Чи Бог слухає, коли ви молитеся?

ГОЛОВНИЙ директор сам вирішує, чи доручити справу комусь, чи її зробити самому. Подібно, Суверенний Правитель всесвіту має право визначати міру Своєї участі в будь-якій справі. Святе Письмо вчить, що Бог вирішив мати справу з нашими молитвами безпосередньо й, отже, наказав нам направляти їх до Нього (Псалом 66:19; 69:14).

Те, що Бог саме так вирішив у цій справі, виявляє Його особистий інтерес до молитов Своїх слуг на землі. Замість того, щоб знеохочувати Своїх людей звертатись до Нього з будь-якою думкою чи турботою. Він закликає їх: «Безперестанку моліться», «перебувайте в молитві», «свого тягара поклади ти на Господа», «покладіть на Нього всю вашу журбу» (1 Солунян 5:17; Римлян 12:12; Псалом 55:23; 1 Петра 5:7).

Якщо Бог не звертав би уваги на молитви Своїх слуг, то Він ніколи б не встановив такий доступ до Себе й не заохочував би вільно користуватись ним. Отже, Боже бажання зробити Себе таким доступним для людей, є одною з причин довіряти тому, що Він дійсно слухає. Так, Він бере до уваги молитву кожного із Своїх слуг.

Не слід ігнорувати й того факту, що Біблія відверто заявляє — Бог вислуховує молитви. Наприклад, апостол Павло пише: «Ось те довір’я, що ми маємо до нього: коли просимо щось, згідне з його волею, він вислухає нас» (1 Івана 5:14, Хоменко). Цар Давид звертався до Бога Єгови: «Ти, що молитви вислухуєш — і довірливо заявив,— Він вислухає мого голосу!» (Псалом 55:18; 65:3).

Отже, окрім того, що молитва, безсумнівно, є сама в собі корисною, то Святе Письмо показує, що в молитві праведника включається щось набагато більше. Таку особу слухають. Тим слухачем є Бог (Якова 5:16​-18).

Молитви, що вислуховувались

У Біблії багато разів описується про людей, що молились і, фактично, Бог вислуховував їх та відповідав їм. У випадках з ними чітко підтверджується те, що користь від молитви значно більша ніж терапевтичний ефект з’ясовування і вираження думок. У цих випадках описується щось далеко більше ніж власне зусилля особи в гармонії з її молитвою.

Наприклад, цар Давид молився, коли Авесалом виступив проти нього й задумав незаконно захопити владу в Ізраїлі: «Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!» Це було немале прохання, тому що «Ахітофелова порада... була така певна, як питати про Боже слово,— така була Ахітофелова порада». З того часу Авесалом відкинув Ахітофелову стратегію повалити царя Давида. Чому? «Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома». Зрозуміло, що Бог вислухав Давидову молитву (2 Самуїлова 15:31; 16:23; 17:14).

Подібно, Єзекія благав у Бога порятунку, щоб пережити смертельну хворобу, і видужав. Чи Єзекія видужав внаслідок психологічної допомоги молитви? Ні. Єгова звістив Єзекієві через пророка Ісаю: «Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я вилікую тебе» (2 Царів 20:1​-6).

Даниїл, який отримав відповідь на свою молитву, можливо, пізніше, ніж очікував, був запевнений ангелом Єгови: «Були почуті слова твої». На молитви інших, а саме: Анни, Ісусових учнів і сотника Корнилія, відповідалось у спосіб, що не можна приписати тільки людським спроможностям. Біблія, отже, ясно вчить, що молитви в гармонії з Божою волею доходять до Бога, Він вислуховує їх і дає на них відповіді (Даниїла 10:2​-4; 1 Самуїлова 1:1​-20; Дії 4:24​-31; 10:1​-7).

Але як Бог відповідає на молитви Своїх вірних слуг сьогодні?

Відповіді на молитви

На молитви, про які вже згадувалось, давалися відповіді надзвичайним а інколи чудотворним способом. Пам’ятайте, що навіть у біблійні часи відповіді на молитви в більшості випадків не так легко розпізнавались. Це тому, що відповіді були у вигляді морального підкріплення і просвітлення, яке допомагає Божим слугам. Особливо для християн, відповіді на молитви містять у основному духовні справи, а не ефектні або яскраві дії (Колосян 1:9).

Не розчаровуйтеся, якщо на свої молитви ви не завжди отримуєте таку відповідь, яку ви сподівалися або бажали. Наприклад, замість того, щоб зняти випробовування Бог, можливо, захоче дати вам «наднормальну силу» для витривалості (2 Коринтян 4:7, НС; 2 Тимофія 4:17). Ми ніколи не повинні применшувати цінність такої сили або доходити до висновку, що Єгова, в дійсності, зовсім не відповідав на нашу молитву.

Візьмімо до уваги ситуацію Самого Божого Сина, Ісуса Христа. Ісус, турбуючись, щоб не померти як богозневажник, молився: «Отче, як волієш,— пронеси мимо Мене цю чашу!» Чи Бог вислухав Його молитву? Так, це підтверджено в Євреїв 5:7. Єгова не звільнив Свого Сина від необхідної смерті, на стовпі мук. Замість цього «Ангол із неба з’явився до Нього,— і додавав Йому сили» (Луки 22:42, 43).

Драматична, чудова відповідь? Для будь-кого з нас це було б саме так! Але для Бога Єгови, джерела такої сили, це не було чудом. Ісус, із Свого життя на небі, був знайомий з прикладами, коли в минулому ангели з’являлись людям. Отже, для Нього поява ангела не була якимось неймовірним пережиттям, як це могло б бути для нас. Більш того, цей ангел, котрого Ісус, очевидно, знав перед Своїм прибуттям на землю, зміцняв Його перед майбутнім випробовуванням.

Сьогодні, Єгова, відповідаючи на молитви Своїх вірних слуг, часто дає їм необхідну силу для витривалості. Ця підтримка, може бути у вигляді підбадьорення з боку наших одновірців, з котрими ми особисто спілкуємося. Чи хтось з нас цурався б такого підбадьорення, можливо, роблячи висновок, що, якщо наші одновірці не мали подібних випробовувань, то не можуть зміцнити нас? Ісус міг би мати саме таку точку зору, коли ангел з’явився перед ним. Замість цього Він прийняв підбадьорення, як відповідь Єгови на Свою молитву й, отже, був у стані вірно виконати волю Свого Отця. Ми також повинні покірно приймати підкріплення, що Бог дає у відповідь на наші молитви. Також пам’ятайте, що після періоду такої терпеливої витривалості часто бувають незліченні благословення (Екклезіястова 11:6; Якова 5:11).

Будьте впевнені, що Бог слухає

Ніколи не зневіряйтесь в ефективності молитви, якщо немає відповіді відразу. Відповіді на такі молитви, як про полегшення в горі, або про збільшення відповідальності в служінні Богові, можуть затримуватись стільки часу, скільки Бог вважає потрібним (Луки 18:7​-8; 1 Петра 5:6). Якщо ви молитесь про глибокі справи, що турбують вас особисто, то виявіть наполегливістю, що ваше бажання палке, а ваші мотиви чисті та щирі. Яків виявив цей дух, коли після довгої боротьби з ангелом сказав йому: «Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене» (Буття 32:24​-32). Нам потрібно мати подібне довір’я, що якщо будемо продовжувати просити, то отримаємо в свій час благословення (Луки 11:9).

На закінчення. Те, що нас слухає Суверен усесвіту — великий привілей. Якщо взяти до уваги все це, то чи ми уважно слухаємо, коли Бог Єгова говорить нам про Свої вимоги через Своє Слово? Ми бажаємо серйозно зосереджуватись на всьому, що Єгова повинен сказати нам, тому що наші молитви тісно споріднюють нас із нашим Творцем.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Бог вислуховує наші молитви. Чи ми слухаємо, що Він говорить нам через Своє Слово?