Нехай віковічні руки Єгови будуть вашою допомогою

«Покрова твоя — Бог Предвічний і ти у вічних раменах Його» (ПОВТОРЕННЯ ЗАКОНУ 33:27).

 1, 2. Чому слуги Єгови можуть покладатися на Його допомогу?

ЄГОВА дбає про Своїх людей. Наприклад, через горювання ізраїльтян, «тісно було й Йому»! З любові й співчуття, Він «підніс і носив їх» (Ісаї 63:7​-9). Якщо самі будемо вірні Богові, то також можемо бути впевнені, що Він допомагатиме нам.

² Пророк Мойсей сказав: «Покрова твоя — Бог Предвічний і ти у вічних раменах Його» (Повторення Закону 33:27). В іншому перекладі Біблії цей вірш читається так: «Вічний Бог твоє місце проживання, а внизу Його вічні руки» (Американський стандартний переклад). Але як Божі руки підкріпляють Його слуг?

Чому так багато труднощів?

 3. Коли покірні люди повністю будуть втішатися «славетною свободою дітей Божих»?

³ Служіння Єгові не захищає нас від труднощів, які торкаються всіх недосконалих людей взагалі. Божий слуга Йов сказав: «Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями» (Йова 14:1). Щодо «днів літ наших,— сказав псалмописьменник,— гордощі їхні — страждання й марнота» (Псалом 90:10). Життя буде наповнене труднощами аж поки «саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих» (Римлян 8:19​-22) протягом Христового Тисячолітнього царювання. На підставі Ісусової викупної жертви піддані Царства тоді будуть визволені від гріха й смерті. При кінці Тисячоліття, Христос з Його співучасниками, царями-священиками, допоможуть покірним людям досягти досконалості, і ті що будуть незламно вірні Богові протягом остаточного випробування Сатаною з його демонами, матимуть їхні імена записані постійно в «книгу життя» (Об’явлення 20:12​-15). Тоді вони повністю будуть втішатися славетною свободою дітей Божих.

 4. Замість нарікати на нашу долю в житті, то що нам слід робити?

⁴ Тим часом, замість нарікати на нашу долю в житті, покладаймося на Єгову (1 Самуїлова 12:22; Юди 16). Будьмо вдячні нашому Первосвященику, Ісусу, через Якого можемо приступати до Бога, «щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (Євреїв 4:14​-16). Ніколи не ставаймо такими як Адам. Він неправильно обвинувачував Єгову за те, що Він дав йому погану дружину, кажучи: «Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева,— і я їв» (Буття 3:12). Бог дає нам усяке добро й нічим не обтяжує нас (Матвія 5:45; Якова 1:17). Несприятливі обставини часто трапляються нам через власний брак мудрості або помилки інших людей. Труднощі також можуть обтяжувати тому, що ми грішні й живемо у світі під владою Сатани (Приповістей 19:3; 1 Івана 5:19). Однак вічні руки Єгови завжди підтримують Його вірних слуг, які богоблагально покладаються на Нього й застосовують пораду в Його Слові до власного життя (Псалом 37:5; 119:105).

Допомога протягом недуги

 5. Як хворі можуть підбадьорюватися сказаним у Псалмі 41:2​-4?

⁵ Деколи недуга є причиною нашого горювання. Однак Давид сказав: «Блаженний, хто дбає про вбогого,— в день нещастя Господь [Єгова, НС] порятує його! Господь [Єгова, НС] берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і він не видасть його на поталу його ворогам! На ложі недуги подасть йому сили Господь [Єгова, НС],— усе ложе йому перемінить в недузі його» (Псалом 41:2​-4 [41:1​-3, НС]).

 6, 7. Як Бог допоміг Давидові, коли він занедужав, і як це може підбадьорювати слуг Єгови в наш час?

⁶ Людина, уважна до інших, допомагає нужденним. «День нещастя» може бути яке-небудь лихо або затяжні труднощі, які знесилюють людину. Така людина покладається на Божу охорону протягом її недуги. Інші оголошують її «блаженною на землі» і розказують іншим як Єгова милостиво поводився з нею. Бог допомагав Давидові «на ложі недуги», мабуть протягом глибокої напруги через те, що його син, Авесалом, старався загарбати престол Ізраїлю (2 Самуїлова 15:1​-6).

⁷ Тому що Давид зважав на скромних, то відчував Божу допомогу, як безпомічно лежав на ложі недуги (Псалом 18:24​-26). Хоч Давид дуже захворів, то мав надію, що Бог «ложе йому перемінить», не чудесним зціленням від його недуги, але що Він підкріпить його потішаючими думками. Це буде наче Єгова перемінював Давидове ложе від недуги на ложе поновлення сил. Подібно до цього, коли б ми занедужали як Божі слуги, то Єгова допомагатиме нам Своїми вічними руками.

Утішання пригнічених

 8. Як один захворілий християнин виявив свою залежність від Бога?

⁸ Хвороба може довести до психічного пригнічення. Дуже хворий християнин, який деколи навіть не має сили читати, каже: «З цього виникає глибоке пригнічення, почуття нікчемності, а навіть доводить до плачу»,— він каже. Цей християнин знає, що це Сатана намагається зруйнувати його знеохоченням, і тому бориться, бо знає, що з допомогою Єгови він зазнає успіх (Якова 4:7). Цей чоловік дуже підбадьорює інших людей, які знають, що він покладається на Бога (Псалом 29:11). Навіть з лікарні він по телефону підбадьорює хворих та інших, духовно. Він сам підбадьорюється мелодіями Царства записані на касетах і статтями в цьому журналі та Пробудись! і спілкуванням із співхристиянами. Цей брат каже: «Я регулярно молюся до Єгови, і прошу в Нього сили, керівництва, потішання, і допомоги, щоб зносити моє нещастя». Якщо ви, християнин, дуже занедужали, то покладайтеся на Єгову й зробіть Його вічні руки вашою допомогою.

 9. Які приклади показують, що психічне пригнічення часто турбує побожних людей?

⁹ Пригнічення — це вікодавня проблема. Під час випробування, Йов промовляв як та людина, покинена Богом (Йова 29:2​-5). Неемія сумував через спустошення Єрусалима і його мурів, а Петро став дуже пригнічений через те, що зрікся Христа, і гірко плакав (Неемії 2:1​-8; Луки 22:62). Епафродит дуже засумував тому, що християнам у Филипах донеслося про його захворювання (Филип’ян 2:25, 26). Декотрі християни в Солунах дуже сумували, і тому Павло заохочував братів «потішати малодушних» (1 Солунян 5:14). Як же Бог допомагає таким особам?

10. Що може допомогти в боротьбі з психічним пригніченням?

¹⁰ Людина мусить особисто рішити чи вона буде лікуватися на затяжне пригніченняa (Галатів 6:5). Відпочинок і зрівноваження діяльностей можуть допомогти. Замість групувати кілька проблем у одну жалюгідно велику, пригніченій людині було б краще розв’язувати їх поодинці. Сумуюча особа також скористає з потішаючої допомоги старших у зборі, а головно коли емоційне нездужання доводить до духовного ослаблення (Якова 5:13​-15). Передусім конче треба довіряти Єгові, і «покладати на Нього всю нашу журбу, бо Він опікується нами». Наполеглива й сердечна молитва може довести до «миру Божого, що вищий від усякого розуму, який береже серця і думки в Христі Ісусі» (1 Петра 5:6​-11; Филип’ян 4:6, 7).

Єгова допомагає нам зносити горе

11-13. Що може пом’якшувати сумування через смерть улюбленого?

¹¹ Смерть улюбленого також завдає страждання. Авраам оплакував свою померлу дружину, Сарру (Буття 23:2). Давид дуже тужив за своїм померлим сином Авесаломом (2 Самуїлова 18:33). Навіть досконалому Ісусові «закапали сльози» через смерть Лазаря, друга Його! (Івана 11:35). Отже люди сумують коли помирає улюблений. Але що може полегшити такий смуток?

¹² Бог допомагає Своїм людям зносити велику тугу втрати. Його Слово говорить про воскресіння. Тому ми не «сумуємо, як і інші, що надії не мають» (1 Солунян 4:13; Дії 24:15). Дух Єгови вспокоює нас і допомагає нам плекати віру й вдумуватися в чудесну майбутність обіцяну в Його Слові, замість глибоко пригнічуватися тугою за улюбленим. Ми також потішаємося читанням Святого Письма й молитвою до «Бога потіхи всілякої» (2 Коринтян 1:3, 4; Псалом 68:4​-6).

¹³ Ми можемо потішатися надією на воскресіння, так як богобоязливий Йов, який сказав: «О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені,— та й про мене згадав! Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене! Кликав би Ти,— то я відповів би Тобі, за чин своїх рук сумував [прагнув, НС] би» (Йова 14:13​-15). Ми не дуже тужимо за улюбленим другом, який подається в подорож, бо маємо надію, що знову побачимося. Великий смуток через смерть улюбленого можна применшити, коли будемо дивитися на смерть вірного християнина, як на подорож. Якщо в нього була надія жити на землі, то він прокинеться від сну смерті протягом Христового Тисячолітнього царювання (Івана 5:28, 29; Об’явлення 20:11​-13). І якщо самі маємо надію жити вічно на землі, то є можливість, що привітаємо воскреслого улюбленого.

14. Як дві християнські вдови подолали сумування через смерть їхніх чоловіків?

¹⁴ Одна сестра, по смерті свого чоловіка, знала, що мусила продовжувати свою діяльність у служінні Богові. Крім зайнятості «Господнім ділом», вона зробила стьобану ковдру з 800 клаптиків матерії (1 Коринтян 15:58). «Це добрий проект,— вона сказала,— бо весь час що я працювала при ньому, то слухала мелодій Царства й Біблії записані на касетах, і не мала часу тужити». Вона пригадує собі візит досвідченого старшого з його дружиною. З Біблії, старший звертав їй увагу на те, що Бог дійсно дбає про вдів (Якова 1:27). Інша християнка не піддалася жалю до себе самої по смерті її чоловіка. Вона оцінювала допомогу від друзів і почала більше цікавитися іншими людьми. «Я частіше молилася і розвинула ближче споріднення з Єговою»,— вона каже. І яке ж благословення одержувати допомогу від Божих вічних рук!

Допомога, коли помиляємося

15. Який є зміст Давидових слів у Псалом 19:8​-14?

¹⁵ Хоч ми любимо закон Єгови, то деколи помиляємося. Це, безсумнівно, доводить до горювання, так як трапилося Давидові, в якого Божий закон, нагадування, і Його судові рішення були більш бажані, ніж золото. Він сказав: «Раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх — нагорода велика. А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене, і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений» (Псалом 19:8​-14 [19:7​-13, НС]). Розгляньмо ж ці слова.

16. Чому ми повинні уникати зухвалості?

¹⁶ Зухвалі вчинки є більш серйозні гріхи, ніж помилки. Бог відкинув царя Саула за те, що він зухвало жертвував, і тому що зберіг живим амаликитянського царя Агага й найкращу здобич, незважаючи на те, що Бог наказав знищити амаликитян (1 Самуїлова 13:8​-14; 15:8​-19). Цар Уззійя став розбитий проказою через те, що зухвало загарбав обов’язки священиків (2 Хронік 26:16​-21). Коли перевозили ковчега заповіту в Єрусалим, і віз майже не перевернувся, то Бог вразив Уззу і він помер за те, що нешанобливо притримував його (2 Самуїлова 6:6, 7). Якщо не знаємо що робити, або коли хтось уповноважить нам якесь завдання, то будьмо скромні й шукаймо поради в тих, які вміють розрізняти (Приповістей 11:2; 13:10). Звичайно, в разі ми поводилися зухвало, то молімся до Бога, щоб Він простив і допоміг нам переборювати зухвалість.

17. Як приховані гріхи можуть вплинути на людину, однак як можна одержати прощення й полегшення?

¹⁷ Приховані гріхи також доводять до страждань. Як говориться в Псалмі 32:1​-5, Давид приховував свій гріх, але сказав: «Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму, бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху!» Придушування мук сумління втомлювало Давида, і моральне страждання виснажувало його, як те дерево загубляє життєдайну вологу під час посухи або літньої спеки. Очевидно Давид дуже постраждав психічно, як і фізично, і сумував аж поки не зізнався. Тільки зізнання перед Богом доводить до прощення й полегшення. Давид сказав: «Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,.. Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: «Признаюся в проступках своїх перед Господом [Єговою, НС]!» і провину мого гріха Ти простив». Любляча допомога від старших християнського збору може прискорити духовне видужання (Приповістей 28:13; Якова 5:13​-20).

18. Який є доказ на те, що гріх може довести до довготривалих результатів, але що може стати джерелом потіхи?

¹⁸ Гріх може довести до поганих довготривалих результатів, так як трапилося Давидові, який порушив подружню вірність з Вірсавією, спричинив смерть її чоловіка на війні, а тоді одружився з вагітною вдовою (2 Самуїлова 11:1​-27). Хоч Бог виявляв Давидові милість через угоду, яку склав з ним про Царство, і тому що Давид покаявся, та милостиво поводився з іншими, то все-таки Бог навів «зло на його дім» (2 Самуїлова 12:1​-12). Давидова позашлюбна дитина померла. Амнон, його син, згвалтував Тамару, його сестру тільки по батьку, і був вбитий за наказом її брата Авесалома (2 Самуїлова 12:15​-23; 13:1​-33). Авесалом знеславив Давида статевими зносинами з його наложницями. Він старався загарбати престол, але був убитий (2 Самуїлова 15:1—18:33). Гріх доводить до поганих результатів. Наприклад, виключений правопорушник може покаятися і його приймуть у збір, але може забирати багато років, щоб подолати зіпсуту репутацію й емоційну травму через його гріх. Тим часом, яка ж потіха, коли Єгова простить нам переступи наші й допомагає нам Своїми вічними руками!

Врятування від напруг

19. Як Божий дух допомагає нам під час суворого випробування?

¹⁹ Під час суворого випробування, нам можливо бракуватиме мудрості й сили вирішувати, а тоді додержуватися свого рішення. У такому разі, Божий дух «допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитися, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями» (Римлян 8:26). Якщо Єгова змінить обставини, то ми повинні бути вдячні Йому за це. Однак Його рука може врятувати нас у ще інший спосіб. Якщо молимося за мудрість, то Своїм духом Єгова може виявити, що нам слід робити й дати силу виконати його (Якова 1:5​-8). З Його допомогою можна тривати, коли «засмучені всілякими випробовуваннями» і витримаємо їх випробуваною й зміцненою вірою (1 Петра 1:6​-8).

20. Чим ми будемо втішатися, якщо зробимо вічні руки Єгови нашою допомогою?

²⁰ Завжди молімся до Бога. «Мої очі постійно до Господа [Єгови, НС], бо Він з пастки витягує ноги мої,— сказав Давид.— Обернися до мене й помилуй мене,— я ж бо самітний та бідний! Муки серця мого поширились,— визволь мене з моїх утисків! Подивися на горе моє та на муку мою,— і прости всі гріхи мої!» (Псалом 25:15​-18). Так як Бог визволив Давида, Він і нас визволить, виявить нам Свою ласку, і простить нам наші гріхи, якщо справді зробимо вічні руки Єгови нашою допомогою.

[Примітка]

Як би ви відповіли?

◻ Як Єгова допомагає Своїм захворілим слугам?

◻ Що може допомогти нам у боротьбі з психічним пригніченням?

◻ Що може пом’якшувати сумування через смерть улюбленого?

◻ Як ті, що приховують їхні гріхи можуть одержати полегшення?

◻ Якою допомогою слуги Єгови можуть користуватися під час суворого випробування?

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Ми можемо потішатися надією на воскресіння, так як побожний Йов.