«Випробуй, Боже, мене»
«Випробуй, Боже, мене,— і пізнай моє серце... на вічну дорогу мене попровадь!» (ПСАЛОМ 139:23, 24).
1. Як Єгова поводиться зі своїми слугами?
ВСІ ми любимо мати справу з людиною розуміючою, яка зважає на наші обставини, допомагає, коли ми зазнаємо невдачі, і не вимагає від нас того, що не в наших силах. Саме так поводиться зі своїми служителями Бог Єгова. У Псалмі 103:14 сказано: «Бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох». А Ісус Христос, який досконало відображає особистість свого Отця, тепло запрошує: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,— і «знайдете спокій душам своїм». Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!» (Матвія 11:28—30).
2. Порівняйте Божий погляд з людським поглядом: а) на Ісуса Христа і б) на його послідовників.
2 Те, як Єгова дивиться на своїх служителів, часто дуже відрізняється від того, як на них дивляться люди. На все він дивиться з іншого погляду і бере до уваги ті аспекти, про які інші можуть нічого не знати. Коли Ісус Христос ходив по землі, «Він погорджений був, Його люди покинули». Ті, хто не вірив у нього як у Месію, «не цінували Його» (Ісаї 53:3; Луки 23:18—21). Проте в очах Бога він був «[Божий] Син... Улюблений», котрому Отець сказав: «Я вподобав Тебе!» (Луки 3:22; 1 Петра 2:4). Серед послідовників Ісуса Христа є люди, на яких дивляться зви́сока через те, що вони вбогі в матеріальному відношенні й пережили багато горя. Однак в очах Єгови та його Сина такі особи можуть бути багатими (Римлян 8:35—39; Об’явлення 2:9). Чому існує така різниця в поглядах?
3. а) Чому Божий погляд на людей часто дуже відрізняється від людського? б) Чому для нас дуже важливо досліджувати, якими ми є всередині?
3 В Єремії 11:20 читаємо відповідь: «Господи Саваоте, Ти... досліджуєш нирки та серце». Він бачить, які ми всередині, бачить ті аспекти нашої особистості, що сховані від очей інших людей. Здійснюючи своє дослідження, особливого значення він надає тим рисам і обставинам, які суттєві для добрих взаємин з ним і які найкорисніші для нас. Те, що ми знаємо це, потішає нас і також протвережує. Оскільки Єгова звертає увагу на те, чим ми є всередині, дослідити це важливо також нам, якщо хочемо зарекомендувати себе тими людьми, котрих він бажає бачити у своєму новому світі. Його Слово допомагає нам зробити таке дослідження (Євреїв 4:12, 13).
Якими ж дорогоцінними є Божі думки!
4. а) Що спонукало псалмоспівця сказати, що Божі думки дорогі йому? б) Чому вони повинні бути дорогими для нас?
4 Після роздумів над повнотою Божих знань про своїх слуг, а також над Божою винятковою здатністю надавати будь-яку необхідну допомогу псалмоспівець Давид писав: «Які дорогі мені стали думки Твої, Боже» (Псалом 139:17а). Ці думки, зафіксовані в його Слові, набагато вищі від усього, що походить від людей, якими блискучими не здавалися б їхні ідеї (Ісаї 55:8, 9). Божі думки допомагають нам зосереджуватись на тому, що справді важливе в житті, і бути заповзятливими у служінні (Филип’ян 1:9—11). Вони показують нам, як дивитися на речі, щоб наш погляд не відрізнявся від Божого. Вони допомагають нам бути чесними з собою, зізнаватися собі, ким ми є насправді у своєму серці. Чи є у вас бажання робити це?
5. а) Що Біблія спонукує нас захищати «над усе»? б) Яку користь може принести нам біблійна оповідь про Каїна? в) Хоча ми і не під Мойсеєвим Законом, як він допомагає нам розуміти, що подобається Єгові?
5 Люди схильні надавати багато значення зовнішності, але Святе Письмо радить нам: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи» (Приповістей 4:23). І напученням, і прикладами Біблія допомагає нам робити це. Вона розповідає нам, що, коли Каїн недбало приніс Богові жертву, в його серці кипіло почуття обурення, а пізніше й ненависті до рідного брата Авеля. Біблія спонукує нас не бути подібними до нього (Буття 4:3—5; 1 Івана 3:11, 12). У ній записано вимогу слухняності, котра ставилась Мойсеєвим Законом. Але вона також наголошує, що найголовніша вимога Закону полягала в тому, що ті, хто поклонявся Єгові, мусили любити його всім серцем, розумом, душею і силою; вона також твердить, що наступним за ступенем важливості був наказ любити свого ближнього, як самого себе (Повторення Закону 5:32, 33; Марка 12:28—31).
6. Які запитання ми повинні задати собі, застосовуючи Приповістей 3:1?
6 У Приповістей 3:1 нас закликається не просто дотримуватися Божих заповідей, але й бути певними, що слухняність є виявом того, що в нас у серці. Кожному з нас слід запитати себе: «Чи можна це сказати про мою слухняність до Божих вимог?» Якщо ж ми бачимо, що в деяких справах нашим мотивам або мисленню чогось бракує,— а ніхто з нас не може сказати, що він бездоганний,— то нам треба запитати себе: «Що я роблю, аби поліпшити ситуацію?» (Приповістей 20:9; 1 Івана 1:8).
7. а) Як те, що Ісус прилюдно викрив фарисеїв у Матвія 15:3—9, допомагає нам охороняти свої серця? б) Які ситуації можуть вимагати від нас рішучих заходів для дисциплінування свого розуму і серця?
7 Коли іудейські фарисеї претендували на те, що шанують Бога, і водночас вправно підтримували дії, керовані егоїзмом, Ісус викрив їх як лицемірів і показав, що їхнє поклоніння було даремним (Матвія 15:3—9). Ісус також попереджав, що для того, аби подобатися Богові, який бачить серця, не досить вести зовні моральне життя і в той же самий час постійно поринати в неморальні думки, щоб звідати втіху. Нам, можливо, потрібно вжити рішучих заходів для того, щоб дисциплінувати свої розум та серце (Приповістей 23:12; Матвія 5:27—29). Таке дисциплінування потрібне також тоді, коли внаслідок нашої світської роботи, наших цілей у здобуванні освіти чи виборі розваг ми починаємо наслідувати світ, дозволяючи йому формувати нас за його нормами. Ніколи не забуваймо, що до тих, які заявляють, що належать Богові, але хочуть бути друзями світові, учень Яків звернувся зі словами «перелюбники та перелюбниці». Чому? Тому що «ввесь світ лежить у владі злого» (Якова 4:4; 1 Івана 2:15—17; 5:19, НС).
8. Що нам треба робити, щоб брати для себе якомога більше корисного з Божих дорогоцінних думок?
8 З тим щоб брати для себе якомога більше корисного з Божих думок у цій та інших справах, нам треба виділяти час на те, щоб читати або слухати їх. І ще більше нам потрібно вивчати їх, говорити про них і роздумувати над ними. Багато читачів «Вартової башти» регулярно відвідують зібрання Свідків Єгови, де обговорюється Біблія. Вони викроюють час, жертвуючи іншими заняттями, щоб робити це (Ефесян 5:15—17). І одержуване ними взамін набагато вартісніше, ніж матеріальне багатство. Чи ви теж такої думки?
9. Чому дехто з тих, хто відвідує християнські зібрання, робить духовний прогрес швидше, ніж інші?
9 Проте деякі з тих, хто відвідує ці зібрання, роблять духовні поступи швидше від інших. Вони повніше застосовують правду у своєму житті. Чим це пояснюється? Часто основним чинником є їхня ретельність в особистому біблійному вивченні. Вони розуміють, що ми живемо не тільки хлібом самим; щоденне споживання духовної їжі таке ж важливе, як і регулярне споживання звичайної їжі (Матвія 4:4; Євреїв 5:14). Тож вони стараються щодня виділяти хоча б трохи часу на читання Біблії чи публікацій, що пояснюють її. Вони готуються до зібрань, наперед вивчаючи матеріал і прочитуючи згадані вірші. Вони не просто читають матеріал — вони розмірковують над ним. Їхнє вивчення включає в себе серйозні роздуми над тим, який вплив повинне справляти на їхнє життя те, що вони вивчають. У міру того як їхня духовність росте, вони починають відчувати те, що й псалмоспівець, який писав: «Як я кохаю Закона Твого..!», «Твої закони чудові» (Псалом 1:1—3; 119:97; 119:129, Деркач).
10. а) Скільки часу корисно вивчати Боже Слово? б) Як Святе Письмо показує це?
10 Незалежно від того, чи ми вивчаємо Боже слово рік, 5 років чи 50, це вивчення ніколи не стає просто повторенням, якщо, звичайно, Божі думки цінні для нас. Немає значення, скільки будь-хто з нас навчився зі Святого Письма,— ще більше є того, чого ми не знаємо. «Боже, як побільшилося їх число,— сказав Давид,— перелічую їх,— численніші вони від піску!» Ми не в змозі перерахувати Божих думок. Якщо б ми цілий день перелічували їх і, роблячи це, заснули, то, прокинувшись вранці, все ще мали б вельми багато над чим подумати. Так, Давид писав: «Як пробуджуюся,— то я ще з Тобою» (Псалом 139:17, 18). Протягом цілої вічності у нас буде ще багато чого вчитись про Єгову та його дороги. Нам ніколи не досягнути межі, коли б ми вже знали абсолютно все (Римлян 11:33).
Ненавидіти те, що ненавидить Єгова
11. Чому важливо не тільки знати Божі думки, але й поділяти Божі почуття?
11 Наше вивчення Бо- жого Слова не розраховане на те, щоб наповнювати наші голови фактами. Коли ми даємо Божим думкам можливість проникати у наше серце, то ми також починаємо поділяти Божі почуття. Як же це важливо! Якщо ми не розвиваємо таких почуттів, який може бути результат? Хоча ми і зможемо повторити, що каже Біблія, однак у той же самий час ми можемо розглядати щось заборонене як бажане або ми можемо відчувати, ніби те, чого вимагається від нас, є тягарем. Це правда, що навіть тоді, коли ми ненавидимо те, що неправильне, ми можемо вести боротьбу з цим через свою людську недосконалість (Римлян 7:15). Але якщо ми не докладаємо ревно зусиль, щоб привести у відповідність те, чим ми є всередині, з тим, що правильне, то чи можемо ми сподіватися, що сподобаємося Єгові — тому, хто «серця випробовує»? (Приповістей 17:3).
12. Наскільки важливі благочестива любов і благочестива ненависть?
12 Благочестива ненависть є могутнім захистом від гріха, точно так, як благочестива любов робить приємним правильне поводження (1 Івана 5:3). Знову і знову Святе Письмо закликає нас розвивати і любов, і ненависть. «Хто Господа любить,— ненавидьте зло!» (Псалом 97:10). «Ненавидьте зло та туліться до доброго!» (Римлян 12:9). Чи ми робимо це?
13. а) З якою Давидовою молитвою стосовно знищення злих ми повністю згідні? б) Ким були ті нечестивці, про знищення котрих Давид молився Богові, як це показано в його молитві?
13 Єгова чітко сформулював свій намір викоренити злих людей із землі й проголосити нову землю, на якій буде праведність (Псалом 37:10, 11; 2 Петра 3:13). Ті, хто любить праведність, прагнуть, щоб той час настав якнайшвидше. Вони повністю згідні з псалмоспівцем Давидом, який молився: «Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кровожерні, що обговорюють тебе підступно [негідно обходяться з твоїм іменем, НС] й лукаво повстають на тебе!» (Псалом 139:19, 20, Хоменко). Давид не прагнув розправитися з такими злими людьми власноручно. Він молився, щоб відплата прийшла від руки Єгови (Повторення Закону 32:35; Євреїв 10:30). Це не були люди, котрі якимось чином просто образили Давида. Вони зображали Бога у фальшивому світлі, бо негідно обходилися з його іменем (Вихід 20:7). Вони безсовісно заявляли, що служать йому, але використовували його ім’я з тим, щоб плести свої інтриги. Давид не мав любові до людей, які захотіли бути Божими ворогами.
14. Чи є злі люди, яким можна допомогти? Якщо так, то яким чином?
14 Є мільярди людей, які не знають Єгови. Багато з них у незнанні чинять те, що, згідно зі Святим Письмом, є поганим. Якщо вони залишаться на цьому шляху, то будуть серед тих, хто загине під час великої скорботи. Проте Єгові не справляє приємності смерть злих людей, не повинні тішитися нею і ми (Єзекіїля 33:11). Поки дозволяє час, ми намагаємось допомогти таким людям дізнатись про дороги Єгови й узгодити з ними їхні шляхи. Але що, коли дехто проявляє до Єгови велику ненависть?
15. а) Кого псалмоспівець розглядав як ворогів? б) Як ми сьогодні можемо показати, що ненавидимо тих, хто бунтується проти Єгови?
15 Стосовно таких псалмоспівець сказав: «Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе? Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали» (Псалом 139:21, 22, Хом.). Давид дивився на них з огидою тому, що вони дуже ненавиділи Єгову. Серед тих, хто проявляє ненависть до Єгови, бунтуючись проти нього, є і відступники. Відступництво — це фактично бунт проти Єгови. Деякі відступники заявляють, що знають Бога і служать йому, але вони відкидають вчення і вимоги, викладені в його Слові. Інші твердять, що вірять у записане в Біблії, але вони відкидають організацію Єгови й енергійно пробують перешкоджати її праці. Коли вони свідомо вибрали таке зло після того, як дізнались про те, що є правильним, коли зло стає таким закоренілим, що вже є невід’ємною частиною їхньої натури, тоді християни повинні ненавидіти (в біблійному розумінні цього слова) тих, хто так міцно прив’язався до зла. Правдиві християни поділяють ставлення Єгови до таких відступників, вони не проявляють інтересу до їхніх ідей. Навпаки, вони «гидують» тими, хто зробив себе ворогом Єгови, але залишають помсту Єгові (Йова 13:16; Римлян 12:19; 2 Івана 9, 10).
Коли Бог випробовує нас
16. а) Чому Давид хотів, щоб Єгова випробував його? б) Що ми повинні просити Бога визначити відносно нашого серця?
16 Давид нічим не хотів бути схожим на нечестивця. Багато людей стараються приховати, чим вони є всередині, але Давид покірно молився: «Випробуй, Боже, мене,— і пізнай моє серце, досліди Ти мене,— і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!» (Псалом 139:23, 24). Говорячи про своє серце, Давид не мав на увазі орган тіла. Виходячи з переносного значення цього вислову, він говорив про те, чим був усередині, про свою душу. Ми теж повинні хотіти, щоб Бог пізнав наше серце і подивився, чи ми маємо якісь неправильні бажання, якості, схильності, почуття, цілі, думки чи мотиви (Псалом 26:2). Єгова запрошує нас: «Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої» (Приповістей 23:26).
17. а) Що ми повинні робити замість того, щоб затаювати свої тривожні думки? б) Чи повинні ми дивуватися, знайшовши у своєму серці неправильні нахили, і що нам слід робити з ними?
17 Якщо в нас усередині затаїлись якісь тяжкі, тривожні думки через неправильні бажання або мотиви, або через нашу неправильну поведінку, то ми, безперечно, хочемо, щоб Єгова допоміг нам впорядкувати справу. Замість слів «зла дорога» переклад Моффата використовує вислів «неправильний шлях», а «Нова англійська Біблія» каже: «будь-який шлях, що засмучує тебе [тобто Бога]». Ми самі можемо не розуміти чітко наших тривожних думок і тому не знати, як висловити свою проблему Богові, але він розуміє нашу ситуацію (Римлян 8:26, 27). Ми не повинні дивуватися, знайшовши у своєму серці погані нахили, але й не повинні виправдовувати їх (Буття 8:21). Ми повинні шукати Божої допомоги, щоб викоренити їх. Якщо ми по-справжньому любимо Єгову і його дороги, то можемо звернутися до нього за такою допомогою з упевненістю, що «Бог більший від нашого серця та відає все» (1 Івана 3:19—21).
18. а) Як Єгова веде нас дорогою вічною? б) Якої теплої похвали можна сподіватися в тому разі, якщо ми і далі будемо виконувати вказівки Єгови?
18 Відповідно до молитви псалмоспівця, в котрій він просив, щоб Єгова вів його дорогою вічною, Єгова справді веде своїх покірних, слухняних слуг. Він веде їх дорогою, яка може означати довге життя не тільки в тому розумінні, що вони не були передчасно відкинуті через те, що чинили зло, але також у розумінні, що ця дорога веде до вічного життя. Він робить так, щоб ми усвідомлювали потребу в Ісусовій жертві, завдяки якій прощаються наші гріхи. Через своє Слово та організацію він дає нам дуже необхідні вказівки, аби ми могли виконувати його волю. Він наголошує нам на важливість того, щоб відгукуватись на його допомогу, аби ми, таким чином, всередині були тими ж, за кого себе видаємо (Псалом 86:11). І він надихає нас перспективою вічного життя, досконалого здоров’я в новому світі праведності, де ми будемо використовувати ці дари у служінні йому, єдиному правдивому Богові. Якщо ми й далі будемо щиро і вірно відгукуватися на його вказівки, то він скаже нам те, що сказав своєму Синові: «Я вподобав Тебе!» (Луки 3:22; Івана 6:27; Якова 1:12).
Який ви дасте коментар
◻ Чому Божий погляд на його служителів часто різниться від людського?
◻ Що може допомогти нам визначити, що бачить Бог, досліджуючи наше серце?
◻ Якого роду біблійне вивчення допомагає нам взнавати факти й охороняти свої серця?
◻ Чому важливо не тільки знати, що думає Бог, але ще й поділяти його почуття?
◻ Чому кожен з нас повинен молитись: «Випробуй, Боже, мене,— і пізнай моє серце»?
[Ілюстрація на сторінці 16]
Вивчаючи Біблію, старайтесь робити Божі думки і почуття своїми власними.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Думки Єгови «численніші... від піску».
[Відомості про джерело]
Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.