«Обійду Твого, Господи, жертівника»
«УМИЮ в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника» (Псалом 26:6). Цими словами стародавній цар Давид висловив свою відданість Єгові. Але навіщо і в якому розумінні він мав ‘обходити’ жертовника Єгови?
Скинія, в якій містився оббитий міддю жертовник, була для Давида центром поклоніння Єгові. За часів його правління ця скинія була в Ґів’оні, що на північ від Єрусалима (1 Царів 3:4). Той вівтар розміром лише 2,2 на 2,2 метра був порівняно малим — набагато меншим, ніж величний жертовник, споруджений пізніше на подвір’ї храму Соломонаa. Проте Давиду дуже подобалася скинія і жертовник. Вона була центром чистого поклоніння в Ізраїлі (Псалом 26:8).
На цьому жертовнику складалися жертви цілопалення, мирні жертви та жертви за провину, а під час щорічного дня Окуплення приносились також жертви за весь народ. Той вівтар і жертви мають велике значення для християн сьогодні. Апостол Павло пояснив, що жертовник символізував Божу волю, згідно з якою Він прийняв відповідну жертву для відкуплення людства. Павло написав: «У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз» (Євреїв 10:5—10).
Перед тим як приступити до служіння коло жертовника, священики, аби очиститись, за звичаєм мили у воді руки. Тому доречно, що, перш ніж ‘обходити вівтар’, цар Давид умивав «у невинності» свої руки. Він діяв «у чистості серця та в правоті» (1 Царів 9:4). Коли б він не умивав так своїх рук, тоді його поклоніння — те, що він ‘обходив жертівника’,— не було би прийнятним. Звичайно ж, Давид не був левитом і не мав привілею виконувати священицьке служіння коло вівтаря. Хоч він і був царем, проте не мав права навіть входити на подвір’я скинії. А втім, будучи вірним ізраїльтянином, Давид слухався Мойсеєвого Закону і регулярно приносив для спалення на вівтарі свої жертви. Він обходив жертовника у тому розумінні, що зосереджував своє життя навколо чистого поклоніння.
Чи ми можемо наслідувати сьогодні приклад Давида? Так. Якщо віримо в Ісусову жертву і з «чистими руками та щирим серцем» від душі служимо Єгові, то також можемо умивати в невинності руки та обходити Божий жертовник (Псалом 24:4).
[Примітка]
a Розміри цього жертовника становили приблизно 9 на 9 метрів.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Жертовник символізував волю Єгови, згідно з якою Він прийняв відповідну жертву для відкуплення людства.