‘Один Ти відданий’

1, 2. Чому можна сказати, що цар Давид добре знав, що таке зрада?

ЦАР ДАВИД добре знав, що таке зрада. У певний період буремного царювання цього чоловіка його ж співвітчизники склали проти нього ганебну змову. Царя зрадили навіть ті люди, які, здавалося б, мали бути його найближчими товаришами. Візьмімо для прикладу Мелхолу, першу дружину Давида. Спочатку вона «Давида покохала» і, безсумнівно, підтримувала його починання у правлінні країною. Проте пізніше ця жінка «погордила ним у серці своєму» і навіть стала вважати, що він немов «який з пустунів» (1 Самуїла 18:20; 2 Самуїла 6:16, 20).

² Також у Давида був радник, на ім’я Ахітофел. Його поради розцінювали як слово самого Єгови (2 Самуїла 16:23). Однак з часом ця довірена особа стала зрадником і приєдналася до бунту проти Давида. А хто підбурив людей до змови? Авесалом, Давидів син! Цей інтриган-пристосованець «крав... серця Ізраїлевих людей» і проголосив себе царем, Давидовим суперником. Бунт Авесалома набрав таких розмірів, що цар Давид мусив утікати, рятуючи життя (2 Самуїла 15:1—6, 12—17).

 3. У чому був упевнений Давид?

³ Чи хоч хтось залишився відданим Давиду? Протягом усіх тих нещасть Давид був упевнений, що так. На кого він покладався? На самого Бога Єгову. «З відданим ти будеш поводитись віддано»,— сказав Давид до Єгови (2 Самуїла 22:26, НС). Що таке відданість і чому можна сказати, що Єгова найліпше відображає цю рису?

4, 5. а) Що таке «відданість»? б) Чим відданість відрізняється од вірності?

⁴ Слово, перекладене як «відданість», в оригінальному тексті Єврейських Писань стосується доброзичливості, яку з любов’ю виявляють до певної особи, аж поки не досягають поставленої мети. Це не просто вірність. Хтось може бути вірним лише з обов’язку. Проте відданість ґрунтується на любові. Також «вірними» можуть бути навіть неживі речі. Приміром, псалмоспівець назвав місяць ‘вірним свідком’, оскільки він регулярно щоночі з’являється на небі (Псалом 89:38, Хом.). Але про місяць не можна сказати, що він відданий. Чому? Бо відданість — це вираз любові, а неживі речі нездатні любити.

⁵ У Біблії відданість пов’язана із сердечністю. Коли одна особа віддана іншій, це вже само по собі свідчить, що вони близькі одне одному. Така відданість не є мінливою. Вона не подібна до морських хвиль, яких кидають в різні боки змінні вітри. Відданість, або віддана любов, непорушна й додає сил, щоб долати величезні перешкоди.

 6. а) Наскільки рідко люди виявляють відданість і як про це засвідчує Біблія? б) Який найліпший спосіб довідатися, з чим пов’язана відданість, і чому так можна сказати?

⁶ Щоправда, сьогодні рідко можна знайти відданих людей. Не раз трапляється, що близькі друзі доводять одне одного до «розбиття». І ми дедалі частіше чуємо: то чоловік покинув дружину, то дружина — чоловіка (Приповістей 18:24; Малахії 2:14—16). Зрадливість надзвичайно поширена, тому ми, можливо, повторюємо слова пророка Михея: «Згинув побожний [«відданий», НС] з землі» (Михея 7:2). У людських взаєминах часто бракує сердечної доброзичливості. Якщо ж говорити про Бога, то вона є його видатною характерною рисою. По суті, найліпший спосіб довідатися, з чим пов’язана відданість, велична грань любові Єгови,— це дослідити, як він її виявляє.

7, 8. Чому можна сказати, що Єгова один відданий?

⁷ Біблія говорить про Єгову: «Один Ти святий [«відданий», НС]» (Об’явлення 15:4). Як це розуміти? Хіба люди й ангели не виявляли дивовижної відданості? (Йова 1:1; Об’явлення 4:8). А Ісус Христос? Хіба він не є найбільш «відданий» Богові (Псалом 16:10, НС). Чому ж у Біблії говориться, що Єгова один відданий?

⁸ Передусім пам’ятаймо, що відданість — це одна з граней любові. Оскільки «Бог є любов»,— він уособлює цю рису,— то хто, крім нього, може найдосконаліше виявляти відданість? (1 Івана 4:8). Поза всяким сумнівом, ангели та люди можуть відображати риси Єгови, але тільки він неперевершений у відданості. Будучи «Старим днями», він виявляє цю рису довше, ніж будь-яка інша істота — чи то земна, чи то небесна (Даниїла 7:9). Отже, Єгова є самим уособленням відданості. Жодне створіння не може виявляти її в такій мірі, як він. Розгляньмо декілька прикладів.

 9. В якому розумінні Єгова «милостивий [«відданий», НС] у всіх Своїх учинках»?

⁹ Єгова «милостивий [«відданий», НС] у всіх Своїх учинках» (Псалом 145:17). Що це означає? Відповідь знаходимо у 136-му Псалмі. У ньому перераховано чимало випадків, коли Єгова рятував своїх людей, у тому числі дивовижний перехід ізраїльтян через Червоне море. Варто зазначити, що в кожному вірші цього псалма наголошується вислів, який у перекладі Хоменка звучить так: «Милість [тобто відданість] його вічна». Цей псалом розглядається в рамці «Запитання для роздумів», що на сторінці 289. Читаючи його, ви будете вражені, в скількох різних ситуаціях Єгова виявляв сердечну доброзичливість до свого народу. Відданість Бога до своїх вірних слуг бачимо в тому, що він вислуховує їхні благання про допомогу й у відповідний час діє (Псалом 34:7). Доки слуги Єгови віддані йому, його віддана любов до них залишається незмінною.

10. Як Єгова виявляє відданість, коли справа стосується його норм?

¹⁰ Єгова виявляє відданість ще в один спосіб — він вірно дотримується своїх норм. На відміну від декотрих непостійних людей, які керуються примхами та емоціями, Єгова має чіткі й непорушні погляди щодо правильного і неправильного. Його позиція стосовно спіритизму, ідолопоклонства та душогубства залишається незмінною протягом тисячоліть. «Я буду Той Самий до старости вашої»,— сказав він через пророка Ісаю (Ісаї 46:4). Отже, будьмо впевненими: дотримання чітких повчальних порад з Божого Слова принесе нам великий пожиток (Ісаї 48:17—19).

11. Покажіть на прикладах, що Єгова дотримується своїх обітниць.

¹¹ Також Єгова виявляє відданість у тому, що дотримується своїх обітниць. Передречене ним завжди сповнюється. Єгова небезпідставно сказав: «Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав» (Ісаї 55:11). Виконуючи своє слово, Єгова виявляє відданість своїм слугам. Бог не змушує їх тривожно очікувати того, що не входить у його наміри. У цьому репутація Єгови бездоганна, тому його слуга Ісус Навин міг сказати: «Нічого не було невиконаного з усього того доброго слова, що Господь говорив до Ізраїлевого дому,— усе збулося» (Ісуса Навина 21:45). Тож не сумніваймося: ми ніколи не будемо розчаровані ставленням Єгови до своїх обітниць (Ісаї 49:23; Римлян 5:5, СМ).

12, 13. В якому розумінні сердечна доброзичливість Єгови «вічна»?

¹² Як зазначалося раніше, Біблія повідомляє, що сердечна доброзичливість Єгови «вічна» (Псалом 136:1, Хом.). Що це означає? По-перше, Бог прощає гріхи назавжди. У 26-му розділі цієї книжки говорилося, що Єгова не нагадує про колишні провини, які він уже простив. Оскільки «всі згрішили, і позбавлені Божої слави», кожен з нас повинен бути вдячний за те, що сердечна доброзичливість Єгови вічна (Римлян 3:23).

¹³ Але сердечна доброзичливість Єгови вічна ще в іншому розумінні. У його Слові говориться, що праведний «буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в’яне його,— і все, що він чинить,— щаститься йому» (Псалом 1:3). Уявіть розкішне дерево, листя якого ніколи не в’яне! Те саме можна сказати й про нас. Наше життя буде довгим, мирним і плідним, якщо Боже Слово дійсно приносить нам насолоду. Благословення, що ними Єгова віддано обдаровує своїх вірних слуг, ніколи не минуться. Авжеж, у праведному новому світі Єгови слухняні люди повік відчуватимуть на собі його сердечну доброзичливість (Об’явлення 21:3, 4).

14. Як Єгова показує вдячність за те, що його слуги віддані йому?

¹⁴ Єгова вже не раз виявляв відданість. Оскільки він незмінно дотримується своїх норм, то його відданість до вірних слуг ніколи не послаблюється. Псалмоспівець написав: «Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили. Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх [«своїх відданих», НС] не покине» (Псалом 37:25, 28). Як Творець, Єгова заслуговує нашого поклоніння (Об’явлення 4:11). І водночас він, будучи відданим, цінує наші вірні вчинки (Малахії 3:16, 17).

15. Як ставлення Єгови до Ізраїля виявляє Його відданість?

¹⁵ Коли Божий народ потерпав від лиха, Єгова, спонуканий сердечною доброзичливістю, раз у раз приходив на допомогу. Псалмописьменник говорить: «Він зберігає душі своїх вірних, з рук грішників їх визволяє» (Псалом 97:10, Хом.). Розгляньмо, як Бог ставився до ізраїльського народу. Коли він чудесним способом врятував ізраїльтян, перевівши через Червоне море, вони вихваляли його в пісні: «[Ти] милосердям [тобто «відданою любов’ю», примітка в НС] Своїм вів народ, якого Ти визволив» (Вихід 15:13). Визволення коло Червоного моря справді було виявом відданої любові Єгови. Тому Мойсей сказав ізраїльтянам: «Не через численність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів, але з Господньої любови до вас, і через додержання Його присяги, що присягнув був вашим батькам,— Господь вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського» (Повторення Закону 7:7, 8).

16, 17. а) Який кричущий брак вдячності виявляли ізраїльтяни, але як Єгова співчував їм? б) Як більшість ізраїльтян показувало, що для них «не було вже ліку», і яким застережливим прикладом це є для нас?

¹⁶ Звичайно, як народ, ізраїльтяни не показали вдячності за сердечну доброзичливість Єгови, бо після визволення «грішили вони проти Нього ще далі, і... гнівили Всевишнього» (Псалом 78:17). Протягом століть вони неодноразово бунтувались: покидали Єгову, зверталися до фальшивих богів і переймали язичницькі звичаї, а це призводило лише до осквернення. Однак Єгова не порушував своєї угоди. Через пророка Єремію він благав свій народ: «Вернися, відступна дочко Ізраїлева... Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий [«відданий», НС]» (Єремії 3:12). Проте, як зазначалося у 25-му розділі цієї книжки, більшість ізраїльтян залишились байдужими до цього заклику. «Вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків». Яким був результат? Зрештою «піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку» (2 Хронік 36:15, 16).

¹⁷ Чого ми вчимося з цього? Що відданість Єгови не сліпа і не піддається обману. Так, Бог «многомилостивий» і з радістю виявляє милосердя, якщо на це є підстава. Але що стається, коли правопорушник вперто не змінює своєї поведінки? Тоді Єгова діє відповідно до своїх праведних принципів і виносить обвинувальний вирок. Мойсею було сказано, що Бог «не залишає нічого без кари» (Вихід 34:6, 7, Хом.).

18, 19. а) Чому вже сам факт того, що Єгова карає злих, є виявом відданості? б) Як Єгова проявить відданість до тих своїх слуг, які загинули від рук гонителів?

¹⁸ Вже сам факт того, що Єгова карає злих, є виявом відданості. Чому? Один доказ цього можемо знайти в книзі Об’явлення. У ній читаємо, як Єгова дає семи ангелам наказ: «Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого». Коли третій ангел вилив свою чашу «на річки та на водні джерела», вони перетворились у кров. Тоді той ангел сказав до Єгови: «Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий [«Відданий», НС], що Ти це присудив! Бо вони пролили кров святих та пророків,— і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того» (Об’явлення 16:1—6).

¹⁹ Зверніть увагу, що, проголошуючи цей присуд, ангел називає Єгову «Відданим». Чому? Бо, знищуючи злих, Єгова засвідчує відданість своїм слугам, багато з яких загинуло від рук гонителів. Таких осіб він віддано тримає у своїй пам’яті: для нього вони живі. Бог прагне знову побачити цих вірних покійних людей, і Біблія підтверджує його намір нагородити їх воскресінням (Йова 14:14, 15, Хом.). Коли віддані служителі Єгови помирають, це не означає, що він забуває їх. Навпаки, «всі в Нього живуть» (Луки 20:37, 38). Намір Єгови повернути до життя тих, хто є в його пам’яті,— це беззаперечний доказ відданості.

20. Хто такі «посудини милосердя» і як Єгова виявляє до них відданість?

²⁰ Протягом історії Єгова виявляв до своїх вірних служителів дивовижну відданість. Фактично тисячі років він «щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль». Для чого? «Щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу» (Римлян 9:22, 23). «Посудини милосердя» — це схильні до правди люди, яких помазано святим духом, щоб вони могли бути співспадкоємцями Христа в його Царстві (Матвія 19:28). Відкривши цим посудинам милосердя шлях до спасіння, Єгова залишився відданим Аврааму, якому пообіцяв через угоду: «Всі народи землі будуть потомством [«Насінням», Ог., 1988] твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу» (Буття 22:18).

21. а) Як Єгова виявляє відданість до «великого натовпу», який має перспективу перейти через «велике горе»? б) До чого спонукує тебе відданість Єгови?

²¹ Єгова виявляє таку ж відданість до «великого натовпу», перед яким відкривається перспектива перейти через «велике горе» і вічно жити на райській землі (Об’явлення 7:9, 10, 14). Спонуканий відданістю, він, незважаючи на недосконалість своїх слуг, дає їм можливість жити вічно в раю на землі. Як саме Бог це робить? Завдяки викупу — найбільшому вияву Божої відданості (Івана 3:16; Римлян 5:8). Відданість Єгови приваблює тих, хто у своєму серці відчуває голод на праведність (Єремії 31:3). А ти? Хіба вдячність за відданість, яку Бог уже виявив і виявить у майбутньому, не наблизила тебе до нього ще більше? Оскільки ми прагнемо наблизитись до Бога, твердо постановімо у відповідь на його любов віддано йому служити.