільки на обмежений час — 70 років. Тоді геть з фальшивими богами Вавілонії й хай підніметься правдивий Бог, Єгова!

Сердечна прихильність до організації Єгови

10. Яке запитання виникає відносно людей Єгови поневолені Вавілоном Великим в цьому 20 столітті?

¹⁰ По цілому світі діє релігійна організація називаючись Вавілон Великий, не обмежена тільки до місцевості стародавньої Вавілонії. Чи сердечне відношення тих євреїв поневолених у стародавньому Вавілоні є прикладом для людей Єгови в цьому 20-му столітті, які силоміць стали поневолені Вавілоном Великим, на дисципліну їм від Бога стародавнього Ізраїлю?

11. (а) Чи вірні євреї забули про їхню батьківщину? (б) Як поневолений псалмописьменник виражав почуття своїх співпоневолених?

¹¹ Незважаючи на те, що вони могли оселитись у стародавньому Вавілоні, беручи до уваги, що ще треба було чекати ціле покоління на визволення, то чи вони забули про свою батьківщину? Поневолений псалмописьменник дуже гарно виражає почуття співпоневолених: «Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме,— хай забуде за мене правиця моя! Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам’ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!» — Псалом 137:5, 6.

12. Що виражало сердечне відношення поневоленого псалмописьменника?

¹² Що це сердечне відношення поневолених ізраїльтян виражало? Це: вірність до тодішньої організації Єгови, коли та країна, яку Бог дав Своїм вибраним людям, лежала спустошена 70 років. Так, ізраїльтяни тримали близько свого серця видиму організацію Єгови.

13. Як нагородилось вірність видимій організації Єгови?

¹³ Бог нагородив ізраїльтян за їхню вірність до Божої видимої організації в давнину. Це сталось, коли Вавілон, третя світова сила біблійної історії, повалився, і Медо-Персія, четверта світова сила, виконала волю Бога Ізраїлю. Як? Поверненням поневолених євреїв на землю видимої організації Єгови, з інструкціями відбудувати храм їхньому Богові, як центр столиці, Єрусалима. (2 Хронік 36:​22, 23) Вони відбудували, не тільки храм для правдивого поклоніння, але теж обмурований Єрусалим, щоб стати містом з якого Єгова царював над Своїм народом.

14. (а) Що Месія сказав про видиму організацію Єгови багато століть пізніше? (б) В якому значенні Єгова царював з Єрусалима?

¹⁴ Більше як шість століть після знищення Єрусалима, Ісус сказав: «А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого». (Матвія 5:​34, 35) Коли Месія був на землі, в Єрусалимі стояв відбудований храм Єгови, і, в символічному значенні, Єгова царював у Святині Святих того храму. Отже, з Єрусалима, столиці Його народу, Єгова царював над Своєю видимою організацією.

Єгова є вірний Своїй організації

15. Чи Ісус відкидав видиму частину організації Єгови, коли виявив невірних релігійних провідників Ізраїлю? Поясніть.

¹⁵ Чи ж Ісус відкинув ту Божу видиму організацію, коли виявив невірних релігійних провідників Ізраїлю й ганьбив їх? Так, бо сказав: «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх,— та ви не захотіли! Ось ваш дім залишається порожній для вас». (Матвія 23:​37, 38) Коли Ісус відкинув Єрусалим з його «дітьми», то чи цим чином Він залишав Свого небесного Отця без земної організації? Ні! Бо Ісус Сам був основою нової видимої організації, яку Творець всесвіту мав збудувати.

16. Коли Ісус помер на дереві тортур, то як виявилось відкинення природного Ізраїлю?

¹⁶ Відкинення природного Ізраїлю стало ясним, коли, під час Ісусової смерті на дереві тортур, товста завіса між Святинею Святих а святинею в єрусалимському храмі роздерлась надвоє «від верху аж додолу». У той же самий час «земля потряслася, і зачали розпадатися скелі». Це були чудесні вчинки Бога, Який колись царював у тому місті в переносному значенні, показуючи, що Він уже відкинув той народ Ізраїлю з його релігією.— Матвія 27:51.

17. Як Ісус і Єгова показали Їхню вірність майбутнім членам нової видимої Божої організації?

¹⁷ Майбутні члени нової видимої організації, яку Бог Єгова незабаром мав збудувати, залишились у Єрусалимі. Ісус передав їх під Божу опіку, Який кидав те земне місто за щось багато кращого. (Івана 17:9-15) Таким чином Єгова зостався вірний Своїй організації, показуючи спеціальну ласку їхнім вірним предкам, Авраамові, Ісакові, і Якові як також 12 синам Якова. (Даниїла 12:1) У наступному розділі будемо продовжувати нашу дискусію про вірність, грунтуючись на 136 (137) Псалмі.

[Примітки]