Мудрий цар продовжує: «Звірся на Господа всім твоїм серцем, не покладайсь на власний розум. У всіх твоїх путях думай про нього і він твої стежки вирівняє» (Приповістей 3:5, 6, Хом.).

А як ми можемо ‘думати про Господа у всіх своїх путях’, тобто зважати на нього у всьому? Ось що говорить натхнений псалмоспівець: «Буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім» (Псалом 77:13). Оскільки Бог невидимий, для того щоб розвинути близькі стосунки з ним, конче необхідно роздумувати про його величні звершення та стосунки зі своїм народом.

Якщо ми хочемо зважати на Єгову, не менш важливою є молитва. Цар Давид кликав до Єгови «ввесь день» (Псалом 86:3). Часто він молився цілу ніч; так було, наприклад, тоді, коли він ховався в пустині від Саула (Псалом 63:7, 8). Апостол Павло закликав: «Кожного часу моліться духом» (Ефесян 6:18). Як часто ми молимось? Чи особисте щиросерде спілкування з Богом приносить нам радість? Чи ми благаємо його про допомогу, потрапляючи в скрутні обставини? Чи шукаємо з молитвою його керівництва, коли треба зробити якесь важливе рішення? Коли ми щиро молимось до Єгови, то стаємо ще дорожчими для нього. І ми маємо запевнення, що він вислухає наші молитви та ‘вирівняє наші стежки’.