Чи Бог дійсно знає вас?

«Господи... Ти всі путі мої знаєш» (ПСАЛОМ 139:1, 3).

 1. Наскільки поширеним є відчуття, що «інші не розуміють» наших турбот, проблем і труднощів?

ЧИ ХОЧ хто-небудь розуміє ваші турботи, труднощі, проблеми? По всьому світі мільйони людей, молодих і старих, не мають сім’ї чи родичів, кого б цікавило, де вони і що з ними. І навіть у родинному колі багато дружин, а також чоловіків відчувають, що їхні подружні партнери не розуміють до кінця їхніх труднощів, які гнітять і засмучують їх. Часами, впавши у відчай, вони твердять: «Але ти не розумієш!» Багато молодих людей теж зробили висновок, що ніхто їх не розуміє. Проте серед цих осіб, які прагнули більшого розуміння з боку інших людей, є дехто з тих, чиє життя пізніше набуло глибокого змісту. Як це можливо?

 2. Що може дати змогу поклонникам Єгови вести життя, яке приносить багато задоволення?

² Це тому, що, незалежно від того, чи оточуючі повністю розуміють їхні почуття, чи ні, вони певні, що Бог розуміє, що вони переживають, і що, будучи його служителями, вони не полишені зі своїми проблемами віч-на-віч (Псалом 46:2). Крім того, Боже Слово в поєднанні з допомогою проникливих християнських старійшин дає їм змогу не зосереджуватись на своїх особистих проблемах. Святе Письмо допомагає їм розуміти, що їхнє вірне служіння дорогоцінне в очах Бога і що існує певне майбутнє для тих, хто покладає надії на нього і на те, що він постачив через Ісуса Христа (Приповістей 27:11; 2 Коринтян 4:17, 18).

 3, 4. а) Як усвідомлення того, що «[Єгова, НС] — Бог» і що він «учинив» нас, може допомогти нам знайти радість у служінні йому? б) Чому ми маємо абсолютну впевненість у тому, що Єгова любляче піклується нами?

³ Ви, можливо, знайомі з Псалмом 100:2, де сказано: «Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!» Скільки людей поклоняється Єгові саме так? Ґрунтовні підстави для цього даються нам у 3-му вірші, який нагадує нам: «Знайте, що Господь [Єгова, НС] — Бог Він, Він нас учинив, і Його ми,— Його ми народ та отара Його пасовиська». В єврейському тексті про нього говориться як про ʼЕло·гı́м, і це вказує на його неперевершену величність і досконалість. Він єдиний правдивий Бог (Повторення Закону 4:39; 7:9; Івана 17:3). Його служителі пізнали його божественність не просто як факт, повідомлений кимось, але як те, в чому вони пересвідчилися на власному досвіді, що вони й підтверджують своєю слухняністю, довір’ям та присвяченням (1 Хронік 28:9; Римлян 1:20).

⁴ Оскільки Єгова — живий Бог, який у змозі бачити навіть наші серця, ніщо не сховається від його очей. Він добре знає, що відбувається з нами. Він розуміє, що саме спричиняє проблеми, з якими ми стикаємось, а також розумові й емоційні розлади, котрі можуть стати їх наслідками. Як Творець, він знає нас краще, ніж ми знаємо самих себе. Він також знає, як допомогти нам давати собі раду в нашій ситуації і як забезпечити тривке полегшення. Він любляче допоможе нам, як пастух, що несе ягня, притуливши його до грудей, якщо ми довіряємо йому всім своїм серцем (Приповістей 3:5, 6; Ісаї 40:10, 11). Вивчення 139-го Псалма може дуже зміцнити нашу впевненість у цьому.

Той, хто бачить усі наші путі

 5. Що означає «випробування» нас Єговою і чому воно бажане?

⁵ Сповнений великою вдячністю, псалмоспівець Давид писав: «Господи,— випробував Ти мене та й пізнав» (Псалом 139:1). Давид був упевнений у тому, що знання Єгови про нього не були поверховими. Бог бачив Давида не так, як його могли бачити люди, помічаючи тільки статуру, ораторські здібності чи вміння грати на арфі (1 Самуїла 16:7, 18). Єгова «випробував» його єство, і зробив він це, керуючись любов’ю і турбуючись про його духовне благополуччя. Якщо ти один із охрещених слуг Єгови, то він знає тебе так само добре, як Давида. Чи це не викликає у тебе почуття вдячності і благоговійного трепету?

 6. Як Псалом 139:2, 3 показує, що Єгова знає про все, що ми робимо і навіть думаємо?

⁶ Усі Давидові вчинки були відкритими перед очима Єгови, і Давид усвідомлював це. «Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека,— писав псалмоспівець.— Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш» (Псалом 139:2, 3). Те, що Єгова є на небі, вельми далеко від землі, не заважало йому знати, що чинить або думає Давид. Він «виміря́в», тобто уважно вивчав, Давидові вчинки і вдень і вночі, щоб знати їхню природу.

 7. а) Використовуючи епізоди з життя Давида як основу, прокоментуйте, про що в нашому житті знає Бог. б) Як повинно впливати на нас усвідомлення цього?

⁷ Коли любов до Бога і впевненість у тому, що він у силі рятувати, спонукала Давида, який був тоді ще юнаком, викликатися боротись із філістимлянином-велетнем Ґоліятом, Єгова знав це (1 Самуїла 17:32—37, 45—47). Пізніше, коли людська ворожість завдала Давидовому серцю сильного болю, коли неприємності були настільки великими, що вночі він давав волю сльозам, його потішало знаття того, що Єгова чує всі його благання (Псалом 6:7, 10; 55:3—6, 23). Також коли серце, переповнене вдячністю, спонукувало Давида роздумувати про Єгову безсонними ночами, Єгова добре знав і про це. (Псалом 63:7; порівняйте Филип’ян 4:8, 9). Одного вечора, коли Давид спостерігав за дружиною свого ближнього, яка купалася, Єгова знав це також, і він бачив, що сталось, коли Давид, хоча і ненадовго, але дозволив гріховному бажанню витіснити Бога зі своїх думок (2 Самуїла 11:2—4). Пізніше, коли пророк Натан був посланий, щоб виявити йому всю серйозність його гріха, Єгова не тільки чув слова, промовлені Давидом, але й бачив серце, яке каялось і з якого виходили ці слова (2 Самуїла 12:1—14; Псалом 51:3, 19). Чи не повинно це заставити нас серйозно обдумувати те, куди ми йдемо, що робимо і що є в наших серцях?

 8. а) Яким чином слова, що злітають з нашого язика, впливають на нашу репутацію в Бога? б) Як можна подолати слабкості в справі застосування язика? (Матвія 15:18; Луки 6:45).

⁸ Оскільки Бог знає все, що ми робимо, нас не повинно дивувати, що він свідомий того, як ми застосовуємо члени свого тіла, навіть такі малі, як язик. Цар Давид усвідомлював це і писав: «Бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!» (Псалом 139:4). Давид добре знав, що ті, котрі будуть запрошені як гості в намет Єгови, будуть людьми, які не зводять наклепи на інших і відмовляються застосовувати свого язика в поширенні пікантних новин, пліткуванні, що осоромило б доброго знайомого чи друга. Тими, хто подобається Єгові, будуть люди, які говорять правду навіть у своїх серцях (Псалом 15:1—3; Приповістей 6:16—19). Ніхто з нас не в змозі досконало контролювати свого язика, але Давид не зробив висновку, виправдуючись своєю слабкістю, що він нічого не може зробити, аби поправити ситуацію. Він провів багато часу за складанням та співанням псалмів на хвалу Єгові. Він також відкрито визнавав свою потребу в допомозі і просив її в молитві до Єгови (Псалом 19:13—15). Чи спосіб застосовування нашого язика також потребує пильної уваги?

 9. а) Що слова в Псалмі 139:5 показують відносно того, наскільки добре Бог знає нашу ситуацію? б) У чому це впевняє нас?

⁹ Єгова бачить нас чи нашу ситуацію не в обмеженому світлі. Він має повну картину, він бачить нас зі всіх боків. Використовуючи приклад оточеного міста, Давид писав: «Оточив Ти мене ззаду й спереду». У Давидовому випадку Бог не був ворогом, який оточує противника,— швидше він був пильним охоронцем. «Руку Свою надо мною поклав»,— додає Давид, показуючи таким чином, що Божий контроль і захист тільки на добро тим, хто любить його. «Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!» — зізнається Давид (Псалом 139:5; 139:6, Хоменко). Божі знання про своїх служителів настільки повні, ґрунтовні, що ми не можемо повністю осягнути це своїм розумом. Але ми знаємо достатньо для того, аби бути впевненими, що Єгова по-справжньому розуміє нас і що допомога, яку він надає, буде найліпшою (Ісаї 48:17, 18).

Де б ми не були — Бог може допомогти нам

10. Яку підбадьорливу істину ми взнаємо з яскравого опису в Псалмі 139:7—12?

¹⁰ Розглядаючи Божу ніжну турботу з іншого погляду, псалмоспівець продовжує: «Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?» У нього не було бажання пробувати втекти від Єгови, радше він знав, що, де б він не був, Єгова буде знати про це і через свій дух може допомогти йому. «Якщо я на небо зійду,— продовжує він,— то Ти там, або постелюся в шеолі — ось Ти! Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,— то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! Коли б я сказав: «Тільки темрява вкриє мене, і ніч — світло для мене», то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота — як світло!» (Псалом 139:7—12). Не існує місця, куди б ми могли піти, ані обставин, які можуть виникнути, де або за яких ми могли б випасти з поля зору Єгови або опинитися за межами досяжності його духу, щоб він не міг нам допомогти.

11, 12. а) Як Єгова проявив свою спроможність бачити і допомагати в Йониному випадку, хоча Йона і забув про це на якийсь час? б) Що корисного повинні ми взяти для себе з того, що сталося з Йоною?

¹¹ Одного разу вийшло так, що пророк Йона забув про це. Єгова доручив йому проповідувати жителям Ніневії. Та з певних причин той відчував, що не зможе виконати цього доручення. Думка про служіння в Ніневії лякала його, можливо, тому, що ассірійці мали погану репутацію. Тож він спробував утекти. У морському порту Яфи, оплативши проїзд, він сів на корабель, що направлявся до Таршіша (міста, яке звичайно пов’язують з Іспанією, більш як за 3500 кілометрів на захід від Ніневії). Проте Єгова бачив його і на кораблі, коли той ліг спати у трюмі. Бог також знав, де був Йона, коли його пізніше викинули з корабля, і Єгова чув Йону, коли той пообіцяв йому зсередини черева великої риби виконати те, що присягав. Випущений назад на суходіл, Йона знову дістав можливість виконати своє завдання (Йони 1:3, 17; 2:1—3:4).

¹² Наскільки було б краще, якби Йона з самого початку покладався на те, що дух Єгови допоможе йому виконати його завдання! А втім, потім Йона покірно записав те, що сталося з ним, і цей запис допоміг багатьом у пізніші часи проявляти довір’я до Єгови, що здавалось Йоні такою нелегкою справою (Римлян 15:4).

13. а) Яке завдання Ілля вірно виконував перед тим, як утекти від цариці Єзавелі? б) Як Єгова допоміг Іллі навіть тоді, коли той шукав сховку за межами Ізраїлю?

¹³ Те, що трапилося з Іллєю, дещо відрізняється. Він вірно оповіщав людей про рішення Єгови покарати Ізраїль посухою за їхні гріхи (1 Царів 16:30—33; 17:1). Він сміливо захищав правдиве поклоніння в боротьбі між Єговою і Ваалом на горі Кармел. І він поклав край цій боротьбі, стративши 450 пророків Ваала біля потоку Кішон. Але коли цариця Єзавель, розлютувавшись, присягнула вбити Іллю, він утік з тієї країни (1 Царів 18:18—40; 19:1—4). Чи Єгова був готовий допомогти йому в цей тяжкий час? Так, звичайно. Якби Ілля виліз на високу гору, неначе на небо, якби він сховався в глибокій западині, як у шеолі, якби він утік до далекого острова зі швидкістю світла ранкової зорі,— рука Єгови була б там, щоб зміцнити і вести його. (Порівняйте Римлян 8:38, 39). І Єгова зміцнив Іллю не тільки їжею для подорожі, але й чудесними проявами своєї діючої сили. Підтриманий таким чином, Ілля взявся за своє наступне пророцьке завдання (1 Царів 19:5—18).

14. а) Чому неправильно було б робити висновок, що Бог всюдисущий? б) За яких обставин Єгова любляче підтримував своїх слуг у сучасні часи? в) Як можливо, що, коли б ми навіть були в шеолі, Бог був би там також?

¹⁴ Пророчі слова у Псалмі 139:7—12 не означають, що Бог всюдисущий, що він особисто завжди присутній всюди. Святе Письмо чітко показує, що це зовсім не так (Повторення Закону 26:15; Євреїв 9:24). Проте його служителі ніколи не опиняються за межами його досяжності. Це стосується, зокрема, тих, хто у зв’язку зі своїм теократичним призначенням перебуває дуже далеко від дому. Це справдилось у випадку вірних Свідків у нацистських концтаборах протягом другої світової війни, а також місіонерів, ув’язнених в одиночних камерах у Китаї наприкінці 50-х — на початку 60-х років. Це також правда у випадку наших дорогих братів і сестер в одній з країн Центральної Африки, які мусили неодноразово втікати зі своїх сіл, навіть з країни. У разі потреби Єгова може дістатися навіть у шеол, загальну могилу людей, і повернути вірних йому осіб назад шляхом воскресіння (Йова 14:13—15; Луки 20:37, 38).

Той, хто справді розуміє нас

15. а) З якого моменту Бог міг спостерігати за нашим розвитком? б) На який ступінь Божих знань про нас вказує згадка псалмоспівця про нирки?

¹⁵ Будучи натхненим, псалмоспівець зосереджує нашу увагу на факті, що Бог знав нас ще тоді, коли ми не були народжені: «Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,— Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!» (Псалом 139:13, 14). Комбінація генів від батька та матері в час зачаття утворює генотип, який справляє серйозний вплив на наш фізичний та розумовий потенціал. Бог знає про цей потенціал. У цьому псалмі особливу увагу звернуто на нирки, які у Святому Письмі часто представляють найпотаємніші аспекти людської особистостіa (Псалом 7:10; Єремії 17:10). Єгова знав ці деталі про нас ще до того, як ми народились. Не хто інший, як він, проявляючи любов і турботливість, створив людське тіло так, що запліднена клітина в материнській утробі утворює захисну оболонку, щоб відділити зародок і, таким чином, захистити його під час розвитку.

16. а) Як Псалом 139:15, 16 наголошує гостроту Божого зору? б) Чому це повинно бути для нас підбадьоренням?

¹⁶ Потім, наголошуючи на гостроту Божого зору, псалмоспівець додає: «І кості мої не сховались від Тебе, я витканий був у глибинах землі! [Очевидно, це поетичний зворот, який стосується материнської утроби, але з натяком на те, що Адам був створений з пороху]. Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них [члени тіла] були вчинені, коли жодного з них [окремого члена тіла] не було» (Псалом 139:15, 16). Отже, поза всяким сумнівом є те, що, незалежно від того, розуміють нас інші чи ні, Бог розуміє. Як це повинно впливати на нас?

17. До чого спонукує нас те, що ми вважаємо Божі діла чудовими?

¹⁷ Автор 139-го Псалма визнає, що Божі діла, про які він писав, були чудесні. Чи ви такої ж думки? Щось чудесне заставляє особу глибоко задуматись або зосередити свою увагу. Мабуть, і ви так реагуєте на фізичні творива Єгови. (Порівняйте Псалом 8:4, 5, 10). Чи приділяєте ви таку ж увагу тому, що він зробив для встановлення Месіанського Царства, що він робить для проповідування доброї новини по всій землі, а також способові, яким його Слово змінює людську особистість? (Порівняйте 1 Петра 1:10—12).

18. Якщо ми ви́знаємо, що все, створене Богом, вселяє благоговіння, то як це вплине на нас?

¹⁸ Чи можете і ви сказати, що споглядання Божого творива вселяє у вас почуття благоговіння, викликає здоровий страх, який є для вас могутньою спонукою і який справляє глибокий вплив на вашу особистість і спосіб вашого життя? (Порівняйте Псалом 66:5). Якщо так, то ваше серце буде спонукувати вас прославляти, вихваляти Єгову, шукати можливостей говорити іншим про його мету і все те чудове, що він має напоготові для тих, хто любить його (Псалом 145:1—3).

[Примітка]

Який ви дасте коментар?

◻ Як знаття того, що «[Єгова, НС] — Бог», допоможе нам служити йому з радістю?

◻ Як повинно впливати на наше життя усвідомлення того, що Бог знає про все, що ми робимо?

◻ Чому факт, що ми ніколи не випадаємо з Божого поля зору, підбадьорливий?

◻ Чому Бог у змозі розуміти нас так, як ніхто з людей?

◻ Чому такі вивчення, як сьогоднішнє, викликають у нас бажання прославляти Єгову?