Молоді люди запитують...

Чому я не можу мати того, чого хочу?

«Деякі речі справді гарні, і мені дуже хочеться їх мати, але це не по кишені моїм батькам» (Майк).

ЧИ Є ЩОСЬ таке, чого ти дуже хочеш, але не можеш мати? Можливо, ти мрієш про новий стереомагнітофон, про такі черевики, які носить тепер молодь, або хоча б про нові фірмові джинси. Деякі твої однолітки мають ці речі й хвастають ними. Тож коли ти чуєш, що твоїм батькам це не по кишені, то можеш розстроїтись.

Хоч бажання мати певні матеріальні речі є цілком нормальним, але у багатьох молодих людей таке бажання межує з одержимістю. Здається, що воно великою мірою зумовлене пропагандою засобів масової інформації. Приваблива реклама в радіо- та телепередачах і журналах навіює думку, ніби без певного одягу або виробів певних фірм ти просто невдаха. Лише подумай, у самих тільки Сполучених Штатах Америки підлітки щороку витрачають понад 100 мільярдів доларів!

Крім того, існує ще негативний вплив ровесників. «У безжалісному й наївному світі підлітків,— говориться в одній статті журналу «Маркетінґ тулз»,— коли соціальна група, до якої ти прагнеш належати, не вважає тебе «класним», це означає, що ти не тільки не відповідаєш нормам або тебе не приймають; це рівнозначно тавру «невдаха». Як потрапити до розряду «класних»? У багатьох колах для цього потрібно бути володарем найліпших та найсучасніших речей. А якщо вони тобі не по кишені? «Це справді дуже важко,— зізнається один християнський юнак.— Ти йдеш до школи в нефірмовому одязі, і всі тебе дражнять». Інша дівчина говорить: «Я деколи почуваюся просто зайвою».

Подібний тиск можуть відчувати молоді люди в країнах, які розвиваються, там, де потрібно багато і важко працювати, щоб мати принаймні найнеобхідніше. Якщо це також стосується твоєї сім’ї, то ти можеш, природно, прагнути ліпшого життя. Надивившись телевистав та кінофільмів про життя у заможніших країнах, можна розвинути прагнення до дорогого одягу, житла та автомобілів, які пропагуються у тих виставах та фільмах. А оскільки ті речі часто здаються безнадійно недосяжними, це викликає обурення чи навіть пригнічення.

Хоч би в якій країні ти жив, у бідній чи заможній, почуття роздратованості або розчарування, викликане відсутністю бажаних речей, тільки зашкодить тобі. Воно може також призвести до постійних сварок з батьками. Виникає запитання: як собі зарадити?

Зрівноважений погляд на матеріальні речі

Найперше, зрозумій, що Бог Єгова не бажає, аби його люди животіли в злиднях чи не мали справді необхідного. Врешті-решт Бог поселив Адама і Єву не на смітнику, а в чудовому саду, де росло безліч принадних на вигляд дерев (Буття 2:9). Пізніше деякі служителі Бога, як-от Авраам, Йов та Соломон, володіли великим майном (Буття 13:2; Йова 1:3). Соломон мав стільки золота, що срібло протягом його царювання «не рахувалося за щось»! (1 Царів 10:21, 23).

Але в цілому більшість відданих Богу людей не мала великих статків. Сам Ісус Христос був бідним, він навіть не мав, «де й голови прихилити» (Матвія 8:20). Але ніде не записано, що Ісус нарікав на те, що не може придбати бажаного. Натомість він учив: «Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його,— а все це вам додасться» (Матвія 6:31—33).

Це не означає, що Бог зобов’язаний сповняти чиїсь бажання щодо фірмового одягу або технічних пристроїв. Бог задовольняє наші потреби, а не обов’язково наші бажання. Саме тому Біблія заохочує задовольнятися скромною ‘поживою та одягом’ (1 Тимофія 6:8). Але треба дивитися правді в очі: важко бути завжди задоволеним. «У тобі точиться постійна боротьба між потребами та бажаннями»,— визнає Майк. Крім власних себелюбних схильностей, ми мусимо боротися ще й з впливом Божого архіворога, Сатани Диявола (1 Івана 5:19). І одна з його найдавніших хитростей — це навіювання людям думки, ніби їм чогось не вистачає. Так Єва під його впливом почала думати, ніби її було чимось обділено, хоч жила в досконалому раю! (Буття 3:2—6).

Як тобі уникнути пастки незадоволення? Це може звучати банально, але корисно роздумувати над тим, скільки ти маєш благословень. Не дозволяй собі зав’язнути в негативних думках про те, чого ти не маєш. Плекай позитивні думки і нагадуй собі про те, чим ти володієш. (Порівняй Филип’ян 4:8). Майк висловив це так: «Існує багато речей, які я хотів би мати, але я не дуже-то зосереджуюсь на них».

Корисно також скептично ставитися до спритної реклами, яка грає на твоїх почуттяхa (Приповістей 14:15). Перш ніж вирішити, що не проживеш без нової пари кросівок або плеєра для компакт-дисків, спокійно поміркуй. Запитай себе: «Чи мені це дійсно потрібно? Чи ця річ практична? Може, мені вистачить того, що я вже маю?» Особливо обережно стався до реклами, яка наголошує на тому, що володіти певною річчю престижно. У 1 Івана 2:16 записані протверезливі слова апостола Івана: «Все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва,— це не від Отця, а від світу».

Коли тобі справді чогось потрібно

А що, коли тобі справді чогось потрібно? Перш ніж сказати про це своїм батькам, трохи подумай. Будь готовим докладно пояснити, для чого ця річ тобі потрібна, що ти збираєшся з нею робити і чому вважаєш, що вона принесе тобі користь. Можливо, батьки погодяться виділити на неї гроші. А що, коли вони не можуть зробити цього тепер? Тобі залишиться одне — потерпіти (Екклезіяста 7:8). Ми живемо в «тяжкі часи», і багато батьків просто не в стані купити все, чого просять діти (2 Тимофія 3:1). Якщо ти не ставитимеш батькам надмірних вимог, то цим набагато полегшиш їхнє важке завдання.

Проте деколи можна виявити ініціативу. Наприклад, чи ти отримуєш кишенькові гроші? Тоді спробуй навчитися розподіляти їх так, щоб кожного місяця трохи заощаджувати. Мабуть, ти навіть можеш відкрити особистий рахунок у місцевому банку. (Порівняй Луки 19:23). Саме так зробила дівчина на ім’я Абігейл. Вона розповідає: «Я розподіляю свої гроші на дві частини — одна йде на рахунок у банку, а друга — на витрати». Якщо ти достатньо дорослий, то можеш навіть спробувати пошукати тимчасову роботу або працювати неповний робочий деньb. У всякому разі, коли твої батьки побачать, що ти дійсно хочеш щось купити і дбайливо заощаджуєш гроші, це може спонукати їх розділити з тобою витрати, якщо таке взагалі можливо.

Крім того, деколи вигідно робити покупки трохи по-іншому. Наприклад, надто дорогу річ часом вдається виторгувати за меншу ціну. Якщо це не вийде, почекай, може, та річ потрапить до розпродажу. Подивись в інших магазинах, чи те саме не продається дешевше. Навчись ретельно перевіряти якість виробів, деколи нефірмові речі є справді чудовимиc.

Навчися задовольнятись тим, що є

Приповістей 27:20 застерігає: «Шеол й Аваддон не наситяться,— не наситяться й очі людини». Дійсно, так само як смерть має невситимий апетит, деякі люди завжди хочуть більше й більше — без різниці, скільки вони вже мають. Уникай такого себелюбного мислення. Кінець кінцем пожадливість не приносить нічого, крім розчарування та нещастя. Юнак на ім’я Джонатан зауважує: «Якщо твоє щастя залежить тільки від того, чим володієш, ти ніколи не будеш щасливим. Завжди хотітиметься чогось нового. Треба навчитися радіти тим, що маєш».

Якщо ти задоволений тим, що маєш, то зможеш упоратися з негативним впливом ровесників. Хлопець на ім’я Вінсент говорить: «Коли я бачу на комусь фірмові кросівки, це ще не означає, що й мені конче треба придбати такі ж». Звичайно, час від часу тобі дошкулятиме недоступність якоїсь жаданої речі. Але ніколи не забувай, що Єгова знає твої потреби (Матвія 6:32). І в недалекому майбутньому він ‘задовольнить бажання всього живого’ (Псалом 145:16, НС).

[Примітки]

[Вставка на сторінці 13]

«Ти йдеш до школи у нефірмовому одязі, і всі тебе дражнять».

[Ілюстрація на сторінці 14]

Ти можеш бути щасливим, навіть не маючи усього, чого хочеш.