Чого ми вчимось у птахів

ПАТРІАРХ Йов, який жив понад 3000 років тому, побачив, що небесне птаство може багато розповісти нам про Творця. Особливості поведінки пташок також лягли в основу численних порівнянь і метафор. У біблійних уривках, в яких згадуються птахи, можна знайти чимало важливих уроків щодо життя і наших стосунків з Богом. Розгляньмо кілька прикладів.

Мешканці стародавнього Єрусалима звикли до сусідства ластівок, адже ці пташки будували свої гнізда під дахами будинків. Декотрі ластівки звивали гнізда у храмі, збудованому Соломоном. Пташки з року в рік гніздилися у храмі, бо, ймовірно, це спокійне і безпечне місце було ідеальним для виведення потомства.

Ластівчині гнізда у храмі привернули увагу автора 84-го Псалма — одного з Кореєвих синів, який кожних півроку впродовж тижня служив у храмі. Псалмоспівець хотів, подібно до ластівки, мати постійний прихисток у домі Єгови. Він написав: «О Єгово, Боже військ, який прекрасний твій величний і святий намет! Усім своїм єством я прагну, омліваю від бажання бути на подвір’ях Єгови... Навіть птах знаходить домівку, а ластівка в’є собі гніздо, де ростить пташенят, поблизу твого величного жертовника, О Єгово, Боже військ, мій Царю і мій Боже!» (Псалом 84:1—3). А що сказати про нас? Чи наше бажання приходити на християнські зібрання таке ж палке? Чи ми і наші діти цінуємо можливість спільно збиратись з народом Єгови? (Псалом 26:8, 12).

Як написав пророк Єремія, «лелека в небі знає свою пору». Безсумнівно, пророк не раз спостерігав за лелеками, коли ті летіли над Обіцяним краєм. Було підраховано, що навесні понад 300 000 білих лелек мігрує з Африки до Європи, пролітаючи над долиною Йордану. Їхній внутрішній годинник підказує їм, що час повертатись додому, на місця літнього гніздування. Як і інші перелітні птахи, лелеки «пильнують, коли їм повертатися» (Єремії 8:7).

«Міграція відбувається під впливом інстинктів, що є справжнім чудом»,— говориться в одній публікації про перелітних птахів («Collins Atlas of Bird Migration»). Бог Єгова наділив птахів інстинктивною мудрістю, а от людям він дав здатність розрізняти часи і пори (Луки 12:54—56). Лелекам орієнтуватися в часі допомагає інстинкт, а людям зрозуміти значення подій, що відбуваються в той чи інший період, допомагає знання про Бога. Ізраїльтяни за днів Єремії не розпізнали ознак, які вказували, що вони живуть у вирішальний час. Бог пояснив, що до цього призвело: «Вони відкинули слово Єгови — в чому ж їхня мудрість?» (Єремії 8:9).

Сьогодні є достатньо доказів того, що ми живемо в період, який Біблія називає «останніми днями» (2 Тимофія 3:1—5). Чи ми, подібно до лелеки, знаємо, в яку пору живемо?

Орли багато разів згадуються в Біблії, і цих птахів часто можна було побачити в Обіцяному краї. Біблія каже, що зі свого гнізда на стрімкій скелі орел «поживу вишукує», а також додає, що «вдалечінь його очі вдивляються» (Йова 39:27—29). За деякими повідомленнями, у орла настільки гострий зір, що він може побачити зайця на відстані одного кілометра.

Подібно як орел здатен вдивлятися вдалечінь, Єгова може бачити майбутнє. Бог сам сказав: «Я кажу від початку, яким буде кінець, віддавна передрікаю те, що не сталося ще» (Ісаї 46:10). Оскільки Бог має незрівнянну мудрість та здатність передбачати майбутнє, нам варто прислухатись до його порад (Ісаї 48:17, 18).

Крім того, Біблія порівнює до орлів людей, які покладаються на Єгову. В Ісаї 40:31 сказано: «Ті, хто надіється на Єгову, відновлять сили. Вони ширятимуть на крилах, мов орли». Орел ширяє, використовуючи висхідні потоки теплого повітря, або термальні колони. Вловивши такий потік, орел розправляє крила і кружляє в його межах, здіймаючись вище й вище. Тож, аби ширяти і долати великі відстані, орел не покладається лише на власні сили. Подібно й ті, хто покладається на Єгову, можуть розраховувати на те, що він дасть їм «силу, яка перевершує людську» (2 Коринфян 4:7, 8).

Незадовго до своєї смерті Ісус, оглядаючи столицю Юдеї, сказав: «Єрусалиме, Єрусалиме, ти вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, як квочка збирає курчат під крила свої! Але ви не захотіли» (Матвія 23:37).

Одним з найсильніших інстинктів у птахів є їхнє прагнення захистити пташенят. Птахи, які гніздяться на землі, зокрема кури, постійно пильнують, аби вберегти малят від небезпеки. Якщо квочка помічає, що в небі кружляє яструб, вона видає гучний тривожний крик. Тоді курчата миттю біжать сховатися під маминими крильми. Там пташенята також знаходять захист від палючого сонця і сильної зливи. Ісус же прагнув дати жителям Єрусалима духовний захист. Сьогодні Ісус запрошує кожного прийти до нього, щоб отримати захист від труднощів та тривог щоденного життя (Матвія 11:28, 29).

Справді, ми можемо багато чого навчитися від птахів. Спостерігаючи за ними, пригадуймо, що про них говориться в Біблії. Подібно до ластівки, цінуймо кожну нагоду бути там, де поклоняються Єгові. Черпаймо в Бога надію, яка буде підтримувати нас так само, як теплі потоки повітря підтримують орла. Як курчата, які ховаються під крильми квочки, шукаймо в Ісуса духовного прихистку. І як пильний лелека, зважаймо на час, в який живемо.