Що є найголовнішим у вашому житті?

«Повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити» (ПСАЛОМ 143:8).

 1. Якого висновку про людські прагнення і досягнення дійшов цар Соломон?

ВИ, НАПЕВНО, погодитесь, що наше життя просто переповнене різними справами й турботами. Поміркувавши, однак, ви, мабуть, скажете, що декотрі з них є суттєвими, інші ж — не такі вже й важливі або навіть марні. Якщо ви розумієте це, то погодитеся з одним із наймудріших людей, царем Соломоном. Після ґрунтовних роздумів над життєвими справами він дійшов висновку: «Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині» (Екклезіяста 2:4—9, 11; 12:13). Яке значення це має для нас сьогодні?

 2. Яке основне запитання повинні поставити собі богобійні люди і які споріднені запитання воно викликає?

² Якщо ви хочете ‘боятися Бога й чинити Його заповіді’, поставте собі таке спонукливе запитання: «Що є найголовнішим у моєму житті?» Можливо, ви не роздумуєте щодня над цим запитанням, але чому б тепер не розглянути його? Воно викликає низку інших, споріднених запитань, як, скажімо: «Чи я не надмірно турбуюсь про свою роботу, професію або матеріальні речі? Яке місце у моєму житті займає мій дім, моя сім’я і мої близькі?» Молода людина може запитати себе: «Скільки часу й уваги я приділяю своїй освіті? Чи я віддаю майже всю свою увагу хобі, спорту, якимсь розвагам або техніці?» Незважаючи на наш вік або ситуацію, добре було б запитати себе: «Яке місце в моєму житті займає служіння Богові?» Ви, мабуть, погоджуєтеся з тим, що людині необхідно встановити певні пріоритети. Але як і звідки ми можемо отримати допомогу, щоб зробити це мудро?

 3. Що слід взяти до уваги християнам, коли вони встановлюють пріоритети?

³ Коли щось є найголовнішим у вашому житті це означає, що ви віддаєте йому перевагу перед усім іншим або зважаєте на нього передусім. Чи ви є Свідком Єгови, чи одним із мільйонів щирих дослідників Божого Слова, які спілкуються з ними, візьміть до уваги таку істину: «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом» (Екклезіяста 3:1). А отже й час сердечно дбати про сімейні взаємини (Колосян 3:18—21). Також є час чесно забезпечувати необхідним ваших домашніх завдяки світській роботі (2 Солунян 3:10—12; 1 Тимофія 5:8). А щоб урізноманітнити життя, ви можете виділяти деякий час на хобі, принагідні розваги або відпочинок. (Порівняйте Марка 6:31). Проте серйозно поміркувавши, чи ви не бачите, що жодна з цих справ не є найголовнішою у житті? Існує щось важливіше.

 4. Як слова з Филип’ян 1:9, 10 пов’язуються із встановленням пріоритетів?

⁴ Ви, напевно, усвідомлюєте, що провідні біблійні принципи допомагають встановлювати пріоритети й робити мудрі рішення. Наприклад, у Филип’ян 1:9, 10 (Хом.) християн заохочується ‘зростати дедалі більш і більш у досконалім знанні та в усякому досвіді’. З якою метою? Апостол Павло додав: «Щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше [«важливіше», НС]». Чи ж це не мудро? На основі точного знання проникливий християнин може визначити, що повинно бути найголовнішим — першочерговим — в його житті.

Приклад того, що є найголовнішим

 5. Описуючи приклад для християн, як Святе Письмо виявляє, що́ було найголовнішим в Ісусовому житті?

⁵ У словах апостола Петра ми знаходимо цінний аспект знання: «На це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його» (1 Петра 2:21). Аби встановити, що́ ж насправді є найголовнішим у житті, ми можемо дослідити погляд Ісуса Христа на це. У Псалмі 40:9 про нього пророкується: «Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій — у мене в серці». Ісус висловив таку саму думку: «Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити» (Івана 4:34; Євреїв 12:2).

 6. Завдяки чому ми можемо, ставлячи виконання Божої волі на перше місце у своєму житті, мати такі самі результати, як Ісус?

⁶ Візьміть до уваги суть людського життя — виконання Божої волі. Приклад Ісуса чітко показує, що мало бути найголовнішим у житті його учнів, бо він сказав: «Удосконалившись, кожен буде, як учитель його» (Луки 6:40). І коли Ісус йшов шляхом, який призначив його Отець, то показав, що, надаючи Божій волі першорядного значення, він відчував ‘радість велику’ (Псалом 16:11; Дії 2:28). Чи ви розумієте, що це означає? Коли послідовники Ісуса вирішують зробити виконання Божої волі найголовнішою справою у своєму житті, вони мають ‘радість велику’ та справжнє життя (1 Тимофія 6:19, НС). Отже, є багато підстав для того, щоб виконання Божої волі мало пріоритет у нашому житті.

 7, 8. З якими випробовуваннями зустрівся Ісус і чого ми можемо навчитися з цього?

⁷ Відразу після того, як Ісус символізував свою готовність виконувати Божу волю, Диявол намагався відвернути його від Бога. Як? Трьома різними спокусами. Щоразу Ісус давав чітку відповідь з Писання (Матвія 4:1—10). Проте його чекали наступні випробовування: переслідування, висміювання, Юдина зрада, фальшиві звинувачення, а потім смерть на стовпі мук. Однак жодне з цих випробовувань не змусило Божого вірного й відданого Сина збочити зі свого шляху. В один критичний момент Ісус молився: «Не як Я хочу, а як Ти. ...Нехай станеться воля Твоя!» (Матвія 26:39, 42). Чи ж цей приклад не повинен глибоко зворушувати кожного з нас і спонукувати ‘перебувати в молитві’? (Римлян 12:12).

⁸ Так, божественне керівництво є особливою допомогою для нас, коли встановлюємо пріоритети в житті, особливо якщо ми зустрічаємося з ворогами правди й противниками Божої волі. Пригадаймо благання вірного царя Давида про керівництво під час запеклого гоніння. Ми зрозуміємо важливість цього керівництва, розглянувши один уривок із 143-го псалма. Він повинен допомогти нам побачити, як ми можемо поглиблювати особисті взаємини з Єговою і зміцнятися, щоб виконання Божої волі завжди стояло на першому місці в нашому житті.

Єгова слухає наші молитви й відповідає на них

 9. а) Хоча Давид був грішником, що однак виявляють його слова й вчинки? б) Чому ми не повинні переставати робити те, що правильне?

⁹ Хоча Давид був грішним і смертним, він вірив, що Єгова почує його благання. Він смиренно прохав у молитві: «Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене! І на суд не вступай із рабом Своїм,— бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!» (Псалом 143:1, 2). Давид усвідомлював свою недосконалість, проте все його серце було щирим до Бога. Тому він був упевнений, що отримає відповідь за праведністю. Чи ж це не підбадьорює нас? Хоча нам далеко до Божої праведності, однак ми можемо бути впевненими, що він чує нас, коли все наше серце щире до нього (Екклезіяста 7:20; 1 Івана 5:14). Тож у ці лихі дні ми повинні перебувати в молитві й рішуче ‘перемагати зло добром’ (Римлян 12:20, 21; Якова 4:7).

10. Чому у Давида були часи тривоги?

¹⁰ Давид, подібно як і ми, мав ворогів. Давидові було дуже важко і тоді, коли він утікав від Саула, змушений шукати сховку у відлюдних, недосяжних місцях, і тоді, коли він був царем, котрого цькували вороги. Він описав, як це впливало на нього: «Неприятель переслідує душу мою... Посадив мене в темряву... Омліває мій дух у мені, кам’яніє в нутрі моїм серце моє» (Псалом 143:3, 4). Чи у вас були причини почувати себе так само?

11. В яких важких ситуаціях доводиться перебувати Божим слугам сьогодні?

¹¹ Тиск з боку противників, випробування через скрутну економічну ситуацію, серйозна хвороба або якісь інші болісні проблеми довели декого з Божого народу до повного розпачу. Іноді їхні серця немовби кам’яніють. І кожен з них начебто гукає: ‘Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживи мене. Знову потіш мене’ (Псалом 71:20, 21). Яку допомогу отримують вони?

Як стояти попри зусилля ворога

12. Як цар Давид справлявся з небезпекою та випробовуваннями?

¹² Псалом 143:5 виявляє, що́ робив Давид, коли його спостигли небезпека й великі випробовування: «Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю [«міркую», Хом.] про діла Твоїх рук». Давид пригадував Божі стосунки з Його слугами й те, як він сам був врятований. Він роздумував про те, що́ Єгова робив заради свого величного імені. Давид постійно розмірковував про Божі вчинки.

13. Як роздуми про старожитні й сучасні приклади вірних слуг допомагають нам залишатися стійкими в час випробовувань?

¹³ Чи ж ми не пригадуємо часто про Божі стосунки з його народом? Звичайно, що так! Сюди входить те, що записано ‘великою хмарою свідків’ у дохристиянські часи (Євреїв 11:32—38; 12:1). Помазаних християн у першому сторіччі також заохочувалося ‘пригадувати давні дні’ й колишні їхні випробовування (Євреїв 10:32—34, Бачинський). А що сказати про випадки з життя Божих сучасних слуг, як, скажімо, випадки, наведені в книзі «Свідки Єгови — вісники Божого Царства»a? Описані в цій та інших публікаціях події нагадують нам, як Єгова допомагає своєму народові залишатися стійким під забороною, під час ув’язнення, нападів юрби, в концентраційних таборах і колоніях. Цьому народу довелося зносити випробовування в таких пошматованих війною країнах, як Бурунді, Ліберія, Руанда й колишня Югославія. Коли виникало протистояння, Божі слуги успішно зносили його завдяки міцним взаєминам з Єговою. Рука Бога підтримувала тих, хто у своєму житті надавав першорядного значення виконанню його волі.

14. а) Наведіть приклад того, як Бог підтримує людину за обставин, котрі, можливо, подібні до наших. б) Чого ви вчитесь із цього прикладу?

¹⁴ А втім, ви можете сказати, що вам ще не довелося зносити брутального знущання і, на вашу думку, навряд чи доведеться у майбутньому. Однак Бог підтримує своїх людей, не тільки за критичних обставин, як дехто, можливо, гадає. Він підтримує багатьох «звичайних» людей за «нормальних» обставин. Один із численних прикладів цього подається у «Вартовій башті» за 1 грудня 1996 року в розповіді Пінелопі Макріс. Який же чудовий приклад християнської бездоганності! Чи ви пригадуєте, що їй довелося зносити від сусідів, як вона боролася з тяжкими недугами та які зусилля докладала, аби залишатися в повночасному служінні? А що сказати про надзвичайний випадок, який стався з нею в Мітіліні? Чи ви вважаєте такі приклади допомогою для всіх нас у встановленні пріоритетів, аби виконання Божої волі стояло на першому місці в нашому житті?

15. Про які вчинки Єгови ми повинні роздумувати?

¹⁵ Це спонукує нас роздумувати про діла Єгови, як колись роздумував про них Давид. Через смерть, воскресіння і прославлення свого Сина, Єгова уможливив для людства спасіння (1 Тимофія 3:16). Він встановив своє небесне Царство, очистив небо від Сатани та його демонів, а також відновив на землі правдиве поклоніння (Об’явлення 12:7—12). Він створив духовний рай і поблагословив свій народ ростом (Ісаї 35:1—10; 60:22). Тепер його люди дають остаточне свідчення перед вибухом великої скорботи (Об’явлення 14:6, 7). Авжеж, у нас є багато про що роздумувати.

16. Чим ми повинні цікавитися і в чому це переконуватиме нас?

¹⁶ Замість клопотатися людськими справами, ми постійно цікавимось ділами Божих рук, і це переконує нас у тому, що сила Єгови непереборна. Проте ці діла не обмежуються лише його чудовим фізичним творінням у небі й на землі (Йова 37:14; Псалом 19:2; 104:24). До чудових діл Єгови належить визволення його людей від ворожих гнобителів, як це показують випадки з його старожитнім вибраним народом (Вихід 14:31; 15:6).

Знаймо шлях, яким слід іти

17. Наскільки реальним був для Давида Єгова і в чому це може запевнити нас?

¹⁷ Давид молився про допомогу, щоб не зникнула його життєдайна волога: «Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Поспіши мене вислухати, Господи,— дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!» (Псалом 143:6, 7). Грішник Давид усвідомлював, що Бог знає, в якій він ситуації (Псалом 31:8). Часами ми також можемо відчувати, що вкрай занепадає наша духовність. Але ця ситуація не є безнадійною. Єгова чує наші молитви й може прискорити наше відновлення, відсвіжуючи нас через сердечних старійшин, статті у «Вартовій башті» або через пункти програми, які, здається, призначені саме для нас (Ісаї 32:1, 2).

18, 19. а) Про що ми повинні щиро благати Єгову? б) Чого ми можемо бути певними?

¹⁸ Наше довір’я до Єгови спонукує нас благати його: «Об’яви мені... Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити» (Псалом 143:8). Чи ж він не справдив надій сестри Макріс, ізольованої на одному грецькому острові? То ж чи він не справдить і ваших надій, якщо ви надаєте виконанню його волі першорядного значення у своєму житті? Диявол і його агенти хотіли б завадити нашій праці проголошення Божого Царства або повністю зупинити її. Незалежно від того, чи ми служимо в країнах, де правдиве поклоніння в цілому визнане, чи там, де воно заборонене, наші спільні молитви узгоджуються з Давидовим проханням: «Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!» (Псалом 143:9). Ми будемо захищені від духовного краху лише тоді, коли житимемо під покровом Всевишнього (Псалом 91:1).

¹⁹ Наша переконаність в тому, що є найголовнішим, має тверду основу (Римлян 12:1, 2). Отже чиніть опір зусиллям світу нав’язати вам свій погляд на те, що є важливим у людських задумах. Нехай у кожному аспекті вашого життя відображається усвідомлення того, що виконання Божої волі є найголовнішим (Матвія 6:10; 7:21).

20. а) Що ми дізналися про Давида зі слів Псалма 143:1—9? б) Як християни сьогодні відображають Давидів дух?

²⁰ Перших дев’ять віршів 143-го псалма наголошують на Давидових близьких взаєминах з Єговою. Коли його оточили вороги, він палко благав Бога про керівництво. Давид виливав своє серце, шукаючи допомоги, щоб йти правильним шляхом. Те саме можна сказати сьогодні про останок помазаних духом осіб на землі та про їхніх товаришів. Вони благають Єгову про керівництво, вважаючи свої взаємини з ним чимось надзвичайно цінним. Вони віддають перевагу виконанню Божої волі, незважаючи на утруднення з боку Диявола та його світу.

21. Чому важливо давати хороший приклад, якщо ми хочемо вчити інших про те, що повинно бути найголовнішим в їхньому житті?

²¹ Мільйонам людей, які вивчають Біблію зі Свідками Єгови, потрібно зрозуміти, що виконання Божої волі є найголовнішою справою. Ми можемо допомогти їм усвідомити це, обговорюючи 13 розділ з книжки «Знання, яке веде до вічного життя»b, де наголошується на принципах, якими треба керуватися людям, слухняним Слову. Звичайно, ми самі повинні бути прикладом того, про що навчаємо людей. За порівняно короткий час вони також дізнаються про шлях, яким потрібно йти. Коли ці мільйони самі усвідомлять, що́ повинно бути найголовнішим в їхньому житті, багато з них відчують спонуку зробити кроки до присвячення й хрещення. З цього часу збір допомагатиме їм не сходити зі шляху життя.

22. Які запитання розглядатимуться в наступній статті?

²² Багатьом людям не важко визнати, що виконання Божої волі повинно бути найважливішим в їхньому житті. Але як Єгова поступово навчає своїх слуг виконувати його волю? Які позитивні результати це приносить? У наступній статті ми розглянемо ці питання, обговорюючи головний вірш, записаний у Псалмі 143:10.

[Примітки]

Які ваші відповіді?

◻ Як ми можемо встановити пріоритети, беручи до уваги Филип’ян 1:9, 10?

◻ Як Ісус виявив, що́ було найголовнішим у його житті?

◻ Чого ми можемо навчитися від способу дій Давида, коли він зазнавав випробовувань?

◻ Яким чином нам допомагають сьогодні слова з Псалма 143:1—9?

◻ Що повинно бути найголовнішим у нашому житті?

[Ілюстрація на сторінці 10]

Своїми вчинками Давид засвідчив, що він покладається на Єгову.

[Відомості про джерело]

Репродукція з Illustrirte Pracht - Bibel/Heilige Schrift des Alten und Neuen Testaments, nach der deutschen Uebersetzung D. Martin Luther’s