Розвиток побожного страху
«Бійся Господа та ухиляйся від злого» (ПРИПОВІСТЕЙ 3:7).
1. Для кого була написана книга Приповістей?
БІБЛІЙНА книга Приповістей поміщає багато духовних порад. Спершу Єгова попіклувався про цей підручник для повчання прообразного ізраїльського народу. Сьогодні ця книга поміщає мудрі прислів’я для його святого християнського народу, за чийого часу «кінець віку прийшов» (1 Коринтян 10:11; Приповістей 1:1—5; 1 Петра 2:9).
2. Чому пересторога з Приповістей 3:7 є сьогодні дуже своєчасною?
2 У Приповістей 3:7 написано: «Не будь мудрий у власних очах,— бійся Господа та ухиляйся від злого». Починаючи від часу наших перших батьків, коли Змій спокусив Єву обіцянкою, що вони будуть «знаючі добро й зло», проста людська мудрість не змогла задовольнити потреби людства (Буття 3:4, 5; 1 Коринтян 3:19, 20). Ще ніколи в історії це не було таким очевидним, як у XX столітті — цих останніх днях, коли людство, пожинаючи плоди свого атеїстичного, еволюціоністського мислення, страждає від расизму, насилля та всякого роду неморальності (2 Тимофія 3:1—5, 13; 2 Петра 3:3, 4). Це «новий світовий безпорядок», якого ні ООН, ні поділені релігії світу не можуть поправити.
3. Які події були передбачені на наші дні?
3 Боже пророче Слово повідомляє нам, що демонічні сили вийшли «до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога... на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон» (Об’явлення 16:14, 16). Невдовзі жах від Єгови огорне тих царів, тобто правителів. Він буде таким, як жах, що напав на ханаанців, коли Ісус Навин та ізраїльтяни прийшли виконати вирок над ними (Ісуса Навина 2:9—11). Але сьогодні Ісус Христос, «Цар над царями, і Господь над панами», прообразом якого був Ісус Навин, буде «бити народи. І він пастиме їх залізним жезлом», виражаючи «лютий гнів Бога Вседержителя» (Об’явлення 19:15, 16).
4, 5. Хто спасеться і чому?
4 Хто спасеться в той час? Врятуються не ті, кого охопив жах, але всі, що розвинули благоговійний страх перед Єговою. Замість того щоб бути мудрими у власних очах, вони «ухилялися від злого». Вони покірно наповнюють свої розуми тим, що добре, так що зле витісняється з їхнього мислення. Вони виховують у собі здорову повагу до Суверенного Господа Єгови, який «всю землю судить» і незабаром знищить всіх тих, що тягнуться до злого, так само як він винищив розбещених мешканців Содома (Буття 18:25). Справді, для Божого власного народу «страх Господній — криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти» (Приповістей 14:27).
5 У той день божественного суду всі ті, що повністю присвятили себе Єгові і бояться не задовольнити його, усвідомлять правду, образно викладену в Приповістей 3:8: «Це [страх перед Єговою] буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх».
Шанування Єгови
6. Що повинно спонукувати нас слухатися сказаного в Приповістей 3:9?
6 Наш вдячний страх перед Єговою разом з глибокою любов’ю до нього повинен спонукувати нас слухатися сказаного в Приповістей 3:9: «Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх». Ми не вимушені шанувати Єгову своїми маєтками чи приношеннями. Це повинно бути добровільною справою, як близько 12 разів зазначується в Біблії, починаючи від Вихід 35:29 до Повторення Закону 23:23, стосовно жертв у стародавньому Ізраїлі. Ці первоплоди повинні бути нашими найкращими дарами Єгові в знак нашого визнання його доброти та сердечної доброзичливості, проявлених до нас (Псалом 23:6). Ці плоди повинні відображати нашу рішучість «шукати... найперш Царства Божого й правди Його» (Матвія 6:33). Які ж будуть результати нашого шанування Єгови своїми маєтками? «Будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!» (Приповістей 3:10).
7. Які первоплоди ми повинні приносити Єгові і яким буде результат цього?
7 Головний спосіб, у який Єгова благословляє нас,— це духовно (Малахії 3:10). Отже первоплоди, які ми приносимо йому, повинні, в основному, бути духовними. Ми повинні використовувати свій час, енергію та життєву силу для виконування його волі. Це у свою чергу буде живити нас, подібно як така діяльність була зміцнюючою «поживою» для Ісуса (Івана 4:34). Наші духовні комори будуть наповнені, і наша радість, представлена новим вином, буде переливатися через край. Крім цього, у той час як ми з довір’ям молимося про достатню кількість фізичної їжі на кожен день, ми можемо і далі щедро жертвувати з того, що самі маємо, на підтримку всесвітньої праці Царства (Матвія 6:11). Все, що належить нам, у тому числі матеріальне майно, ми отримали від нашого люблячого небесного Отця. Він благословлятиме нас ще більше, до такої міри, до якої ми використовуємо ті цінні речі на його славу (Приповістей 11:4; 1 Коринтян 4:7).
Картання любові
8, 9. Як ми повинні ставитися до картання і напучування?
8 В 11 і 12-му віршах 3-го розділу Приповістей знову говориться про щасливі взаємини між батьком і сином, що існують у побожних сім’ях, а також між Єговою та його улюбленими духовними дітьми на землі. Ми читаємо: «Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,— бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!» Люди у світі ненавидять картання. Але люди Єгови повинні вітати його. Апостол Павло цитував ці слова з Проповістей, коли писав: «Мій сину,— не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі. Бо Господь, кого любить, того Він карає... Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности» (Євреїв 12:5, 6, 11).
9 Так, картання і напучування є необхідною частиною навчання кожного з нас, чи ми отримуємо їх від батьків, чи через християнський збір, чи коли роздумуємо над Святим Письмом під час свого особистого вивчення. Слухатися напучування є справою життя і смерті, про що також говориться в Приповістей 4:1, 13: «Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму... Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи,— воно бо життя твоє».
Найбільше щастя
10, 11. Які є деякі гарні слова з Приповістей 3:13—18?
10 Які ж чудові вислови йдуть після цього, справді «гарні й вірні»! (Екклезіяста 12:10, Хоменко). Ці натхнені Соломонові слова описують справжнє щастя. Це слова, які нам слід написати на своїх серцях. Ми читаємо:
11 «Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її, дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею. Довгість днів — у правиці її, багатство та слава — в лівиці її. Дороги її — то дороги приємности, всі стежки її — мир. Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!» (Приповістей 3:13—18).
12. Яку користь повинні приносити нам мудрість та проникливість?
12 Мудрість. Як часто вона згадується у книзі Приповістей, усього разом аж 46 разів! «Страх Господній — початок премудрости». Ця побожна, практична мудрість, основана на знанні Божого Слова, дає можливість Божим людям іти безпечним шляхом крізь небезпечні бурі, що шаліють у світі Сатани (Приповістей 9:10). Проникливість, про яку в Приповістей у «Перекладі Нового Світу» згадується 19 разів, є служницею мудрості, і вона допомагає нам боротися з планами Сатани. У своєму злодіянні великий Противник має тисячі років досвіду. Але в нас є набагато цінніший вчитель, ніж досвід,— побожна проникливість, тобто здатність відрізняти добро від зла і вибирати правильний шлях. Власне цього Єгова навчає нас через своє Слово (Приповістей 2:10—13; Ефесян 6:11).
13. Що може служити нам охороною у тяжкі в економічному плані часи і як?
13 Економічний хаос у сьогоднішньому світі є передвісником виконання пророцтва з Єзекіїля 7:19: «Вони повикидають на вулицю і срібло своє, за ніщо їхнє золото стане,— їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього». Усі матеріальні багатства землі неможливо навіть порівняти з рятівною силою мудрості та проникливості. Мудрий цар Соломон сказав за інших обставин: «Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має» (Екклезіяста 7:12, Хом.). Справді щасливі всі ті, хто сьогодні ходить приємними шляхами Єгови і хто мудро вибирає «довгість днів» — вічне життя, що є Божим даром кожному, хто проявляє віру у викупну жертву Ісуса! (Приповістей 3:16; Івана 3:16; 17:3).
Виховування правдивої мудрості
14. Як Єгова виявив зразкову мудрість?
14 Нам, людям, створеним на подобу Божу, слід старатися виховувати мудрість та проникливість — риси, які Єгова сам виявляє у своїх чудових ділах створення. «Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив» (Приповістей 3:19, 20). Він створив живі істоти не за допомогою містичного, незрозумілого процесу еволюції, але прямими вчинками створення — кожну істоту «за родом її» і з мудрим наміром (Буття 1:25). Коли зрештою було створено чоловіка з розумом та можливостями, набагато більшими від здатностей тварин, оплески ангельських Божих синів, мабуть, розходилися луною по небу. (Порівняйте Йова 38:1, 4, 7). Прониклива передбачливість Єгови, його мудрість та любов ясно проявляються на землі у всьому, що походить від нього (Псалом 104:24).
15. а) Чому не достатньо розвивати лише саму мудрість? б) Яку впевненість повинні викликати в нас слова з Приповістей 3:25, 26?
15 Нам треба не тільки виховувати в собі такі риси Єгови, як мудрість та проникливість, але також міцно триматися їх, ніколи не розслаблюватися у вивченні його Слова. Він нагадує нам: «Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність, і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї» (Приповістей 3:21, 22). Таким чином ми зможемо ходити безпечно, з душевним миром навіть тоді, коли, як злодій, «несподівано прийде загибіль» світу Сатани (1 Солунян 5:2, 3). Під час самої великої скорботи «не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,— бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку» (Приповістей 3:23—26).
Любов до добрих учинків
16. Які дії вимагаються від християн, окрім ревності у служінні?
16 Сьогодні час проявляти ревність у проповідуванні доброї новини про Царство на свідоцтво усім народам. Але ця праця свідчення повинна підтримуватися також іншими християнськими вчинками, як про це описано в Приповістей 3:27, 28: «Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити, не кажи своїм ближнім: «Іди, і знову прийди, а взавтра я дам», коли маєш з собою». (Порівняйте Якова 2:14—17). Через те що велика частина світу поглинена убогістю та голодом, звучать настійливі заклики прийти на допомогу нашим ближнім, особливо нашим духовним братам. Як реагують на це Свідки Єгови?
17—19. а) Яка настійна потреба була задоволена у 1993 році і який був відгук? б) Що показує, що наші брати у неспокійних місцевостях «перемагають»?
17 Наведемо один приклад: останніми роками настійний клич про допомогу лунав з колишньої Югославії. Брати у сусідніх країнах відгукнулися чудовим способом. Холодними місяцями минулої зими у цю охоплену війною територію вдалося проїхати кільком колонам машин з допомогою. Там були поточні публікації, теплий одяг, їжа та медикаменти для Свідків, що мали у цьому потребу. Одного разу брати попросили дозволу провезти 15 тонн провізії, але коли вони отримали дозвіл, у ньому зазначалося 30 тонн! Свідки Єгови в Австрії швидко надіслали ще три вантажних машини. Всього разом до місця призначення прибуло 25 тонн. Як же тішилися наші брати, коли отримали ці щедрі духовні та матеріальні дари!
18 Як відгукнулися ті, що отримали допомогу? Недавно один старійшина написав: «Брати і сестри в Сараєво живі і здорові і, що найважливіше, ми все ще духовно міцні, щоб витримати цю абсурдну війну. Ситуація з харчами була дуже складною. Нехай благословить вас Єгова і віддячить вам за ваші зусилля для нас. Влада особливо поважає Свідків Єгови через їхній зразковий спосіб життя і їхню повагу до влади. Ми також вдячні за духовний харч, який ви нам привезли». (Порівняйте Псалом 145:18).
19 Ці брати, що знаходяться в небезпеці, виявили цінування також своїм проповідницьким служінням. Багато сусідів приходять до них і просять про домашні біблійні вивчення. У місті Тузла, куди було привезено п’ять тонн провізії, 40 вісників здали звіт, згідно з яким кожен з них того місяця провів у служінні у середньому 25 годин — гарна підтримка для дев’ятьох піонерів того збору. Чудово, що на Спомин Ісусової смерті прийшло 243 особи. Ці дорогі брати справді «перемагають Тим, Хто нас полюбив» (Римлян 8:37).
20. Яку «рівність» можна бачити у колишньому Радянському Союзі?
20 Ревність братів у колишньому Радянському Союзі також відповідала щедрості, проявленій у великих колонах машин з харчами та теплим одягом. Наприклад, тоді як минулого року в Москві на Спомин прийшло 3500 осіб, цього року було 7549 присутніх. У цей самий час кількість зборів у місті зросла від 12 до 16. По цілому колишньому Радянському Союзі (не рахуючи прибалтійських країн) кількість зборів зросла на 14 відсотків, кількість вісників Царства — на 25, а піонерів — на 74 відсотки. Який чудовий дух ревності та самопожертви! Це нагадує нам «рівність» у першому столітті. Християни, багаті духовно та матеріально, робили щедрі подарунки тим, хто жив у бідніших місцевостях, у той час як ревність тих, які страждали, приносила радість та підбадьорення для перших (2 Коринтян 8:14).
Ненавидьте зло!
21. Як мудрі протиставляються нерозумним у заключних словах 3-го розділу Приповістей?
21 Третій розділ Приповістей далі представляє кілька контрастів і закінчується таким нагадуванням: «Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай, бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба. Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,— з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає. Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором» (Приповістей 3:29—35).
22. а) Як нам уникнути долі нерозумних? б) Що ненавидять мудрі, що вони розвивають і яка за це нагорода?
22 Що ж нам робити, щоб не бути серед тих нерозумних? Ми мусимо навчитися ненавидіти зло, так, ненавидіти те, що ненавидить Єгова,— все лукавство цього насильницького, заплямованого кров’ю світу. (Дивіться також Приповістей 6:16—19). На відміну від цього, ми мусимо працювати над такими добрими рисами, як справедливість, праведність, лагідність, щоб у покірності та страху перед Єговою ми змогли отримати «багатство, і славу, й життя» (Приповістей 22:4). Це буде нагородою для кожного з нас, хто вірно застосовує пораду: «Покладайся на Єгову всім своїм серцем».
Які твої відповіді?
◻ Як провідний вірш цього вивчення стосується нашого часу?
◻ Як ми можемо приносити честь Єгові?
◻ Чому нам не слід недооцінювати напучування?
◻ Де можна знайти найбільше щастя?
◻ Як можна любити добро і ненавидіти зло?
[Ілюстрація на сторінці 18]
Особи, які жертвують Єгові своє найкраще, отримають щедрі благословення.