Про що свідчать твої молитви?
«Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить» (ПС. 65:3).
1, 2. Чому служителі Єгови можуть з упевненістю звертатися до нього в молитві?
ЄГОВА завжди чує прохання своїх вірних служителів. Ми можемо бути впевнені, що він вислуховує кожного з нас. Навіть якби мільйони Свідків Єгови одночасно зверталися до Бога, він чув би їх усіх.
2 Псалмоспівець Давид ніскільки не сумнівався, що Бог чує його благання, і тому написав: «Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить» (Пс. 65:3). Давид отримував відповіді на свої молитви, оскільки був відданим поклонником Єгови. Нам варто подумати: «Чи мої прохання свідчать про те, що я довіряю Єгові і зосереджений насамперед на чистому поклонінні? Що мої молитви говорять про мене?»
Смиренно молімося до Єгови
3, 4. а) З яким умонастроєм нам слід молитися до Бога? б) Що робити, якщо через серйозний гріх нас тривожать якісь думки?
3 Щоб Бог вислуховував наші молитви, нам треба смиренно звертатися до нього (Пс. 138:6). Було б мудро просити, як це робив Давид, щоб Єгова дослідив нас. Він молився: «Випробуй, Боже, мене,— і пізнай моє серце, досліди Ти мене,— і пізнай мої задуми [«довідайся, які думки мене тривожать», НС], і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь» (Пс. 139:23, 24). Тож не тільки молімось, але й дозволяймо Богу досліджувати нас і слухаймося порад з його Слова. Тоді Єгова поведе нас «вічною дорогою» і допомагатиме нам жити так, щоб зрештою ми отримали вічне життя.
4 А що, коли через серйозний гріх гнітючі «думки [нас] тривожать»? (Прочитайте Псалом 32:1—5). Якщо намагатися придушити докори сумління, це позбавлятиме нас сили і ми будемо схожі на дерево, з якого літня спека висмоктує вологу. Через вчинений гріх Давид втратив радість і, можливо, захворів. Яке ж полегшення він відчув, коли визнав свій гріх перед Богом! Уявіть собі, як радів Давид, зрозумівши, що Єгова простив йому «злочин». Визнання гріха перед Богом приносить полегшення. Потрібна також допомога християнських старійшин, завдяки чому людина, що згрішила, відновить своє духовне здоров’я (Прип. 28:13; Як. 5:13—16).
Звертаймося до Бога з проханнями і подякою
5. Що означає благати Єгову?
5 Якщо нас щось непокоїть, потрібно діяти згідно з порадою Павла: «Ні про що не тривожтесь, але завжди з будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога, виявляючи йому також вдячність» (Фил. 4:6). Слово «благати» означає «наполегливо, невідступно, ласкаво просити». Нам слід благати Єгову про допомогу і провід особливо в час небезпеки чи переслідування.
6, 7. Чому нам слід молитися з подякою?
6 А що сказати про наші спонуки, якщо ми молимося лише в разі потреби? За словами Павла, ми повинні звертатися до Бога з проханнями, «виявляючи йому також вдячність». Безумовно, в нас є підстави виражати свої почуття так, як це робив Давид: «Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову... Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім’я Твоєї величі» (1 Хр. 29:11—13).
7 Ісус дякував Богові за їжу, а також за хліб і вино під час Господньої вечері (Матв. 15:36; Марка 14:22, 23). Крім того що ми виявляємо вдячність за такі дари, нам треба «подяку складати Господеві... за чуда Його синам людським», «за присуди правди» і за Боже слово, яке міститься в Біблії (Пс. 107:15; 119:62, 105).
Молімося за інших
8, 9. Чому необхідно молитися за співвіруючих?
8 Звичайно, ми молимося за себе. Однак у своїх молитвах варто згадувати інших, навіть тих християн, чиїх імен ми не знаємо. Хоча апостол Павло, мабуть, не знав усіх одновірців у Колосах, він писав: «Ми завжди, коли молимося за вас, дякуємо Богові, Батькові нашого Господа Ісуса Христа, бо чули про вашу віру, пов’язану з Христом Ісусом, та про любов, яку виявляєте ви до всіх святих» (Кол. 1:3, 4). Павло теж молився за християн у Фессалоніках (2 Фес. 1:11, 12). Молитви за інших багато говорять про нас самих і про наше ставлення до духовних братів та сестер.
9 Молитви за помазанців і їхніх товаришів з «інших овець» виявляють нашу турботу про Божу організацію (Ів. 10:16). Павло просив співвіруючих молитися, щоб він «своїми устами міг вміло... звіщати священну таємницю, пов’язану з доброю новиною» (Еф. 6:17—20). Чи ти включаєш такі прохання в молитви за інших християн?
10. Як на нас впливають молитви за інших людей?
10 Молитви за інших людей нерідко змінюють наше ставлення до них. Якщо нам хтось не дуже подобається, але ми молимося за цю людину, то наше ставлення до неї може змінитись (1 Ів. 4:20, 21). Такі молитви духовно зміцнюють і сприяють єдності між братами. Крім того, молитви за інших показують, що ми, як і Христос, виявляємо любов (Ів. 13:34, 35). Ця риса є частиною плоду Божого духу. Чи ми особисто молимось про святий дух, просячи Єгову допомогти нам виявляти плід духу? До цього плоду належить любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, великодушність, віра, лагідність і самовладання (Луки 11:13; Гал. 5:22, 23). Якщо так, то наші слова й учинки свідчитимуть, що ми ходимо і живемо згідно з духом. (Прочитайте Галатів 5:16, 25).
11. Чому доречно просити інших молитися за нас?
11 Коли ми дізнаємося, що наші діти можуть піддатися спокусі схитрувати на екзаменах у школі, нам треба молитися за них і разом з ними розглядати біблійні принципи. Це допоможе їм поводитися чесно і не чинити чогось неправильного. Павло сказав християнам у Коринфі: «Ми молимось до Бога, щоб ви не робили нічого поганого» (2 Кор. 13:7). Такі смиренні молитви подобаються Єгові і добре говорять про нас. (Прочитайте Приповістей 15:8). Ми можемо просити інших молитися за нас, як це робив апостол Павло. «Постійно моліться за нас,— писав він,— бо ми впевнені, що маємо чисте сумління, оскільки в усьому бажаємо поводитися чесно» (Євр. 13:18).
Що ще говорять про нас наші молитви?
12. Що обов’язково слід включати у свої молитви?
12 Чи з твоїх молитов видно, що ти щасливий і ревний Свідок Єгови? Чи твої благання зосереджуються на тому, щоб виконувалась Божа воля, ширилася добра новина про Царство, було доведено правомірність верховної влади Єгови і освячено його ім’я? Такі прохання обов’язково слід включати у свої молитви. Це показав Ісус у зразковій молитві, що починається словами: «Батьку наш, що на небесах, нехай освячується твоє ім’я. Нехай прийде твоє царство. Нехай виконується твоя воля як на небі, так і на землі» (Матв. 6:9, 10).
13, 14. Що говорять про нас наші молитви?
13 Молитви до Бога свідчать про наші спонуки, уподобання і прагнення. Єгова знає, які ми насправді. У Приповістей 17:3 говориться: «Для срібла — топильна посудина, а горно — для золота, Господь же серця випробовує». Бог бачить, що́ заховане в нашому серці (1 Сам. 16:7). Йому відомо, як ми ставимося до зібрань, служіння, братів і сестер. Від Єгови не прихований і наш погляд на Христових «братів» (Матв. 25:40). Бог знає, чи ми дійсно хочемо того, про що молимося, чи просто повторюємо завчені слова. Ісус навчав: «Молячись, не повторюйте одне і те ж, як люди з інших народів, бо вони думають, що будуть вислухані за своє багатослів’я» (Матв. 6:7).
14 Наші звернення до Бога показують і те, наскільки ми покладаємося на нього. «Для мене Ти став пристановищем,— молився Давид до Єгови,— баштою сильною супроти ворога! Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся» (Пс. 61:4, 5). Коли Бог, так би мовити, «розтягне над [нами] свій намет» ми будемо почуватися безпечно і захищено (Об’яв. 7:15). Як же приємно наближатися до Єгови в молитві і при цьому знати, що він підтримає нас у будь-яких випробуваннях віри! (Прочитайте Псалом 118:5—9).
15, 16. Як наші молитви допомагають нам зрозуміти, чому ми прагнемо отримати певні обов’язки в зборі?
15 Відверто молячись до Єгови про свої спонуки, ми ліпше усвідомлюємо, чи вони правильні. Наприклад, хтось хоче служити наглядачем серед Божого народу. Чи це викликане щирим бажанням допомагати іншим і робити все можливе, щоб сприяти справам Царства? Чи, навпаки, такий брат хоче «бути вищим від інших» або й навіть «панувати над людьми»? (Прочитайте 3 Івана 9, 10; Луки 22:24—27). Якщо в нас неправильні бажання, то щирі молитви до Бога Єгови допоможуть це виявити і спонукатимуть нас зробити необхідні зміни, перш ніж такі бажання міцно вкореняться в нашому серці.
16 Християнки можуть дуже прагнути, щоб їхні чоловіки були служителями збору, а зрештою і наглядачами, або старійшинами. Сестрам треба діяти відповідно до своїх сокровенних молитов, намагаючись вести себе зразково. Це важливо, тому що мова і поведінка членів сім’ї впливають на репутацію брата в зборі.
Якими мають бути публічні молитви?
17. Чому усамітнення важливе для особистих молитов?
17 Ісус часто усамітнювався, щоб помолитися до свого Батька (Матв. 14:13; Луки 5:16; 6:12). Нам теж потрібно залишатися наодинці. Вдумливо молячись у спокійній атмосфері, ми, скоріш за все, прийматимемо рішення, що подобаються Єгові і будуть нам лише на добро. Однак Ісус молився також прилюдно, тому варто обміркувати, як і нам робити це належно.
18. Про що варто пам’ятати братам, які представляють збір у публічній молитві?
18 На зібраннях віддані чоловіки представляють збір у публічних молитвах (1 Тим. 2:8). Щоб одновірці могли сказати в кінці молитви «амінь», що означає «нехай буде так», вони мають погоджуватися зі сказаним. В Ісусовій зразковій молитві не було нічого, що шокувало б чи звучало б нетактовно (Луки 11:2—4). До того ж він не згадував у подробицях про всі потреби чи проблеми кожного зі своїх слухачів. Про чиїсь справи доречно згадувати в особистих, а не публічних молитвах. Представляючи групу людей у молитві, ми не повинні говорити про конфіденційні питання.
19. Як нам поводитися під час публічних молитов?
19 Коли ми слухаємо публічну молитву, нам необхідно показати, що ми «боїмося Бога» (1 Пет. 2:17). Поведінка, яка прийнятна в певному місці і у відповідний час, може бути недоречною на християнських зібраннях (Еккл. 3:1). Приміром, хтось хоче, щоб усі в групі бралися за руки або піднімали руки догори під час молитви. Це могло б образити чи спантеличити когось, наприклад гостей, які не поділяють наших переконань. Деякі подружжя можуть скромно триматися за руки, але якщо під час публічної молитви вони обняли один одного, така поведінка може стати каменем спотикання для осіб, котрі ненароком це побачать. У них могло б скластися враження, що для пари важливіші її романтичні стосунки, ніж страх перед Єговою. Тож з глибокої поваги до Бога «усе робіть на Божу славу» і не допустіть, щоб чимось відвертати чиюсь увагу, шокувати когось чи доводити до спотикання (1 Кор. 10:31, 32; 2 Кор. 6:3).
Про що молитися?
20. Як пояснити Римлян 8:26, 27?
20 Іноді ми не знаємо, про що просити Бога в особистих молитвах. Павло написав: «Коли треба молитися і ми не знаємо про що, [святий] дух сам просить за нас невимовленими стогнаннями. А той, хто досліджує серця [тобто Бог], знає, яким є задум духу» (Рим. 8:26, 27). Єгова подбав, щоб у Святому Письмі було записано чимало молитов. Він вважає ці натхнені молитви немовби нашими особистими проханнями і тому виконує їх. Бог знає нас, а також йому відомо, що́ записали біблійні письменники під впливом його духу. Єгова відповідає на наші благання, коли дух «просить», або заступається, за нас. Але чим глибше ми пізнаємо Боже Слово, тим швидше нам приходить на думку, про що молитися.
21. Що ми розглянемо в наступній статті?
21 Ми довідалися, що наші молитви багато чого говорять про нас. Скажімо, вони можуть показати, наскільки близькі наші стосунки з Єговою і як добре ми знаємо його Слово (Як. 4:8). У наступній статті ми розглянемо деякі молитви та благання, записані в Біблії. Як таке дослідження Святого Письма має впливати на наші молитви до Бога?
Як би ви відповіли?
• З яким умонастроєм нам слід звертатися до Єгови?
• Чому треба молитися за одновірців?
• Що наші молитви говорять про нас і про наші спонуки?
• Як нам поводитися під час публічних молитов?
[Ілюстрація на сторінці 4]
Чи ти постійно славиш Єгову і дякуєш йому?
[Ілюстрація на сторінці 6]
Наша поведінка під час публічних молитов завжди має нести честь Єгові